СОБІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Замініть вислів при собі на стилістично кращий варіант: із собою, біля себе.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію саме по собі на стилістично кращий варіант: само собою.

Замініть конструкцію не по собі, якщо йдеться про певний психічний стан чи самопочуття, на стилістично кращий варіант: ніяково, незручно; нездужається, погано, зле; моторошно, страшно.

Правильніше: само собою

Дехто вважає, що слова справа й діло — тотожні, тому, мовляв, байдуже, якого з них ужити; декому так сподобалося слово справа, що викинув з ужитку слово діло: «Він знається на своїй справі», «Він — майстер своєї справи».
Справді, бувають випадки, коли ці два слова — тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі»; «Я прийшов до вас із таким ділом» або «Я покінчив у комунвідділі з своєю справою (зі своїм ділом)». Але в перших двох фразах треба було сказати: «знається на своєму ділі», «майстер свого діла», — бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я); «... він робить справу величезної державної ваги...» (Григорій Тютюнник); «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (М. Коцюбинський). Під словом діло звичайно розуміємо якусь роботу, працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (І. Нечуй-Левицький); «Діла незабутні дідів наших» (Т. Шевченко); «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
Візьмімо ще таку фразу з нашої преси: «Святослав Ольгович був на престолі лише два тижні. А ось Святослав Всеволодович — це вже інша справа. Його княжіння тривало 14 років». Тут теж слово справа стоїть не до ладу, бо йдеться не про сукупність якихось планів чи намірів, а про тривалість перебування на престолі двох князів, отож, треба було написати: «А ось Святослав Всеволодович — це вже інша річ...» Негаразд надруковано в одній районній газеті: «Справа в тім, що так виконувати роботу не можна», — бо тут слід було висловитись так: «Річ у тім, що так...»
Слово річ, як відповідник до російського дело, ми часто бачимо в нашій класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде». — О. Кониський), в фольклорі («Лицарська річ — у бої полягти». — Приповідка), в сучасній українській оригінальній і перекладній літературі.
Відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» по-українському треба казати: «У чому річ?», «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім, що...».
Аналогічно до російського вислову не отдавать себе отчета іноді помилково кажуть: «Не здавати собі відчиту». Тут саме треба вживати слова справа: не здавати собі справи («Вони, видимо, не здавали собі справи з того, що робиться». — Словник за редакцією А. Кримського); можна ще сказати, як пропонував сучасний український письменник О. Кундзич, — не усвідомлювати: «Він не всвідомлював, що каже».
Можна сказати до речі й до діла відповідно до російського слова кстати: «Не війтова дочка, а до речі говорить» (М. Номис); «Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу» (Ю. Смолич).

Правильніше: саме собою
Саме собою нічого не зробиться.

Правильніше: Сама собою

Правильніше: Це само собою зрозуміло

Правильніше: Запитати в себе

Перевірте вживання дієслова знаходитися і в разі потреби замініть:

розташовуватися, лежати — про географічне положення;

міститися — входити до складу, бути всередині;

перебувати — у якому-небудь місці (про людей);

стояти — у якому-небудь місці (про транспорт);

знаходити собі раду, давати собі раду, не розгублюватися — зміркувати, додуматися сказати, зробити що-небудь;

бути — у загальному значенні;

або перефразуйте речення.

АЛЕ:

знаходитися — бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися.

Ганна все копалась у комоді. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Борис Грінченко).

Замініть скальковане дієслово відволіктися на стилістично кращий варіант: відвернути свою увагу, дати собі спокій, забути про клопоти, абстрагуватися.

Замініть скальковане дієслово відволікатися на стилістично кращий варіант: відвертати свою увагу, давати собі спокій, забувати про клопоти, абстрагуватися.

Замініть скальковане дієслово заключати, заключатися на один з варіантів:

ув'язнювати — позбавляти волі;

містити (в собі) — мати в собі, у своєму складі;

полягати — мати своєю суттю, своїм змістом щось;

робити висновок — формувати остаточну думку;

обнімати — про обійми;

брати — у загальному значенні;

укладати, вчиняти — про офіційні документи чи дії.

Замініть скальковане дієслово обзавестися, обзаводитися на стилістично кращий варіант: завести, заводити собі, придбати, придбавати, справити, справляти, загосподарювати.

Замініть скалькований канцеляризм у свою чергу на стилістично кращий варіант: так само, також, і собі, зі свого боку.

