ВИРЯЧИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ви́рячити «витріщити»
результат гіперистичного пом’якшення p в деетимологізованому дієслові *вирачити, похідному від рак «Potamobilus astacus»;
витворення цього дієслова могло бути зумовлене тим, що у рака очі розміщені зверху;
р. [вы́рачить] «витріщити», бр. [вы́рачыць], п. wyraczyć «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виряча́ти
вирячкува́тий
ви́рячок
виря́чувати
ві́рачкуватий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вы́рачыць | білоруська |
wyraczyć «тс.» | польська |
вы́рачить «витріщити» | російська |
вирачити | ? |
рак «Potamobilus astacus» | ? |
ви́карячити «витріщити»
не зовсім ясне;
можливо, похідне від [каря́чити] «вивертати, викривляти» або результат контамінації фонетично схожих і семантично близьких слів ви́рячити «витріщити» і [каря́чити] «розкарячувати» (пор.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
каря́чити «вивертати, викривляти» | ? |
ви́рячити «витріщити» | ? |
каря́чити «розкарячувати» (пор.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України