ПЕР — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Пер Гюнт.

Головний персонаж драми норвезького письменника Г. Ібсена «Пер Гюнт» (1867), відірваний від життя поет-мрійник, який після багатьох десятиліть блукань і духовних пошуків повертається додому зі спустошеною душею. Приклади
  • Хай умерла із піснею Озе,
    Хай Пер-Гюнт не лишився собою —
    Так же глухо бринітимуть сльози
    Самітної моєї любові.
    (Борис Тен, Прозористий напровесні вечір…)

при би́тій доро́зі.

На людному місці, на місці великого руху, скупчення людей. Приклади
  • — Він [Денис] подав Тимкові мозолясту руку і. . пішов вайлуватою ходою.. Ні, туги, ні суму не було в його очах, немовби він розпрощався не з односельчанами, а з випадковими супутниками при битій дорозі (Григорій Тютюнник)
  • Пішла селом, Плаче Катерина.. Як тополя стала в полі При битій дорозі; Як роса та до схід сонця, Покапали сльози (Т. Шевченко)

трима́ти (держа́ти) при собі́.

що. Не висловлювати вголос, публічно (думки, погляди і т.ін.). Приклади
  • [Олена:] Професоре, я прошу вас тримати при собі ваші думки про культурний рівень цієї аудиторії (І. Микитенко)
  • Микита поблажливо всміхався, але свої думки тримав при собі (Іван Ле)
кого. Не відпускати від себе. Приклади
  • Вони були люди вже не молоді, мали в подружжі дітей, а найменший син, котрого хотіли держати при собі, вмер парубком (Н. Кобринська)

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т.ін.) пошука́ти, жарт.

Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Приклади
  • Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало)
  • Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський)
  • тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві. Смільчака такого… пошукати удень, при ясному сонцеві (Марко Вовчок)

чи при (в) своє́му ро́зумі (ро́зумові) хто.

Уживається для вираження здивування, застереження при необачних, необдуманих діях кого-небудь. Приклади
  • [Матушка гуменя:] Свят! свят! Чи ти при своєму розумові, чоловіче? (Панас Мирний)
  • чи не в своє́му ро́зумі? Коли стурбована Христинка стала на порозі, він одразу пригорнув її до себе.— Чи ти, Левку, не в своєму розумі? — зашипіла дівчина, вислизнула з його рук (М. Стельмах)
  • чи при ро́зумі. [Мальванов:] Та чи ти при розумі? Чого ти приїхала! Тобі ж не можна виходити, та ще в таку жахливу погоду! (І. Кочерга)
  • чи з ро́зумом?Чи ти з розумом, дівчино? Летить, женеться, наче її хто в спину штовха (В. Винниченко)

НЕ На́шого пера́ (пі́р'я) птах (пта́шка).

Людина іншого кола, іншої суспільної ваги. Приклади
  • — Забив: як ведмедя жолудь! — засокотів Кудлатий. — Зразу видно: не нашего пір'я птах (О. Ільченко)
  • У дверях будинку показалась господиня. Ще була молода і хороша, тілько [тільки] бліднолика пані. Зараз було видно, що се не нашого пера пташка. Не та в неї хода,.. не та й постать, да й українська одежа якось їй не припадала (П. Куліш)

[аж] з душі́ пре, у кого і без додатка, безос., грубо.

Комусь стає неприємно, гидко і т.ін. Приклади
  • Як не бачу — душа мре, а побачу — з душі пре (Укр. присл.)
зі сл. наї́стися і под. Вволю, досита і т.ін. Приклади
  • — Накуплю усього, що побачу, та й наїмся, щоб аж з душі перло!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)

при сме́рті.

В дуже тяжкому, небезпечному для життя стані; близький до загибелі, кончини. Приклади
  • Ледве вблагала [Анна], щоб дочку взяти [на жнива] замість Оксеня. Куди йому — лежить при смерті (І. Цюпа)
  • — Чи живий він, чи ні. В сорок першому я залишив його в оточенні майже при смерті (Ю. Бедзик)

[хай, неха́й] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м) кому.

