МАЛО — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
шуму багато, а толку мало
Правильніше:
галасу багато, а діла мало; діла на копійку, а балачок на карбованець; хвальби повнії торби, а в торбі нема нічого; розносився, як чорт (як дідько) з бубном
Мова – не калька: словник української мови
чуть-чуть
Правильніше:
ледь-ледь; трішки, трішечки; мало
Мова – не калька: словник української мови
чуть не
Правильніше:
трохи не; мало не; ледве не
Мова – не калька: словник української мови
хто багато говорить – мало робить
Правильніше:
де море слів, там мало діл
Мова – не калька: словник української мови
хорошо, но мало
Правильніше:
смачний борщик, та малий горщик
Мова – не калька: словник української мови
у когось мало або нема грошей
Правильніше:
з пустою (з порожньою, з бідною) кишенею
Мова – не калька: словник української мови
робити круглі (великі) очі
Правильніше:
з очима мало не на лобі
Мова – не калька: словник української мови
рідко коли
Правильніше:
мало коли; зрідка; нечасто; уряди-годи; коли-не-коли
Мова – не калька: словник української мови
рідко де
Правильніше:
мало де
Мова – не калька: словник української мови
рівним рахунком
Правильніше:
ні багато ні мало
Мова – не калька: словник української мови
подіяло
Правильніше:
мало вплив
Мова – не калька: словник української мови
побити до півсмерті
Правильніше:
побити мало не на смерть
Мова – не калька: словник української мови
недостатньо
Правильніше:
мало
Мова – не калька: словник української мови
не багато не мало
Правильніше:
якраз; копійка в копійку
Мова – не калька: словник української мови
надто мало
Правильніше:
замало
Мова – не калька: словник української мови
мене це не стосується
Правильніше:
мене це не обходить; мені до того мало діла
Мова – не калька: словник української мови
мало; небагато; недостатньо; не густо
Правильніше:
мізер; обмаль; з горобину душу; з комареву ніжку; на заячий скік; як кіт наплакав; як у зайця хвоста; крапля в морі
Мова – не калька: словник української мови
мало чим відрізнятися
Правильніше:
не далеко втекти
Мова – не калька: словник української мови
мало хто знає
Правильніше:
рідко хто знає
Мова – не калька: словник української мови
мало толку
Правильніше:
мало глузду (сенсу)
Мова – не калька: словник української мови
мало спати
Правильніше:
спати на одне вухо
Мова – не калька: словник української мови
мало не видасться
Правильніше:
аж за вухами залящить
Мова – не калька: словник української мови
мало місця
Правильніше:
ніде курці клюнути; ніде голки встромити; ніде пальця просунути; ніде яблуку впасти
Мова – не калька: словник української мови
мало людей
Правильніше:
жменька людей
Мова – не калька: словник української мови
мало їжі
Правильніше:
що коту муха
Мова – не калька: словник української мови
мало дістанеться чого-небудь комусь
Правильніше:
тільки пальці оближе
Мова – не калька: словник української мови
мало грошей
Правильніше:
пустий (порожній) гаманець
Мова – не калька: словник української мови
мало (нема) грошей
Правильніше:
порожня (пуста, бідна) кишеня
Мова – не калька: словник української мови
мало
Правильніше:
як кіт наплакав
Мова – не калька: словник української мови
майже весь день
Правильніше:
мало не ввесь день
Мова – не калька: словник української мови
його повісити мало
Правильніше:
йому й шибениці мало
Мова – не калька: словник української мови
запаси на ісході
Правильніше:
запасів обмаль (трохи, мало)
Мова – не калька: словник української мови
забити до півсмерті
Правильніше:
мало дух не вибили з кого; тільки-но живого пустити
Мова – не калька: словник української мови
за гріш купити (продати)
Правильніше:
купити (продати) за безцінь (за півдарма, мало не задарма)
Мова – не калька: словник української мови
з трудом триматися на ногах
Правильніше:
ледве (усилу, силу-всилу) на ногах триматися (стояти); мало від вітру не валитися
Мова – не калька: словник української мови
дуже мало
Правильніше:
і котові на сльози нема (немає, не вистачить); на заячий (гороб'ячий, горобиний) скік; на ламаний гріш не набереш; хоч грім бий; мов шилом юшки (патоки) вхопити; як тарас гусіні на великдень нарвав
Мова – не калька: словник української мови
до півсмерті побити
Правильніше:
мало не до смерті побити
Мова – не калька: словник української мови
він був на краю загибелі
Правильніше:
він мало не загинув
Мова – не калька: словник української мови
більше того
Правильніше:
мало того; ба; на додаток; до того; понад те
Мова – не калька: словник української мови
більш того
Правильніше:
мало того
Мова – не калька: словник української мови
Обмаль і дуже мало
Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію дуже мало на влучний синонім: обмаль.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У мене дуже мало часу. | У мене обмаль часу. |
ледь не впав
Правильніше:
мало не впав
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
чуть-чуть
Правильніше:
ледь-ледь, трішки, трішечки, мало
Словник-антисуржик.
чуть не
Правильніше:
мало не
Словник-антисуржик.
на ісході
Правильніше:
обмаль, трохи, мало
Словник-антисуржик.
Обраний чи не одноголосно
Правильніше:
Обраний мало не одноголосно
Виступав чи не на кожному мітингу
Правильніше:
Виступав мало не на кожному мітингу
Ледь шиї не вивихнув
Правильніше:
Мало шиї не вивернув
Студентові без мало 20 років
Правильніше:
Студентові незабаром 20 років
Показалось мало
Правильніше:
Здалося мало
Як це мало місце
Правильніше:
Як було
Я маю, ти маєш і в мене є, в тебе є
Замініть конструкцію у мене (тебе, нього, неї, нас, вас, них) є на стилістично кращий варіант: я маю; ти маєш; він, вона, воно має; ми маємо; ви маєте; вони мають.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У мене є можливість скористатися вашою порадою. | Я маю можливість скористатися вашою порадою. |
Мати рацію і бути правим
Перевірте, чи не йдеться про слушну думку, і використайте конструкцію: мати рацію; ваша правда.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Ви праві. | Ви маєте рацію. Ваша правда. |
| З'ясувалося, що хлопець був правий. | З'ясувалося, що хлопець мав рацію. |
АЛЕ:
За переконаннями він правий націоналіст.
Крайній правий нападник порушив правила.
Відчувати і виглядати
Замініть дієслово виглядати (якимсь), якщо мовиться про зовнішній вигляд, відчуття чи емоцію, на стилістично кращий варіант: мати (якийсь) вигляд; відчувати (щось).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Він виглядав стривоженим. | Він мав стривожений вигляд. Він відчував тривогу. |
| Вона виглядала дуже втомленою. | Вона мала дуже втомлений вигляд. Вона відчувала втому. |
| Будинок виглядав занедбаним. | Будинок мав занедбаний вигляд. |
АЛЕ:
виглядати — визирати; виднітися або ставати видним; чекаючи кого-, що-небудь, дивитися, вдивлятися кудись.
З-за печі часто виглядала, прикинувшись, буцім куняла І мов вона хотіла спать (Іван Котляревський).
А тут й Супруненкова хата виглянула з-за комори (Панас Мирний).
Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати (Михайло Стельмах).
Словник української мови у 20 томах містить лексему ВИГЛЯДАТИ3 – мати певний зовнішній вигляд.
Бути, траплятися і мати місце
Конструкція мати місце, що вказує на факт якоїсь події, є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: бути, траплятися, відбуватися;
АБО
перефразуйте речення.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Має місце такий прикрий факт. | Є такий прикрий факт. |
| Така ситуація має місце і на цьому комбінаті. | Така ситуація трапляється і на цьому комбінаті. |
| Мають місце випадки неявки учнів на заняття. | Буває, що учні не з'являються на заняття. |
АЛЕ:
Він має місце біля вікна.
Мати на меті і переслідувати мету
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм переслідувати мету на стилістично кращий варіант: мати на меті, мати мету.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Зазвичай такі дії переслідують мету викликати у користувача позитивні емоції. | Зазвичай такі дії мають на меті викликати у користувача позитивні емоції. |
| Яку мету переслідували журналісти? | Яку мету мали журналісти? |
як діла?
Правильніше:
як ваші (твої) справи?; як ся маєте (маєш)?; як ведеться?
Мова – не калька: словник української мови
чим багаті, тим і раді
Правильніше:
що хата має, тим приймає; що маємо, тим вітаємо
Мова – не калька: словник української мови
не мала баба клопоту – купила порося
Правильніше:
не мав лиха та оженився на свою голову
Мова – не калька: словник української мови
Мати здатність, бути здатним, опановувати і володіти
Перевірте доречність вживання дієслова володіти і в разі потреби замініть:
мати здатність, бути здатним — який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином;
опановувати — ґрунтовно засвоювати щось;
орудувати — вправно діяти;
знати — мати певні чи спеціальні знання.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Він володіє здатністю спалахувати за високої температури. | Він має здатність спалахувати за високої температури. |
| Він вчив їх володіти зброєю і тактикою. | Він вчив їх опановувати зброю і тактику. |
| Лицар вправно володіє мечем. | Лицар вправно орудує мечем. |
| Журналіст володів двома мовами. | Журналіст знав дві мови. |
| Хлопець не володів своїми почуттями. | Хлопець не панував над своїми почуттями. |
АЛЕ:
володіти — мати що-небудь у своїй власності.
Він володів земельною ділянкою біля ріки.
Мати, мусити, винен і повинен
Перевірте вживання слова повинен і в разі потреби замініть:
мати — для позначення невеликої потреби щось зробити; можливості відбутися чомусь;
мусити — для позначення крайньої потреби щось зробити, іноді навіть усупереч бажанню;
винен — якщо мовиться про борг.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Статті, що повинні бути в усіх Вікіпедіях. | Статті, що мають бути в усіх Вікіпедіях. |
| Татари повинні були відступити назад, щоб не замочити взуття. | Татари мусили відступити назад, щоб не замочити взуття. |
| Олесь Забуранний нічого нам не повинен. | Олесь Забуранний нічого нам не винен. |
Повинен — вживається для позначення обов'язку, зобов'язання щось зробити: Коли Божий народ грішить проти Нього, він повинен принести Йому жертву провини і покаятися перед Ним.
