ОТА — ФРАЗЕОЛОГІЯ
ото́ (оце́ і т.ін.) ще, несхв.
Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, учинків, докору комусь.
Приклади
- — Ну, сину, як маєш охоту, то я тебе в школу віддам…— Ні, не хочу…— О, се ще… ціпов'яз! (М. Коцюбинський)
- Чи захоче Тоня із ним дружити?.. Адже їй одне задоволення — крутити голови хлопцям, про неї навіть самі дівчата кажуть: Оце ще наш вихор! (О. Гончар)
- [Клієнт:] А що? Він присягнув? [Римлянин у далматиці:] Ні, відступився і руки заложив. Ото ще дурість! (Леся Українка)
оце́ (ото́) [так (яка́)] прити́чина.
Уживається для вираження незадоволення з приводу чогось несподіваного, незрозумілого або захоплення тим, що сталося.
Приклади
- — І хто б це такий був? Ото притичина! (І. Нечуй-Левицький)
- — Оце, яка притичина! Оце випадок!.. Неначе щось недобре віщує.. Ото шкода!..— говоріла неспокійно Сусана Уласівна (І. Нечуй-Левицький)
- Перелякався й Причепа і все намагався розтулити Савчині зуби.— Горілки! Та голову набік!.. Оце так притичина… (З. Тулуб)
Дивіться також