ОТА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: ото вигадали

Правильніше: та й по всьому; ото й по всьому; ото й тільки; тільки й того; на тому й кінець

Правильніше: отож; ото; так от (ось)

Правильніше: велике діло – опеньки!

Правильніше: ото тільки й мого

Поряд з вказівним значенням частка ось, поєднуючись із займенниками та займенниковими прислівниками, використовується для підсилення, уточнення їхнього змісту або зосередження уваги на дальшому повідомленні. «Ось тут халепа. Тут вирвався якийсь бурлака-волоцюга» (Леся Українка), «А я у гай ходила по квітку ось яку» (Павло Тичина). Однак замість сполучень цієї частки із займенниками такий (така, таке, такі), той, цей і прислівниками сюди, так, там, тепер, тоді, туди, тут у сучасній мові ширше вживаються розмовні слова з підсилювальним значенням: отакий, отой, оцей, осюди, отак, отам, отепер, отоді, отут. «Чи коли й був отакий наїзд у Щербанівці, як під оцей ярмарок» (Андрій Головко), «А чого він осюди їде, отой князь» (Гнат Хоткевич), « – Де мама? – Сидить отам і плаче» (Василь Шевчук).