Мати попит і користуватися попитом
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм користуватися попитом на стилістично кращий варіант: мати попит.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Які фахівці будуть користуватися попитом роботодавців навіть в кризові часи? | Які фахівці матимуть попит роботодавців навіть в кризові часи? |
Мати велику вагу, багато важити і відігравати велику роль
Замініть скальковану конструкцію відігравати велику роль на стилістично краще: мати велику вагу, багато важити.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Релігія відіграє велику роль у житті багатьох людей. | Релігія має велику вагу у житті багатьох людей. |
| Це відіграє для мене велику роль. | Це багато важить для мене. |
За правом, мати право, правом, як і по праву
Замініть нехарактерний для української мови вислів по праву на стилістично кращий варіант: за правом, мати право, правом, як.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Спадщина по праву представлення. | Спадщина за правом представлення. |
| Я по праву пишаюся своїм сином. | Я маю право пишатися своїм сином. |
| Особа є добросовісним набувачем і по праву давності користування володіє цим майном. | Особа є добросовісним набувачем і правом давності користування володіє цим майном. |
| Я мушу тобі це сказати по праву батька. | Я мушу тобі це сказати як батько. |
Мати намір і намірятися, намірюватися
Замініть скальковане дієслово намірюватися на стилістично кращий варіант: мати намір.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Я давненько намірювався те зробити, але все не доходили руки. | Я давненько мав намір те зробити, але все не доходили руки. |
Мати право і бути вправі
Замініть скальковану конструкцію бути вправі на стилістично кращий варіант: мати право.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Ми вправі вимагати компенсації. | Ми маємо право вимагати компенсації. |
АЛЕ:
У цій вправі багато тексту.
Відігравати роль і грати роль
Перевірте вживання:
відігравати, відіграти якусь роль — мати певне значення, вагу;
і грати, зіграти якусь роль— втілювати в художнім образі на сцені, в кінофільмі тощо; удавати з себе когось.
Конструкцію відігравати велику роль доречно замінити на: мати велику вагу, багато важити.
| ВІДІГРАВАТИ РОЛЬ, МАТИ ВЕЛИКУ ВАГУ | ГРАТИ РОЛЬ |
|---|---|
| Релігія має велику вагу у житті багатьох людей. | Він зіграв головну роль у фільмі. |
| Це відіграє для мене певну роль. | Вона грає роль Мавки. |
ТИПОВА ПОМИЛКА:
Його рішення піти зіграло певну роль у банкрутстві компанії. — Його рішення піти відіграло певну роль у банкрутстві компанії.
призвести, спричинитися, тягнути за собою відповідальність, призвести до відповідальності, відповідальність, повинно, проходити, відбутися, вечір, стати до ладу, мусить, має, мати місце, трапитися, статися
1. Вечір пройшов чи відбувся?
Петро Федотюк:
– У мовну практику правників увійшов неоковирний вираз «ці дії потягнуть за собою відповідальність». А все від невміння користуватися довідковою літературою. У пріснопам'ятні часи, коли аж вуха боліли від закликів до зближення мов і народів, у словниках науковці часто були змушені на перше місце ставити кальку з російської, а вже далі питоме українське слово. Тому «потягнути» – це відповідник до російського повлечь у розумінні «потащить», а в нашому контексті («вызвать что-либо как последствие») має бути «спричинити (що)», «спричинитися, призвести (до чого)». Тобто наведена на початку фраза мала б звучати так: «Ці дії призведуть до відповідальності» («спричинять відповідальність»). З ласки репортерів вечори, виставки, конференції, концерти, з'їзди у нас тільки «ходять», що теж скорше є калькою з російської, а не питомим нашим виразом. «Вечір пройшов з успіхом» – ще так-сяк сприймається. Але замість «сьогодні пройшов вечір» чи не краще: «сьогодні відбувся вечір» (так само концерт, вистава, з’їзд)?
...«Фабрика стала до ладу діючих» – що це б воно мало означати: «стала до ладу», «увійшла до числа діючих»? Або оце: «Він зробив чимало роботи». Та «чимало зробив» – і квит. Ще поролон у реченні: «один чоловік дістав поранення». Чи не простіше – «одного чоловіка поранено». І ось така чудасія: «суд відмовив у збудженні (замість у порушенні) справи» – з ласки несумлінних мовців дістала і юристів еротика!
Слово повинно витіснило має і мусить. Нас частують глевтяками на кшталт «повинно бути зроблено». Яка людина в своєму умі скаже таке?
2. Статися чи відбутися?
Статися – трапитися, мати місце. Сталася важлива подія, сталася трагедія, сталася затримка, сталася біда, з ним сталося щось дивне, стався переполох, хоч би не сталося голоду, що з тобою сталося? Дієслово відбутися в цьому значенні невживане або вживається зрідка. Отже, невдало: відбулася трагедія, відбулися глибокі зрушення, нічого не відбулося, раптом відбулося несподіване, що з вами відбулося?
Петро Федотюк:
– У мовну практику правників увійшов неоковирний вираз «ці дії потягнуть за собою відповідальність». А все від невміння користуватися довідковою літературою. У пріснопам'ятні часи, коли аж вуха боліли від закликів до зближення мов і народів, у словниках науковці часто були змушені на перше місце ставити кальку з російської, а вже далі питоме українське слово. Тому «потягнути» – це відповідник до російського повлечь у розумінні «потащить», а в нашому контексті («вызвать что-либо как последствие») має бути «спричинити (що)», «спричинитися, призвести (до чого)». Тобто наведена на початку фраза мала б звучати так: «Ці дії призведуть до відповідальності» («спричинять відповідальність»). З ласки репортерів вечори, виставки, конференції, концерти, з'їзди у нас тільки «ходять», що теж скорше є калькою з російської, а не питомим нашим виразом. «Вечір пройшов з успіхом» – ще так-сяк сприймається. Але замість «сьогодні пройшов вечір» чи не краще: «сьогодні відбувся вечір» (так само концерт, вистава, з’їзд)?
...«Фабрика стала до ладу діючих» – що це б воно мало означати: «стала до ладу», «увійшла до числа діючих»? Або оце: «Він зробив чимало роботи». Та «чимало зробив» – і квит. Ще поролон у реченні: «один чоловік дістав поранення». Чи не простіше – «одного чоловіка поранено». І ось така чудасія: «суд відмовив у збудженні (замість у порушенні) справи» – з ласки несумлінних мовців дістала і юристів еротика!
Слово повинно витіснило має і мусить. Нас частують глевтяками на кшталт «повинно бути зроблено». Яка людина в своєму умі скаже таке?
2. Статися чи відбутися?
Статися – трапитися, мати місце. Сталася важлива подія, сталася трагедія, сталася затримка, сталася біда, з ним сталося щось дивне, стався переполох, хоч би не сталося голоду, що з тобою сталося? Дієслово відбутися в цьому значенні невживане або вживається зрідка. Отже, невдало: відбулася трагедія, відбулися глибокі зрушення, нічого не відбулося, раптом відбулося несподіване, що з вами відбулося?
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у мене є – я маю
Там, де росіяни кажуть у меня есть, українці вживають я маю. Але останнім часом багато хто з наших мовців також став використовувати форму у мене є, яку створено за російським зразком. Тож треба послуговуватися не калькою, а питомим українським зворотом я маю, який відповідає сучасній літературній нормі.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
якщо позволить час
Правильніше:
якщо (коли) матиму час; якщо матиму коли; як буде коли
Мова – не калька: словник української мови
як повинно бути; як положено
Правильніше:
як має бути
Мова – не калька: словник української мови
як мені поступити?
Правильніше:
як (що) мені робити (чинити)?; що (як я) маю робити (чинити)?
Мова – не калька: словник української мови
язик погано підвішений у кого
Правильніше:
язик погано (зле) повертається (працює) в кого; язик погано (зле) вигострений (загострений) у кого; язик погано (зле) вигострений (загострений) має хто; язик погано виструганий у кого (кому); язик погано виструганий має хто; язик погано причеплений (прив'язаний) у кого
Мова – не калька: словник української мови
я тобі покажу кузькіну мать!
Правильніше:
я тобі покажу, де козам роги правлять!
Мова – не калька: словник української мови
я нічим не зайнятий
Правильніше:
я вільний; я нічого не роблю (не маю ніякої роботи); я ні коло чого (ні над чим) не працюю
Мова – не калька: словник української мови
я маю недостаток в грошах
Правильніше:
мені не стає (не вистачає, бракує) грошей
Мова – не калька: словник української мови
я маю до вас просьбу
Правильніше:
я маю до вас прохання; я маю просити вас
Мова – не калька: словник української мови
я й подумати не міг
Правильніше:
я й у гадці не мав
Мова – не калька: словник української мови
я дуже зайнятий
Правильніше:
мені дуже ніколи (нема коли, ніколиться); мені (у мене) геть (зовсім) нема часу; я зовсім не маю часу
Мова – не калька: словник української мови
щось має позитивні й негативні сторони
Правильніше:
палиця з двома кінцями
Мова – не калька: словник української мови
що посієш, те й пожнеш
Правильніше:
де господар не ходить, там нивка не родить; як дбаєш, так і маєш; як постелиш, так і виспишся
Мова – не калька: словник української мови
що ви намірені робити?
Правильніше:
що ви маєте (збираєтеся) робити?; що [є] думка робити?