Уживається як добра згадка про небіжчика. Приклади
  • Вони з братом (земля йому соловецька пером!) забрели туди, з полювання йдучи (І. Багряний)
  • Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чулий (О. Сизоненко)
  • — В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький)
Усталена формула прощання з покійним при похованні. Приклади
  • Нехай йому земля легка! (Укр. присл.)
  • неха́й земля́ бу́де пухке́нькою (ле́гка) кому. Поминальники… хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник)
  • — Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін)

лі́зти (грубо пе́рти і т.ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́).

Наражати себе на неприємність. Приклади
  • лі́зти на ро́ги. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко)
  • — Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк)
  • — Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко)
  • — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник)
Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось всупереч комусь. Приклади
  • Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко)
  • Так, все життя він лізтиме проти рожна́, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов)
  • [Андрій:] Не твого носа це діло. [Семен:] Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало)
  • — Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко)
Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. Приклади
  • Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли (В. Кучер)
  • — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник)
  • — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа)
  • — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко)
Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. Приклади
  • — Ти вбив, гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко)
  • Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар)

роби́ти до́бру мі́ну при пога́ній (недо́брій) грі.

За зовнішнім спокоєм, веселістю приховувати тривогу, незадоволення, неприємності, прикрощі і т.ін.; за скрутних обставин вдавати, що справи йдуть добре. Приклади
  • роби́ти до́брі мі́ни. Усі [в сім'ї] намагались робити добрі міни, а кожен про себе думав: чи доведеться ще зійтись усім хоч раз у житті? (В. Гжицький)
  • Не вішати носи, коли в серці кішки скребуться, робити добру міну при зовсім недобрій грі,— на таке здатний не всякий (Ю. Шовкопляс)

заки́нути перо́.

Перестати писати, займатися письменницькою чи журналістською діяльністю. Приклади
  • Нових творів поки що не маю, та й не сподіваюся до зими мати, бо, поставлений в неможливі для літературної праці умови, мушу закинути перо на ціле літо (М. Коцюбинський)

спро́ба (про́ба) пера́.

Перші ранні твори, праці письменника, вченого тощо. Приклади
  • Писати Агатангел Кримський почав ще в гімназії. З-під його пера з'являються вірші, оповідання, переклади. Та це були лише проби пера (З газети)
  • У Ваші руки попалися перші мої роботи, спроба пера (М. Коцюбинський)

[як (мов, не́наче і т.ін.)] не при собі́.

Психічно хворий. Приклади
  • Беріть його попід руки і тягніть: ач, рядком нагнувся, ніби Лаврей на покуті… Він не при собі. Треба відвезти в Київ (Т. Осьмачка)
У поганому настрої, у стані душевного розладу. Приклади
  • Гаряча і задихана, бігла [дівчина] через усе подвір'я, мов не при собі була (В. Конвісар)
  • Тітка Саша привіталася до лікарки, але стара не хотіла її нізащо пізнавати, бо зовсім була неначе не при собі (Ю. Яновський)
  • По дорозі йшов сліпий Ілько — тихий, зажурений, чоловік не при собі, з медаллю За відвагу на сірому піджаці (І. Драч)

мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т.ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями).

Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Приклади
  • мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого метати бісер, а краще спати (О. Слісаренко)
  • Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай [перлів] (Л. Глібов)
  • [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга)
  • Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик)

про́ба (рідше спро́ба) пера́.

Перший твір, перша наукова праця і т.ін. Приклади
  • У Ваші руки попалися перші мої роботи, спроба пера (М. Коцюбинський)
  • Пригадую собі таке перше оповідання — Страшний свідок, чистої води пробу пера, на цілком пусту романтичну тему (М. Грушевський)

ва́лом вали́ти / повали́ти.

