ГОЛИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
з нього нічого не візьмеш
Правильніше:
голий розбою не боїться; мокрий дощу не боїться; з голого, як із святого, не візьмеш нічого
Мова – не калька: словник української мови
голому пожар (розбій) не страшний
Правильніше:
голий дощу не боїться
Мова – не калька: словник української мови
по роботі й плата
Правильніше:
яка робота, така й плата; хто робить, голий не ходить; хто вітрові служить, тому димом платять; як собаку годують, так він і гавка
Мова – не калька: словник української мови
невчасно (недоречно) виступити з чимось
Правильніше:
вискочити як голий (козак, кузьма) з маку; вискочити як пилип з конопель; вискочити як горобець з-під стріхи
Мова – не калька: словник української мови
зовсім голий
Правильніше:
у чому мати на світ народила
Мова – не калька: словник української мови
дуже бідний
Правильніше:
як мак начетверо бідний; і кішки нема чим годувати; голий, босий і простоволосий; голий як бубон (як турецький святий); голодний і голий; латка на латці; шапка-бирка, зверху дірка
Мова – не калька: словник української мови
голий
Правильніше:
у костюмі (в одежі) адама і єви; у чому мати [на світ] народила
Мова – не калька: словник української мови
гол як сокол;
Правильніше:
голий як бубон (як руда миша, як долоня, як турецький святий, як горобець під стріхою); багатий, як циган на блохи
Мова – не калька: словник української мови
бідному пожар не страшний
Правильніше:
голий дощу не боїться
Мова – не калька: словник української мови
неозброєним оком
Правильніше:
голим (простим) оком; на голе око
Мова – не калька: словник української мови
ходити в костюмі єви
Правильніше:
світити голим тілом
Мова – не калька: словник української мови
ходити в дірках (в лахмітті)
Правильніше:
ходити в дранті (в лахмітті, в рам'ї); дрантям (руб'ям) трясти (трусити); дірами (дірками, голим тілом) світити
Мова – не калька: словник української мови
хитрий; спритний
Правильніше:
голими руками не візьмеш; з вареної крашанки курча висидить
Мова – не калька: словник української мови
побажання доброї ночі (спокійного сну)
Правильніше:
нехай присняться голі поросята
Мова – не калька: словник української мови
під відкритим небом
Правильніше:
просто неба; під голим небом; надворі; під ясними зорями
Мова – не калька: словник української мови
обдерти (обідрати) як липку
Правильніше:
обдерти (обібрати) як овечку; живцем (до голого тіла) облупити; обголити кого; обібрати (обідрати) до нитки; облупити як барана (білку); обскубти як горох при дорозі
Мова – не калька: словник української мови
нічого нема
Правильніше:
аж голому поза пазухою повно
Мова – не калька: словник української мови
неозброєний
Правильніше:
з голими руками
Мова – не калька: словник української мови
може й голими руками взяти
Правильніше:
мастак брати голіруч
Мова – не калька: словник української мови
лобом стіни не проб'єш
Правильніше:
голим задом їжака не задавиш
Мова – не калька: словник української мови
зовсім недобре
Правильніше:
добре, як голому в терну
Мова – не калька: словник української мови
зовсім не хочеться
Правильніше:
хочеться, як голому на вулицю
Мова – не калька: словник української мови
з пустими руками
Правильніше:
з порожніми (з голими) руками
Мова – не калька: словник української мови
з миру по нитці – голому сорочка
Правильніше:
з хати по нитці – сирота у свитці (сироті свитина)
Мова – не калька: словник української мови
голими руками
Правильніше:
голіруч
Мова – не калька: словник української мови
відчувати дискомфорт
Правильніше:
вестися як голому на їжаку
Мова – не калька: словник української мови
видно неозброєним оком
Правильніше:
видно голим оком
Мова – не калька: словник української мови
везе, як утопленику
Правильніше:
трапилося, як сліпій курці бобове зерно, – і тим удавилася; щастить, як тому, що на шибениці; добре, як голому в кропиві
Мова – не калька: словник української мови
бути бідним (убогим, погано вдягненим)
Правильніше:
руб'ям (дрантям) трясти; голим задом світити
Мова – не калька: словник української мови
без нічого
Правильніше:
з голими руками
Мова – не калька: словник української мови
багато помандрувати пішки
Правильніше:
переміряти голими п'ятами світ
Мова – не калька: словник української мови
Вид, на виду, на відноті, вигляд, краєвид
Багато трапляється помилок із словами вид і вигляд — їх ставлять одне замість одного або користуються ними там, де треба вживати інших висловів. Пишуть, наприклад: «Цього року в нас добрі види на врожай». Краще було б: «У нас добрі сподіванки (перспективи) на врожай». Іменник вид означає насамперед лице: «На її виду ще й досі було знати сліди давньої краси» (І. Нечуй-Левицький); «Поганому виду нема стиду» (М. Номис). Цей іменник може бути й синонімом слова зір: «Видом видати, слихом слихати» (Т. Шевченко). Російський вислів быть на виду по-українському звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці): «На стіні, на видноті висів канчук-трійчатка» (О. Ільченко). Однак підо впливом діалекту, де трапляється вислів «на виду» в розумінні — на видноті, перед очима, чуємо в сучасній популярній пісні М. Машкіна: «Вся краса твоя чудова у мене на виду». Розуміється, це, як і взагалі діалектизми, не варт поширювати в літературній мові, якщо на те нема особливої художньої потреби — передати колорит місцевої говірки, лишити незайманою пряму мову персонажа твору тощо.
Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).
Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).
Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).
Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).
Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).
Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп...» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).
Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).
Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).
Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).
Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).
Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).
Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).
Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп...» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).
Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).
Гола правда
Правильніше:
Щира (чиста, сама) правда