Мова – не калька: словник української мови
щасливо відбувся
Правильніше:
мав щастя; вийшов сухим з води
Мова – не калька: словник української мови
чому бути, того не минути
Правильніше:
що статися має, то станеться; суджено, то не розгуджено; що написано на роду, того не об'їдеш і на льоду; що кому написано на роду, то й конем не об'їдеш; чи співатиме півень, чи ні, а день буде; що має утонути, то не увисне; що має висіти, то не утоне; неволі й конем не об'їдеш
Мова – не калька: словник української мови
це принесе йому вигоду
Правильніше:
з цього він матиме вигоду (користь, пожиток, зиск); з цього він скористується (покористується); це йому піде на пожиток (на користь); це дасть йому вигоду (користь, пожиток, зиск)
Мова – не калька: словник української мови
це неважно
Правильніше:
це не має значення (ваги); це пусте; це дурниця; менше з тим; байдуже; дарма
Мова – не калька: словник української мови
це не має відношення до справи
Правильніше:
це не стосується справи
Мова – не калька: словник української мови
це не грає ніякої ролі
Правильніше:
це не має ніякої ваги
Мова – не калька: словник української мови
це має сенс
Правильніше:
у цьому є рація
Мова – не калька: словник української мови
це лікарство має добру дію
Правильніше:
ці ліки помічні
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь розгублений, має розпачливий вигляд
Правильніше:
як курчат погубив
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь має сильне бажання до чогось
Правильніше:
аж [за] жижки сіпає; аж шкура труситься (горить, тріщить) у кого
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь має обмежену владу
Правильніше:
руки короткі (куці, малі)
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь має необмежені права
Правильніше:
цар і бог
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь має здатність дуже швидко забувати
Правильніше:
коротка пам'ять
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь має вольовий, сильний характер
Правильніше:
тверда рука
Мова – не калька: словник української мови
хто має можливість що зробити
Правильніше:
хто спроможний що зробити
Мова – не калька: словник української мови
хто був правий?
Правильніше:
хто мав рацію?; на чиє вийшло?
Мова – не калька: словник української мови
усі, кому не лінь
Правильніше:
усі, хто має охоту; кожен охочий
Мова – не калька: словник української мови
усе має межу
Правильніше:
кожне море берег має
Мова – не калька: словник української мови
усе добре, що добре кінчається
Правильніше:
усе добре, що на добре виходить; усе добре, що добрий кінець має
Мова – не калька: словник української мови
усе в ажурі
Правильніше:
усе гаразд; усе як має бути
Мова – не калька: словник української мови
унього водяться гроші
Правильніше:
у нього є (він має) грошенята (копійчину); у нього копієчка волочеться
Мова – не калька: словник української мови
у поточному році 366 днів
Правильніше:
у цьому році (цей рік має) 366 днів
Мова – не калька: словник української мови
у нього погані задатки
Правильніше:
він має (у нього) лихі (погані) нахили (здібності)
Мова – не калька: словник української мови
у нього не було часу
Правильніше:
він не мав часу; він не мав коли; йому не було коли; йому ніколи було; йому ніколилося
Мова – не калька: словник української мови
у нього на все є відповідь
Правильніше:
він на все відповідь (відказ) має; він на все має що відповісти
Мова – не калька: словник української мови
у нього дурна репутація
Правильніше:
він має погану славу
Мова – не калька: словник української мови
у нього губа не дура
Правильніше:
у нього губа не з лопуцька (не з луба); [він] має добрий смак; ласий (не дурень, митець) до чого; [він] знає, де смак; [він] знається на чому; [він] знає, що добре
Мова – не калька: словник української мови
у нього голова не зовсім у порядку
Правильніше:
жуки в нього (йому) в голові; немає в нього (не стає йому) однієї (третьої, десятої) клепки в голові; трохи йому клепки в голові не сходяться; має завороть у голові; у нього в голові щось не теє
Мова – не калька: словник української мови
у нього (неї) хворобливий вигляд
Правильніше:
він (вона) має хворобливий (хворовитий) вигляд
Мова – не калька: словник української мови
у нас так не водиться
Правильніше:
такого й звичаю не маємо; такого й звичаю в нас немає; такої поведінки в нас немає
Мова – не калька: словник української мови
у моєму розпорядженні година часу
Правильніше:
маю годину часу
Мова – не калька: словник української мови
у моєму розпорядженні
Правильніше:
я маю
Мова – не калька: словник української мови
у мене повна довіра до нього
Правильніше:
я йому цілком довіряю; я маю до нього цілковите довір'я (цілковиту довіру); я на нього цілком звіряюся
Мова – не калька: словник української мови
у мене є
Правильніше:
я маю
Мова – не калька: словник української мови
тобі повезло
Правильніше:
маєш щастя
Мова – не калька: словник української мови
те, що не має ніякого значення і цінності
Правильніше:
марнота марнот
Мова – не калька: словник української мови
те, що не варте уваги; не має істотного значення
Правильніше:
вермішельні справи
Мова – не калька: словник української мови
те, що має найвищу якість (цінність)
Правильніше:
золоте руно
Мова – не калька: словник української мови
те, що має здатність невпинно скорочуватися
Правильніше:
шагренева шкіра
Мова – не калька: словник української мови
так у нас водиться
Правильніше:
такий маємо звичай; у нас такий звичай; так у нас поводиться; така у нас поведінка
Мова – не калька: словник української мови
так положено
Правильніше:
так має бути
Мова – не калька: словник української мови
слаба надія
Правильніше:
мала надія
Мова – не калька: словник української мови
скільки голів – стільки й умів
Правильніше:
кожна голова свій розум має; що голова, то й розум; сто баб, сто рад
Мова – не калька: словник української мови
розумний; кмітливий
Правильніше:
з натоптаною головою; з клепкою в голові; світла голова; має голову на плечах; бистрий на розум; макітра розуму; голова варить; голова є; голова на плечах (на в'язах); голова не половою (не соломою, не клоччям) набита
Мова – не калька: словник української мови
протест носить мирний характер
Правильніше:
протест має мирний характер
Мова – не калька: словник української мови
про смаки не сперечаються
Правильніше:
у кожного свій смак; на колір і смак – товариш не всяк; кожен івась має свій лас; кому піп, кому попадя, а кому попова дочка; смак не у всіх однак
Мова – не калька: словник української мови
признавати правим кого
Правильніше:
визнавати правду за ким; визнавати, що має рацію хто
Мова – не калька: словник української мови
от тобі й на
Правильніше:
і ось; на тобі; і ось, маєш
Мова – не калька: словник української мови
особа, яка не має підстав для шани
Правильніше:
гарна цяця
Мова – не калька: словник української мови
ну й діла! ну й ну!
Правильніше:
оце так! оце так-так! оце маєш! ну й робота!
Мова – не калька: словник української мови
носить прізвище чоловіка
Правильніше:
має прізвище чоловіка
Мова – не калька: словник української мови
нічого не значить
Правильніше:
нічого не важить; не має ніякої ваги; пусте; дурниця
Мова – не калька: словник української мови
нічого на нього не діє
Правильніше:
ніщо на нього не впливає; ніщо його не бере (не йме); нічим його не візьмеш; ніщо не має над ним сили
Мова – не калька: словник української мови
не прийми це в образу
Правильніше:
не сприйми це як образу (за образу); не візьми (не май) це за зле
Мова – не калька: словник української мови
не маю часу на читання
Правильніше:
не маю часу читати
Мова – не калька: словник української мови
не май сто рублів, а одного друга
Правильніше:
у друга вода солодша від вражого меду
Мова – не калька: словник української мови
не маєш в житті ніякого задоволення
Правильніше:
життя смаку не чуєш
Мова – не калька: словник української мови
не має що їсти
Правильніше:
юшка з сокири
Мова – не калька: словник української мови
не має нічого спільного з…
Правильніше:
близько не лежить біля…
Мова – не калька: словник української мови
не має відношення до справи
Правильніше:
не стосується справи
Мова – не калька: словник української мови
не йде в рахунок
Правильніше:
не береться до уваги; не має ваги; не важить
Мова – не калька: словник української мови
не грає ніякої ролі
Правильніше:
не має ніякого значення
Мова – не калька: словник української мови
не в силах хто
Правильніше:
не має сили хто; несила (неспромога) кому
Мова – не калька: словник української мови
не в образу сказано
Правильніше:
даруйте (пробачте) на слові; не бажаючи образити; не ображайтеся; не майте цих слів за зле
Мова – не калька: словник української мови
не було печалі
Правильніше:
не мала баба клопоту – [купила порося]
Мова – не калька: словник української мови
не бачить світу хто
Правильніше:
не має просвітку (просвітлої години) хто; немає просвітку кому; нема коли (ніколи) й угору глянути кому
Мова – не калька: словник української мови
нате вам!
Правильніше:
маєте!
Мова – не калька: словник української мови
нам повезло
Правильніше:
ми мали щастя
Мова – не калька: словник української мови
належним чином
Правильніше:
належно; як має бути
Мова – не калька: словник української мови
найшов кому повірити
Правильніше:
було кому повірити; [не] мав кому повірити
Мова – не калька: словник української мови
набрав на себе непосильно багато роботи
Правильніше:
понад силу набрався роботи (обов'язків); обібрався роботи (обов'язків); набрав, як віл на роги; набрався, як май груш
Мова – не калька: словник української мови
мені пощасливилось
Правильніше:
я мав щастя
Мова – не калька: словник української мови
мені нікуди спішити
Правильніше:
я маю час
Мова – не калька: словник української мови
мені випала честь
Правильніше:
мені припала (впала) честь; мав я честь
Мова – не калька: словник української мови
маю море проблем
Правильніше:
маю безліч негараздів
Мова – не калька: словник української мови
мать чесная
Правильніше:
матінко моя! ненько моя! ой лишенько мені (моє)!
Мова – не калька: словник української мови
матимеш (будуть) неприємності
Правильніше:
вилізе боком
Мова – не калька: словник української мови
мала кількість
Правильніше:
крапля в морі
Мова – не калька: словник української мови
мала ведмедиця
Правильніше:
малий віз
Мова – не калька: словник української мови
маємо вільні номера
Правильніше:
маємо вільні номери
Мова – не калька: словник української мови
має талант до писання
Правильніше:
має хист до писання
Мова – не калька: словник української мови
має відношення до чого-небудь
Правильніше:
стосується чого-небудь
Мова – не калька: словник української мови
мав нещастя повірити йому
Правильніше:
на своє нещастя (біду, лихо) повірив йому; собі на нещастя (на лихо, на біду, на безголов'я) повірив йому
Мова – не калька: словник української мови
куча мала
Правильніше:
купа мала
Мова – не калька: словник української мови
копійка карбованець береже
Правильніше:
із копійки карбованці роблять; копійка копійку кличе; хто щадить гріш, має з гаком більш; гріш копи стереже
Мова – не калька: словник української мови
кого ви маєте у виду?