Рухатися суцільною масою. Приклади
  • ва́лом точи́ти. — Ей, доню, доню, бач, з півночі Чорная хмара валом точить?.. (І. Франко)
  • Чорний дим валом валив вище містка, а під містком догори колесами лежала машина (Ю. Смолич)
  • Поміж виноградниками, курною польовою доріжкою, валом валить карнавал (О. Гончар)
Іти чи їхати у великій кількості (про людей). Приклади
  • ва́лом пе́рти, несхв. Між рядняних наметів пруть валом люди (М. Коцюбинський)
  • Коли в село повернувся із Таврії Роман Волошин, люди валом повалили до нього (М. Стельмах)
  • [Палажка:] А як приїхав новий лікар, та як почули про його лікування, валом повалили хворі (А. Головко)
  • Заробітчани валом валили з північних губерній (О. Гончар)

бра́тися / взя́тися за перо́.

Починати писати; займатися літературною діяльністю. Приклади
  • Опівночі прокинувся [Коркошко] від поганого сну і взявся за перо (В. Логвиненко)
  • Учора хто його знає що й робив, що й за перо не брався (Панас Мирний)

лі́зти в о́чі.

кому, до кого і без додатка, фам. Набридати комусь чим-небудь; приставати, чіплятися. Приклади
  • [Пріська:] Не лізьте, бабо, осою в вічі, бо при людях вилаю (І. Кропивницький)
  • Без тебе, мовляв, гірко, а тут ще ти межи очі лізеш! (О. Гончар)
  • лі́зти осо́ю в о́чі (в ві́чі). — Ну й люди — газети не дадуть почитати. Рік газети не читав — тільки взяв до рук, а вони [сусіди] осою в очі лізуть (Ю. Збанацький)
  • лі́зти ме́жи о́чі. — Отак завжди. Вип'є та й лізе межи очі! (Панас Мирний)
  • [Данило:] То це я мушу на ґвалт гукати, чи що, щоб тебе здихатись? Чого лізеш в вічі? (І. Кропивницький)
  • Як сльота у очі лізе (М. Номис)
  • — Варняка, лізе тобі у вічі… Тьфу! так з душі й верне (Панас Мирний)
також з ким, з чим. Турбувати когось, створювати комусь незручності. Приклади
  • лізти до оче́й. Оце! наче жаба до очей лізе (М. Номис)
  • Щойно людина приїхала до села, незнайома, чужа, а їй відразу ж лізуть у очі з своїми болячками (Ю. Збанацький). Віконниці, бачите, позакривані: ні сонце у вічі не лізе, ні мухи не кусають (О. Стороженко)
  • [Старшина:] Та що ти мені з Параскою лізеш у вічі? (І. Карпенко-Карий)
Набридливо вимагати чогось. Приклади
  • [Цокуль:] Не піду я [в шинок]. Там набереться усякої голоти та й лізуть у вічі, щоб поставив горілки (І. Карпенко-Карий)
Привертати до себе увагу, виділятися серед чогось. Приклади
  • пе́рти в о́чі чим. Хіба… будинок Плачинди не пре в очі ситим достатком і силою? (М. Стельмах)
  • полі́зти в о́чі. У очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, материнка і чорнобіл (М. Стельмах)
Настирливо поставати в уяві; ввижатися. Приклади
  • Цілісіньку ніч трясця його била, а кобила усе в вічі лізла (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • лі́зти пе́ред о́чі. Полягали старі спати, та не спалося; окраєць хліба з полиці ліз перед очі (М. Коцюбинський)
  • Тільки що очі заплющу, вареник так, так тобі і лізе в очі, перехрестишся, заплющишся, а він знову (Т. Шевченко)

[одни́м] ро́зчерком пера́.

