ПЕР — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: язиком вихати – не ціпом махати; одне – творити язиком, а друге – перти плуга; найменше діло – балакати; хоч варила – не варила, аби добре говорила

Правильніше: що написано пером, не вигризеш і кайлом (не вивезеш волом)

Правильніше: з горла лізе (пре, преться); лантух (торба, мішок, міх) з грошима

Правильніше: збивати з пантелику; забивати баки; збивати на манівці; наводити полуду на очі (ману в очі); перти тумана в очі; замилювати очі; туманити голову

Правильніше: перо

Правильніше: взятися за перо

Правильніше: проба пера

Правильніше: одним помахом пера

Правильніше: одним розчерком пера

Правильніше: кидати (розсипати) перла перед свинями (свиньми); стелити пуховик свині

Правильніше: не покладати рук; працювати як віл; перти плуга

Правильніше: перли

Правильніше: тягнути воза; перти плуга; не покладати рук

Правильніше: перти на рожен; проти рожна перти

Правильніше: перти плуга; тягти лямку (воза)

Правильніше: перти на рожен (проти рожна)

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію не при чому на стилістично кращий варіант: ні до чого, непричетний (до цього).

Замініть нехарактерний для української мови вислів у разі необхідності, у випадку необхідності, при необхідності на стилістично кращий варіант: якщо буде потреба, якщо треба, у разі потреби.

Замініть нехарактерний для української мови вислів при всій повазі на стилістично кращий варіант: хоч і як я шаную (поважаю) (вас); попри всю мою пошану (повагу) (до вас).

Замініть нехарактерні для української мови конструкції в порівнянні, при порівнянні, порівняно з (кимсь, чимсь) на стилістично кращий варіант: як порівняти з (кимсь, чимсь), порівнюючи з (кимсь, чимсь), з порівняння (когось, чогось і когось, чогось) виходить; проти (чогось).

Конструкція при цьому є нехарактерною для української мови, стилістично краще: водночас, за такої умови, за цих обставин.

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Варіанти заміни: біля, коло, край (дороги), за (умови, гетьмана), під час (штурму), у разі (виникнення), у присутності (матері), або дієприслівниковий зворот — шукаючи вихід.

АЛЕ: Національна академія державного управління при Президентові України (вказує на підпорядкованість структур); при університеті працює їдальня (вказує на просторову близькість); бути при доброму здоров'ї, при тямі, при ясному розумі; допомогти при нагоді (вказує на супутні обставини й умови).

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Замініть вислів при собі на стилістично кращий варіант: із собою, біля себе.

Російські звороти в случае необходимости, ни в коем случае інколи неправильно перекладають у випадку необхідності, ні в якому випадку; треба: в разі потреби, якщо буде потреба, ні в якому разі, в жодному разі. Вислів в большинстве случаев варто передавати словами здебільшого, переважно; при случае – сполукою при нагоді; по случаю болезни – через хворобу або (залежно від контексту) у зв'язку з хворобою.
Іменник випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному (будь-якому) разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, подамо два приклади: «У цьому надзвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але – «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що ці лексеми виступають у фразі як синоніми, наприклад, «на випадок смерті» та «в разі смерті».
З цього випливає, що не годиться безоглядно вдаватися до іменника випадок, але водночас слід обачно послуговуватися словом раз, яке вживається також у кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати» – прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося» – Михайло Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів» – Петро Панч).

Правильніше: за життя

Якщо у фразі йдеться про історичний або тривалий час із життя певної людини чи багатьох людей, тоді треба ставити прийменник за, а не при. «Ото було за наших часів – Верді, Россіні...» (Леся Українка), «За царя Панька, як земля була тонка» (приповідка), «Це було ще за життя мого батька» (з живих уст).

Як сполучники ці слова вживаються в приєднувальних конструкціях, реченнях, що доповнюють, уточнюють попереднє повідомлення, думку. Виступають синонімами вислову до того ж і пишуться разом. «За моїми відомостями, вони в саду, і притому в найкращому настрої» (Іван Микитенко).
При тому, при тім – займенник з прийменником. Пишуться окремо. «При тому бунті я мав згубити корону і голову, але не згубив ні тієї, ні другої» (Леся Українка), «При тім командирові я і воював» (з живих уст).