Правильніше:
на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?
Мова – не калька: словник української мови
із зв'язками
Правильніше:
скрізь має руку
Мова – не калька: словник української мови
і не згадає кого
Правильніше:
ні згаду, ні спогаду; і гадки (підозри) не має про кого
Мова – не калька: словник української мови
і не думає; і думати забув
Правильніше:
і гадки (і думки, і в гадці, і в думці, думки-гадки) не має; ані гадки не має
Мова – не калька: словник української мови
і в ус не дує
Правильніше:
і гадки не має; ані гадки; і вусом не веде; та й ні гадки тобі; і гадки й думки не має; і за вухом не свербить
Мова – не калька: словник української мови
і в стін є вуха
Правильніше:
і стіни мають вуха
Мова – не калька: словник української мови
і в думках не було
Правильніше:
і на думці не мав
Мова – не калька: словник української мови
йому стукнуло п'ятдесят
Правильніше:
йому упав п'ятдесятий рік; він має вже п'ятдесят за собою
Мова – не калька: словник української мови
його голос матиме вирішальний вплив
Правильніше:
його голос робитиме погоду
Мова – не калька: словник української мови
зовсім не переживає; ані в ус не дує
Правильніше:
ані (і) гадки не має
Мова – не калька: словник української мови
знайшов кому повірити
Правильніше:
було кому повірити; не мав кому повірити
Мова – не калька: словник української мови
занятий по горло
Правильніше:
маю повні руки праці
Мова – не калька: словник української мови
за ним водиться цей гріх
Правильніше:
він має цю хибу (цю ваду, цей гріх); він хибує (гріхує) на це
Мова – не калька: словник української мови
за ним водиться звичка (привичка)
Правильніше:
він має звичку
Мова – не калька: словник української мови
за кого ти мене приймаєш?
Правильніше:
за кого ти мене маєш?
Мова – не калька: словник української мови
душа серце не лежить до чогось
Правильніше:
душі (серця) не має до чогось; не йде на душу
Мова – не калька: словник української мови
документ, що не має юридичної сили
Правильніше:
фільчина грамота
Мова – не калька: словник української мови
документ, що має законну силу
Правильніше:
правосильний документ
Мова – не калька: словник української мови
дивиться гарно
Правильніше:
має гарний вигляд; виглядає гарно
Мова – не калька: словник української мови
давайте й ми будемо благорозумними
Правильніше:
будьмо й ми при розумі; маймо й ми розум
Мова – не калька: словник української мови
голодний як вовк
Правильніше:
аж шкура болить; тягне за живіт; живіт присох до спини; росинки в роті не мав
Мова – не калька: словник української мови
гвинтиків у голові не вистачає
Правильніше:
без сьомої (десятої) клепки в голові; не має глузду в голові
Мова – не калька: словник української мови
вот тє на
Правильніше:
от тобі й маєш
Мова – не калька: словник української мови
вони заздрять нашим успіхам
Правильніше:
вони заздрять (заздрі, мають заздрість) на наші успіхи; їм заздро (завидно) на наші успіхи
Мова – не калька: словник української мови
вона в цікавому стані
Правильніше:
вона при надії; вона надію має; вона в поважному стані
Мова – не калька: словник української мови
він ще в силі
Правильніше:
він ще здужає; він ще при силі; він ще має силу
Мова – не калька: словник української мови
він ні про що не думає
Правильніше:
він ні про що (ні за що) не дбає; він і гадки (думки, гадки-гадоньки) не має про (за) що
Мова – не калька: словник української мови
він мене ні за що не ставить
Правильніше:
він мене ні за що має
Мова – не калька: словник української мови
він має гроші
Правильніше:
у нього бряжчить добра копійчина
Мова – не калька: словник української мови
він за словом в кишеню не лізе
Правильніше:
він по слово до батька не бігає; він по слово далеко не ходить; він слова ніде не позичає; він має язика не в кишені
Мова – не калька: словник української мови
він з головою
Правильніше:
він має добру голову; у нього недарма (недурно) голова на в'язах (на плечах); він має голову на плечах (на карку, на в'язах); він має голову під шапкою
Мова – не калька: словник української мови
вистачає часу
Правильніше:
маємо час
Мова – не калька: словник української мови
ваше щастя
Правильніше:
маєте щастя
Мова – не калька: словник української мови
будьте впевнені
Правильніше:
будьте певні; майте певність
Мова – не калька: словник української мови
будь людиною!
Правильніше:
май совість!
Мова – не калька: словник української мови
буде вам ще з цим клопоту
Правильніше:
матимете ще з цим клопоту
Мова – не калька: словник української мови
безсердечний
Правильніше:
не має серця
Мова – не калька: словник української мови
без найменшого поняття
Правильніше:
без жодної гадки; і гадки не має
Мова – не калька: словник української мови
багато говорить
Правильніше:
має довгий язик
Мова – не калька: словник української мови
апетиту нема в кого
Правильніше:
нехіть до їжі (до їди) в кого; не їсться кому; на їду не йде кому; на їду не бере кого; не береться їда кого; охоти до їди (до їжі) не має хто; не йде на ум (на думку, на душу) їда (їжа, страва) кому
Мова – не калька: словник української мови
абсолютно не знає чогось
Правильніше:
без зеленого поняття; зеленої тями не має
Мова – не калька: словник української мови
Немає потреби і не має потреби
Перевірте, чи не сплутано написання конструкцій:
немає потреби — присудкове слово в односкладному безособовому реченні;
і не має потреби — частка з дієсловом у двоскладному реченні.
| НЕМАЄ ПОТРЕБИ | НЕ МАЄ ПОТРЕБИ |
|---|---|
| Нам немає потреби просити притулку. | Україна наразі не має потреби в закупівлях російського газу. |
Вважати, мати думку і рахувати
Перевірте вживання дієслова рахувати, і якщо мовиться не про лічбу чи математичні операції, замініть: вважати, мати думку.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Ми рахуємо, що треба починати цю справу. | Ми вважаємо, що треба починати цю справу. |
АЛЕ:
рахувати — вимовляти, називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму.
Порахуйте до п'яти.
Дати спокій і залишити(ся) в спокої
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію залишити в спокої (кого, що), залишатися на стилістично кращий варіант: дати (чистий, святий) спокій (кому, чому), не турбувати (кого, що); мати (чистий, святий) спокій.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Як у Рівному просили залишити у спокої очільника місцевої митниці. | Як у Рівному просили дати спокій очільнику місцевої митниці. |
| Я хочу залишитися в спокої! | Я хочу мати чистий спокій. |
Має бути і має буди
Перевірте за контекстом, чи не вжито тут має буди замість: має бути.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Тут має буди новий будинок. | Тут має бути новий будинок. |
Трусить, трясе, тіпає, колотить, морозить і лихоманить
Замініть скальковане дієслово лихоманити на стилістично кращий варіант: трусити, трясти, тіпати, колотити, морозити, мати гарячку.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Що ж робити, якщо стало зрозуміло: дитину лихоманить? | Що ж робити, якщо стало зрозуміло: дитину морозить? |
| Мене знову лихоманить. | У мене знову гарячка. |
| Український валютний ринок лихоманить. | Український валютний ринок трясе. |
Стосунок, ставлення, щодо і відношення
Перевірте вживання іменника відношення і в разі потреби замініть:
стосунок, мати стосунок, стосуватися — бути пов'язаним із кимсь, чимсь;
ставлення — певний характер поводження з ким-, чим-небудь, думка про щось;
відносини — стосунки, зв'язки між ким-, чим-небудь (щодо суспільства, колективу).
взаємини — стосунки, зв'язки між ким-небудь (між людьми).
щодо — коли конструкція зі словом відношення є прийменником.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Це не має до мене жодного відношення. | Це мене ніяк не стосується. |
| Я з ним у добрих відношеннях. | Я з ним у добрих стосунках. |
| Моє відношення до цих пропозиції вам відоме. | Моє ставлення до цих пропозиції вам відоме. |
| Між державами встановилися дружні відношення. | Між державами встановилися дружні відносини. |
| Він мусив підтримувати тісні родинні відношення. | Він мусив підтримувати тісні родинні взаємини. |
| Ці заходи було вжито у відношенні спільного управління компанією. | Ці заходи було вжито щодо спільного управління компанією. |
АЛЕ:
відношення — взаємозв'язок між предметами, явищами.
Відношення мислення до буття.
Відношення поверхонь багатогранників.
Процентне відношення.
Синтаксичні відношення.
Мати (у своєму розпорядженні), привертати, налатшовувати і розташовувати
Перевірте вживання дієслова розташовувати і в разі потреби замініть:
мати (у своєму розпорядженні) — якщо мовиться про володіння;
привертати, прихиляти — приваблювати; спонукати приєднатися;
налаштовувати — викликати бажання.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| розташовувати грошима | мати (у своєму розпорядженні) гроші |
| розташовувати часом | мати час |
| розташовувати когось до себе | привертати (прихиляти) когось до себе |
| розташовувати до відпочинку | налаштовувати на відпочинок, викликати бажання відпочити |
АЛЕ:
розташовувати — розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці.
Ми розташували на видноті цю скульптуру.
Має бути, треба і підлягати
Перевірте можливість замінити канцеляризм підлягати (чомусь) на стилістично кращий варіант: має бути, треба.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Це не підлягає сумніву. | Це річ певна. Це не викликає сумніву. |
| Договір підлягає скріпленню печатками сторін. | Договір має бути скріплено печатками сторін. |
| Документ підлягає перегляду. | Документ треба переглянути. |
Мати успіх і користуватися, увінчатися успіхом
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм користуватися, увінчатися успіхом на стилістично кращий варіант: мати успіх.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Нижче наведено кілька порад, як користуватися успіхом у чоловіків. | Нижче наведено кілька порад, як мати успіх серед чоловіків. |
| Чи може спроба змінити світ увінчатися успіхом? | Чи може спроба змінити світ мати успіх? |
Мати надію, сподіватися і надіятися
Замініть характерне для розмовного стилю дієслово надіятися на стилістично кращий варіант: мати надію, сподіватися.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Житель Заліщицького району надіявся відкупитися від Чортківських даїшників 2 доларами. | Житель Заліщицького району сподівався відкупитися від Чортківських даїшників 2 доларами. |
Подавати, показувати, заявляти і пред'являти
Перевірте вживання дієслова пред'являти, пред'явити і в разі потреби замініть:
подавати, подати, вчиняти, вчинити — позов проти когось;
показувати, показати — розгорнутий документ;
заявляти, ставити, мати — претензії, вимоги.
Або перебудуйте речення, використавши відповідне дієслово.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| пред'являти позов | подавати, вчиняти позов |
| пред'являти посвідчення ветерана | показувати посвідчення ветерана |
| пред'являти претензії | заявляти, мати претензії |
| пред'являти вимоги | ставити вимоги, вимагати |
| пред'являти звинувачення | звинувачувати |
характер, носити характер, мати характер
Дієслово мати вживається у сполученні мати характер. Селянські повстання мали стихійний характер (а не носили стихійний характер).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
мати рацію чи бути правим?
Коли йдеться про визнання слушності міркувань або дій, українська мова використовує фразеологічний зворот мати рацію. Він наявний у творах багатьох класиків нашої літератури минулого і сучасного, наголошує мовознавець Олександр Пономарів. Наприклад: «Ех ви, ясновельможні дикуни! Боїтеся Кармелюка – і маєте рацію!» (Степан Васильченко). Синонім цього звороту – ваша (твоя) правда. «Твоя правда: я завалив вступні іспити, бо не готувався до них» (з живих уст). Натомість прихильники зближення чи навіть злиття мов обстоювали й обстоюють калькований з російської вислів ви праві, хоч основними значеннями слова правий (наголос на першому складі) у нас є «справедливий, праведний, безгрішний, невинний», а не «слушний». Ще менше пасують до згаданого фразеологізму омонім правий (протилежне поняття до лівий) та омограф правий (наголос на останньому складі): «рівний, прямий». «Рубайся, дерево, криве і праве» (Матвій Номис). Отже, повноцінні українські відповідники російського вислову вы (ты) правы (прав) – ви (ти) маєте (маєш) рацію; ваша (твоя) правда.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
повинні були бути
Правильніше:
мали бути
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
підозрівати, підозрювати, не спадати на думку, на думку не спадати, гадки не мати, не мати гадки, запідозрювати
Дієслова підозрівати, підозрювати (запідозрювати) означають «припускати, що хтось учинив недобре». Наприклад: «- Дорогий мій, я давно вже виріс з того віку, щоб мене в чомусь підозрівали» (Григорій Тютюнник), «Його, здається, підозрювали у зраді» (Юрій Смолич). Але в сучасному мовленні цим словам часто надають невластивого значення: «Він не підозрював того, що його «Світлана» (моточовен) уже розвила найвищу швидкість» (з газети). Тут нема кого чи чого підозрювати в чомусь, а тому треба вдаватися до інших українських висловів: гадки не мати («Не журиться Катерина і гадки не має» – Тарас Шевченко), на думку не спадати (не приходити, не спливати, не навертатися) тощо. «Учителеві й на думку не спадало, що на таке здатні його учні» (з газети).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Користуватися успіхом чи мати успіх?
В українській мові на відміну від російської («Пьеса пользуется большим успехом у зрителей») лексеми користуватися, користатися, користати мають вужче поле застосування: вказують на дістання якоїсь користі чи прибутку. Тому їх аж ніяк не можна вживати у фразах типу: «Співак користується незмінним успіхом»; «Письменник користується популярністю».
«Нова книжка письменника користується успіхом», – пишуть критики, рецензенти, не замислюючись над тим, що читачеві, який звик думати по-українському, такі рядки, за висловом Бориса Антоненка-Давидовича, «відгонять обвинуваченням». Справді, дієслова користуватися чи користати, походячи від іменника користь, означають «діставати якусь вигоду». Але яку, власне, вигоду має нова книжка письменника, про котру критик пише, що вона «користується успіхом»? Ніякої. Тому й слід було вдаватися до інших слів, наприклад: «Нова книжка письменника має успіх» або «зажила успіху (популярності) в читачів».
Отож запам'ятайте: дієслова користуватися, користати передають поняття «робити щось, дістаючи від того вигоду», і ці лексеми годиться вживати тільки в їхньому безпосередньому значенні.
«Нова книжка письменника користується успіхом», – пишуть критики, рецензенти, не замислюючись над тим, що читачеві, який звик думати по-українському, такі рядки, за висловом Бориса Антоненка-Давидовича, «відгонять обвинуваченням». Справді, дієслова користуватися чи користати, походячи від іменника користь, означають «діставати якусь вигоду». Але яку, власне, вигоду має нова книжка письменника, про котру критик пише, що вона «користується успіхом»? Ніякої. Тому й слід було вдаватися до інших слів, наприклад: «Нова книжка письменника має успіх» або «зажила успіху (популярності) в читачів».
Отож запам'ятайте: дієслова користуватися, користати передають поняття «робити щось, дістаючи від того вигоду», і ці лексеми годиться вживати тільки в їхньому безпосередньому значенні.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
одержувати задоволення
Правильніше:
мати насолоду
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
носити ім'я, зватися, мати назву
«Ця вулиця носить ім'я Богдана Хмельницького»; «Міст через Дніпро носить ім'я Євгена Патона», – чуємо і читаємо. Але ж цим дієсловом в українській мові передають дію, рух. Його не пов'язують з речами нерухомими, які не можуть щось нести. Коли мовиться про найменування вулиці, площі, проспекту, мосту чи якогось закладу, тоді треба вдаватися до дієслів зватися або мати назву.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
має місце такий факт
Правильніше:
є такий факт
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
мати щось робити, бути повинним, мусити
Свого часу Борис Антоненко-Давидович бідкався, що дивний потяг до дієслова мусити зав'язав світ деяким авторам оригінальних творів і перекладів; вони-бо забули про інші близькі вислови – бути повинним, мати щось зробити. Нині у нас впадають в іншу крайність: усі повинні, навіть (нонсенс!) неживі речі: «Гарнітур повинен бути правильно розміщений у квартирі» (реклама). А мусити? Воно, таке доречне, коли йдеться про крайню потребу щось зробити (іноді всупереч бажанню), просто зникло з мовного вжитку. Хіба що нагадає про себе в літературній класиці та фольклорі: «За лихими ворогами мушу покидати» (народна пісня). Отакі метаморфози!
Дуже полюбляють сучасники і вираз бути зобов'язаним. «Вони були зобов'язані спитати», «Хто зобов'язаний постачати добрива?» Навіщо такі довжелезні пасажі, коли легше і ближче до української мовної стихії: «Вони мусили спитати», «Хто мусить постачати добрива?»
Дуже полюбляють сучасники і вираз бути зобов'язаним. «Вони були зобов'язані спитати», «Хто зобов'язаний постачати добрива?» Навіщо такі довжелезні пасажі, коли легше і ближче до української мовної стихії: «Вони мусили спитати», «Хто мусить постачати добрива?»
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
користуватися підтримкою
Правильніше:
мати підтримку
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
користуватися попитом
Правильніше:
мати попит
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
здаватися, бути подібним, бути яким, вигляд, мати вигляд, вид, виглядати
1. Коли виглядати, а коли мати вигляд?
Останнім часом слово виглядати набуло великого поширення з мало властивим значенням. У російській мові, звідки перенесено такий його зміст, є два дієслова: выглядывать (из окна) – українське виглядати і выглядеть – мати вигляд, здаватися, бути подібним, схожим (до кого, чого), бути (яким) тощо. Цими лексемами й слід користуватися, дбаючи про точність фрази та збереження милозвучності рідної мови. Однак деякі автори, перекладачі й промовці, нехтуючи такою багатою синонімікою, вживають (нерідко на шкоду висловлюваному) тільки виглядати: ви зараз краще виглядаєте (треба маєте кращий вигляд); тоді вона виглядала старшою, ніж тепер; гудзики добре виглядають на синьому; виявилося, що галявина не така маленька, як вона виглядала з літака (треба як вона мала вигляд з літака); справа з постачанням виглядає не так безхмарно (треба є не такою безхмарною).
2. Вид – вигляд
Часто цим іменникам надають не того значення, що вони мають. Запитують, наприклад: «Які види на врожай?» А хіба не краще: «Який буде врожай?» Так само не види на майбутнє, а плани, перспективи, наміри, сподівання. Вислів вид на проживання теж неправильний, треба: посвідка на проживання. Замість ставити на вид слід уживати зробити зауваження.
Лексема вид означає насамперед «лице»: «Іде (Яресько) серйозний, постаршав, нема вже колишньої хлопчачої безтурботності на виду» (Олесь Гончар). З виду – маючи той чи інший вигляд: «Вже сніг укрив землю, як Лукина вернулась до Клима, страшна з виду» (Іван Нечуй-Левицький). Не подавати (показувати) виду – приховувати свої почуття. «Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути» (Антон Хижняк). На виду – так, що видно. «Важка служба! Клопітка служба! Перед усіма на виду» (Панас Мирний). Уживається також як граматичний термін: доконаний, недоконаний вид дієслова.
Російському вид у розумінні «сорт, варіант» у нашій мові відповідають різновид, гатунок, рід, сорт, категорія; у розумінні «пейзаж, ландшафт» – краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид» – Михайло Коцюбинський). А вислів быть на виду звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці). Ось українські відповідники інших російських зворотів: в виде наказания – за кару, в виде подарка – як подарунок, в виде опыта – як спроба (на спробу, за спробу), в виде птицы – як птах (подібний до птаха). Сделал для вида – про око (про людське око, про людські очі), для годиться, а не малозрозумілий, неприродний фразеологізм зробив це для вигляду, що ним послуговуються невимогливі мовці. Такого ж штибу фрази у вигляді догани, у вигляді заохочення замість правильних у формі догани, як заохочення.
Нерідко бачимо на письмі й чуємо в розмові штучну кальку з російської зробити (робити) вигляд (сделать вид). А є ж гарне українське слово удавати. Чому б ним не скористатися?
Останнім часом слово виглядати набуло великого поширення з мало властивим значенням. У російській мові, звідки перенесено такий його зміст, є два дієслова: выглядывать (из окна) – українське виглядати і выглядеть – мати вигляд, здаватися, бути подібним, схожим (до кого, чого), бути (яким) тощо. Цими лексемами й слід користуватися, дбаючи про точність фрази та збереження милозвучності рідної мови. Однак деякі автори, перекладачі й промовці, нехтуючи такою багатою синонімікою, вживають (нерідко на шкоду висловлюваному) тільки виглядати: ви зараз краще виглядаєте (треба маєте кращий вигляд); тоді вона виглядала старшою, ніж тепер; гудзики добре виглядають на синьому; виявилося, що галявина не така маленька, як вона виглядала з літака (треба як вона мала вигляд з літака); справа з постачанням виглядає не так безхмарно (треба є не такою безхмарною).
2. Вид – вигляд
Часто цим іменникам надають не того значення, що вони мають. Запитують, наприклад: «Які види на врожай?» А хіба не краще: «Який буде врожай?» Так само не види на майбутнє, а плани, перспективи, наміри, сподівання. Вислів вид на проживання теж неправильний, треба: посвідка на проживання. Замість ставити на вид слід уживати зробити зауваження.
Лексема вид означає насамперед «лице»: «Іде (Яресько) серйозний, постаршав, нема вже колишньої хлопчачої безтурботності на виду» (Олесь Гончар). З виду – маючи той чи інший вигляд: «Вже сніг укрив землю, як Лукина вернулась до Клима, страшна з виду» (Іван Нечуй-Левицький). Не подавати (показувати) виду – приховувати свої почуття. «Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути» (Антон Хижняк). На виду – так, що видно. «Важка служба! Клопітка служба! Перед усіма на виду» (Панас Мирний). Уживається також як граматичний термін: доконаний, недоконаний вид дієслова.
Російському вид у розумінні «сорт, варіант» у нашій мові відповідають різновид, гатунок, рід, сорт, категорія; у розумінні «пейзаж, ландшафт» – краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид» – Михайло Коцюбинський). А вислів быть на виду звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці). Ось українські відповідники інших російських зворотів: в виде наказания – за кару, в виде подарка – як подарунок, в виде опыта – як спроба (на спробу, за спробу), в виде птицы – як птах (подібний до птаха). Сделал для вида – про око (про людське око, про людські очі), для годиться, а не малозрозумілий, неприродний фразеологізм зробив це для вигляду, що ним послуговуються невимогливі мовці. Такого ж штибу фрази у вигляді догани, у вигляді заохочення замість правильних у формі догани, як заохочення.
Нерідко бачимо на письмі й чуємо в розмові штучну кальку з російської зробити (робити) вигляд (сделать вид). А є ж гарне українське слово удавати. Чому б ним не скористатися?
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
добре виглядати
Правильніше:
мати гарний вигляд
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
виконувати функцію, відігравати функцію, функція, мати значення, роль, грати роль, не грає ролі, відігравати значення, відігравати роль, смисл, значення, розум, у смислі, немає смислу, є смисл, у розумінні того, в якому роз
1. Зміст – значення
Синоніми, яких об'єднує поняття «внутрішня основа, особливість, сутність чогось». Найпоширенішим щодо цього є слово зміст. Зміст життя, зміст поведінки, зміст повідомлення, зміст статті. Як термін уживається словосполучення зміст і форма (в мистецтві). Терміном виступає також лексема значення. Граматичне значення. Іменник смисл для вираження суті чого-небудь тепер майже не застосовується і належить до розмовної форми. Отже, замість таких висловів, як смисл слова, смисл творчості, треба ставити значення слова, але зміст речення, зміст творчості.
Смисл використовують неправомірно і в значенні «розум», «глузд». Нормативні в цьому разі тільки звороти тверезий розум, здоровий глузд. А помилкові вислови у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу годиться замінювати сполученнями у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація (сенс), немає рації (сенсу).
2. Відігравати роль, а не значення
Чому не бажано вдаватися до словосполучення відігравати значення? В українській мові є фразеологізм відігравати роль, який семантично відповідає зворотові мати значення. («Школа відіграє велику роль у вихованні молодого покоління»). Синонімічність висловів, зауважувала лінгвіст Євгенія Чак, штовхає деяких мовців на стилістичну помилку з дієсловом відігравати: вони поєднують його зі словом значення, утворюючи неправильне сполучення відігравати значення. Ще одна поширена стилістична помилка: вживають вислів відігравати функцію замість виконувати функцію.
З фразеологізмом відігравати роль часом трапляється й інша трансформація: дехто замість відігравати вживає лексему грати і припускається ще однієї стилістичної похибки. Сказати «це не грає ролі» не можна. Словосполучення грати роль у літературній мові використовується лише в значенні «виконувати роль дійової особи в п'єсі» (наприклад, він грає роль Гамлета. Останнім часом частіше кажуть виконує – «виконує роль Гамлета») або в значенні «удавати з себе когось» (приміром, «він грає роль благодійника»). Порівн. ще: «Богдан Ступка своєрідно грає роль Миколи Задорожного в драмі Івана Франка «Украдене щастя», «Марія Бієшу чудово грає роль мадам Батерфляй в опері Джакомо Пуччині «Чіо-Чіо-Сан». Сполученням грати роль можна передати це значення російського вислову, коли хтось удає з себе когось (за посадою, походженням, вдачею та ін.): «Він грав роль великого начальника» (хворого, щирої людини), тобто прикидався великим начальником, хворим, щирою людиною.
Синоніми, яких об'єднує поняття «внутрішня основа, особливість, сутність чогось». Найпоширенішим щодо цього є слово зміст. Зміст життя, зміст поведінки, зміст повідомлення, зміст статті. Як термін уживається словосполучення зміст і форма (в мистецтві). Терміном виступає також лексема значення. Граматичне значення. Іменник смисл для вираження суті чого-небудь тепер майже не застосовується і належить до розмовної форми. Отже, замість таких висловів, як смисл слова, смисл творчості, треба ставити значення слова, але зміст речення, зміст творчості.
Смисл використовують неправомірно і в значенні «розум», «глузд». Нормативні в цьому разі тільки звороти тверезий розум, здоровий глузд. А помилкові вислови у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу годиться замінювати сполученнями у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація (сенс), немає рації (сенсу).
2. Відігравати роль, а не значення
Чому не бажано вдаватися до словосполучення відігравати значення? В українській мові є фразеологізм відігравати роль, який семантично відповідає зворотові мати значення. («Школа відіграє велику роль у вихованні молодого покоління»). Синонімічність висловів, зауважувала лінгвіст Євгенія Чак, штовхає деяких мовців на стилістичну помилку з дієсловом відігравати: вони поєднують його зі словом значення, утворюючи неправильне сполучення відігравати значення. Ще одна поширена стилістична помилка: вживають вислів відігравати функцію замість виконувати функцію.
З фразеологізмом відігравати роль часом трапляється й інша трансформація: дехто замість відігравати вживає лексему грати і припускається ще однієї стилістичної похибки. Сказати «це не грає ролі» не можна. Словосполучення грати роль у літературній мові використовується лише в значенні «виконувати роль дійової особи в п'єсі» (наприклад, він грає роль Гамлета. Останнім часом частіше кажуть виконує – «виконує роль Гамлета») або в значенні «удавати з себе когось» (приміром, «він грає роль благодійника»). Порівн. ще: «Богдан Ступка своєрідно грає роль Миколи Задорожного в драмі Івана Франка «Украдене щастя», «Марія Бієшу чудово грає роль мадам Батерфляй в опері Джакомо Пуччині «Чіо-Чіо-Сан». Сполученням грати роль можна передати це значення російського вислову, коли хтось удає з себе когось (за посадою, походженням, вдачею та ін.): «Він грав роль великого начальника» (хворого, щирої людини), тобто прикидався великим начальником, хворим, щирою людиною.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Підозрівати, запідозрювати, гадки не мати, на думку не спадати
Дієслова підозрівати, запідозрювати означають українською мовою «припускати вчинення злочину чи якоїсь недоброї дії»: «Підозріваю, що він — підкуплений» (І. Франко); «Пам'ятайте ж, спокійніш дивіться, щоб не запідозріли» (Марко Вовчок).
У сучасній усній і писемній мові цим дієсловам надають невластивого значення: «Він не запідозрював того, що його «Світлана»1 вже розвила найвищу швидкість». Тут нема кого чи чого запідозрювати в чомусь, а тому треба вдаватись до інших українських висловів: гадки не мати («Не журиться Катерина і гадки не має». — Т. Шевченко), на думку не спадати («Мені й на думку не спадало, що вона вже все знає». — З живих уст).
1 Моточовен.
У сучасній усній і писемній мові цим дієсловам надають невластивого значення: «Він не запідозрював того, що його «Світлана»1 вже розвила найвищу швидкість». Тут нема кого чи чого запідозрювати в чомусь, а тому треба вдаватись до інших українських висловів: гадки не мати («Не журиться Катерина і гадки не має». — Т. Шевченко), на думку не спадати («Мені й на думку не спадало, що вона вже все знає». — З живих уст).
1 Моточовен.
Не змушуйте мусити
Такий же дивний потяг до дієслова мусити зав'язав світ деяким авторам ориґінальних творів і перекладів; вони-бо забули про інші близькі вислови — бути повинним, мати щось зробити й задовольняються, не зважаючи на різні нюанси, тільки словом мусити. Читаємо, наприклад: «Як домовились, йому щоранку мусили давати сніданок». У цім реченні нема й натяку на якийсь мус чи принуку, тому й сніданок повинні були (або мали) щоранку давати. Інша річ, коли у фразі чується принука, тоді дієслово мусити буде на місці: «Не рада коза торгу, а кури весіллю, та мусять» (М. Номис).
Людина, що має бодай якесь відчуття мови, в тих фразах, де йдеться про невелику потребу щось зробити, можливість відбутися чомусь, відповідно до російських висловів собираться сделать, предстоять чему-то, буде користуватись дієсловом мати: «Що ж я вам маю сказати, сестриці? Так чогось нездужаю, — було одмовляюся» (Марко Вовчок); «Сьогодні маю дещо зробити по господарству» (з живих уст); «Цього дня мало бути велике свято для жителів острова, де жили ескімоси» (М. Трублаїні).
Там, де мовиться про обов'язок щось зробити, треба ставити бути повинним: «Весною на економії пан роздав на кожну хату по двадцять качиних яєць, а восени кожна молодиця повинна була принести на економію двадцять качок» (І. Нечуй-Левицький); «Слово, моя ти єдиная зброя, ми не повинні загинуть обоє!» (Леся Українка). А коли говориться про крайню потребу щось зробити, іноді навіть усупереч бажанню, тоді до речі буде дієслово мусити: «За лихими ворогами мушу покидати» (народна пісня); «Я мушу тепер сказати все так, як воно було насправді» (з живих уст).
Проте не слід забувати й таких висловів у нашій мові: мусить бути, що означає «мабуть», «імовірно» («Іде шляхом молодиця, мусить бути, з прощі». — Т.Шевченко), не мусити, тобто «не мати змоги», «не могти» («Полюбила козаченька, не мушу забути». — Народна пісня).
Людина, що має бодай якесь відчуття мови, в тих фразах, де йдеться про невелику потребу щось зробити, можливість відбутися чомусь, відповідно до російських висловів собираться сделать, предстоять чему-то, буде користуватись дієсловом мати: «Що ж я вам маю сказати, сестриці? Так чогось нездужаю, — було одмовляюся» (Марко Вовчок); «Сьогодні маю дещо зробити по господарству» (з живих уст); «Цього дня мало бути велике свято для жителів острова, де жили ескімоси» (М. Трублаїні).
Там, де мовиться про обов'язок щось зробити, треба ставити бути повинним: «Весною на економії пан роздав на кожну хату по двадцять качиних яєць, а восени кожна молодиця повинна була принести на економію двадцять качок» (І. Нечуй-Левицький); «Слово, моя ти єдиная зброя, ми не повинні загинуть обоє!» (Леся Українка). А коли говориться про крайню потребу щось зробити, іноді навіть усупереч бажанню, тоді до речі буде дієслово мусити: «За лихими ворогами мушу покидати» (народна пісня); «Я мушу тепер сказати все так, як воно було насправді» (з живих уст).
Проте не слід забувати й таких висловів у нашій мові: мусить бути, що означає «мабуть», «імовірно» («Іде шляхом молодиця, мусить бути, з прощі». — Т.Шевченко), не мусити, тобто «не мати змоги», «не могти» («Полюбила козаченька, не мушу забути». — Народна пісня).
Носити ім'я, зватися, мати назву
«Ця вулиця носить ім'я Кобзаря»; «Театр заслужено носить славне ім'я корифея української сцени», — чуємо часто в промовах і читаємо в газетних статтях.
Дієслово носити має в українській мові точно визначений зміст: «Ненагодоване і босе сорочку до зносу носить» (Т. Шевченко); вживають його також у переносному значенні, в образних висловах, де мовиться про рух, дію: «Таки явивсь! Де тебе носило так довго?» (Леся Українка); кажуть і про коней: «Мене коні не раз носили» (Словник Б. Грінченка), — або в розумінні «підіймати», відповідно до російського слова вздымать: «Кашель носив його груди» (і. Франко). Але це дієслово в українській мові не пов'язують із речами нерухомими, які не можуть щось нести. Коли говориться про найменування вулиці чи якогось закладу, тоді вживають дієслова зватись або мати назву. «На нашому заводі, що зветься «Світлий шлях», вона одна працює на чотирьох станках» (Г. Бойко); «Ця вулиця має назву Першого травня» (з живих уст).
Дієслово носити має в українській мові точно визначений зміст: «Ненагодоване і босе сорочку до зносу носить» (Т. Шевченко); вживають його також у переносному значенні, в образних висловах, де мовиться про рух, дію: «Таки явивсь! Де тебе носило так довго?» (Леся Українка); кажуть і про коней: «Мене коні не раз носили» (Словник Б. Грінченка), — або в розумінні «підіймати», відповідно до російського слова вздымать: «Кашель носив його груди» (і. Франко). Але це дієслово в українській мові не пов'язують із речами нерухомими, які не можуть щось нести. Коли говориться про найменування вулиці чи якогось закладу, тоді вживають дієслова зватись або мати назву. «На нашому заводі, що зветься «Світлий шлях», вона одна працює на чотирьох станках» (Г. Бойко); «Ця вулиця має назву Першого травня» (з живих уст).
Нужденний, бідний, той, що (який) має потребу (потребує допомоги)
Хоч як це дивно, а деякі наші довідники й періодичні видання помилково користуються прикметником нужденний, гадаючи, що він відповідає російському нуждающийся, й пишуть: «нужденні члени сім'ї», «нужденна дружина» тощо.
Український прикметник нужденний має інше значення; він не є синонімом слів злиденний, бідний і більше підходить за значенням до слів жалюгідний, виснажений, зморений: «Розважає душу вбогу нужденне серденько» (П. Куліш); «В його лице нужденне, сухе, поморщене» (І. Нечуй-Левицький); «Худоба нужденна, миршава, та й то рідко в котрого ґазди й є» (І. Франко).
До російських висловів нуждающиеся члены семьи, нуждающаяся жена українськими відповідниками будуть: члени сім'ї (або родини), що потребують допомоги, або бідні члени сім'ї; дружина, що потребує допомоги, бідна дружина, дружина, що (яка) має потребу в чомусь, дружина, якій треба допомогти.
Український прикметник нужденний має інше значення; він не є синонімом слів злиденний, бідний і більше підходить за значенням до слів жалюгідний, виснажений, зморений: «Розважає душу вбогу нужденне серденько» (П. Куліш); «В його лице нужденне, сухе, поморщене» (І. Нечуй-Левицький); «Худоба нужденна, миршава, та й то рідко в котрого ґазди й є» (І. Франко).
До російських висловів нуждающиеся члены семьи, нуждающаяся жена українськими відповідниками будуть: члени сім'ї (або родини), що потребують допомоги, або бідні члени сім'ї; дружина, що потребує допомоги, бідна дружина, дружина, що (яка) має потребу в чомусь, дружина, якій треба допомогти.
Мусити, бути повинним, мати щось зробити, належить, годиться, слід, варто, треба
У повсякденному усному мовленні, ба навіть у художніх творах дієслово мусити витискує останнім часом інші, більш підхожі для того чи іншого випадку дієслова. Кажуть, наприклад: «Я мушу сьогодні прийти до вас поговорити про всяку всячину», — коли тут краще було б сказати: «Я маю сьогодні прийти до вас...» Чому саме так? А тому, що дієслово мусити вказує на крайній ступінь потреби («Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців». — М. Коцюбинський), а яка тут крайня потреба, коли хочуть говорити про всяку всячину! Інша річ, коли йдеться про щось серйозне, поважне, — тоді треба сказати: «Я мушу до вас прийти в одній невідкладній справі».
Так само не на своєму місці стоїть форма дієслова мусити в реченні: «Усі робітники мусять знати правила техніки безпеки», — бо тут теж ідеться не про крайній ступінь потреби, а лише про обов'язок чи бажаність чогось. У таких випадках більше підходять слова належить, годиться, треба та інші або сполука бути повинним, яких і треба вживати: «Усім робітникам належить (годиться, слід, варто, треба) знати правила...»
Якщо такої категоричності потреби чи обов'язку нема, тоді треба користуватись висловом із дієсловом мати: «Підвода мала приїхати до Кам'яного вночі» (І. Нечуй-Левицький); «Ось слухайте, щось маю вам сказать» (Є. Гребінка).
Так само не на своєму місці стоїть форма дієслова мусити в реченні: «Усі робітники мусять знати правила техніки безпеки», — бо тут теж ідеться не про крайній ступінь потреби, а лише про обов'язок чи бажаність чогось. У таких випадках більше підходять слова належить, годиться, треба та інші або сполука бути повинним, яких і треба вживати: «Усім робітникам належить (годиться, слід, варто, треба) знати правила...»
Якщо такої категоричності потреби чи обов'язку нема, тоді треба користуватись висловом із дієсловом мати: «Підвода мала приїхати до Кам'яного вночі» (І. Нечуй-Левицький); «Ось слухайте, щось маю вам сказать» (Є. Гребінка).
Матися, бути, траплятися, мати
«У нашому магазині мається великий вибір зимового одягу», _ читаємо в оголошенні; «Такі явища маються ще в нашому побуті, але з ними йде рішуча боротьба», — читаємо в районній газеті; «Усі скарги, що малися в нас, ми висловили», — чуємо з уст промовця, і в усіх цих фразах дієслово матися виступає недоречно, його треба замінити іншими словами. Чому? Адже це дієслово є в українській мові, наприклад: «Поборовся б і я, може, якби малось сили» (Т. Шевченко); «Якби так малось, як не мається, так що б то було!» (М. Номис). Хоч дієслово матися є в сучасній українській мові, та його вживають рідше, ніж у російській діловій мові иметься, на зразок висловів имеется в продаже, имеются случаи тощо. У таких випадках треба вдаватись до дієслова бути: «У нашому магазині (чи крамниці) є великий вибір зимового одягу». У деяких текстах може прислужитись дієслово траплятися: «Такі явища трапляються ще в нашому побуті», — а інколи й дієслово мати: «Усі скарги, що ми мали, ми висловили», — або: «Усі скарги, що в нас були, ми висловили».
Дієсловом матися послугуємось у таких висловах: матись на обачності (бачності) («Не забудь, що я тобі сказав, і майся на бачності». — І. Франко), матись на увазі, матись на думці («Малось на думці вже закінчити косовицю, та пішли дощі». — З живих уст). Крім того, це дієслово буває синонімом до слів почуватися, жити: «Стара тим часом розпитувала про нього, як він собі мається» (Марко Вовчок) ; «Здоров, Воле, пане свату! Ой як ся маєш, як живеш?» (І. Котляревський), — також до слів передбачатися, намірятися: «По обіді малося плоскінь брати» (А. Головко); «Скоро вже й весілля малось бути» (Б. Грінченко).