Бездумним розпорядженням або ж рішуче, не вагаючись. Приклади
  • 1946 року одним розчерком пера вождь усіх народів знищив українську греко-католицьку церкву (З журналу)
  • Як легко й просто це, мій дорогий Андрію, Враз — розчерком пера — з історії змести Петрарки, Пушкіна, Міцкевича листи, У вічність — ковану в залізні ритми мрію! (М. Рильський)
  • Можуть скинути з посади [у Чернігові] одним розчерком пера, скалічити нагайками або шаблями (М. Коцюбинський)

[ні] перо́м не списа́ти (описа́ти) [ні сло́вом не сказа́ти], чого, фольк.

який. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. Приклади
  • не мо́жна сло́вом розказа́ти, а́ні перо́м списа́ти. Така була краса його [отамана] невиписанна.., що не можна словом розказати, ані пером описати (Марко Вовчок)
  • Дочка у неї була дуже вродлива — ні пером не списати, ні словом не сказати. ні перо́м списа́ть, ні змалюва́ть. Ти в порі розквітлій, як картина, Ні пером списать, ні змалювать (М. Шеремет)
Хтось не може визначити, висловити надзвичайної вроди, краси кого-, чого-небудь. Приклади
  • Ні пером не списати, ні словом не сказати тії несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина! (Панас Мирний)
  • А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які (Марко Вовчок)

ні (ані́) в ка́зці сказа́ти (розказа́ти), ні (ані́) перо́м описа́ти ([не] списа́ти), перев. з словосп. таки́й, що; так, що, фольк.

Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь, чогось надзвичайного і т.ін. Приклади
  • Ані в казці сказати, ні пером не списати, яка там знялась буча, на тій раді (О. Ільченко)
  • Що вже Ганна Антонівна мороки з ним [учнем] колись мали — ні в казці сказати, ні пером описати (Ю. Яновський)
Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. Приклади
  • [і] не (ні) сказа́ти (розказа́ти) і не (ні) списа́ти (ні написа́ти). Козак Чайченко, та такий вже хороший, та такий вже гарний — і не сказати і не списати (Марко Вовчок)
  • — Там є така чудесна дитяча кімната, що ні в казці розказати, ні пером описати (Ф. Бурлака)

лиши́тися (залиши́тися і т.ін.) при пі́ковому інтере́сі, жарт.

Зазнати невдачі, поразки і т.ін., утративши кого-, що-небудь. Приклади
  • Тільки тепер вони збагнули — лишилися при піковому інтересі (В. Большак)
  • залиши́тися при пі́кових інтере́сах. Чумак звернув увагу не на Ріту, а на її подругу Катерину. Через якийсь час вони одружились, а Ріта залишилась… при пікових інтересах (Ю. Збанацький)

пе́рти плу́га, розм.

Наполегливо працювати. Приклади
  • Репліка з аудиторії: Вміла жінка готувати, та не вміла подавати! (Сміх). Єва: Одне діло гавкати, інше — плуга перти! (Тривалі оплески) (А. Крижанівський)

не при своє́му (при свої́м) ро́зумі (умі́).

Розумово обмежений, не може правильно мислити, діяти, оцінювати щось. Приклади
  • [Одарка:] Та що це ти плещеш таке? Мов не при своїм умі (Панас Мирний)
  • не при умі́. Така вона [Горпина] стала якась не при умі (Марко Вовчок)
  • — А що поробляєш, чоловіче? — повторив. І знову мовчання. А, та це дурний Тодосик,— догадався дід.— Від народження не при своєму розумі. Ох горе! (О. Донченко)

до́бра мі́на при пога́ній грі.

Приховування за зовнішнім спокоєм, веселим настроєм незадоволення, страху і т.ін.; маскування. Приклади
  • То вже було не що інше, як добра мина при поганій грі (З газети)
  • То вже була добра міна при поганій грі. І приховувала вона реальний страх перед реальною силою (З журналу)

про́бувати [своє́] перо́ в чому.