АЛЕ:

Бабуся стала у свою чергу, ту, що за пенсією.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію віддавати собі звіт (у чомусь), на стилістично кращий варіант: усвідомлювати (щось), здавати собі справу з чого (про що).

Усі ці слова синонімічні в переносному значенні («містити, мати в собі щось таке, що може спричинитися до якихось наслідків») і вживаються у сполученні із словами в собі. «Обоє прислухалися до лісової тиші, ніби вона ховала в собі все невисловлене». (О. Донченко.) «Все воно [ювелірні речі] було витерте і старе, з слідами рук хазяїв, тепер вже мертвих, і той померклий метал ховав у собі багато історій». (М. Коцюбинський.)

О, скільки ласк і невичерпних сил
Таїш в собі ти, українська земле!
(Д. Луценко.)

«Ще з дитячих років туркіт горлиці має для мене щось, я сказав би, заворожливе. Лагідний, ласкавий, глухувато-одноманітний, він таїть у собі якийсь особливий чар». (М. Рильський.) «Віктор був певен, що новий метод таїть у собі величезні можливості». (М. Руденко.) «На час купання знято з овечої шиї тронку, і діти чабанські тепер бавляться нею. І Віталик взяв, подзеленчав, розглядав уважно роботу: мідна снарядна гільза сплющена, зігнута вдвоє, наче побувала в руках у якогось силача. Смерть таїла в собі, а стала ніжним степовим дзвіночком…» (О. Гончар.) «Надра України криють в собі величезні запаси такого цінного палива, як буре вугілля». (З газети.) «Легкий туман, що клубочився на протилежному березі Вісли, здавалося, крив у собі якусь оману — чи не димова завіса простяглася понад болотяною низиною?» (С. Журахович.) «Величезні сили — сили впливу на читача — заховує в собі художня література». (Ю. Смолич.)
На численних прикладах можна переконатися, що слова ховати, таїти, крити, заховувати в значенні «містити, мати в собі щось таке, що може спричинитися до якихось наслідків», виступають у сполученні із словами в собі. Інакше вони матимуть буквальне значення («покласти так, щоб інші не змогли взяти») або переносне, але з іншим відтінком («свідомо зберегти в таємниці, зробити непомітним для інших»). Але це вже не відповідатиме справжньому змістові висловлювання, спотворюватиме його. Поширена стилістична помилка саме й виникає через пропущення слів у собі. Порівн.: «Карпати з своїми гірськими ріками таять (треба: таять у собі) невичерпні енергетичні джерела». (З журналу.) «А день таїв (треба: таїв у собі) багато несподіванок, приємних для чесних, покривджених людей і страшних для ворогів». (В. Петльований.)
Отже, з погляду сучасної літературної мови слова ховати, таїти, крити, заховувати в переносному значенні без слів у собі вживати не слід.

На багатьох прикладах з мовної практики переконуємося: всі ці слова в переносному значенні "мати, містити в собі що-небудь зовні непомітне або ще не виявлене, яке може спричинити якісь наслідки, виступають у сполученні з висловом у (в) собі: "Теплі і ніжні, вони (мохи) ховали у собі позолочену сонцем воду літніх дощів, м'яко вгинались і обіймали ногу, як пухова подушка" (Михайло Коцюбинський), "Нічого не крила в собі, бо нічого й не було" (Анатолій Свидницький).
Якщо названі дієслова вжити без в собі, то вони матимуть буквальне значення ("покласти так, щоб хтось не зміг узяти") чи переносне, але з іншим відтінком ("тримати щось у таємниці"). Однак це вже не відповідатиме справжньому змістові висловлювання, спотворюватиме його. Поширена стилістична помилка саме й виникає через пропущення слів у собі. Порівняйте: "Достеменно відомо, що морське дно ховає (треба: ховає в собі) величезні поклади корисних копалин" (з газети), "А день таїв (треба: таїв у собі) багато несподіванок, приємних для чесних, покривджених людей і страшних для ворогів" (Віталій Петльований).

Усвідомлювати, усвідомити – свідомо сприймати, осягати, розуміти значення, сенс чогось; правильно оцінювати щось. "Півсекунди артилеристи усвідомлювали команду, секунду наводили гармати. І враз загриміли постріли" (Микола Трублаїні), "Неосудний, не усвідомлюючи своєї поведінки, вбіг у коридор, відчинив двері своєї кімнати" (Іван Микитенко).
Немає потреби замінювати ці дієслова рідковживаними сполученнями давати (дати) собі звіт, не давати собі звіту.

Правильніше: стало ніяково

Незрідка чуємо й читаємо: «Потрапив у безвихідне становище», «Нема виходу з мого становища», «Як вийти зі скрутного становища?»
Жодного з таких висловів не знайдете ні в українській літературній класиці, ні у фольклорі. Натомість потрапляємо на фрази: «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Тарас Шевченко), «Хлопець був безпорадний» (Кость Гордієнко), «Рідний брат так не зарадив би в тій скруті, як Іван» (з народних уст).
Із цього випливає, що наведені на початку приклади слід подати в такому вигляді: «Потрапив у безпорадне становище (стан)», «Нема ради в моєму становищі», «Як дати собі раду в скрутному становищі?» або «Як зарадити собі в скруті?» Отже, завжди маємо шукати відповідні зразки у нашій мові, не вдаючись до сумнівних кальок.

1. У газетах можна прочитати, а в радіо- і телепередачах почути: задаватися метою, переслідувати мету, знищувати на корені. Чи правильно це?
Жодного стосунку до української фразеології такі синтаксичні побудови не мають, оскільки в нашій мові їм відповідають ставити собі за мету (мати перед собою мету, мати на меті), знищувати на пні.
2. Мета – ціль
Багатьох цікавить, чи має множину іменник мета.
У всіх стилях літературної мови, крім художнього, він виступає тільки в однині. У поезії ж трапляється й множинна форма: «У золотому сяйві мет ми йдем напружено вперед» (Володимир Сосюра).
Якщо треба передати поняття множинності, користуються синонімом слова мета – ціль, що може виступати в множині і з конкретним значенням («Гармати стріляли по ворожих цілях»), і з абстрактним («Єдність цілей і прагнень»).

Правильніше: заподіяти собі смерть

Правильніше: суперечити собі

Правильніше: ніяково, незручно

«Жив-був дід та баба», — чуємо початок казки в радіопередачах, а то читаємо і в дитячих книжках. Але такий вислів є характернішим для російських народних казок: «Жил-был старик со старухой»; українська народна казка з діда-прадіда починалась висловом жити собі: «Жив собі дід та баба, була в них курочка ряба» (казка) або жити-поживати: «Жив-поживав козак заможний Клим» (Л. Глібов).
Вислів жити-бути трапляється в художній літературі («Жила-була в гаю сорока». — Л. Глібов), але не слід заміняти ним усі інші українські народні вислови, а тим більше відкидати їх.

Правильніше: усвідомити
Ми всі повинні нарешті усвідомити, що ...

Правильніше: ніяково, незручно

Правильніше: не дати собі раду в скрутному становищі

Правильніше: здавати собі справи, усвідомлювати

Правильніше: зарадити собі в скруті

Правильніше: День таїв у собі багато несподіванок

Правильніше: Ставить собі за мету

Правильніше: Розрізав собі вени

Правильніше: Уявляв собі

Правильніше: Заподіяти собі смерть

Правильніше: Вчинити харакірі

Правильніше: Поставили і ми собі це запитання

Правильніше: Жив-поживав (жив собі)

Правильніше: Усвідомлювати

Правильніше: Він дав собі раду в скруті

Правильніше: Кусати собі лікті

«Незнайомець узяв себе в руки й, намагаючись бути спокійним, казав далі...» — читаємо в сучасному оповіданні. Але по-українському можна взяти в руки щось або когось, тільки не себе: «Ну, — гукнув Бертольд, — то байка! Я візьму співців тих в руки!» (Леся Українка). Коли доводиться сказати по-українському відповідно до російських висловів взять себя в руки, овладеть собой, то треба вдаватись до таких українських висловів: опанувати себе, запанувати над собою (Словник за редакцією А. Кримського).

Замініть конструкцію почувати себе, якщо мовиться про самопочуття, на стилістично кращий варіант: почуватися.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію прийти в себе на стилістично кращий варіант: отямитися, прийти до тями, опритомніти.

Замініть дієслово складати, якщо його вжито у значенні «давати в сукупності» чи «бути складником чогось; являти собою щось», на стилістично кращий варіант: становити, бути, являти собою.

АЛЕ:

Потім друзі множать 21 на 12 і складають обидва результати.

Замініть скальковану конструкцію становити собою на стилістично кращий варіант: становити, бути.

Замініть нехарактерний для української мови вислів (бути) без розуму на стилістично кращий варіант: (бути) у захваті, у захопленні, упадати за (кимось, чимось); не тямлячи (не пам'ятаючи) себе, не тямлячись.

АЛЕ:

Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію давати про себе знати, якщо мовиться про щось, що стало дуже відчутним, важким, неприємним, на стилістично кращий варіант: даватися взнаки, бути відчутним.

АЛЕ:

Син дав про себе знати вже з іншої країни.

Замініть конструкцію ввести себе, якщо мовиться про поведінку, на стилістично кращий варіант: поводитися.

АЛЕ:

Не дозволяйте вести себе за руку через дорогу незнайомцям.

Замініть скальковану конструкцію представляти собою на стилістично кращий варіант: бути, являти собою.

Замініть нехарактерний для української мови вислів спричинити за собою на стилістично кращий варіант: спричинити.

Замініть нехарактерний для української мови вислів тягнути за собою, коли мовиться про наслідки якоїсь дії, на стилістично кращий варіант: вести (до чого), спричинювати (що), призводити (до чого).

АЛЕ:

Хлопчик тягне за собою санчата.

Виявляти себе у взаєминах з іншими людьми. «Учителя сьогодні найбільше радувало те, як поводить себе Ліда Шепель». (О. Донченко.) «Та доки ми будемо панькатись з ним? Записався в гурток, то й хай по-товариському поводить себе!» (C. Васильченко.) «Як селюк, що виріс у глушині, Улас відчував розгубленість перед великим містом і зовсім не знав, як себе поводити і як себе тримати». (Григорій Тютюнник.)
Трохи рідше вживають форму поводитись без додатка (з додатком в орудному відмінку і прийменником з слово поводитись має значення «ставитись до когось», «орудувати чимсь»: «Дівчинка добре поводиться з меншою сестричкою». «Він не вміє поводитися з новим інструментом»).
Небажаним є вживання словосполучення «вести себе» («Учні 5 класу нашої школи погано ведуть себе на уроках»).

Дієслово становити має багато значень, зокрема вживається в літературній мові в розумінні «бути складовою частиною чогось; являти собою щось». «Орні землі з давніх-давен становили на території Гуцульщини незначну частину її земельних угідь» (з газети). «Що ж до простого народу, то він становить окремий світ» (Іван Франко); «Мистецтво і театр становили зміст життя Саксаганського» (з книги); «Цікаво, що жіночий організм потребує вдвічі більше заліза, ніж чоловічий. Так, добова потреба в залізі становить для чоловіків близько 5 міліграмів, для жінок – 10» (з журналу). У цьому ж значенні іноді використовують і слово складати; «Це не складає винятку (труднощів)», «економічний ефект складає...». Цього робити не слід. Адже така заміна призводить до порушення лексичних норм. У дієслова складати є свої значення, скажімо, складати доповідь (рівняння, уявлення), складати дрова.
В усному мовленні, в художніх творах часом уживають словосполучення становити собою. Але воно тепер не сприймається як правомірне. Треба: являти собою, становити, бути.

Правильніше: схожі між собою

1. Вечір пройшов чи відбувся?
Петро Федотюк:
– У мовну практику правників увійшов неоковирний вираз «ці дії потягнуть за собою відповідальність». А все від невміння користуватися довідковою літературою. У пріснопам'ятні часи, коли аж вуха боліли від закликів до зближення мов і народів, у словниках науковці часто були змушені на перше місце ставити кальку з російської, а вже далі питоме українське слово. Тому «потягнути» – це відповідник до російського повлечь у розумінні «потащить», а в нашому контексті («вызвать что-либо как последствие») має бути «спричинити (що)», «спричинитися, призвести (до чого)». Тобто наведена на початку фраза мала б звучати так: «Ці дії призведуть до відповідальності» («спричинять відповідальність»). З ласки репортерів вечори, виставки, конференції, концерти, з'їзди у нас тільки «ходять», що теж скорше є калькою з російської, а не питомим нашим виразом. «Вечір пройшов з успіхом» – ще так-сяк сприймається. Але замість «сьогодні пройшов вечір» чи не краще: «сьогодні відбувся вечір» (так само концерт, вистава, з’їзд)?
...«Фабрика стала до ладу діючих» – що це б воно мало означати: «стала до ладу», «увійшла до числа діючих»? Або оце: «Він зробив чимало роботи». Та «чимало зробив» – і квит. Ще поролон у реченні: «один чоловік дістав поранення». Чи не простіше – «одного чоловіка поранено». І ось така чудасія: «суд відмовив у збудженні (замість у порушенні) справи» – з ласки несумлінних мовців дістала і юристів еротика!
Слово повинно витіснило має і мусить. Нас частують глевтяками на кшталт «повинно бути зроблено». Яка людина в своєму умі скаже таке?
2. Статися чи відбутися?
Статися – трапитися, мати місце. Сталася важлива подія, сталася трагедія, сталася затримка, сталася біда, з ним сталося щось дивне, стався переполох, хоч би не сталося голоду, що з тобою сталося? Дієслово відбутися в цьому значенні невживане або вживається зрідка. Отже, невдало: відбулася трагедія, відбулися глибокі зрушення, нічого не відбулося, раптом відбулося несподіване, що з вами відбулося?

Сучасні українські словники зворот «працювати над собою» фіксують. Він настільки поширений, що вже перетворився на своєрідний штамп. Отож вважати його неправильним немає підстав, але, як і кожного з висловів-штампів, варто уникати.
У шкільній практиці, коли йдеться про інтелектуальну характеристику учнів, про їхні уподобання, краще писати конкретніше (адже вираз «працює над собою» все одно нічого не розкриває): «багато читає», «захоплюється художньою літературою (спортом, історією, технікою, фізикою, біологією)», «самостійно вивчає радіосправу», «бере участь у роботі художньої самодіяльності». Коли йдеться про дорослих, можна сказати, що людина «систематично підвищує свій культурний рівень, кваліфікацію» і т. ін.

1. Поводитися чи вести себе?
Поводити себе означає «виявляти у взаєминах з іншими людьми»: «Учителя сьогодні найбільше радувало те, як поводить себе Ліда Шепель» (Олесь Донченко).
Трохи рідше вживають форму поводитися без додатка: «дотримуватися певної поведінки, діяти якимось чином». З додатком в орудному відмінку та прийменником з це слово має значення «ставитися до когось», «орудувати чимось»: «Тоді й Михайло збагнув, що не досить гостинно повівся з Федоровим посланцем» (Юрій Збанацький).
Небажаним є використання словосполучення вести себе: «Школярі погано ведуть себе» (треба поводять себе чи поводяться) на уроках.»
2. Звертатися – поводитися
«Солдати скаржаться, що їх годують препогано, звертаються до них грубо». Розглядаючи це речення, лінгвіст Олександр Пономарів зазначає, що дієслово звертаються використане тут недоречно, воно являє собою невдалий переклад російського обращаться. У деяких випадках обращаться справді годиться перекладати звертатися, тобто спрямовувати свої слова або діяльність на когось чи на щось: обращаться с речью (за помощью, к врачу, к темам и сюжетам) – звертатися з промовою (по допомогу, до лікаря, до тем і сюжетів). А коли російське обращаться має значення «ставитися до когось, тримати себе певним чином стосовно якогось об'єкта», то як український відповідник використовують поводитися: с ним хорошо обращаются – з ним добре поводяться; осторожно обращаться с приборами – обережно поводитися з приладами. Тож у наведеному вище уривку газетного тексту потрібно було написати «поводяться з ними грубо».

«Усе своє свідоме життя, в усій своїй діяльності він переслідував раз поставлену собі мету — служити народові», — читаємо в одному біографічному нарисі й дивуємось: навіщо переслідувати таку високу мету, як служіння народові? Адже дієслово переслідувати означає «гнатися, прогонити, відганяти», «висліджувати», «супроводити невідступно», «пригноблювати», «напосідатись», наприклад: «Ірод переслідував дуже християн» (Словник Б. Грінченка); «Я ж переслідував тебе завзято» (П. Куліш); <«Повітовий староста... переслідував... раду громадську» (Л. Мартович); «...я збагнув стан дичини, яку переслідує мисливець...» (Ю. Яновський). Отже, в наведеному на початку реченні треба було написати: «він мав перед собою раз поставлену мету»> ¹.
¹ Текст доповнено, бо в рукописі не виявлено його продовження. — Ред.

Правильніше: заплямувати себе
заплямований
Заплямованим хабарями у парламенті не місце.
Дехто заплямував себе зв'язками з мафією.

Правильніше: Мати претензії одне до одного

Правильніше: Спілкуються українською мовою

Правильніше: Увібравши в себе

Правильніше: Удавав божевільного

Правильніше: Становлять нову форму боротьби

Правильніше: Прославився в боротьбі

Правильніше: Відрекомендуватися, назвати себе

Правильніше: Повелися з Ганною

Правильніше: Мати перед собою мету

Правильніше: Достойно (гідно) триматися

Правильніше: Викладач втратив самовладання

Правильніше: Опанував себе, отямився

Правильніше: Поводитися ввічливо

Правильніше: Треба було вбратися, одягтися

Правильніше: Схожі між собою