Дієсловом матися послугуємось у таких висловах: матись на обачності (бачності) («Не забудь, що я тобі сказав, і майся на бачності». — І. Франко), матись на увазі, матись на думці («Малось на думці вже закінчити косовицю, та пішли дощі». — З живих уст). Крім того, це дієслово буває синонімом до слів почуватися, жити: «Стара тим часом розпитувала про нього, як він собі мається» (Марко Вовчок) ; «Здоров, Воле, пане свату! Ой як ся маєш, як живеш?» (І. Котляревський), — також до слів передбачатися, намірятися: «По обіді малося плоскінь брати» (А. Головко); «Скоро вже й весілля малось бути» (Б. Грінченко).
Користуватись успіхом і мати успіх
Раз у раз у рецензіях, де пишеться про успіх якогось артиста чи художнього колективу, бувають вислови: «Виступ співака користувався незмінним успіхом»; «Танцювальний ансамбль Вірського користується в Парижі величезним успіхом»; «Артист користується увагою».
Чи слушно вдаватися в таких випадках до дієслова користуватися, як у російській мові до відповідного дієслова пользоваться: «Пьеса пользуется большим успехом у зрителей»? Ні, в українській мові дієслова користуватися, користатися, користати мають вужче поле застосування, справді вказуючи на одержання якоїсь користі чи прибутку: «І благо тому чоловікові, котрий користується з сього світла» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Прикро, але поки що доводилося користатися допомогою товаришів» (М. Олійник); «Не штука, хлопче, сто штук знати! А штука є: з одної користати» (Ю. Федькович); «Користую милим часом» (Леся Українка).
Такому російському вислову, як пользоваться дурной репутацией, відповідають українські: недобру славу мати, в неславі бути; російському пользоваться славой (успехом) — український мати славу (успіх).
У наведених на початку фразах дієслово користуватися було б до речі тільки в тому разі, коли б ми хотіли сказати, що співак зі свого виступу мав ту чи іншу користь, так само як і танцювальний ансамбль Вірського; раз про це тут і мови нема, то треба було висловитись так: «Виступ співака мав незмінний успіх», «Танцювальний ансамбль Вірського має величезний успіх» (або «визначається великим успіхом»), «Артист привертає увагу».
Чи слушно вдаватися в таких випадках до дієслова користуватися, як у російській мові до відповідного дієслова пользоваться: «Пьеса пользуется большим успехом у зрителей»? Ні, в українській мові дієслова користуватися, користатися, користати мають вужче поле застосування, справді вказуючи на одержання якоїсь користі чи прибутку: «І благо тому чоловікові, котрий користується з сього світла» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Прикро, але поки що доводилося користатися допомогою товаришів» (М. Олійник); «Не штука, хлопче, сто штук знати! А штука є: з одної користати» (Ю. Федькович); «Користую милим часом» (Леся Українка).
Такому російському вислову, як пользоваться дурной репутацией, відповідають українські: недобру славу мати, в неславі бути; російському пользоваться славой (успехом) — український мати славу (успіх).
У наведених на початку фразах дієслово користуватися було б до речі тільки в тому разі, коли б ми хотіли сказати, що співак зі свого виступу мав ту чи іншу користь, так само як і танцювальний ансамбль Вірського; раз про це тут і мови нема, то треба було висловитись так: «Виступ співака мав незмінний успіх», «Танцювальний ансамбль Вірського має величезний успіх» (або «визначається великим успіхом»), «Артист привертає увагу».
З метою чи без мети?
Від вислову з метою рябіють сторінки газетних інформацій, статей і фейлетонів. Ось кілька зразків із того потоку, який ми спостерігаємо щодня в друку й чуємо з уст: «З метою біологічної ізоляції, щоб уникнути можливого поширення місячних мікроорганізмів, космонавтів помістили в спеціальний «фургон», де вони пройдуть тривалий карантин»; «З метою виявлення жанрових особливостей цього твору надіслали його на кваліфіковану експертизу».
Словом мета послугувалась і послугується наша література, щоб передати важливе життєве завдання або ідейне спрямування людини: «Очевидячки, досягла до своєї мети» (І. Нечуй-Левицький); «О, бідний той, хто крізь завої сині іде самотньо, мовчки, без мети» (М. Рильський). У народній мові це слово трапляється далеко рідше, наприклад, у вислові «на близьку мету», що означає — на близьку віддаль.
А яку мету, цебто важливе життєве завдання або ідейне спрямування, вбачали автори наведених на початку газетних фраз? Тут, як і в багатьох інших подібних випадках, нема ніякої мети, а тому й треба було написати: «Для біологічної ізоляції, щоб уникнути...», «Щоб виявити жанрові особливості цього твору...».
З цього, звісно, не слід думати, що слово мета треба обминати, приміром, у таких висловах, як поставити собі за мету, мати на меті тощо. Ідеться лише про те, щоб не обертати вислів з метою в той прикрий канцеляризм, який не допомагає зрозуміти написане, а тільки паразитує в тексті, профануючи гарне слово мета.
Словом мета послугувалась і послугується наша література, щоб передати важливе життєве завдання або ідейне спрямування людини: «Очевидячки, досягла до своєї мети» (І. Нечуй-Левицький); «О, бідний той, хто крізь завої сині іде самотньо, мовчки, без мети» (М. Рильський). У народній мові це слово трапляється далеко рідше, наприклад, у вислові «на близьку мету», що означає — на близьку віддаль.
А яку мету, цебто важливе життєве завдання або ідейне спрямування, вбачали автори наведених на початку газетних фраз? Тут, як і в багатьох інших подібних випадках, нема ніякої мети, а тому й треба було написати: «Для біологічної ізоляції, щоб уникнути...», «Щоб виявити жанрові особливості цього твору...».
З цього, звісно, не слід думати, що слово мета треба обминати, приміром, у таких висловах, як поставити собі за мету, мати на меті тощо. Ідеться лише про те, щоб не обертати вислів з метою в той прикрий канцеляризм, який не допомагає зрозуміти написане, а тільки паразитує в тексті, профануючи гарне слово мета.
Бідна мета!
«Усе своє свідоме життя, в усій своїй діяльності він переслідував раз поставлену собі мету — служити народові», — читаємо в одному біографічному нарисі й дивуємось: навіщо переслідувати таку високу мету, як служіння народові? Адже дієслово переслідувати означає «гнатися, прогонити, відганяти», «висліджувати», «супроводити невідступно», «пригноблювати», «напосідатись», наприклад: «Ірод переслідував дуже християн» (Словник Б. Грінченка); «Я ж переслідував тебе завзято» (П. Куліш); <«Повітовий староста... переслідував... раду громадську» (Л. Мартович); «...я збагнув стан дичини, яку переслідує мисливець...» (Ю. Яновський). Отже, в наведеному на початку реченні треба було написати: «він мав перед собою раз поставлену мету»> 1.
1 Текст доповнено, бо в рукописі не виявлено його продовження. — Ред.
1 Текст доповнено, бо в рукописі не виявлено його продовження. — Ред.
у нас є ...
Правильніше:
ми маємо ...
Ми маємо час (можливості, терпіння).
Ми маємо час (можливості, терпіння).
Словник-антисуржик.
правим (бути) , ви праві.
Правильніше:
мати рацію
Ви маєте рацію.
Ви маєте рацію.
Словник-антисуржик.
мають місце випадки неявки на заняття
Правильніше:
не з'являються на заняття
Словник-антисуржик.
Мати по максимуму
Правильніше:
Мати за максимумом
Як полагається
Правильніше:
Як годиться; як треба; як слід; як має бути
Мати свою позицію
Правильніше:
Мати власну позицію
Має багато противників
Правильніше:
Має багатьох противників
Страждають частим головокружінням
Правильніше:
Мають часті запаморочення
Концерт пройшов з великим успіхом
Правильніше:
Концерт мав великий успіх
Повинні були бути
Правильніше:
Мали бути
Переслідувати мету
Правильніше:
Мати перед собою мету
Сестрі не було в чому одягнутися
Правильніше:
Сестра не мала в що одягнутися
Носять динамічний характер
Правильніше:
Мають динамічний характер
Які мають чимало йоду
Правильніше:
Які містять чимало йоду
Це матиме печать
Правильніше:
Це накладе відбиток
Мати види на когось
Правильніше:
Розраховувати (сподіватися) на когось
Підтримка процесів, які мали місце в Україні
Правильніше:
Підтримка процесів, які відбувалися в Україні
Мали презентаційний характер
Правильніше:
Були презентаційними
Мали місце бої
Правильніше:
Точилися бої
Має широке застосування
Правильніше:
Широко застосовується
Не має можливості застосовувати
Правильніше:
Не може застосовувати
Що має почувати хворий під час операції
Правильніше:
Що відчуває хворий під час операції
Користуються попитом
Правильніше:
Мають попит
Користуються найбільшою популярністю
Правильніше:
Здобули, мають найбільшу популярність
Користувався підтримкою блоку партій
Правильніше:
Мав підтримку блоку партій
Все добре, що добре кінчається
Правильніше:
Усе добре, що на добре виходить; усе добре, що добрий кінець має
В України є своє розуміння
Правильніше:
Україна має своє розуміння
У квартир є господарі
Правильніше:
Квартири мають господарів
Якщо дозволить час
Правильніше:
Якщо (коли) матиму час; якщо матиму коли
За ним водиться звичка
Правильніше:
У нього є звичка, він має звичку
Закон включає додатки
Правильніше:
Закон має додатки
Не відігравали ніякого значення
Правильніше:
Не мали жодного значення
Він гарно виглядає
Правильніше:
Він має гарний вигляд
Повинні були бути
Правильніше:
Мали бути
Може, я не правий
Правильніше:
Може, я не маю рації
Мала отвьортка
Правильніше:
Мала викрутка
Не в обіду сказано
Правильніше:
Даруйте, пробачте на слові; не бажаючи образити, скажу; не ображайтесь; не майте того за зле
Має насмарк
Правильніше:
Має нежить
Не мати встиду
Правильніше:
Не мати сорому
Він має відношеннядо реалізації
Правильніше:
Він причетний до реалізації