Починати писати художні твори, замітки і т.ін. Приклади
  • Не поодинокі в літературі випадки, коли поет звертається до прози чи пробує своє перо в якомусь іншому, новому для нього жанрі (З газети)

ні при чо́му (при чім).

Бути не винним у чому-небудь, не причетним до чогось; не мати відношення до чого-небудь. Приклади
  • — Колись брала [рибу], а тепер не хочу,— відрізала Килина.— Ну, як тебе вкусило щось, то я тут ні при чім,— пробурчав Тодей Батюта й повернувся, щоб іти (Є. Гуцало)
  • — Цих хлопців я не знаю,— ледве вимовив Марко.— І ніхто мене не вчив, сам украв, бо їсти хотів, а вони тут ні при чому (І. Микитенко)

гостри́ти / нагостри́ти пе́ро, жарт.

Готуватися до писання, до роботи, пов'язаної з писанням, а також писати взагалі. Приклади
  • Хтось пише тепер чимало всякого,.. хтось жалує, що не має стільки сили, як нормальні люди, а то б хтось так нагострив перо, що аж! (Леся Українка)
  • — Пропонуватиму тебе одним з редакторів,. .пишеш ти непогано. Тож гостри, друже, перо (М. Олійник)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] горо́х при доро́зі.

зі сл. сми́кати, ску́бти і т.ін. Без будь-якої поваги, причини; безцеремонно, нахабно тощо. Приклади
  • — Чого ти мов з гарячки заговорила? Чому я нещасний?! — Бо різна погань смикає тебе, мов горох при дорозі (М. Стельмах)
перев. зі сл. оди́н, сам і т.ін. Який не має батьків, дітей чи близьких родичів; одинокий. Приклади
  • як при шляху́ горо́х. От я так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох: Без нені, без отця дитина (І. Котляревський)
  • Те, що вона там живе сама, як горох при дорозі, його, безумовно, аж ніяк не турбувало (Ю. Збанацький)
  • І зосталася одним одна, як горох при дорозі, як билина в полі (Панас Мирний)
зі сл. жи́ти, пожива́ти і т.ін. Погано, бідно, неспокійно тощо. Приклади
  • — Так і жили, Іване,— аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик)
  • [Старшина (до Пріськи):] Як поживаєш, серденько? [Пріська:] Як горох при дорозі (М. Кропивницький)
  • — Удвох живите? — Як видите [бачите]. Як горох при дорозі (Ю. Збанацький)
  • [Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? [Наталка:] Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський)
зі сл. бу́ти і под. У скрутному становищі, у важких умовах; нещасний, обездолений і т.ін. Приклади
  • У сучасні українській мові побутує фразеологічній зворот як горох при дорозі (при шляху). Його ми вживаємо у значенні. .беззахисним, обездоленим (Культура слова)
  • Колись він [Лев] скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов)

в (при) ті́лі.

Не худий, в міру повний (про людину). Приклади
  • Сам він був середнього зросту, не те, щоб гладкий, але при тілі, вбирався чисто (І. Муратов)
  • — А яка вона з себе? — запитав я.— Дівка, як дівка. З ногами, руками, косами. При здоров'ї і в тілі (Є. Кравченко)
Вгодований (про худобу). Приклади
  • В гарній артілі й худоба в тілі (Укр. присл.)

без ше́ляга за душе́ю.

Зовсім безгрішний, бідний; без грошей. Приклади
  • без ше́ляга при душі́. Він носився з думкою виїхати до Америки. Але як виїхати? Без шеляга при душі не рушиш з місця (І. Франко)
  • Тепер йому не бачити й посади як-шая, як своїх вух… Чужинець, гольтіпака, без шеляга за душею — його зять (Олесь Досвітній)

вихо́дити / ви́йти з-під пера́ кого, чийого.