Особовий займенник я, стоячи в знахідному відмінку з прийменником про, може мати два значення: «Вони говорили про мене», тобто мовилося про мою особу, і «Про мене, що вони там собі говорять», цебто мені байдуже, однаково, про що там ідеться.
Цей займенник та присвійні мій, твій, його, її, наш, ваш, їхній часто стоять у знахідному відмінку з прийменником на, відповідаючи російським прислівникам по-моему, по-нашему. «А на мене, – кажу, – то я б із малою дитиною розмовляла» (Марко Вовчок), «Не вийде, пане ляше, на ваше» (приказка).
Варто запам'ятати оригінальний український вислів із прийменником на та означальним займенником самий у знахідному відмінку – на саму згадку, на саму думку: «Сухі губи в Маланки стиснулись од болю на саму згадку» (Михайло Коцюбинський), – замість якого іноді помилково пишуть: при одній думці, при одній згадці. Означальний займенник усе, поставлений у місцевому відмінку, з прийменником по становить образний вислів по всьому, рівнозначний зворотам кінець усьому, з усім покінчено: «А тепер уже по всьому. Тепер я спокійна» (Іван Франко).

Правильніше: гусяче перо

Якщо першу частину відчислівникового слова подають цифрами, то другу приєднують до неї через дефіс: 62-мільйонний, 18-поверховий, 90-відсотковий, 75-квартирний, 150-річчя. Букви долучають до цифр тільки на позначення порядкових числівників: 8-й, 14-ї, 15-го, 11-му, 30-х (наприклад, 8-й поверх, з 14-ї години, 15-го березня, на 11-му кілометрі, на початку 30-х років).
Якщо закінчення числівника має одну літеру, до цифри додають лише її: перша – 1-а, друга – 2-а, сьому – 7-у, третю – 3-ю.
До римських цифр букви не ставлять: І квартал, у ІІІ кварталі, з ХVIII сторіччя.

Для багатьох людей, що навіть добре володіють українською мовою, часто постає питання, як правильно сказати по-українському: два вихідні дні чи вихідних дні? Адже відомо, що з числівниками два, три, чотири, коли вони стоять у називному відмінку множини, належні до них іменники також стоятимуть у тім же відмінку, але чи узгоджуються так само й прикметники з іменниками при відповідних числівниках?
Аналізуючи твори наших класиків, бачимо, що обидва варіанти мають право на існування, цебто прикметник може стояти в називному й родовому відмінках множини. У Лесі Українки читаємо: «Уже минуло з того часу аж три довгі роки», бачимо, прикметник у називному відмінку множини використовує І. Нечуй-Левицький: «Знайшла два невеличкі горщечки». Але в Марка Вовчка знаходимо вже родовий відмінок прикметника: «Два-три далеких постріли давали відчувати цю тишу»; те саме бачимо в І. Тобілевича: «Два невідомих мені товстющих пана приїхали з оцим листом, кажуть, з Кракова».
Отже, ці обидві форми є паралельні; кожний може користуватись ними відповідно до вподоби. У своїй белетристиці й публіцистиці я волію ставити в таких випадках прикметник у називному відмінку множини: «Чотири вірні товариші не зрадили його й тут».

З прийменниками при й за трапляється чимало помилок на письмі й з уст. Візьмімо такі фрази: «При будуванні клубу ми застосували всі нові технічні досягнення»; «При бажанні цього можна досягти»; «Це можна здійснити при всіх обставинах». У всіх цих фразах прийменник при стоїть на позначення часу. Погляньмо, коли саме наша класика й живе народне мовлення користуються цим прийменником: «Була в мене небога, при мені вона і зросла» (Марко Вовчок); «Три явори посадила сестра при долині» (Т. Шевченко); «Він такий у нас чоловік, що все при начальстві крутиться» (з живих уст). У всіх цих прикладах прийменник при позначає місце. Уживають його й як відповідника до російського прийменника в: «Як живе чоловік при вбозтві, то й хороший зробиться поганий, а як при волі, то й ледащо покажеться гарне» (Б. Грінченко), — або в таких висловах, як при розумі, при здоров’ю: «Був чоловік середніх літ, при здоров’ю» (Ганна Барвінок).
Далеко рідше ми натрапляємо на прийменник при з відтінком часу: «При слові «ключниця» Зоя злісно стиснула губи» (Леся Українка); «При такій інтенсивній праці треба добре їсти» (М. Коцюбинський); «При згоді були люди» (Словник Б. Грінченка). У цих фразах можна поставити й описову конструкцію: «Коли почула слово "ключниця"...», «Коли так інтенсивно працювати...», «Коли згоджувалися...».
Якщо в фразі мовиться про історичний або тривалий час із життя певної людини чи багатьох людей, тоді класика й народне мовлення вдаються до прийменника за: «Ото було за наших часів — Верді, Россіні...» (Леся Українка); «За Хмельницького Юрася пуста Україна звелася, а за Павла Тетеренка — не поправиться й теперенька» (М. Номис); «За царя Панька, як земля була тонка» (приповідка); «Це було ще за життя мого батька» (з живих уст).
Із цих прикладів випливає, що й у трьох перших фразах слід було сказати: «Коли будували (або — Будуючи) клуб, ми застосували»; «Коли є бажання (або — Бажаючи) , цього можна досягти»; «за всіх обставин».

Слово інтерес має насамперед значення «користь, зиск»: «Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення» (Словник за редакцією А. Кримського); «А мені в тому ділі нема ніякого інтересу» (з живих уст). Від цього походять вислови: пильнувати свого інтересу, дбати про свій інтерес, у спільних інтересах, класові інтереси. До речі, російському вислову остаться при пиковом интересе відповідає український лишитись ні з чим.
Деякі сучасні наші письменники поширюють значеннєву функцію слова інтерес, надаючи йому поняття цікавості: «З особливим інтересом поставилися товариші до цієї розповіді» (І. Ле). Навряд чи є потреба в поширенні значення цього слова, бо український іменник цікавість, прикметник цікавий, прислівник цікаво цілком відповідають російським словам интерес, любопытство, интересный, любопытный, интересно, любопытно: «Почала я з цікавістю читати...» (Олена Пчілка); «Ти б мені розказав хоч для однієї цікавості» (І. Нечуй-Левицький); «Мене аж з'їдає цікавість: звідки мене може знати Марина?» (І. Вільде).
Прислівник цікаво, котрий звичайно стоїть у фразі з якимось іменником чи займенником у давальному відмінку (мені, тобі, йому, їй, нам, вам), має паралельну конструкцію, що складається з іменника чи займенника в називному відмінку й прикметника цікавий: «Тарасові цікаво було дізнатися, що саме зробив для старичка Щепкін» (О. Іваненко); «Цікавий я знати, хто мене прийняв би» (Леся Українка).

Правильніше: під час обговорення
під час обговорення резолюції

Правильніше: за допомогою
за допомогою авторів проекту

Правильніше: за таких обставин, у таких обставинах

Правильніше: як порівняти, порівнюючи, з порівняння

Правильніше: перли

Правильніше: Я коло (біля) телефону; при телефоні

Правильніше: Навіть із цими зв'язками

Правильніше: За Хрущова

Правильніше: Але за умови

Правильніше: Під час приватизації

Правильніше: Порівнюючи температури

Правильніше: З порівняння виходить

Правильніше: За партократії

Правильніше: На саму думку про те

Правильніше: Обговорення було активним

Правильніше: За умови клопотання

Правильніше: Залишитися на керівному кріслі

Правильніше: Під час внесення на розгляд

Правильніше: За будь-яких обставин

Правильніше: Привселюдно; при всіх

Правильніше: Коли є бажання, цього можна досягти

Правильніше: За обтяжливих обставин

Правильніше: Читаючи вголос, треба

Правильніше: Під час стягнення штрафу

Правильніше: Навіть з такими товарами

Правильніше: За додержання правил

Правильніше: Перли