Створюватися ким-небудь (про твори мистецтва). Приклади
  • Усе, що вийшло з-під пера Яворницького, позначене винятковим захопленням (З журналу)
  • З-під його [І. Франка] пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (М. Коцюбинський)
  • Все нові й нові книги віршів, публіцистики, нові переклади виходять з-під його [М. Рильського] пера (С. Крижанівський)

при [по́вній] тя́мі [й па́м'яті].

У свідомому стані. Приклади
  • Він до неї говорив, як чоловік при добрім змислі, розсудливо, при тямі й пам'яті (Марко Вовчок)
  • — Хомо,— бідкається листоноша,— ти при повній тямі? (Є. Гуцало)

з горла пре у кого і без додатка, безос., грубо.

Усього вистачає у когось, хтось дуже багатий, заможній. Приклади
  • — Наче крохмаль картопля. Біла-біла всередині. Казала Уляна, що на сушню виміняє. У кого з горла пре, тому і Бог дає. — Гниль хтознаколишню — на сушню? (В. Дрозд)
  • Тепер не проживеш, як не вкрадеш.. .Подумаєш, на якийсь там маторжаник украде. На зуба покласти. Так не від того, що з горла пре, а голод диктує (В. Дрозд)

не при свої́х.

Божевільний. Приклади
  • Він був не при своїх. Всі його жаліли (З газети)
  • при свої́х. Катерина вже напустилась на Василя: — Чи ти, бува, не здурів зовсім, чи на тебе лиш, памороки найшли? І чи ти при своїх? От мені втяв штуку! Соромся! Йди додому! (У. Самчук)

вбива́тися / вби́тися в колодочки́ (в пі́р'я і т.ін.).

Набиратися досвіду або мужніти. Приклади
  • Грицько переконався, що за час війни не лише він убився, як то кажуть, у колодочки, а й Параска не марнувала часу, змінилося до невпізнання (Ю. Яновський)
  • Галя Чубчик та Микита Чинбас у мартенівському цеху ще не встигли вбитися у колодочки, нічого помітного не зробили, хіба що порвали дві-три пари рукавиць та спецівок (М. Рудь)
  • [Храпко:] З його [Печариці] вийде меткий адвокат! Ще й нічого: у колодочки не вбився, а вже сотнями ворочає… (Панас Мирний)
Поліпшувати своє матеріальне становище; ставати заможним, багатіти. Приклади
  • вби́тися у палки́. — А вам, куме, не гріх і більше оддати. Нащо вам, справді, ви вже старі, нехай голота у палки вб'ється, покушає папки (Панас Мирний)
  • вби́тися в пе́ра. Тільки чоловік зіб'ється, стягнеться на ту конячку горюшну, а вже її й нема, й нема. Не можна бідолашному в пера вбитися. Он уже в скількох забрано коні (Б. Грінченко)
  • Ось нехай люди трохи увіб'ються в колодочки (Ю. Яновський)
  • — Треба й тобі в колодочки вбиватися. Грошенят підібрать. Картини свої ти продавать не вмієш, за копійки оддаєш (О. Ільченко)
Виростати, ставати дорослим, повнолітнім. Приклади
  • — А вона, секретарка, до війни працювала тут, у райкомі? — От це вже знаю, що ні. Молода! Тільки в пір'я вбилася (П. Дорошко)
  • [Коваль:] Шкода хлопчини! Молоде, може, ще й у колодочки не вбилось (М. Кропивницький)
  • З тобою єдинеє добро було — Твоє дитя, поки росло, В колодочки поки вбивалось (Т. Шевченко)

сам не при собі́.

Хто-небудь перебуває в стані сильного душевного потрясіння; дуже схвильований чимсь. Приклади
  • не при собі́. Вона на когось наштовхнулася, хтось сердито зиркнув на неї, але решта, бачачи, що жінка не при собі, відступилася з дороги (В. Речмедін)
  • сам як не при собі́. Люди прибігли, говорять, вмовляють. Вона мов і не чує, і не одірвуть од дитини. Чоловік ходить сам як не при собі, свекор аж занедужав (Марко Вовчок)
  • Увійшла та й стою сама не при собі. Чую, що стара за мене одповіщає [відповідає] (Марко Вовчок)
Не такий як завжди. Приклади
  • — А той бідолаха зовсім сторопів від такого доброго дива, і — додому приїхав сам не при собі, і привіз капшук грошей (Марко Вовчок)

ні пу́ху ні пера́.

Усталена форма побажання удачі, успіху в якійсь справі. Приклади
  • — Їду захищати диплом.. —. .Їдьте, рідненький, ні пуху вам, ні пера! (А. Крижанівський)
  • Берестовський поліз у кабіну.— Ні пуху вам, ні пера,— побажала йому Варвара (Л. Первомайський)
  • Ольга Карпівна побажала їй традиційного ні пуху ні пера, ласкавими очима провела дівчину, вказала дорогу до контори (Ю. Збанацький)

При ді́лі.

Під час роботи. Приклади
  • — Я, Василю, при ділі не п'ю, — одвів чарку Тимофій.— Чарка любить вільну годину (М. Стельмах)
У роботі, в діяльності. Приклади
  • — Для вас, Степане Кириловичу, буде подвійна користь на передовій: ви побачите наших славних бійців при ділі і водночас розпізнаєте ворога (В. Кучер)
Мати постійне заняття, роботу; бути влаштованим. Приклади
  • У Євдокії Гнатівни і Йосипа Івановича… три дочки, Хвалити долю, повиростали, дві вже при ділі, а третя в школі (З газети)
  • — То як, небоже? — повів бровами Павло.— Доки тепло, пастимеш свині.. Й при ділі будеш. І в люди, дасть Бог вийдеш… (В. Шевчук)

пуска́ти / пусти́ти тума́н (туману́) [у ві́чі] кому.

Навмисне заплутувати, перебільшувати, перебріхувати що-небудь. Приклади
  • пе́рти тумана́ в о́чі. — Ну, не пріть же мені тумана в очі, а говоріть по правді,— сказав Густав (І. Франко)
  • — Тут щось таки добре наплутано. Видно, він пустив туману не тільки мені, а й вам (М. Стельмах)
  • Андрій знав, що вони лише ради нього пускають туману, до начальства ж вони про цей випадок не донесуть (І. Багряний);— Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро,— Що за охота тобі мене морочити? То заговоривши буцім щиро, то знов туман у вічі пустиш (П. Куліш)

день у день (крізь день, при дні).

Кожного разу весь час. Приклади
  • Шторми б'ють майже день крізь день (О. Гончар)
  • — Мій лірику сумний! Скажи мені, Невже печаль з тобою День при дні? (А. Крижанівський)
  • На високій бессарабській полонині день у день котиться брудна хвиля овечої отари (М. Коцюбинський)
Постійний. Приклади
  • з дня у день. Постійне.Непривітне воно само по собі,— те сидіння з дня у день над столом (Панас Мирний)

Проти рожна перти.

Вислів походить з новозавітних Діянь апостолів (9, 4-5), де розповідається про те, що Савл, який був гонителем християн, почув голос з неба: «Савле, Савле! Чому ти переслідуєш мене?». Він спитав: «Хто ти, Господи?». Господь же сказав: «Я Ісус, якого ти переслідуєш. Важко тобі йти проти рожна». Старослов'янською мовою — «Жестоко ті єсть против рожна прати». Рожен — гострий кілок.
У сучасній мові — відвага, здатність людини виступити проти значно переважаючих сил.
Приклади
  • Так, все життя він лізтиме проти рожна, буде обстоювати те, у що вірить… (І. Муратов, Свіже повітря для матері)
  • Против рожна перти,
    Против хвиль плисти,
    Сміло аж до смерті
    Хрест важкий нести!
    (І. Франко, Semper idem!)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання