В — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
У півтора раза, у 2,8 раза, у 9,1 раза і у півтора разу, у 2,8 рази, у 9,1 раз (разів)
Після числівника півтора і дробових числівників іменник раз рекомендовано вживати у формі родового відмінка із закінченням -а: півтора раза, у 2,4 раза.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| скоротити витрати у півтора разу | скоротити витрати у півтора раза |
| збільшити обсяг виробництва в 5,6 разу | збільшити обсяг виробництва в 5,6 раза |
| ефективність зросла у 8,7 раз | ефективність зросла у 8,7 раза |
| зменшити навантаження у 5,5 разів | зменшити навантаження у 5,5 раза |
АЛЕ:
якщо мішаний дріб має елемент з половиною, третиною, чвертю, то відмінок залежить від числівника, який позначає цілу частину, і тому для числівників два, три і чотири пишемо рази, а для п’ять і більше — разів.
У два з половиною рази, у три з чвертю рази, у чотири з половиною рази, у п'ять з половиною разів, у шість з третиною разів.
Потребувати кого, чого і потребувати в кому, чому
Перевірте відмінок слова, залежного від дієслова потребувати, яке керує іменником у родовому (кого, чого), а не місцевому (в комусь, в чомусь) відмінку.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| потребувати в безпеці | потребувати безпеки |
| потребувати в батьках | потребувати батьків |
У кінці і вкінці
Якщо від конструкції в кінці є залежне слово, то це прийменик, який треба писати окремо.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Ми зібралися вкінці тижня. | Ми зібралися в кінці тижня. |
АЛЕ:
Вона довго одмовлялась, та вкінці і згодилась (Олекса Стороженко).
Внаслідок і в наслідок
За Правописом (§31 1) пишуться разом складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді — трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| В наслідок шквальної зливи під Луцьком попадали дерева. | Внаслідок шквальної зливи під Луцьком попадали дерева. |
На краще, покращати і у кращу сторону, у кращий бік
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію у кращу сторону, у кращий бік на стилістично кращий варіант: на краще, або перебудуйте речення, використавши дієслово покращати.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Чиновник зізнався, що з призначенням його життя змінилося в кращу сторону. | Чиновник зізнався, що з призначенням його життя змінилося на краще. |
| Стан дитини змінився в кращу сторону майже одразу після вакцинації. | Дитині покращало майже одразу після вакцинації. |
О 9 ранку, об 11 вечора і в 9 ранку, в 11 вечора
Замініть прийменник у конструкції на кшталт в(у) 9 ранку, 11 вечора (дня, ночі), якщо мовиться про час, на правильний варіант: о 9 ранку, об 11 ранку (вечора, дня, ночі).
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Потяг прийшов у 9 ранку. | Потяг прийшов о 9 ранку. |
| Ми будемо бачитися в 11 годині вечора. | Ми будемо бачитися об 11 годині вечора. |
Відповідно до, щодо, у галузі і в частині
Замініть нехарактерну для української мови прийменникову конструкцію в частині на стилістично кращий варіант: відповідно до (чогось), щодо (чогось); у галузі (чогось).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Проблеми в роботі металургійних підприємств в частині законодавства України. | Проблеми в роботі металургійних підприємств відповідно до законодавства України. |
| Постанова №442 в частині реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України. | Постанова №442 щодо реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України. |
| Законопроект про внесення змін до Конституції в частині правосуддя. | Законопроект про внесення змін до Конституції в галузі правосуддя. |
АЛЕ:
В частині шкіл не було карантину.
Цього, того (ж) року і в цей, той (же) рік, у цьому, тому (ж) році
Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) рік, у цьому, тому (ж) році на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) року; також цьогоріч.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У цей рік випало багато снігу. | Цього року (цьогоріч) випало багато снігу. |
| У той рік весна прийшла рано. | Того року весна прийшла рано. |
| У перший рік нового століття трапилося багато цікавого. | Першого ж року нового століття трапилося багато цікавого. |
| У цьому році в нас конференція. | Цього року в нас конференція. |
Востаннє і в останній раз
Замініть конструкцію в останній раз на стилістично кращий варіант: востаннє.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Мішель Обама в останній раз засіяла грядки біля Білого дому. | Мішель Обама востаннє засіяла грядки біля Білого дому. |
Упорядковувати, давати лад і приводити у порядок
Замініть нехарактерний для української мови вислів приводити у порядок на стилістично кращий варіант: упорядковувати, давати лад, приводити до ладу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| До початку проведення інвентаризації відповідальні особи приводять у порядок документи. | До початку проведення інвентаризації відповідальні особи упорядковують документи. |
| Постраждалий від падіння крана будинок почали приводити в порядок. | Постраждалому від падіння крана будинку почали давати лад. |
| Приведіть у порядок свій вигляд! | Приведіть до ладу свій вигляд! |
Спасти на думку і прийти на думку, прийти в голову
Замініть скальковану конструкцію прийти на думку, прийти в голову на стилістично правильний варіант: спасти на думку.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Що вам відразу прийшло на думку, коли ви побачили це запитання? | Що вам відразу спало на думку, коли ви побачили це запитання? |
Упродовж, протягом і в перебігу, на протязі
Конструкції в перебігу, на протязі, що вказують на паралельний час двох дій, є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: упродовж, протягом.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На протязі року я шукала роботу і нарешті знайшла. | Упродовж року я шукала роботу і нарешті знайшла. |
| Продовжено вимоги щодо розрахунків за експортно-імпортними операціями в перебігу 90 календарних днів. | Продовжено вимоги щодо розрахунків за експортно-імпортними операціями протягом 90 календарних днів. |
АЛЕ:
протяг — потік повітря;
перебіг — розвиток, рух якогось процесу.
Не стійте на протязі, можете заслабнути.
Розрізняють два періоди в перебігу відкритої черепно-мозкової травми.
Загалом і в цілому, в загальній складності, в загальному обсязі
Перевірте за контекстом можливість замінити нехарактерні для української мови скальковані вислови в цілому, в загальній складності, в загальному обсязі стилістично правильним: загалом.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В цілому роботу комітету визнали неефективною. | Загалом роботу комітету визнали неефективною. |
| Скільки в загальній складності творів написав Моцарт? | Скільки загалом творів написав Моцарт? |
| Ціна на теплопостачання поступово підвищуватиметься впродовж 4 років у загальному обсязі на 120%. | Ціна на теплопостачання поступово підвищуватиметься впродовж 4 років загалом на 120%. |
АЛЕ:
Та в цілому світі не знайдете ви кращого лікаря.
Водночас за мінімальним курсом аукціону було задоволено 16,3% заявок у загальному обсязі задоволених заявок.
На гірше, погіршати і в гіршу сторону, в гірший бік
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в гіршу сторону, в гірший бік на стилістично кращий варіант: на гірше, або перебудуйте речення, використавши дієслово погіршати.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Чиновник зізнався, що з призначенням його життя змінилося в гіршу сторону. | Чиновник зізнався, що з призначенням його життя змінилося на гірше. |
| Стан дитини змінився в гіршу сторону майже одразу після вакцинації. | Дитині погіршало майже одразу після вакцинації. |
Цього, того (ж) дня і в цей, той (же) день
Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) день на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) дня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У цей же день приїхав із відрядження батько. | Цього ж дня приїхав із відрядження батько. |
| У другий день нашої подорожі трапилася весела пригода. | Другого дня нашої подорожі трапилася весела пригода. |
Спадати на думку і приходити на думку, приходити в голову
Замініть скальковану конструкцію приходити на думку, приходити в голову на стилістично правильний варіант: спадати на думку.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Що вам відразу приходить на думку, коли ви побачили це запитання? | Що вам відразу спадає на думку, коли ви побачили це запитання? |
Останнім часом і за останній час, в останній час
Перевірте за контекстом можливість замінити нехарактерні для української мови скальковані вислови за останній час, в останній час стилістично правильним: останнім часом.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В останній час тривають дискусії щодо скасування мораторію на продаж землі. | Останнім часом тривають дискусії щодо скасування мораторію на продаж землі. |
У кінцевому підсумку і в остаточному рахунку
Замініть скальковану конструкцію в остаточному рахунку на стилістично кращий варіант: у кінцевому підсумку, зрештою.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В остаточному рахунку завдяки запровадженню іпотечної програми внутрішній ринок має отримати новий поштовх. | У кінцевому підсумку завдяки запровадженню іпотечної програми внутрішній ринок має отримати новий поштовх. |
Під час, у процесі і в ході
Конструкція у(в) ході, що вказує на якусь паралельну до основної дію, є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: під час, у процесі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| у ході дослідження | у процесі дослідження |
| у ході вистави | під час вистави |
АЛЕ:
Хода - манера ступати.
У ході хлопця було щось неприродне.
В Україні і в України, на Україні
Замініть конструкцію на Україні, якщо можна поставити питання де?, на стилістично кращий варіант: в Україні.
Перевірте також, чи не вжито помилково конструкцію в України, якщо можна поставити питання де?, і замініть: в Україні.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Про політичну ситуацію на Україні. | Про політичну ситуацію в Україні. |
| Прогноз погоди в України. | Прогноз погоди в Україні. |
АЛЕ:
Певна провина лежить і на Україні.
В України є час на проведення реформ.
Залежно від і в залежності від
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в залежності від (чого) на стилістично кращий варіант: залежно від (чого).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Очільниця Нацполіції вибирає машину в залежності від погоди. | Очільниця Нацполіції вибирає машину залежно від погоди. |
Урухомлювати, пускати в дію, почати діяти і задіювати
Замініть скальковане дієслово задіювати на стилістично кращий варіант: пустити в дію, урухомлювати; почати діяти.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У Києві задіяли 175 одиниць техніки для прибирання снігу. | У Києві пустили в дію 175 одиниць техніки для прибирання снігу. |
| У місті віднедавна задіяла група хатніх злодіїв. | У місті віднедавна почала діяти група хатніх злодіїв. |
На честь і в честь
Замініть конструкцію в честь на нормативний варіант: на честь.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Його назвали в честь дідуся. | Його назвали на честь дідуся. |
Навсібіч і в усі боки, сторони
Замініть конструкцію в усі боки, в усі сторони, якщо дозволяє контекст, стилістично кращим: навсібіч.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Уламки ракети розлетілися в усі сторони. | Уламки ракети розлетілися навсібіч. |
Дати спокій і залишити(ся) в спокої
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію залишити в спокої (кого, що), залишатися на стилістично кращий варіант: дати (чистий, святий) спокій (кому, чому), не турбувати (кого, що); мати (чистий, святий) спокій.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Як у Рівному просили залишити у спокої очільника місцевої митниці. | Як у Рівному просили дати спокій очільнику місцевої митниці. |
| Я хочу залишитися в спокої! | Я хочу мати чистий спокій. |
Наживо і в живу, вживу
Замініть конструкцію в живу, вживу, якщо йдеться про дію, котра відбувається у момент мовлення, перед очима мовця або про прямий ефір, на стилістично кращий варіант: наживо.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| бачити всі матчі вживу | бачити всі матчі наживо |
| вести репортаж в живу | вести репортаж наживо |
АЛЕ:
Вчені змогли вживити мікросхеми в живу троянду.
Якщо буде потреба, якщо треба, у разі потреби і у разі необхідності, у випадку необхідності, при необхідності
Замініть нехарактерний для української мови вислів у разі необхідності, у випадку необхідності, при необхідності на стилістично кращий варіант: якщо буде потреба, якщо треба, у разі потреби.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У випадку необхідності наші фракції будуть у Раді в повному складі. | Якщо треба, наші фракції будуть у Раді в повному складі. |
| Створення електронного реєстру військовозобов'язаних дасть змогу при необхідності якісно провести мобілізацію. | Створення електронного реєстру військовозобов'язаних дасть змогу в разі потреби якісно провести мобілізацію. |
Все гаразд і в порядку
Замініть вислів (все) в порядку, якщо мовиться про добрий стан справ, про щось вдале, на стилістично кращий варіант: (все) гаразд.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У вас все в порядку? | У вас все гаразд? |
В Україну і на Україну
Замініть конструкцію на Україну, якщо можна поставити питання куди?, на стилістично кращий варіант: в Україну.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| 88-річний Михайло Копинець із Тячівського району Закарпаття шість років тому повернувся на Україну. | 88-річний Михайло Копинець із Тячівського району Закарпаття шість років тому повернувся в Україну. |
АЛЕ:
На Україну чекає весняне потепління.
Незалежно від і в незалежності від
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в незалежності від (чого) на стилістично кращий варіант: незалежно від (чого), попри (що).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В незалежності від температури за вікном ми підемо гуляти. | Незалежно від температури за вікном ми підемо гуляти. |
Нерухомий, неживий, недійовий, нечинний, неактивний, закритий, не в дії, не в роботі, без руху і недіючий
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.
Замініть недіючий на один з варіантів: нерухомий, неживий; недійовий, нечинний, бездіяльний, неактивний, закритий, не в дії, не в роботі, без руху.
Або перебудуйте речення, використавши дієслово не діяти.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Розрахункове обслуговування недіючих поточних рахунків. | Розрахункове обслуговування неактивних поточних рахунків. |
| У Моршині горів недіючий кінотеатр. | У Моршині горів закритий кінотеатр. |
| Це недіючий закон. | Це нечинний закон. Цей закон не діє. |
| Всередині ми виявили недіючий передавальний механізм. | Всередині ми виявили нерухомий передавальний механізм. |
| На території колишнього (зараз недіючого) цукрового заводу виникла пожежа. | На території колишнього цукрового заводу, який зараз не діє, виникла пожежа. |
На день і в день
Конструкцію у(в) день, якщо мовиться про цикл, період якоїсь дії чи явища, замініть стилістично кращим варіантом: на день.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Шахта видобуває 5 тонн вугілля в день. | Шахта видобуває 5 тисяч тонн вугілля на день. |
АЛЕ:
Чи думав я у день похмільний, Що з серцем скоїться моїм: По-справжньому я буду вільний Лише у карцері сирім? (М.Руденко)
Насамперед і в першу чергу, першим ділом, перш за все
Конструкції в першу чергу, першим ділом, перш за все мають ознаки кальки, замініть стилістично кращим варіантом: насамперед, передусім, найперше.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Банківський ринок в першу чергу має бути конкурентним. | Банківський ринок насамперед має бути конкурентним. |
| Перш за все сідайте за парти. | Найперше сідайте за парти. |
АЛЕ:
У першу чергу вітроелектростанції інвестовано мільйони гривень.
Загалом, переважно, головно і в основному
Якщо конструкцію в основному вжито на позначення висновку, узагальнення, то замініть на стилістично кращий варіант: загалом, переважно, головно, здебільшого.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Такі висновки в основному можна зробити. | Такі висновки загалом можна зробити. |
| На ринку працюють в основному місцеві компанії. | На ринку працюють переважно місцеві компанії. |
АЛЕ:
В основному відділенні концерту виступав хор.
Набувати чинності, починати діяти і вступати в дію, в силу
Конструкція вступати в дію, в силу є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: набувати (набирати) чинності, починати діяти.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Постанова вступає в силу з дня публікування. | Постанова набуває чинності з дня публікування. |
| І тут вступає в дію інший учасник. | І тут починає діяти інший учасник. |
У межах, у рамах і в рамках
Конструкція у(в) рамках є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: у межах, у рамах.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| у рамках дослідження | у межах дослідження, у рамах дослідження |
| у рамках пристойності | у межах пристойності |
На місяць і в місяць
Конструкцію у(в) місяць, якщо мовиться про цикл, період якоїсь дії чи явища, замініть стилістично кращим варіантом: на місяць.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Шахта видобуває 8 тисяч тонн вугілля в місяць. | Шахта видобуває 8 тисяч тонн вугілля на місяць. |
Водночас, заразом, саме тоді і разом з тим, у той же час
Замініть конструкції разом з тим, у той же час на стилістично кращий варіант: водночас, заразом, саме тоді.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Разом з тим не треба забувати про безпеку. | Водночас не треба забувати про безпеку. |
| Та вже разом з тим вип'ємо і за нашу власну славу. | Та вже заразом вип'ємо і за нашу власну славу. |
| В той же час їхали селом солдати. | Саме тоді їхали селом. |
АЛЕ:
Він прийшов разом з тим хлопцем.
Надалі і в подальшому
Конструкція у(в) подальшому є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: надалі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У подальшому з'ясувалося, що він таки мав рацію. | Надалі з'ясувалося, що він таки мав рацію. |
АЛЕ:
У подальшому розвитку банку зацікавлені його акціонери і вкладники.
Отямитися, прийти до тями, опритомніти і прийти в себе
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію прийти в себе на стилістично кращий варіант: отямитися, прийти до тями, опритомніти.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Як прийти в себе після відпустки? | Як отямитися після відпустки? |
| У лікарні поранена медсестра після операції прийшла в себе. | У лікарні поранена медсестра після операції опритомніла. |
Якоюсь мірою, певною мірою і в якійсь мірі, в певній мірі
Замініть нехарактерний для української мови вислів в якійсь мірі, в певній мірі на стилістично кращий варіант: якоюсь (певною) мірою.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Священники, душпастирі – це в якійсь мірі медіатори. | Священники, душпастирі – це певною мірою медіатори. |
Іти в переверти і ходити колесом
Замініть нехарактерний для української мови вислів ходити колесом на стилістично кращий варіант: іти в переверти.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Вони недовго пустувaли у воді й із вибрикaми вернулися до свого місця, a чорнявий ще й стояв нa рукaх, ходив колесом і крутив сaльто… | Вони недовго пустувaли у воді й із вибрикaми вернулися до свого місця, a чорнявий ще й стояв нa рукaх, ходив у переверти і крутив сaльто… |
На тиждень і в тиждень
Конструкцію у(в) тиждень, якщо мовиться про цикл, період якоїсь дії чи явища, замініть стилістично кращим варіантом: на тиждень.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Шахта видобуває 10 тонн вугілля в тиждень. | Шахта видобуває 10 тонн вугілля на тиждень. |
Торік, минулого року і в минулий рік, у минулому році
Замініть конструкцію в минулий рік, у минулому році стилістично кращим варіантом: торік, минулого року.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Весна в минулому році прийшла рано. | Весна торік прийшла рано. |
| У минулому році були вибори. | Минулого року були вибори. |
Впасти, вдарити і кинутися
Перевірте вживання дієслова кинутися і в разі потреби замініть:
впасти — опуститися; привернути увагу;
вдарити в голову — про хмільні напої.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| кинутися на коліна | впасти на коліна |
| кинутися в очі | впасти в око (очі) |
| вино кинулося в голову | вино вдарило в голову |
АЛЕ:
кинутися — швидко піти, побігти.
Вона кинулася до порога.
Рівною мірою, однаково і в рівній мірі
Замініть нехарактерний для української мови вислів в рівній мірі на стилістично кращий варіант: рівною мірою, однаково.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Це помилки, в рівній мірі властиві емпіризму, критицизму і раціоналізму. | Це помилки, рівною мірою властиві емпіризму, критицизму і раціоналізму. |
На рік і в рік
Конструкцію у(в) рік, якщо мовиться про цикл, період якоїсь дії чи явища, замініть стилістично кращим варіантом: на рік.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Шахта видобуває 100 тисяч тонн вугілля в рік. | Шахта видобуває 100 тисяч тонн вугілля на рік. |
АЛЕ:
Він народився у рік мавпи.
Падати, впадати, сипати, побиватися, бити і кидатися
Перевірте вживання дієслова кидатися і в разі потреби замініть:
падати — опускатися;
впадати — привертати увагу;
сипати — щедро витрачати;
побиватися — судорожно здригатися;
бити в голову — про хмільні напої.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| кидатися на коліна | падати на коліна |
| кидатися в очі | впадати в око (очі) |
| кидатися грішми | сипати грішми |
| кидатися на всі сторони від горя | побиватися від горя |
| вино кидається в голову | вино б'є в голову |
АЛЕ:
кидатися — швидко йти, бігти; махнувши рукою (руками), примушувати летіти; сплескувати, піднявшись до поверхні води (про рибу).
Вона кидалася то до вікна, то до порога.
Він і далі кидається сніжками.
Перебіг і хід
Замініть іменник хід, якщо мовиться про розвиток подій, на стилістично кращий варіант: перебіг.
Крім того, конструкція у(в) ході, що вказує на якусь паралельну до основної дію, є калькою, замініть її стилістично кращим варіантом: під час, у процесі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Якби усі виконували завдання, які їм ставили – можливо, хід подій був би інший. | Якби усі виконували завдання, які їм ставили – можливо, перебіг подій був би інший. |
| У ході вистави глядачі аж принишкли. | Під час вистави глядачі аж принишкли. |
| У ході дослідження з'ясувалося, що ми мали рацію. | У процесі дослідження з'ясувалося, що ми мали рацію. |
АЛЕ:
Вмикати задній хід. Хресний хід. Підземний хід.
Безпосередньо поруч (із) і в безпосередній близькості
Замініть нехарактерний для української мови вислів в безпосередній близькості на стилістично кращий варіант: безпосередньо поруч (із).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В безпосередній близькості від кордону з Україною під час спроби його незаконного перетину молдавські прикордонники затримали три автомобілі. | Безпосередньо поруч із кордоном з Україною під час спроби його незаконного перетину молдавські прикордонники затримали три автомобілі |
Позика, позичання і запозичення
Замініть іменник запозичення, якщо мовиться про те, що беруть або дають щось у борг, на стилістично кращий варіант: позичання (дія), позика (те, що взяте або дане в борг).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Але набагато важливішими є правила запозичення грошей, підказані життям. | Але набагато важливішими є правила позичання грошей, підказані життям. |
| Ми скоро зможемо повернути це запозичення. | Ми скоро зможемо повернути цю позику. |
АЛЕ:
запозичення — дія за значенням «переймаючи що-небудь, засвоювати, робити своїм надбанням».
Інтенсивне проникнення англійських запозичень в українську мову викликає занtпокоєння серед лінгвістів.
Не спроможен і не в стані
Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію (бути) не в стані на стилістично кращий варіант: не спроможен (спроможна…).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Набридло навчання і ти навіть не в стані за нього братися? | Набридло навчання і ти навіть не спроможен за нього братися? |
Як хто, що, за кого, що і в якості
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм в якості (кого, чого) на стилістично кращий варіант: як (хто, що); за, для, у ролі (кого, чого); або конструкцію з орудним відмінком.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| підходити в якості поживного матеріалу | підходити як поживний матеріал |
| бути у якості друга | бути за друга |
| використовувати в якості перекусів | використовувати для перекусів |
| вправний у якості коментатора | вправний у ролі коментатора |
| працювати в якості вчителя | працювати вчителем |
АЛЕ:
Причина конкурентної переваги компанії – у якості її товарів.
Ув'язнювати, містити, робити висновок, укладати, обнімати, брати і заключати(ся)
Замініть скальковане дієслово заключати, заключатися на один з варіантів:
ув'язнювати — позбавляти волі;
містити (в собі) — мати в собі, у своєму складі;
полягати — мати своєю суттю, своїм змістом щось;
робити висновок — формувати остаточну думку;
обнімати — про обійми;
брати — у загальному значенні;
укладати, вчиняти — про офіційні документи чи дії.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| заключати в тюрму | ув'язнювати |
| заключати в собі такі аспекти | містити в собі такі аспекти |
| справа заключається у тому, що | справа полягає у тому, що |
| ми заключаємо, що все скінчилося | ми робимо висновок, що все скінчилося |
| заключати в обійми друга | обіймати друга |
| заключати шлюб, у лапки, під варту | брати шлюб, у лапки, під варту |
| заключати угоду | укладати угоду, вчиняти правочин |
В усьому світі і по всьому світу
Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію по всьому світу на варіант: в усьому світі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Лукас Подольскі зараз є досить успішним гравцем, якого мільйони вболівальників по всьому світу знають завдяки його спортивним талантам. | Лукас Подольскі зараз є досить успішним гравцем, якого мільйони вболівальників у всьому світі знають завдяки його спортивним талантам. |
Минулого місяця і в минулий місяць, в минулому місяці
Замініть конструкцію в минулий місяць, в минулому місяці стилістично кращим: минулого місяця.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У минулому місяці ми зустрічалися з друзями. | Минулого місяця ми зустрічалися з друзями. |
О 12:34 і в 12:34
Замініть прийменник у конструкції на кшталт в(у) 12:34, якщо мовиться про час, на правильний варіант: о 12:34.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Зустріч розпочнеться в 13:15. | Зустріч розпочнеться о 13:15. |
Завдовжки і довжиною, в довжину
Замініть конструкцію зі словами довжиною, в довжину, яка описує відповідні параметри якогось об'єкта, на стилістично кращий варіант: завдовжки.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Галявина була 120 метрів у довжину. | Галявина була 120 метрів завдовжки. |
| Смуга була 5 метрів довжиною. | Смуга була 5 метрів завдовжки. |
Не годен, не може і не в змозі
Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію (бути) не в змозі на стилістично кращий варіант: не годен (годна…), не могти.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Просто ми стали іншими, і не в змозі більше терпіти. | Просто ми стали іншими, і не годні більше терпіти. |
| Вже більше двох років Україна не в змозі визначитися з кандидатурою посла в Угорщині. | Вже більше двох років Україна не може визначитися з кандидатурою посла в Угорщині. |
В агонії і агонізуючий
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть агонізуючий на стилістично кращий варіант: в агонії.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Чоловік був в агонізуючому стані. | Чоловік був у стані агонії. |
| Це насправді війна двох агонізуючих цивілізацій. | Це насправді війна двох цивілізацій в агонії. |
Двома словами і у двох словах
Замініть скальковану конструкцію у двох словах, якщо мовиться про лаконічний виклад, опис чогось, на стилістично кращий варіант: двома словами.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Про Україну в двох словах розповіли лауреати «Коронації слова». | Про Україну двома словами розповіли лауреати «Коронації слова». |
Цього року, цьогоріч і в поточному році
Замініть для урізноманітнення мовлення канцеляризм в поточному році на стилістично кращий варіант: цього року, цьогоріч.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| ВВП України в поточному році становитиме 1%. | ВВП України цього року (цьогоріч) становитиме 1%. |
Завширшки і шириною, в ширину
Замініть конструкцію зі словами шириною, в ширину, яка описує відповідні параметри якогось об'єкта, на стилістично кращий варіант: завширшки.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Западина була 120 метрів у ширину. | Западина була 120 метрів завширшки. |
| Яма була 5 метрів шириною. | Яма була 5 метрів завширшки. |
Рости, ставати дорослим, доростати розуму, доходити літ, вбиватися в пір'я і дорослішати
Замініть скальковане дієслово дорослішати на стилістично кращий варіант: рости, підростати, ставати дорослим, доростати розуму, доходити літ, вбиватися в пір'я.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Сучасні діти дорослішають швидше. | Сучасні діти підростають швидше. |
Дитиніти і впадати в дитинство
Замініть скалькований вислів впадати в дитинство на стилістично кращий варіант: дитиніти.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Ще й колеги-актори жартували, мовляв, на цій сцені заведено впадати в дитинство. | Ще й колеги-актори жартували, мовляв, на цій сцені заведено дитиніти. |
Тією чи іншою мірою і в тій чи іншій мірі
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в тій чи іншій мірі на стилістично кращий варіант: тією чи іншою мірою.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Усі ми в тій чи іншій мірі працюємо з тваринами. | Усі ми тією чи іншою мірою працюємо з тваринами. |
Більшою, меншою мірою і в більшій мірі, в меншій мірі
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в більшій мірі, в меншій мірі на стилістично кращий варіант: більшою мірою; меншою мірою.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Питання голосування за зміни до Конституції в більшій мірі залежить від результатів місцевих виборів. | Питання голосування за зміни до Конституції більшою мірою залежить від результатів місцевих виборів. |
| Коли потреби людини близькі до задоволення, вона в меншій мірі готова докладати зусиль для їх задоволення. | Коли потреби людини близькі до задоволення, вона меншою мірою готова докладати зусиль для їх задоволення. |
Обсягом і в обсягу, в обсязі
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в обсягу, в обсязі (скільки — числівник) на стилістично кращий варіант: обсягом.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Верховна Рада ратифікувала міжурядову українсько-польську угоду про надання нашій країні кредиту в обсягу 100 млн євро. | Верховна Рада ратифікувала міжурядову українсько-польську угоду про надання нашій країні кредиту обсягом 100 млн євро. |
Сяйнула, блиснула думка і осінило
Перебудуйте речення, замінивши скальковане дієслово осінити на стилістично кращий варіант: сяйнула, блиснула, стукнула в голову думка (кому).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| І тут його осінило: це ж був його друг. | І тут йому сяйнула думка: це ж був його друг. |
В борні і воюючий
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.
Замініть воюючий на один з варіантів: в борні, супротивний; або перебудуйте речення.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| воююча країна | країна в борні |
| воюючі сторони | супротивники; сторони протистояння |
| воюючі з нами держави | держави, що воюють з нами |
Через, з огляду на і в силу
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм в силу (чого), якщо мовиться про причину, на стилістично кращий варіант: через (що), з огляду на (що).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В силу певних обставин вони не приїхали. | Через певні обставини вони не приїхали. |
| В силу цього мусимо вам відмовити. | З огляду на це мусимо вам відмовити. |
АЛЕ:
Юнак уже у силу вбрався.
Перетворюватися на когось, щось і в когось, щось
Замініть конструкцію перетворюватися в когось, щось на стилістичного кращий варіант: перетворюватися на когось, щось.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У казці хлопець перетворився в коня. | У казці хлопець перетворився на коня. |
О котрій годині і в скільки годин
Перевірте, чи не вказано тут конкретний час. Нормативними є конструкції з прийменником о: о першій, другій… годині; о 9 годині, об 11 годині… о 9:00, об 11:00… (годині).
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Вони зустрілися в другій годині. | Вони зустрілися о другій годині. |
| Збори почалися в 11:00. | Збори почалися об 11:00. |
Завглибшки і глибиною, в глибину
Замініть конструкцію зі словами глибиною, в глибину, яка описує відповідні параметри якогось об'єкта, на стилістично кращий варіант: завглибшки.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Западина була 120 метрів у глибину. | Западина була 120 метрів завглибшки. |
| Яма була 5 метрів глибиною. | Яма була 5 метрів завглибшки. |
Як порівняти, порівнюючи з, проти і в порівнянні, при порівнянні, порівняно з
Замініть нехарактерні для української мови конструкції в порівнянні, при порівнянні, порівняно з (кимсь, чимсь) на стилістично кращий варіант: як порівняти з (кимсь, чимсь), порівнюючи з (кимсь, чимсь), з порівняння (когось, чогось і когось, чогось) виходить; проти (чогось).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Прибуток банку у 2015 році, за попередніми даними, склав 441 млн грн, що майже втричі більше в порівнянні з 2014 роком (155 млн грн). | Прибуток банку у 2015 році, за попередніми даними, склав 441 млн грн, що майже втричі більше проти 2014 року (155 млн грн). |
| При порівнянні зарплати з урахуванням підвищення і з/п до підвищення враховують надбавки за високі досягнення у праці та постійну премію. | Порівнюючи зарплати з урахуванням підвищення і з/п до підвищення враховують надбавки за високі досягнення у праці та постійну премію. |
| Показник захворюваності на грип серед населення України порівняно з минулим тижнем знизився на 16%. | Показник захворюваності на грип серед населення України, як порівняти з минулим тижнем, знизився на 16%. |
П'явка в серці, смокче коло серця і сисний біль
Замініть нехарактерний для української мови вислів сисний біль на стилістично кращий варіант: п'явка в серці; смокче, болить (коло серця, у шлунку тощо).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Але й після густого супу в потеплілому шлунку залишався сисний біль – ми голодували давно. | Але й після густого супу в потеплілому шлунку смоктало – ми голодували давно. |
Наприкінці і в кінці, під кінець
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в кінці (чого), під кінець (чого), коли мовиться про якийсь період, на стилістично кращий варіант: наприкінці (чого).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У кінці року Пенсійний фонд презентує нову систему нарахування пенсій. | Наприкінці року Пенсійний фонд презентує нову систему нарахування пенсій. |
| Під кінець року хочу написати про щось хороше та позитивне. | Наприкінці року хочу написати про щось хороше та позитивне. |
Освідчуватися, освідчитися і признаватися, признатися, зізнаватися, зізнатися в коханні
Замініть нехарактерний для української мови вислів признаватися, признатися, зізнаватися, зізнатися в коханні на стилістично кращий варіант: освідчуватися, освідчитися.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На Тернопільщині хлопець оригінально признався в коханні смаженими млинцями. | На Тернопільщині хлопець оригінально освідчився смаженими млинцями. |
Як, порядком і в порядку
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в порядку на стилістично кращий варіант:
як, порядком — коли мовиться про спосіб дії;
гаразд — якщо мовиться про чиєсь самопочуття тощо.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| дозволити у порядку винятку | дозволити як виняток |
| в адміністративному порядку | адміністративним порядком |
| ти в порядку? | з тобою все гаразд? |
АЛЕ:
Відбулися зміни у порядку електронного адміністрування ПДВ.
Вторгований і виручений
Замініть дієприкметник виручений, якщо мовиться про отриманий зиск, на стилістично правильний варіант: вторгований.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| А виручені гроші підуть на розвиток бізнесу. | А вторговані гроші підуть на розвиток бізнесу. |
АЛЕ:
виручений — визволений; порятований;
Виручений із халепи хлопець нам подякував.
Впадати в око і кидатися в очі
Замініть скальковану конструкцію кидатися в очі на стилістично кращий варіант: впадати в око, спадати на очі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Кидається в очі низька успішність учнів з алгебри та геометрії. | Впадає в око низька успішність учнів з алгебри та геометрії. |
На виплат і в розстрочку, в розстрочення
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в розстрочку, в розстрочення, якщо мовиться про розподіл на кілька строків виплати, на стилістично кращий варіант: на виплат.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Купуйте наші товари у розстрочку! | Купуйте наші товари на виплат! |
| На сайті смартфони продають у розстрочення. | На сайті смартфони продають на виплат. |
АЛЕ:
розстрочення — розподілення на кілька строків виконання чогось.
Розстрочення виконання рішення суду.
Цього, того (ж) тижня і в цей, той (же) тиждень, на цьому, тому (ж) тижні
Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) тиждень, на цьому (тому) тижні на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) тижня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У цей тиждень приїхав із відрядження батько. | Цього тижня приїхав із відрядження батько. |
| У другий же тиждень нашої подорожі трапилася весела пригода. | Другого ж тижня нашої подорожі трапилася весела пригода. |
| На цьому тижні у нас конференція. | Цього тижня у нас конференція. |
Все гаразд, все як слід і все в порядку
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію все в порядку на стилістично кращий варіант: все гаразд, все як слід.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У вас все в порядку? | У вас все гаразд? |
Зокрема, і навіть і в тому числі, у т.ч.
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в тому числі, у т.ч. на стилістично кращий варіант: зокрема, і навіть.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Заборонити продаж та вживання алкогольних напоїв, у тому числі слабоалкогольних, на території університету. | Заборонити продаж та вживання алкогольних напоїв, зокрема слабоалкогольних, на території університету. |
Виконувач, виконавець і виконуючий
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть кальку виконуючий на один з варіантів: виконувач, виконавець, що виконує тощо.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| виконуючий обов'язків | виконувач обов'язків |
| виконуючий роль | виконавець ролі |
| учень, виконуючий функції старости класу | учень, що виконує функції старости класу |
Також замість і. о. використовуйте скорочення в. о. (виконувач обов'язків).
Вживання прийменника по
Перевірте доречність вживання прийменника по і доберіть за контекстом один із варіантів: за, з, у(в), на, через, для, щодо або безприйменникову конструкцію.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| діяти по правилах
жити по закону продавати по ціні |
діяти за правилами
жити за законом продавати за ціною |
| комітет по нагляду
судячи по реакції твір по темі |
комітет з нагляду
судячи з реакції твір з теми |
| працювати по буднях
прийти по питанню відвідати по справах служби |
працювати в будні
прийти у питанні відвідати у службових справах |
| гарний по вигляду
діяти по власному розсуду поширити по цілій земній кулі |
гарний на вигляд
діяти на власний розсуд поширити на всій земній кулі |
| помилитися по незнанню
схибити по неуважності запізнитися по сімейних обставинах |
помилитися через незнання
схибити через неуважність запізнитися через сімейні обставини |
| заходи по врятуванню лісів
організації по пошуку позаземного розуму |
заходи для врятування лісів
організації для пошуку позаземного розуму |
| повідомити по виборах
закон по врегулюванню висновок по легалізації |
повідомити щодо виборів
закон щодо врегулювання висновок щодо легалізації |
| по виконанні завдання
надіслати по пошті іти по шляху прогресу |
виконавши завдання
надіслати поштою іти шляхом прогресу |
АЛЕ: ударити по голові, іти по воду, їздити по містах, відпочити по обіді, читати по складах, поратися по господарству, та й по всьому.
Коли прийменник по вказує на часові межі (Сезон дощів триває по серпень), його можна замінити конструкцією до … включно (Сезон дощів триває до серпня включно).
Перевірте також закінчення місцевого відмінка іменника або прикметника після прийменника по: має бути місцевий, а не давальний відмінок.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| рахує по пальцям | рахує по пальцях |
| читає по складам | читає по складах |
| мандрує по горам і долинам | мандрує по горах і долинах |
| б'є по великим барабанам | б'є по великих барабанах |
Вкотре, знову і знову, ще раз, вчергове і в черговий раз
Замініть нехарактерний для української мови вислів в черговий раз на стилістично кращий варіант: вкотре, знову і знову, ще раз, вчергове.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Активісти провели акцію, щоб в черговий раз змусити владу діяти. | Активісти провели акцію, щоб вкотре змусити владу діяти. |
| Патрульна поліція в черговий раз закликає водіїв не сідати за кермо напідпитку. | Патрульна поліція знову і знову закликає водіїв не сідати за кермо напідпитку. |
Цього, того (ж) місяця і в цей, той (же) місяць, в цьому, тому (ж) місяці
Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) місяць, в цьому, тому (ж) місяці на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) місяця.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У цей же місяць рахунок за тепло був дуже великим. | Цього ж місяця рахунок за тепло був дуже великим. |
| У другий місяць вагітності ембріон переживає фазу стрімкого розвитку. | Другого місяця вагітності ембріон переживає фазу стрімкого розвитку. |
| У цьому місяці в нас конференція. | Цього місяця в нас конференція |
Щось подібне, щось таке і в такому роді
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм в такому роді на стилістично кращий варіант: (щось) подібне, (щось) таке.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Ваші побажання, скарги і все в такому роді. | Ваші побажання, скарги і все таке. |
Порушуючи і в порушення
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм в порушення (чого), якщо мовиться про дію всупереч наказу, закону і т. ін., на стилістично кращий варіант: порушуючи (що), з порушенням (чого).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В порушення вимог чинного законодавства України ініційовано проведення Загальних зборів. | З порушенням вимог чинного законодавства України ініційовано проведення Загальних зборів. |
| Житель Рівненщини в порушення закону торгував дизельним пальним. | Житель Рівненщини, порушуючи закон, торгував дизельним пальним. |
Добірний і один в один
Замініть конструкцію один в один, коли мовиться про однакові, першосортні предмети, на стилістично кращий варіант: добірний, як (мов, наче…) перемиті; коли мовиться про осіб: одним лицем.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Кавуни лежали на полі стиглі, великі, один в один. | Кавуни лежали на полі стиглі, великі, добірні. |
| Козаки у цьому курені один в один: ставні, кремезні. | Козаки у цьому курені одним лицем: ставні, кремезні. |
АЛЕ:
Опуклі многогранники, паралельним перенесенням яких можна заповнити весь простір так, щоб вони не входили один в один і не залишали порожніх місць.
Уважати за потрібне і вважати необхідним
Замініть конструкцію вважати необхідним на стилістично кращу: вважати за потрібне.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Ми вважаємо необхідним повідомити таке. | Ми вважаємо за потрібне повідомити таке. |
Минулого дня і в минулий день
Замініть конструкцію в минулий день стилістично кращим: минулого дня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У минулий день ми зустрічалися з друзями. | Минулого дня ми зустрічалися з друзями. |
Наступного дня і в наступний день, на наступний день
Замініть конструкцію в наступний день, на наступний день стилістично кращим: наступного дня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На наступний день ми зустрічалися з друзями. | Наступного дня ми зустрічалися з друзями. |
Наступного тижня і в наступний тиждень, на наступний тиждень, на наступному тижні, у наступному тижні
Замініть конструкцію в наступний тиждень, на наступний тиждень, на наступному тижні, у наступному тижні стилістично кращим: наступного тижня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На наступний тиждень ми зустрічаємося з друзями. | Наступного тижня ми зустрічаємося з друзями. |
Наступного місяця і в наступний місяць, на наступний місяць, у наступному місяці
Замініть конструкцію в наступний місяць, на наступний місяць, у наступному місяці стилістично кращим: наступного місяця.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На наступний місяць ми їдемо у відрядження. | Наступного місяця ми їдемо у відрядження. |
Минулого понеділка, вівторка, четверга і в минулий понеділок, вівторок, четвер
Замініть конструкцію в минулий понеділок (вівторок, четвер) стилістично кращим: минулого понеділка (вівторка, четверга).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У минулий понеділок ми зустрічалися з друзями. | Минулого понеділка ми зустрічалися з друзями. |
Минулої середи, п’ятниці, суботи, неділі і в минулу середу, п’ятницю, суботу, неділю
Замініть конструкцію в минулу середу (п’ятницю, суботу, неділю) стилістично кращим: минулої середи (п’ятниці, суботи, неділі).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У минулу середу ми зустрічалися з друзями. | Минулої середи ми зустрічалися з друзями. |
Наступної середи, п’ятниці, суботи, неділі і в (на) наступну середу, п’ятницю, суботу, неділю
Замініть конструкцію в (на) наступну середу (п’ятницю, суботу, неділю) стилістично кращим: наступної середи (п’ятниці, суботи, неділі).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У наступну середу ми зустрічаємося з друзями. | Наступної середи ми зустрічаємося з друзями. |
Наступного понеділка, вівторка, четверга і в (на) наступний понеділок, вівторок, четвер
Замініть конструкцію в (на) наступний понеділок, вівторок, четвер стилістично кращим: наступного понеділка (вівторка, четверга).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У наступний понеділок ми зустрічаємося з друзями. | Наступного понеділка ми зустрічаємося з друзями. |
У жодному разі і ні в якому випадку, ні в якому разі
Замініть нехарактерний для української мови вислів ні в якому випадку, ні в якому разі на стилістично кращий варіант: у жодному разі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Ні в якому випадку діти не повинні відчувати на собі всі наслідки конфлікту в Україні. | У жодному разі діти не повинні відчувати на собі всі наслідки конфлікту в Україні. |
| Ні в якому разі не читай і не коментуй цю тему. | У жодному разі не читай і не коментуй цю тему. |
Водночас, саме зараз і в цей же час
Замініть конструкцію у цей же час на стилістично кращий варіант: водночас, саме зараз.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У цей же час не треба забувати про безпеку. | Водночас не треба забувати про безпеку. |
| І в цей же час десь сходить сонце. | І саме зараз десь сходить сонце. |
Зробити висновок, підсумувати і укласти
Замініть дієслово укласти, якщо мовиться про узагальнення, на стилістично кращий варіант: зробити висновок, підсумувати.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| У результаті своїх експериментів він уклав, що оксид цинку містить домішку якогось невідомого металу. | У результаті своїх експериментів він зробив висновок, що оксид цинку містить домішку якогось невідомого металу. |
| Він уклав, що у МВС розглядають 4 ключові версії виникнення пожежі. | Він підсумував, що у МВС розглядають 4 ключові версії виникнення пожежі. |
АЛЕ:
укласти — поміщати де-небудь, складати кудись; складати, упорядковувати; офіційно затверджувати.
Укласти жито в снопи, укласти словник, укласти угоду.
У жодний, у жодну, у жодне, у жодні і ні в який, ні в яку, ні в яке, ні в які, ні в один, ні в одну, ні в одне, ні в одні
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію ні в який (ні в яку, ні в яке, ні в які), ні в один (ні в одну, ні в одне, ні в одні) на стилістично кращий варіант: у жодний (у жодну, у жодне, у жодні).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Я з тобою ні в який клуб не ходила. | Я з тобою у жодний клуб не ходила. |
| І результат цього сумний: свята закінчуються, а ні в одні штани влізти не вдається. | І результат цього сумний: свята закінчуються, а в жодні штани влізти не вдається. |
АЛЕ:
У парних конструкціях ні в… ні в… така заміна не є доречною.
Я не піду ні в один театр, ні в інший.
У жодного, у жодної, у жодних і ні в якого, ні в якої, ні в яких, ні в одного, ні в одної, ні в одних
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію ні в якого (ні в якої, ні в яких), ні в одного (ні в одної, ні в одних) на стилістично кращий варіант: у жодного (у жодної, у жодних).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Більше ні в якого іншого кандидата немає такої кількості ворогів. | Більше в жодного іншого кандидата немає такої кількості ворогів. |
| Так, що точного значення немає, напевно, ні в одних правилах. | Так, що точного значення немає, напевно, у жодних правилах. |
АЛЕ:
У парних конструкціях ні за… ні за… така заміна не є доречною.
Тож тепер води в кранах немає ні в одних, ні в інших.
У жодному, у жодній, у жодних і ні в якому, ні в якій, ні в яких, ні в одному, ні в одній, ні в одних
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію ні в якому (ні в якій, ні в яких), ні в одному (ні в одній, ні в одних) на стилістично кращий варіант: у жодному (у жодній, у жодних).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Ні в якому разі не перехваліть, коли дитині навчання дається легко. | У жодному разі не перехваліть, коли дитині навчання дається легко. |
| Щось трапилося з телефоном, ні в одних навушниках не грає музика. | Щось трапилося з телефоном, у жодних навушниках не грає музика. |
АЛЕ:
У парних конструкціях ні в… ні в… така заміна не є доречною.
Я не піду ні в одних штанях, ні в інших.
Цими, тими (ж) днями і в ці, ті (ж) дні
Замініть конструкцію в ці (ті, інші, найближчі…) (ж) дні на стилістично кращий варіант: цими (тими, іншими, найближчими) (ж) днями.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Уже в ці дні команда їде на змагання. | Уже цими днями команда їде на змагання. |
| У найближчі дні наша подорож завершиться. | Найближчими днями наша подорож завершиться. |
Спересердя, з серця, зо зла і в серцях
Замініть нехарактерний для української мови вислів в серцях, коли мовиться про стан гніву, на стилістично кращий варіант: спересердя, з серця, зо зла.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Дорогою до в'язниці після затримання Джолікер сказав у серцях поліцейському, що в усьому винна в'ялена яловичина. | Дорогою до в'язниці після затримання Джолікер сказав спересердя поліцейському, що в усьому винна в'ялена яловичина. |
АЛЕ:
І досі пам'ять про великі подвиги живе в серцях учасників тих жахливих подій.
Значно, дуже, вельми, істотно, суттєво і багато в чому
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію багато в чому, коли мовиться про спосіб дії, на стилістично кращий варіант: значно, дуже, вельми, істотно, суттєво.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Результати роботи аграріїв багато в чому залежать від погодних умов. | Результати роботи аграріїв значно залежать від погодних умов. |
АЛЕ:
Він багато в чому вбачає загрозу.
Зрештою, врешті-решт, кінець кінцем і в кінці кінців
Замініть скальковану конструкцію в кінці кінців на стилістично кращий варіант: зрештою, врешті-решт, кінець кінцем.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Але я знаю, що в кінці кінців ми переможемо! | Але я знаю, що зрештою ми переможемо! |
Залучений і задіяний
Замініть слова задіяний, задіяти на один зі стилістично кращих варіантів: залучений, залучити (про особу); пустити в дію (про об'єкт).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Усі актори, задіяні у виставі, захворіли. | Усі актори, залучені до вистави, захворіли. |
| Тож ми перші сьогодні задіяли один із цих запланованих об'єктів. | Тож ми перші сьогодні пустили в дію один із цих запланованих об'єктів. |
Хова́ти, таї́ти, кри́ти, захо́вувати (в собі)
Усі ці слова синонімічні в переносному значенні («містити, мати в собі щось таке, що може спричинитися до якихось наслідків») і вживаються у сполученні із словами в собі. «Обоє прислухалися до лісової тиші, ніби вона ховала в собі все невисловлене». (О. Донченко.) «Все воно [ювелірні речі] було витерте і старе, з слідами рук хазяїв, тепер вже мертвих, і той померклий метал ховав у собі багато історій». (М. Коцюбинський.)
На численних прикладах можна переконатися, що слова ховати, таїти, крити, заховувати в значенні «містити, мати в собі щось таке, що може спричинитися до якихось наслідків», виступають у сполученні із словами в собі. Інакше вони матимуть буквальне значення («покласти так, щоб інші не змогли взяти») або переносне, але з іншим відтінком («свідомо зберегти в таємниці, зробити непомітним для інших»). Але це вже не відповідатиме справжньому змістові висловлювання, спотворюватиме його. Поширена стилістична помилка саме й виникає через пропущення слів у собі. Порівн.: «Карпати з своїми гірськими ріками таять (треба: таять у собі) невичерпні енергетичні джерела». (З журналу.) «А день таїв (треба: таїв у собі) багато несподіванок, приємних для чесних, покривджених людей і страшних для ворогів». (В. Петльований.)
Отже, з погляду сучасної літературної мови слова ховати, таїти, крити, заховувати в переносному значенні без слів у собі вживати не слід.
О, скільки ласк і невичерпних сил«Ще з дитячих років туркіт горлиці має для мене щось, я сказав би, заворожливе. Лагідний, ласкавий, глухувато-одноманітний, він таїть у собі якийсь особливий чар». (М. Рильський.) «Віктор був певен, що новий метод таїть у собі величезні можливості». (М. Руденко.) «На час купання знято з овечої шиї тронку, і діти чабанські тепер бавляться нею. І Віталик взяв, подзеленчав, розглядав уважно роботу: мідна снарядна гільза сплющена, зігнута вдвоє, наче побувала в руках у якогось силача. Смерть таїла в собі, а стала ніжним степовим дзвіночком…» (О. Гончар.) «Надра України криють в собі величезні запаси такого цінного палива, як буре вугілля». (З газети.) «Легкий туман, що клубочився на протилежному березі Вісли, здавалося, крив у собі якусь оману — чи не димова завіса простяглася понад болотяною низиною?» (С. Журахович.) «Величезні сили — сили впливу на читача — заховує в собі художня література». (Ю. Смолич.)
Таїш в собі ти, українська земле!
(Д. Луценко.)
На численних прикладах можна переконатися, що слова ховати, таїти, крити, заховувати в значенні «містити, мати в собі щось таке, що може спричинитися до якихось наслідків», виступають у сполученні із словами в собі. Інакше вони матимуть буквальне значення («покласти так, щоб інші не змогли взяти») або переносне, але з іншим відтінком («свідомо зберегти в таємниці, зробити непомітним для інших»). Але це вже не відповідатиме справжньому змістові висловлювання, спотворюватиме його. Поширена стилістична помилка саме й виникає через пропущення слів у собі. Порівн.: «Карпати з своїми гірськими ріками таять (треба: таять у собі) невичерпні енергетичні джерела». (З журналу.) «А день таїв (треба: таїв у собі) багато несподіванок, приємних для чесних, покривджених людей і страшних для ворогів». (В. Петльований.)
Отже, з погляду сучасної літературної мови слова ховати, таїти, крити, заховувати в переносному значенні без слів у собі вживати не слід.
Стати в приго́ді
«Знадобитися», «бути корисним», «зробити послугу» та ін.
Замість цього сталого словосполучення в усному мовленні, а інколи і в періодичній пресі вживають не узвичаєне в літературній мові стати в нагоді утворене внаслідок плутання двох словосполучень: стати в пригоді і мати нагоду. «Поки панич вітався з Яношем, — не надто сердечно, а все-таки чемно, — ми мали нагоду придивитися йому ближче». (І. Франко.) «Через деякий час весь командний пункт мав нагоду спостерігати таке…» (О. Гончар.) «Ось коли хлопцеві стали в нагоді знання, набуті в профтехучилищі». (З газети.) Ці словосполучення слід розрізняти.
Підскочив Вовк і до Кота мовляє:«Хоч він був непрактичний зовсім, бійці, з властивою, мабуть, тільки нашим людям добродушністю, цінили вже саме прагнення Ференца чесно трудитись, стати їм у пригоді. (О. Гончар.)
«Котусю-братику! Скажіть мені скоріше,
Хто із хазяїнів отут усіх добріший?
Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав
На сей недобрий час. Я б у пригоді став!..»
(Л. Глібов.)
Замість цього сталого словосполучення в усному мовленні, а інколи і в періодичній пресі вживають не узвичаєне в літературній мові стати в нагоді утворене внаслідок плутання двох словосполучень: стати в пригоді і мати нагоду. «Поки панич вітався з Яношем, — не надто сердечно, а все-таки чемно, — ми мали нагоду придивитися йому ближче». (І. Франко.) «Через деякий час весь командний пункт мав нагоду спостерігати таке…» (О. Гончар.) «Ось коли хлопцеві стали в нагоді знання, набуті в профтехучилищі». (З газети.) Ці словосполучення слід розрізняти.
як, у функції, у ролі, в якості
Відомо, що російському качество тотожне українське якість. Та це аж ніяк не означає, що й фразеологізм в качестве кого-то можна відтворювати в якості когось. Словосполучення типу в качестве депутата (руководителя, воспитателя, инженера, друга) в нашій мові мають відповідники: як депутат (керівник, вихователь, інженер, друг). А газети, радіо й телебачення нерідко вдаються до «суржикових» витворів: у якості голови, в якості слухачів, у якості гостей тощо. Чув якось фразу: «Віктор Ющенко в якості глави уряду звітував на Верховній Раді». А чому не сказати грамотно: як глава уряду? Якщо треба надати текстові канцелярського відтінку, то можна ще вживати в ролі, у функції. До речі, кома перед як учений та іншими в таких випадках не ставиться, бо це не порівняння.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Чи буває іменник чорнило в множині?
Ні, не буває. То люди, які не знають добре української мови, накинули йому таку властивість: «Ще не висохли чорнила», «Лист написаний синіми чорнилами». Правильні варіанти такі: ще не висохло чорнило, листа написано синім чорнилом.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ховати – таїти – крити (в собі)
На багатьох прикладах з мовної практики переконуємося: всі ці слова в переносному значенні "мати, містити в собі що-небудь зовні непомітне або ще не виявлене, яке може спричинити якісь наслідки, виступають у сполученні з висловом у (в) собі: "Теплі і ніжні, вони (мохи) ховали у собі позолочену сонцем воду літніх дощів, м'яко вгинались і обіймали ногу, як пухова подушка" (Михайло Коцюбинський), "Нічого не крила в собі, бо нічого й не було" (Анатолій Свидницький).
Якщо названі дієслова вжити без в собі, то вони матимуть буквальне значення ("покласти так, щоб хтось не зміг узяти") чи переносне, але з іншим відтінком ("тримати щось у таємниці"). Однак це вже не відповідатиме справжньому змістові висловлювання, спотворюватиме його. Поширена стилістична помилка саме й виникає через пропущення слів у собі. Порівняйте: "Достеменно відомо, що морське дно ховає (треба: ховає в собі) величезні поклади корисних копалин" (з газети), "А день таїв (треба: таїв у собі) багато несподіванок, приємних для чесних, покривджених людей і страшних для ворогів" (Віталій Петльований).
Якщо названі дієслова вжити без в собі, то вони матимуть буквальне значення ("покласти так, щоб хтось не зміг узяти") чи переносне, але з іншим відтінком ("тримати щось у таємниці"). Однак це вже не відповідатиме справжньому змістові висловлювання, спотворюватиме його. Поширена стилістична помилка саме й виникає через пропущення слів у собі. Порівняйте: "Достеменно відомо, що морське дно ховає (треба: ховає в собі) величезні поклади корисних копалин" (з газети), "А день таїв (треба: таїв у собі) багато несподіванок, приємних для чесних, покривджених людей і страшних для ворогів" (Віталій Петльований).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
усе в порядку
Правильніше:
усе гаразд
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
випадок і раз
Російські звороти в случае необходимости, ни в коем случае інколи неправильно перекладають у випадку необхідності, ні в якому випадку; треба: в разі потреби, якщо буде потреба, ні в якому разі, в жодному разі. Вислів в большинстве случаев варто передавати словами здебільшого, переважно; при случае – сполукою при нагоді; по случаю болезни – через хворобу або (залежно від контексту) у зв'язку з хворобою.
Іменник випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному (будь-якому) разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, подамо два приклади: «У цьому надзвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але – «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що ці лексеми виступають у фразі як синоніми, наприклад, «на випадок смерті» та «в разі смерті».
З цього випливає, що не годиться безоглядно вдаватися до іменника випадок, але водночас слід обачно послуговуватися словом раз, яке вживається також у кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати» – прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося» – Михайло Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів» – Петро Панч).
Іменник випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному (будь-якому) разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, подамо два приклади: «У цьому надзвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але – «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що ці лексеми виступають у фразі як синоніми, наприклад, «на випадок смерті» та «в разі смерті».
З цього випливає, що не годиться безоглядно вдаватися до іменника випадок, але водночас слід обачно послуговуватися словом раз, яке вживається також у кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати» – прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося» – Михайло Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів» – Петро Панч).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
україна, в україні, на україні, вкраїна
1. Коли треба писати Україна, а коли Вкраїна?
Щодо варіантів цього слова існує така традиція: як офіційна назва держави Україна завжди вживається з початковим у, а в усному та художньому мовленні, зокрема в поетичному, припустимі обидві форми.
2. В Україні, а не на Україні
Відтоді, як наша Батьківщина стала незалежною, в офіційному мовленні запанувала граматична форма в Україні. Але деякі громадяни й досі не можуть змиритися з цим, вишукують усілякі підстави, аби повернутися до старого – на Україні. Звертаються і в «Хрещатик», просять підтримати їх в «Уроках державної мови», написати, що саме так правильно.
Ні, саме так неправильно. Не кажуть же на Англії, на Португалії, на Китаї, а на Україні, виявляється, можна. Втім, послухаймо людину, вельми авторитетну в українській культурі – видатного мовознавця і славіста, міністра освіти в уряді УНР (1918) Івана Огієнка. В еміграції він видавав науково-популярний місячник «Рідна мова», і в опублікованій там 1935 року статті з промовистою назвою «В Україні, а не на Україні» писав: «Коли говоримо про докладно окреслену територію, як закінчене ціле, або про самостійну державу, тоді завжди вживаємо прийменник в чи у (а не на): в Австрії, в Америці, в Румунії, у Франції, в Польщі, в Росії і т. ін. Що ж до прийменника на з місцевим відмінком, то його вживаємо при географічних назвах на питання «де» тільки тоді, коли територія, що про неї йдеться, не окреслена докладно, не самостійне ціле, тільки складова частина якоїсь держави: на Поділлі, на Полтавщині, на Київщині, на Волині, на Буковині... До непродуманих традиційних форм належить і вислів на Україні, що має прецікаву історію... Цілі віки ми чули то на Ukraine (від поляків), то на Украине, а тому й защепили собі це на Україні як своє власне, зовсім забувши про його історичне походження й не відчуваючи, що власне на – болюча й зневажлива ознака нашого колективного поневолення... Мусимо змінити стару граматичну форму й уживати в Україні, в Україну».
Що ми й зробили. Однак ніхто не збирається виправляти фольклорних і літературних творів, де з історичних причин ужито вислів на Україні.
Щодо варіантів цього слова існує така традиція: як офіційна назва держави Україна завжди вживається з початковим у, а в усному та художньому мовленні, зокрема в поетичному, припустимі обидві форми.
2. В Україні, а не на Україні
Відтоді, як наша Батьківщина стала незалежною, в офіційному мовленні запанувала граматична форма в Україні. Але деякі громадяни й досі не можуть змиритися з цим, вишукують усілякі підстави, аби повернутися до старого – на Україні. Звертаються і в «Хрещатик», просять підтримати їх в «Уроках державної мови», написати, що саме так правильно.
Ні, саме так неправильно. Не кажуть же на Англії, на Португалії, на Китаї, а на Україні, виявляється, можна. Втім, послухаймо людину, вельми авторитетну в українській культурі – видатного мовознавця і славіста, міністра освіти в уряді УНР (1918) Івана Огієнка. В еміграції він видавав науково-популярний місячник «Рідна мова», і в опублікованій там 1935 року статті з промовистою назвою «В Україні, а не на Україні» писав: «Коли говоримо про докладно окреслену територію, як закінчене ціле, або про самостійну державу, тоді завжди вживаємо прийменник в чи у (а не на): в Австрії, в Америці, в Румунії, у Франції, в Польщі, в Росії і т. ін. Що ж до прийменника на з місцевим відмінком, то його вживаємо при географічних назвах на питання «де» тільки тоді, коли територія, що про неї йдеться, не окреслена докладно, не самостійне ціле, тільки складова частина якоїсь держави: на Поділлі, на Полтавщині, на Київщині, на Волині, на Буковині... До непродуманих традиційних форм належить і вислів на Україні, що має прецікаву історію... Цілі віки ми чули то на Ukraine (від поляків), то на Украине, а тому й защепили собі це на Україні як своє власне, зовсім забувши про його історичне походження й не відчуваючи, що власне на – болюча й зневажлива ознака нашого колективного поневолення... Мусимо змінити стару граматичну форму й уживати в Україні, в Україну».
Що ми й зробили. Однак ніхто не збирається виправляти фольклорних і літературних творів, де з історичних причин ужито вислів на Україні.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
справа, діло, мова, річ, у чому річ?, річ у тім (тому), що..., в чому справа, справа в тім (тому), що…, мовлення
1. Справа – діло – річ
Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: «Знається на своїй справі», «Майстер своєї справи». Як вважав наш видатний мовознавець Борис Антоненко-Давидович, справді, бувають випадки, коли ці слова – тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі» або «Я прийшов до вас із таким ділом». А от у перших двох фразах треба було поставити діло: «Знається на своєму ділі», «Майстер свого діла». Чому? Бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я), «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (Михайло Коцюбинський). А вживаючи лексему діло, звичайно мають на увазі якусь працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (Іван Нечуй-Левицький), «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
На слово ж річ як відповідник російського дело ми часто натрапляємо в класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде» – Олександр Кониський), у фольклорі («Лицарська річ – у бою полягти» – приповідка), в нашій сучасній оригінальній і перекладній літературі.
Борис Антоненко-Давидович настійно рекомендував відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» вживати українські «У чому річ?» «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім (тому), що...»
2. Мова – річ
Слово річ як синонім іменника мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Але паралельно з цією лексемою ним широко послуговуються в поезії. «Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати» (Тарас Шевченко), «На майдані пил спадає, замовкає річ» (Павло Тичина).
3. Яка різниця між поняттями мова і мовлення?
Мова – основний засіб спілкування та взаємного розуміння в суспільстві; здатність людини говорити. «Не дадуть дитині до мови дожить» (Тарас Шевченко).
Мовлення – реалізація мови як системи, мовна діяльність, манера говорити. Розвиток мовлення, культура мовлення, усне мовлення, ділове мовлення, сценічне мовлення, радіомовлення, телемовлення, стилістика мовлення.
Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: «Знається на своїй справі», «Майстер своєї справи». Як вважав наш видатний мовознавець Борис Антоненко-Давидович, справді, бувають випадки, коли ці слова – тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі» або «Я прийшов до вас із таким ділом». А от у перших двох фразах треба було поставити діло: «Знається на своєму ділі», «Майстер свого діла». Чому? Бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я), «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (Михайло Коцюбинський). А вживаючи лексему діло, звичайно мають на увазі якусь працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (Іван Нечуй-Левицький), «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
На слово ж річ як відповідник російського дело ми часто натрапляємо в класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде» – Олександр Кониський), у фольклорі («Лицарська річ – у бою полягти» – приповідка), в нашій сучасній оригінальній і перекладній літературі.
Борис Антоненко-Давидович настійно рекомендував відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» вживати українські «У чому річ?» «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім (тому), що...»
2. Мова – річ
Слово річ як синонім іменника мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Але паралельно з цією лексемою ним широко послуговуються в поезії. «Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати» (Тарас Шевченко), «На майдані пил спадає, замовкає річ» (Павло Тичина).
3. Яка різниця між поняттями мова і мовлення?
Мова – основний засіб спілкування та взаємного розуміння в суспільстві; здатність людини говорити. «Не дадуть дитині до мови дожить» (Тарас Шевченко).
Мовлення – реалізація мови як системи, мовна діяльність, манера говорити. Розвиток мовлення, культура мовлення, усне мовлення, ділове мовлення, сценічне мовлення, радіомовлення, телемовлення, стилістика мовлення.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
виїхати в село чи на село?
Граматично можливі обидва варіанти – і з у, і з на, але кожен із них пов'язаний з певними змістовими відтінками. Коли кажуть виїхав (ла) на село, то цим хочуть підкреслити, що людина перебуває не в місті, а в сільській місцевості (взагалі, без конкретизації, уточнення). Виїхав (ла) у село означає, що співрозмовникам відомо, про яке конкретне село йдеться.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
розходження в поглядах
Правильніше:
розбіжності в поглядах
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
пилинка (в оці)
Правильніше:
порошинка (в оці)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
пожилий
Правильніше:
старшого віку, в літах
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
перетворювати в життя
Правильніше:
втілювати в життя
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
прийшло в голову
Правильніше:
спало на думку
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
по потребі
Правильніше:
в міру потреби
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
правило, розв'язний, розсильний, торочити, транспорт, зміна значень слів в залежності від наголосу
Чи змінюється значення слів правило, розв'язний, розсильний, торочити, транспорт від зміни наголосу в них?
Безперечно.
Правило (наголос на першому складі) – положення або зібрання положень; принцип, що ним керуються у співжитті, поведінці тощо. Правила поведінки, граматичне правило.
Правило (наголос на другому складі) – пристрій, на якому щось розрівнюють. Металеве правило.
Розв'язний (наголос на другому складі) – який поводиться безцеремонно, зухвало. Розв'язний хлопчисько.
Розв'язний (наголос на останньому складі) – який можна розв'язати, вирішити. Розв'язна задача (в арифметиці).
Розсильний (наголос на другому складі) – той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує інші доручення; кур'єр. Прийшов розсильний.
Розсильний (наголос на останньому складі) – 1. Який слугує для запису кореспонденції, що її розносить кур'єр. Розсильна книга, розсильний зошит. 2. Призначений для розсилання. Розсильні пакети.
Торочити (наголос на другому складі), розмовне – говорити одне й те саме, повторювати щось по кілька разів. Безугавно торочить. А також вести несерйозну розмову, верзти нісенітницю, базікати. Що ти торочиш?
Торочити (наголос на передостанньому складі) – 1. Висмикувати нитки з країв тканини, роблячи торочки. Торочити рушники. 2. Обшивати облямівкою краї одягу і т. ін. для оздоби.
Транспорт (наголос на першому складі) – засоби перевезення. Сучасний транспорт, міський транспорт, залізничний транспорт.
Транспорт (наголос на останньому складі), бухг. – перенесення суми на другу сторінку. Здійснено транспорт.
Безперечно.
Правило (наголос на першому складі) – положення або зібрання положень; принцип, що ним керуються у співжитті, поведінці тощо. Правила поведінки, граматичне правило.
Правило (наголос на другому складі) – пристрій, на якому щось розрівнюють. Металеве правило.
Розв'язний (наголос на другому складі) – який поводиться безцеремонно, зухвало. Розв'язний хлопчисько.
Розв'язний (наголос на останньому складі) – який можна розв'язати, вирішити. Розв'язна задача (в арифметиці).
Розсильний (наголос на другому складі) – той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує інші доручення; кур'єр. Прийшов розсильний.
Розсильний (наголос на останньому складі) – 1. Який слугує для запису кореспонденції, що її розносить кур'єр. Розсильна книга, розсильний зошит. 2. Призначений для розсилання. Розсильні пакети.
Торочити (наголос на другому складі), розмовне – говорити одне й те саме, повторювати щось по кілька разів. Безугавно торочить. А також вести несерйозну розмову, верзти нісенітницю, базікати. Що ти торочиш?
Торочити (наголос на передостанньому складі) – 1. Висмикувати нитки з країв тканини, роблячи торочки. Торочити рушники. 2. Обшивати облямівкою краї одягу і т. ін. для оздоби.
Транспорт (наголос на першому складі) – засоби перевезення. Сучасний транспорт, міський транспорт, залізничний транспорт.
Транспорт (наголос на останньому складі), бухг. – перенесення суми на другу сторінку. Здійснено транспорт.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
один день в місяць
Правильніше:
один день на місяць
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
стати в пригоді чи в нагоді?
Іменники пригода та нагода – наче камінь спотикання для тих, хто негаразд знає або тільки починає вивчати українську мову. В одній з попередніх публікацій побіжно згадувалося про вживання їх. Однак читачі просять докладніше розповісти про це, що ми й робимо.
Обидві лексеми часом ставлять не там, де треба, не тільки через їхню звукову схожість, а й тому, що серед багатьох значень вони мають також значення російського слова случай. «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві» (треба в пригоді); «Мені ще не випало пригоди побувати в Ужгороді» (треба нагоди). «Ще на формуванні (взводу) сталася пригода, після якої ми з Оленченком подружили» (Іван Багмут); «Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері» (Панько Куліш).
Щоб уникати прикрих помилок, слід запам'ятати, що нагода означає «зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини, підхожий момент». А пригода вказує на те, що сталося (часто непередбачено, несподівано); на якусь подію або й на лихо. «Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як страховище» (Панас Мирний).
Цей іменник може також виражати потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), від чого походить вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).
Отже, стати в пригоді – знадобитися, бути корисним, зробити послугу тощо. Замість цього словосполучення в усному мовленні, а іноді й у засобах масової інформації безпідставно вживають не узвичаєне в літературній мові стати в нагоді, що виникло внаслідок плутання двох висловів – стати в пригоді й мати нагоду: «Ось коли хлопцеві стали в нагоді знання, набуті в профтехучилищі» (з газети). Такого ненормативного звороту варто уникати.
Обидві лексеми часом ставлять не там, де треба, не тільки через їхню звукову схожість, а й тому, що серед багатьох значень вони мають також значення російського слова случай. «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві» (треба в пригоді); «Мені ще не випало пригоди побувати в Ужгороді» (треба нагоди). «Ще на формуванні (взводу) сталася пригода, після якої ми з Оленченком подружили» (Іван Багмут); «Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері» (Панько Куліш).
Щоб уникати прикрих помилок, слід запам'ятати, що нагода означає «зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини, підхожий момент». А пригода вказує на те, що сталося (часто непередбачено, несподівано); на якусь подію або й на лихо. «Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як страховище» (Панас Мирний).
Цей іменник може також виражати потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), від чого походить вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).
Отже, стати в пригоді – знадобитися, бути корисним, зробити послугу тощо. Замість цього словосполучення в усному мовленні, а іноді й у засобах масової інформації безпідставно вживають не узвичаєне в літературній мові стати в нагоді, що виникло внаслідок плутання двох висловів – стати в пригоді й мати нагоду: «Ось коли хлопцеві стали в нагоді знання, набуті в профтехучилищі» (з газети). Такого ненормативного звороту варто уникати.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ні в кого – в нікого
Ні – 1. Заперечна, заперечно-підсилювальна частка. « – Усте, ти нічого не чула?» – «Ні... – одкашлялась. – Ні, а що?» (Степан Васильченко). «На дорозі – ні пилинки» (Михайло Коцюбинський). 2. Підсилювально-єднальний сполучник. «Він не знає ні батька, ні матері, ні брата, ні сестри» (з розмови).
Слід розрізняти не і ні в сполученнях: не один (багато) – ні один (жоден), не раз (часто) – ні разу (жодного разу).
Частка ні пишеться разом: а) із займенниками, якщо вона не відділена від дальшого займенника прийменником: ніхто, ніщо, нікого, нічого, ніякий, нічий; б) з прислівниками: нізащо, нінащо, ніяк, ніколи, ніде, нікуди, нізвідки, ніскільки, нітрохи. Пишеться окремо: а) у заперечних реченнях, коли ні вживається як сполучник чи підсилювальна частка. Я ні слова не скажу; не хоче ні їсти, ні пити; б) в деяких усталених зворотах: ні живий ні мертвий, ні риба ні м'ясо, ні се ні те, ні сяк ні так, ні вдень ні вночі, ні кола ні двора, ні пуху ні пера, ні слуху ні духу, ні сюди ні туди, ні пари з вуст, ні кроку назад; в) у займенниках, якщо за часткою ні йде прийменник: ні в кого, ні до кого, ні від кого, ні до чого, ні за що, ні з ким і т. ін. Ненормативними є вислови: в нікого, до нікого, до нічого.
Слід розрізняти не і ні в сполученнях: не один (багато) – ні один (жоден), не раз (часто) – ні разу (жодного разу).
Частка ні пишеться разом: а) із займенниками, якщо вона не відділена від дальшого займенника прийменником: ніхто, ніщо, нікого, нічого, ніякий, нічий; б) з прислівниками: нізащо, нінащо, ніяк, ніколи, ніде, нікуди, нізвідки, ніскільки, нітрохи. Пишеться окремо: а) у заперечних реченнях, коли ні вживається як сполучник чи підсилювальна частка. Я ні слова не скажу; не хоче ні їсти, ні пити; б) в деяких усталених зворотах: ні живий ні мертвий, ні риба ні м'ясо, ні се ні те, ні сяк ні так, ні вдень ні вночі, ні кола ні двора, ні пуху ні пера, ні слуху ні духу, ні сюди ні туди, ні пари з вуст, ні кроку назад; в) у займенниках, якщо за часткою ні йде прийменник: ні в кого, ні до кого, ні від кого, ні до чого, ні за що, ні з ким і т. ін. Ненормативними є вислови: в нікого, до нікого, до нічого.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
місто в семи кілометрах
Правильніше:
місто за сім кілометрів
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
кінець кінцем – врешті-решт, зрештою
Сполучення, які вказують на те, що підсумовує, завершує, закінчує щось, висловлене раніше. «Зі злості навіть обізвав мене злочинцем, якого доля кінець кінцем приводить на місце скоєного злочину» (Андрій Гудима). Замінювати ці слова рідковживаними в кінці кінців, у кінцевому рахунку не рекомендується.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
кидатися в очі, вбирати очі, убирати очі, впадати в око, упадати в око
У діловому мовленні кальок особливо багато. «У кімнатах кидається в очі безпорядок» – читаємо в протоколі обстеження гуртожитку. Виділений вислів – буквалістичний переклад з російського бросаться в глаза. Проте жодної потреби в ньому не було, бо є природний український – упадати (упасти) в очі: «Щоразу впадали йому в око поодинокі берізки...» (Павло Загребельний). Є ще близький до цього зворот убирати очі: «Кожух такий, що очі вбирає» (Степан Руданський). Цей вислів уживається тільки в позитивному плані, тоді як перший – упадати в очі – може мати позитивне й негативне забарвлення.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
закрутилася голова
Правильніше:
запаморочилося в голові (рос. закружилась)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
залишити (кого?) в спокої
Правильніше:
давати (кому?) спокій
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
залишатися в стороні
Правильніше:
залишатися осторонь
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у тому числі чи зокрема?
Повсюдно чуємо в тому числі, хоч цей канцелярський вислів, запозичений з мови північного сусіда, успішно замінюється словом зокрема або його дуже рідко вживаним відповідником зосібна.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за округами, по округах, в округах
Вживають фразу «Не узгодили кандидатів за округами». Її просто важко зрозуміти. Бо не все можна механічно копіювати. Тут треба: в округах чи по округах, як, наприклад, по містах, по селах, по хатах.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
двічі в місяць
Правильніше:
двічі на місяць
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в кінці весни
Правильніше:
наприкінці весни
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в кінці року
Правильніше:
наприкінці року
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в основному
Правильніше:
переважно, здебільшого
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в честь (когось)
Правильніше:
на честь (когось)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
відкласти в сторону
Правильніше:
відкласти вбік
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в першу чергу
Правильніше:
передусім, щонайперше
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в міру можливостей
Правильніше:
по змозі
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в залежності від чого
Правильніше:
залежно від чого
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в деякій мірі
Правильніше:
деякою мірою
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в угоду
Правильніше:
на догоду
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
вибивається в пір'я
Правильніше:
вбивається в пір'я
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в самий раз
Правильніше:
якраз
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в силу обставин
Правильніше:
через обставини
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в скорому часі
Правильніше:
невдовзі
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в самий
Правильніше:
раз якраз
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
втягти в роботу
Правильніше:
залучити до роботи
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в розницю
Правильніше:
в роздріб
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в кінці літа
Правильніше:
наприкінці літа
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в залежності від обставин
Правильніше:
залежно від обставин
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в кінці засідання
Правильніше:
під кінець засідання
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в ущерб
Правильніше:
на шкоду
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в остаточному рахунку
Правильніше:
в кінцевому підсумку
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
угору – у гору
Угору (вгору), прислівник. Пишеться як одне слово. Глянути вгору.
У гору (в гору), іменник з прийменником. Пишуться окремо. Заритися в гору паперів.
У гору (в гору), іменник з прийменником. Пишуться окремо. Заритися в гору паперів.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
всередині – в середині
Всередині, усередині (предмет перебуває в межах, а не поза межами чогось). Це складний прийменник, а не прислівник. Коли нема вказівки на конкретне місце (наприклад, у хаті), його треба писати як одне слово.
В середині, у середині (предмет перебуває в центральній, середній частині чогось, а не на початку і не в кінці). Тобто, якщо поняття конкретизується, тоді в середині пишемо окремо. То вже прислівникове словосполучення, в якому середина зберігає в реченні свої функції іменника.
В середині, у середині (предмет перебуває в центральній, середній частині чогось, а не на початку і не в кінці). Тобто, якщо поняття конкретизується, тоді в середині пишемо окремо. То вже прислівникове словосполучення, в якому середина зберігає в реченні свої функції іменника.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
виконувати функцію, відігравати функцію, функція, мати значення, роль, грати роль, не грає ролі, відігравати значення, відігравати роль, смисл, значення, розум, у смислі, немає смислу, є смисл, у розумінні того, в якому роз
1. Зміст – значення
Синоніми, яких об'єднує поняття «внутрішня основа, особливість, сутність чогось». Найпоширенішим щодо цього є слово зміст. Зміст життя, зміст поведінки, зміст повідомлення, зміст статті. Як термін уживається словосполучення зміст і форма (в мистецтві). Терміном виступає також лексема значення. Граматичне значення. Іменник смисл для вираження суті чого-небудь тепер майже не застосовується і належить до розмовної форми. Отже, замість таких висловів, як смисл слова, смисл творчості, треба ставити значення слова, але зміст речення, зміст творчості.
Смисл використовують неправомірно і в значенні «розум», «глузд». Нормативні в цьому разі тільки звороти тверезий розум, здоровий глузд. А помилкові вислови у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу годиться замінювати сполученнями у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація (сенс), немає рації (сенсу).
2. Відігравати роль, а не значення
Чому не бажано вдаватися до словосполучення відігравати значення? В українській мові є фразеологізм відігравати роль, який семантично відповідає зворотові мати значення. («Школа відіграє велику роль у вихованні молодого покоління»). Синонімічність висловів, зауважувала лінгвіст Євгенія Чак, штовхає деяких мовців на стилістичну помилку з дієсловом відігравати: вони поєднують його зі словом значення, утворюючи неправильне сполучення відігравати значення. Ще одна поширена стилістична помилка: вживають вислів відігравати функцію замість виконувати функцію.
З фразеологізмом відігравати роль часом трапляється й інша трансформація: дехто замість відігравати вживає лексему грати і припускається ще однієї стилістичної похибки. Сказати «це не грає ролі» не можна. Словосполучення грати роль у літературній мові використовується лише в значенні «виконувати роль дійової особи в п'єсі» (наприклад, він грає роль Гамлета. Останнім часом частіше кажуть виконує – «виконує роль Гамлета») або в значенні «удавати з себе когось» (приміром, «він грає роль благодійника»). Порівн. ще: «Богдан Ступка своєрідно грає роль Миколи Задорожного в драмі Івана Франка «Украдене щастя», «Марія Бієшу чудово грає роль мадам Батерфляй в опері Джакомо Пуччині «Чіо-Чіо-Сан». Сполученням грати роль можна передати це значення російського вислову, коли хтось удає з себе когось (за посадою, походженням, вдачею та ін.): «Він грав роль великого начальника» (хворого, щирої людини), тобто прикидався великим начальником, хворим, щирою людиною.
Синоніми, яких об'єднує поняття «внутрішня основа, особливість, сутність чогось». Найпоширенішим щодо цього є слово зміст. Зміст життя, зміст поведінки, зміст повідомлення, зміст статті. Як термін уживається словосполучення зміст і форма (в мистецтві). Терміном виступає також лексема значення. Граматичне значення. Іменник смисл для вираження суті чого-небудь тепер майже не застосовується і належить до розмовної форми. Отже, замість таких висловів, як смисл слова, смисл творчості, треба ставити значення слова, але зміст речення, зміст творчості.
Смисл використовують неправомірно і в значенні «розум», «глузд». Нормативні в цьому разі тільки звороти тверезий розум, здоровий глузд. А помилкові вислови у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу годиться замінювати сполученнями у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація (сенс), немає рації (сенсу).
2. Відігравати роль, а не значення
Чому не бажано вдаватися до словосполучення відігравати значення? В українській мові є фразеологізм відігравати роль, який семантично відповідає зворотові мати значення. («Школа відіграє велику роль у вихованні молодого покоління»). Синонімічність висловів, зауважувала лінгвіст Євгенія Чак, штовхає деяких мовців на стилістичну помилку з дієсловом відігравати: вони поєднують його зі словом значення, утворюючи неправильне сполучення відігравати значення. Ще одна поширена стилістична помилка: вживають вислів відігравати функцію замість виконувати функцію.
З фразеологізмом відігравати роль часом трапляється й інша трансформація: дехто замість відігравати вживає лексему грати і припускається ще однієї стилістичної похибки. Сказати «це не грає ролі» не можна. Словосполучення грати роль у літературній мові використовується лише в значенні «виконувати роль дійової особи в п'єсі» (наприклад, він грає роль Гамлета. Останнім часом частіше кажуть виконує – «виконує роль Гамлета») або в значенні «удавати з себе когось» (приміром, «він грає роль благодійника»). Порівн. ще: «Богдан Ступка своєрідно грає роль Миколи Задорожного в драмі Івана Франка «Украдене щастя», «Марія Бієшу чудово грає роль мадам Батерфляй в опері Джакомо Пуччині «Чіо-Чіо-Сан». Сполученням грати роль можна передати це значення російського вислову, коли хтось удає з себе когось (за посадою, походженням, вдачею та ін.): «Він грав роль великого начальника» (хворого, щирої людини), тобто прикидався великим начальником, хворим, щирою людиною.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
вряд (уряд) – в (у) ряд
Вряд (уряд), прислівник. 1. Один біля одного; поряд. «У яру гребля, верби вряд» (Тарас Шевченко). 2. Один за одним (у часі); підряд. «Я випив три склянки води вряд» (Юрій Смолич).
В (у) ряд, іменник з прийменником. В одну лінію. «Хитався вечірній задуманий сад, коли 1їх над яром поставили в ряд і дула повільно на них навели» (Володимир Сосюра); «Біля ставка Моргаленко вишикував своїх людей по четверо в ряд» (Леонід Первомайський).
В (у) ряд, іменник з прийменником. В одну лінію. «Хитався вечірній задуманий сад, коли 1їх над яром поставили в ряд і дула повільно на них навели» (Володимир Сосюра); «Біля ставка Моргаленко вишикував своїх людей по четверо в ряд» (Леонід Первомайський).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
вимивати милом чи вимивати в милі?
Дієслово вимивати у значенні «миючи, робити когось, щось чистим», використовується в обох названих конструкціях. Залежними словами є назви мийних засобів, рідин: мило, порошок, паста, вода, гас і т. ін. Утворення з орудним відмінком виражає інструментальне значення: «Ранок з плеса зірки вигрібає, вимиває росою човни» (Михайло Стельмах).
Прийменникова побудова з місцевим відмінком указує на середовище, в якому відбувається дія: «Дівчата вимивали коси в тайванській воді» (Григорій Тютюнник), «Запах риби чи цибулі зникне, якщо посуд вимити в солоній воді» (з газети).
Обидві конструкції взаємозамінні: вимивати водою (бензином, гасом, росою тощо) – вимивати у воді (бензині, гасі, росі). Коли ж ідеться не про середовище, а про засіб, то традиційно вживається вимивати (вимити) милом (шампунем, пастою.)
Прийменникова побудова з місцевим відмінком указує на середовище, в якому відбувається дія: «Дівчата вимивали коси в тайванській воді» (Григорій Тютюнник), «Запах риби чи цибулі зникне, якщо посуд вимити в солоній воді» (з газети).
Обидві конструкції взаємозамінні: вимивати водою (бензином, гасом, росою тощо) – вимивати у воді (бензині, гасі, росі). Коли ж ідеться не про середовище, а про засіб, то традиційно вживається вимивати (вимити) милом (шампунем, пастою.)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у краї чи в краю?
Залежить це часто від наголосу в слові. У ненаголошеній позиції маємо закінчення – і (-ї), в наголошеній – у (-ю): у димі й у диму, у раї і в раю.
Однак утворюються такі співвідносні пари не від усіх односкладових іменників, зазначають лінгвісти. Мова узвичаїла за більшістю з них закінчення – і (-ї), за деякими – у (-ю): у лісі, у світі, в шумі, в дзьобі, у творі, але в снігу, на шляху. Між цими рядами усталених відмінкових форм перебуває група іменників, що допускає (залежно від наголосу) обидва закінчення. При цьому на вибір закінчення (флексії) можуть впливати прислівникова функція прийменниково-відмінкової форми чи, навпаки, її «предметний характер». У першому випадку форма тяжіє до закінчення – у (-ю): на борту корабля, живемо з людьми в ладу.
Порівняймо форми з флексією – і, в яких відчувається предметність: на високому борті вантажівки, в музичному ладі. Зазначимо, що межа такого розподілу варіантів дуже умовна. Тому і прислівникові форми, і ті, що передають предметність, можуть мати в сучасній літературній мові обидва закінчення, наприклад: сад у цвіті (у цвіту), в першому ряді (ряду), в рідному краї (в краю).
Однак утворюються такі співвідносні пари не від усіх односкладових іменників, зазначають лінгвісти. Мова узвичаїла за більшістю з них закінчення – і (-ї), за деякими – у (-ю): у лісі, у світі, в шумі, в дзьобі, у творі, але в снігу, на шляху. Між цими рядами усталених відмінкових форм перебуває група іменників, що допускає (залежно від наголосу) обидва закінчення. При цьому на вибір закінчення (флексії) можуть впливати прислівникова функція прийменниково-відмінкової форми чи, навпаки, її «предметний характер». У першому випадку форма тяжіє до закінчення – у (-ю): на борту корабля, живемо з людьми в ладу.
Порівняймо форми з флексією – і, в яких відчувається предметність: на високому борті вантажівки, в музичному ладі. Зазначимо, що межа такого розподілу варіантів дуже умовна. Тому і прислівникові форми, і ті, що передають предметність, можуть мати в сучасній літературній мові обидва закінчення, наприклад: сад у цвіті (у цвіту), в першому ряді (ряду), в рідному краї (в краю).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
сфотографувався в анфас чи сфотографувався анфас?
Прислівник анфас має зміст «обличчям до того, хто дивиться». По-українськи його треба подавати без прийменника, адже у французькій мові, з якої це слово запозичено, воно буквально значить « в лице» (en face). Однак іноді кажуть і пишуть неправильно: сфотографуватися в анфас замість анфас. Належить уживати так: «І фотографії повирізував, правда, самі лише профілі – анфас ніде не попадався» (Олесь Гончар); «Одна з телевізійних камер передає зображення пілота анфас, а друга – збоку» (з газ.).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Непорозуміння з часом
Визначати час треба точно, тут не може бути двозначності, бо інакше не тільки спізнятимуться, а то й зовсім не зустрінуться на побаченні закохані, ба й поїзди не зможуть рухатись однією залізничною колією нормально й безпечно. Це відомо на всій планеті, і кожна мова має своє усталене з діда-прадіда визначення часу. Кожна, крім... української. Справді-бо, як ми визначаємо години доби? Наведемо кілька прикладів:
Лисиче за Дінцем... де висне дим заводу,
музика у садку та поїзд в сім годин...
— писав ранній В. Сосюра; «Завтра об одинадцятій... на мене чекатиме інженер», — пише Ю. Смолич. То як передати російське в семь часов, в одиннадцать часов — у сім годин, в одинадцять годин чи о сьомій годині, об одинадцятій годині?
Щоб знайти правильну відповідь, у таких випадках удаються звичайно до словників. Розгортаємо найавторитетніший — Українсько-російський словник, том І, видання Академії наук УРСР і на сторінці 340 під словом година читаємо ілюстративні приклади: «не пізніше трьох годин (третьої години) — не позже трех часов»; «о першій годині дня — в час дня»; а вже вислів «о другій годині дня» перекладено «во втором часу дня» і «в два часа дня». Чому тоді вислів «о першій годині» не має другого відповідника — в первом часу, як то має друга година? Де тут логіка, де правильний варіант і як бути диспетчерові, коли йому подають відомості, що поїзд номер такий-ось прибуває на станцію о другій годині? Адже диспетчерові неоднаково, означає це російське «в два часа» чи «во втором часу», бо він тут може так наплутати, що доведеться відповідати перед законом!
Цю невиразність у позначенні часу Українсько-російський словник успадкував від академічного Російсько-українського словника за редакцією А. Кримського, де в 1-му томі на 51 сторінці стоїть: «в пятом часу — о п'ятій годині» навіть без другого значення «в пять часов». Отже, виникає практична потреба розмежувати в нашій мові ці далеко не тотожні поняття «в пять часов» і «в пятом часу».
З української класичної літератури ми звикли сприймати числівники порядкові з прийменником о як позначення точного часу доби: «Рівно о пів до сьомої панна Анеля пройде через столову у кухню» (М. Коцюбинський); «О п'ятій годині ми виїхали з монастиря» (М. Коцюбинський); «О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати» (Панас Мирний). Так на цій формі й треба стати, взявши її за норму й рішуче уникаючи хибних висловів у п'ять годин, у шість годин тощо.
А як передати українською мовою неточні визначення: в пятом часу, в шестом? Академічний Українсько-російський словник до вислову «бути на п'яту годину» має переклад — «быть к пяти часам». Мені здається, що тут слід поширити значення порядкового числівника з прийменником на, додавши й такий варіант перекладу: «быть в пятом часу». Кажем-бо: «П'ять хвилин на п'яту». У словнику Б. Грінченка читаємо: «Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю».
Не треба допускати паралелізму форм типу не пізніш трьох годин і не пізніш третьої години, бо це не збагачує мову, а засмічує. Визначати години доби треба тільки порядковими числівниками, а не кількісними, отже, слід визнати за єдину правильну норму вислів «не пізніш як о третій годині». Кількісними числівниками треба користуватись тільки тоді, коли мовиться про час, витрачений на щось, наприклад: «Ми працюємо тепер тільки сім годин», «Поїзд долає цю відстань за дві години».
Так само слід унормувати й визначення часу за частинами години, відкинувши хибні вислови, що інколи трапляються в поточній літературі, як пів третьої, без десяти третя, а взявши за єдине правильне: пів на третю (Українсько-російський словник АН УРСР), за десять третя або десять до третьої (скорочені вислови від «за десять хвилин буде третя година» або «десять хвилин залишилось до третьої години»). Половина години передається однаково прийменниками на й до з відповідними порядковими числівниками: пів на третю й пів до третьої.
Звісно, важко відразу перейти до правильного й точного визначення часу після тієї розбіжності й хаосу в письмовій та усній практиці, з чим уже ми навіть звиклись, але треба колись покласти цьому край і, нарешті, створити певні норми визначення часу, що за самою своєю природою потребує точності. Тут неабияк можуть допомогти своїми творами письменники й журналісти, систематичне видання словників і сумлінне редагування всіх видань.
Лисиче за Дінцем... де висне дим заводу,
музика у садку та поїзд в сім годин...
— писав ранній В. Сосюра; «Завтра об одинадцятій... на мене чекатиме інженер», — пише Ю. Смолич. То як передати російське в семь часов, в одиннадцать часов — у сім годин, в одинадцять годин чи о сьомій годині, об одинадцятій годині?
Щоб знайти правильну відповідь, у таких випадках удаються звичайно до словників. Розгортаємо найавторитетніший — Українсько-російський словник, том І, видання Академії наук УРСР і на сторінці 340 під словом година читаємо ілюстративні приклади: «не пізніше трьох годин (третьої години) — не позже трех часов»; «о першій годині дня — в час дня»; а вже вислів «о другій годині дня» перекладено «во втором часу дня» і «в два часа дня». Чому тоді вислів «о першій годині» не має другого відповідника — в первом часу, як то має друга година? Де тут логіка, де правильний варіант і як бути диспетчерові, коли йому подають відомості, що поїзд номер такий-ось прибуває на станцію о другій годині? Адже диспетчерові неоднаково, означає це російське «в два часа» чи «во втором часу», бо він тут може так наплутати, що доведеться відповідати перед законом!
Цю невиразність у позначенні часу Українсько-російський словник успадкував від академічного Російсько-українського словника за редакцією А. Кримського, де в 1-му томі на 51 сторінці стоїть: «в пятом часу — о п'ятій годині» навіть без другого значення «в пять часов». Отже, виникає практична потреба розмежувати в нашій мові ці далеко не тотожні поняття «в пять часов» і «в пятом часу».
З української класичної літератури ми звикли сприймати числівники порядкові з прийменником о як позначення точного часу доби: «Рівно о пів до сьомої панна Анеля пройде через столову у кухню» (М. Коцюбинський); «О п'ятій годині ми виїхали з монастиря» (М. Коцюбинський); «О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати» (Панас Мирний). Так на цій формі й треба стати, взявши її за норму й рішуче уникаючи хибних висловів у п'ять годин, у шість годин тощо.
А як передати українською мовою неточні визначення: в пятом часу, в шестом? Академічний Українсько-російський словник до вислову «бути на п'яту годину» має переклад — «быть к пяти часам». Мені здається, що тут слід поширити значення порядкового числівника з прийменником на, додавши й такий варіант перекладу: «быть в пятом часу». Кажем-бо: «П'ять хвилин на п'яту». У словнику Б. Грінченка читаємо: «Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю».
Не треба допускати паралелізму форм типу не пізніш трьох годин і не пізніш третьої години, бо це не збагачує мову, а засмічує. Визначати години доби треба тільки порядковими числівниками, а не кількісними, отже, слід визнати за єдину правильну норму вислів «не пізніш як о третій годині». Кількісними числівниками треба користуватись тільки тоді, коли мовиться про час, витрачений на щось, наприклад: «Ми працюємо тепер тільки сім годин», «Поїзд долає цю відстань за дві години».
Так само слід унормувати й визначення часу за частинами години, відкинувши хибні вислови, що інколи трапляються в поточній літературі, як пів третьої, без десяти третя, а взявши за єдине правильне: пів на третю (Українсько-російський словник АН УРСР), за десять третя або десять до третьої (скорочені вислови від «за десять хвилин буде третя година» або «десять хвилин залишилось до третьої години»). Половина години передається однаково прийменниками на й до з відповідними порядковими числівниками: пів на третю й пів до третьої.
Звісно, важко відразу перейти до правильного й точного визначення часу після тієї розбіжності й хаосу в письмовій та усній практиці, з чим уже ми навіть звиклись, але треба колись покласти цьому край і, нарешті, створити певні норми визначення часу, що за самою своєю природою потребує точності. Тут неабияк можуть допомогти своїми творами письменники й журналісти, систематичне видання словників і сумлінне редагування всіх видань.
У (в) — до, в — на
Інколи виникає питання, який прийменник треба ставити — у (в) чи до: «Я поїхав у Київ» чи «Я поїхав до Києва», «Вихід у місто» чи «Вихід до міста»?
Узагалі, коли мовиться про рух у напрямі міста, села, селища, тоді треба ставити прийменник до: «Через кілька днів Ковпак вилетів до Москви» (П. Вершигора); коли йдеться про дію чи перебування в чомусь, тоді слід користуватися прийменником у (в): «У Києві на риночку ой пив чумак горілочку» (народна пісня). Якщо мета руху в певному напрямі супроводжується ще додатковими поясненнями, тоді після них може стояти замість прийменника до — у (в): «Ми їздили на ярмарок у Косів» (М. Рильський). У реченнях, де рух або дію скеровано до предметів, середовищ або мовиться про абстрактні поняття, ставиться прийменник у (в): «Він ступив у сад» (Є. Гуцало) ; «Кидається у свою стихію» (О. Гончар); «Закрадається в серце острах» (М. Рильський). Рух до приміщення позначається дієсловами з тим і з другим прийменником: «Уваливсь у хату» (П. Куліш); «Смерть зайшла до хати» (Д. Павличко).
Як сказано вище, прийменником у (в) з іменником у знахідному відмінку послугуємось, визначаючи час за днями тижня: «у вівторок», «у п'ятницю», — або з іменником у місцевому відмінку, коли мовиться про місяці року: «у січні», «у липні». Проте, коли визначається час за роком, треба користуватись родовим відмінком іменника, а не прийменником у (в) з іменником у місцевому відмінку: ближче буде до нашої мовної традиції цього року, а не в цьому році, 1970 року, а не в 1970 році. Так само слід казати торік, а не в минулому році, позаторік, а не в позаминулому році; аналогічні будуть і прикметники — торішній, а не минулорічний, позаторішній, а не позаминулорічний.
Російському вислову дом в три окна відповідає український — будинок на три вікна, а вислову дом в пять этажей — будинок на п'ять поверхів.
Прийменник на вживають також, коли описують процес перетворення: «звівся ні на що».
Прийменник у (в) можна чути українською мовою в таких висловах: вірити в себе, вдаватися в тугу, в розпач, — а також на позначення переходу з одного стану в інший: «І як воно зробилось так, що в турка я перевернувся» (С. Гулак-Артемовський).
Російські прийменники у та в мають між собою велику значеннєву різницю, наприклад: «У него собирались гости» і «5 его словах чувствовалась уверенность». Між українськими прийменниками у та в нема ніякої різниці. Ми ставимо їх незалежно від змісту речення, а тільки додержуючись правила чергування голосних, цебто: якщо попереднє слово кінчається на голосну, треба ставити прийменник в («Вона взяла в нього книжку»), якщо на приголосну — тоді у («Він узяв у неї книжку»).
Узагалі, коли мовиться про рух у напрямі міста, села, селища, тоді треба ставити прийменник до: «Через кілька днів Ковпак вилетів до Москви» (П. Вершигора); коли йдеться про дію чи перебування в чомусь, тоді слід користуватися прийменником у (в): «У Києві на риночку ой пив чумак горілочку» (народна пісня). Якщо мета руху в певному напрямі супроводжується ще додатковими поясненнями, тоді після них може стояти замість прийменника до — у (в): «Ми їздили на ярмарок у Косів» (М. Рильський). У реченнях, де рух або дію скеровано до предметів, середовищ або мовиться про абстрактні поняття, ставиться прийменник у (в): «Він ступив у сад» (Є. Гуцало) ; «Кидається у свою стихію» (О. Гончар); «Закрадається в серце острах» (М. Рильський). Рух до приміщення позначається дієсловами з тим і з другим прийменником: «Уваливсь у хату» (П. Куліш); «Смерть зайшла до хати» (Д. Павличко).
Як сказано вище, прийменником у (в) з іменником у знахідному відмінку послугуємось, визначаючи час за днями тижня: «у вівторок», «у п'ятницю», — або з іменником у місцевому відмінку, коли мовиться про місяці року: «у січні», «у липні». Проте, коли визначається час за роком, треба користуватись родовим відмінком іменника, а не прийменником у (в) з іменником у місцевому відмінку: ближче буде до нашої мовної традиції цього року, а не в цьому році, 1970 року, а не в 1970 році. Так само слід казати торік, а не в минулому році, позаторік, а не в позаминулому році; аналогічні будуть і прикметники — торішній, а не минулорічний, позаторішній, а не позаминулорічний.
Російському вислову дом в три окна відповідає український — будинок на три вікна, а вислову дом в пять этажей — будинок на п'ять поверхів.
Прийменник на вживають також, коли описують процес перетворення: «звівся ні на що».
Прийменник у (в) можна чути українською мовою в таких висловах: вірити в себе, вдаватися в тугу, в розпач, — а також на позначення переходу з одного стану в інший: «І як воно зробилось так, що в турка я перевернувся» (С. Гулак-Артемовський).
Російські прийменники у та в мають між собою велику значеннєву різницю, наприклад: «У него собирались гости» і «5 его словах чувствовалась уверенность». Між українськими прийменниками у та в нема ніякої різниці. Ми ставимо їх незалежно від змісту речення, а тільки додержуючись правила чергування голосних, цебто: якщо попереднє слово кінчається на голосну, треба ставити прийменник в («Вона взяла в нього книжку»), якщо на приголосну — тоді у («Він узяв у неї книжку»).
Узяти себе в руки, опанувати себе, запанувати над собою
«Незнайомець узяв себе в руки й, намагаючись бути спокійним, казав далі...» — читаємо в сучасному оповіданні. Але по-українському можна взяти в руки щось або когось, тільки не себе: «Ну, — гукнув Бертольд, — то байка! Я візьму співців тих в руки!» (Леся Українка). Коли доводиться сказати по-українському відповідно до російських висловів взять себя в руки, овладеть собой, то треба вдаватись до таких українських висловів: опанувати себе, запанувати над собою (Словник за редакцією А. Кримського).
У розстрочку чи на виплат?
У крамницях часто читаємо таке оповіщення: «У нас ви можете купити готовий одяг у розстрочку». Або інколи ще й так: «Товар продається з розстроченням». Обидва ці вислови — у розстрочку і з розстроченням — не українські й не російські, а належать до тої мовної сумішки, що зветься в народі суржиком. В українській мові є дієслово строчити з похідним від нього іменником строчіння («Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить». — Марко Вовчок); є й слова, що позначають протилежну до них дію, — розстрочувати, розстрочування, але вони стосуються кравецтва, а не умов сплати під час купівлі. Відповідно до російського вислову в рассрочку є в українській мові давній вислів на виплат: «Дурно не треба, можна на виплат» (М. Коцюбинський). Отже, в оповіщеннях крамниць треба було написати: «купити готовий одяг на виплат», «продається на виплат».
Становище, вихід зі становища, рада, дати раду, зарадити
Часто чуємо з уст і читаємо: «Він опинився в безвихідному становищі»; «Вона не бачила виходу з цього становища»; «Він вийшов зі скрутного становища».
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в українській класичній літературі, ані почуємо з уст народу, їх штучно створили нашвидкуруч люди, далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками. Натомість бачимо: «Розмова вкрай схвилювала його, хлопець був безпорадний» (К. Гордієнко); «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Т. Шевченко); «Мною не турбуйтеся: я собі дам раду» (М. Коцюбинський); «Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як Іван» (із живих уст). Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так: «опинився в безпорадному становищі (стані)», «не бачила ради в цьому становищі», «дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в українській класичній літературі, ані почуємо з уст народу, їх штучно створили нашвидкуруч люди, далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками. Натомість бачимо: «Розмова вкрай схвилювала його, хлопець був безпорадний» (К. Гордієнко); «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Т. Шевченко); «Мною не турбуйтеся: я собі дам раду» (М. Коцюбинський); «Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як Іван» (із живих уст). Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так: «опинився в безпорадному становищі (стані)», «не бачила ради в цьому становищі», «дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».
Справа, діло, річ
Дехто вважає, що слова справа й діло — тотожні, тому, мовляв, байдуже, якого з них ужити; декому так сподобалося слово справа, що викинув з ужитку слово діло: «Він знається на своїй справі», «Він — майстер своєї справи».
Справді, бувають випадки, коли ці два слова — тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі»; «Я прийшов до вас із таким ділом» або «Я покінчив у комунвідділі з своєю справою (зі своїм ділом)». Але в перших двох фразах треба було сказати: «знається на своєму ділі», «майстер свого діла», — бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я); «... він робить справу величезної державної ваги...» (Григорій Тютюнник); «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (М. Коцюбинський). Під словом діло звичайно розуміємо якусь роботу, працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (І. Нечуй-Левицький); «Діла незабутні дідів наших» (Т. Шевченко); «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
Візьмімо ще таку фразу з нашої преси: «Святослав Ольгович був на престолі лише два тижні. А ось Святослав Всеволодович — це вже інша справа. Його княжіння тривало 14 років». Тут теж слово справа стоїть не до ладу, бо йдеться не про сукупність якихось планів чи намірів, а про тривалість перебування на престолі двох князів, отож, треба було написати: «А ось Святослав Всеволодович — це вже інша річ...» Негаразд надруковано в одній районній газеті: «Справа в тім, що так виконувати роботу не можна», — бо тут слід було висловитись так: «Річ у тім, що так...»
Слово річ, як відповідник до російського дело, ми часто бачимо в нашій класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде». — О. Кониський), в фольклорі («Лицарська річ — у бої полягти». — Приповідка), в сучасній українській оригінальній і перекладній літературі.
Відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» по-українському треба казати: «У чому річ?», «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім, що...».
Аналогічно до російського вислову не отдавать себе отчета іноді помилково кажуть: «Не здавати собі відчиту». Тут саме треба вживати слова справа: не здавати собі справи («Вони, видимо, не здавали собі справи з того, що робиться». — Словник за редакцією А. Кримського); можна ще сказати, як пропонував сучасний український письменник О. Кундзич, — не усвідомлювати: «Він не всвідомлював, що каже».
Можна сказати до речі й до діла відповідно до російського слова кстати: «Не війтова дочка, а до речі говорить» (М. Номис); «Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу» (Ю. Смолич).
Справді, бувають випадки, коли ці два слова — тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі»; «Я прийшов до вас із таким ділом» або «Я покінчив у комунвідділі з своєю справою (зі своїм ділом)». Але в перших двох фразах треба було сказати: «знається на своєму ділі», «майстер свого діла», — бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я); «... він робить справу величезної державної ваги...» (Григорій Тютюнник); «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (М. Коцюбинський). Під словом діло звичайно розуміємо якусь роботу, працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (І. Нечуй-Левицький); «Діла незабутні дідів наших» (Т. Шевченко); «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
Візьмімо ще таку фразу з нашої преси: «Святослав Ольгович був на престолі лише два тижні. А ось Святослав Всеволодович — це вже інша справа. Його княжіння тривало 14 років». Тут теж слово справа стоїть не до ладу, бо йдеться не про сукупність якихось планів чи намірів, а про тривалість перебування на престолі двох князів, отож, треба було написати: «А ось Святослав Всеволодович — це вже інша річ...» Негаразд надруковано в одній районній газеті: «Справа в тім, що так виконувати роботу не можна», — бо тут слід було висловитись так: «Річ у тім, що так...»
Слово річ, як відповідник до російського дело, ми часто бачимо в нашій класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде». — О. Кониський), в фольклорі («Лицарська річ — у бої полягти». — Приповідка), в сучасній українській оригінальній і перекладній літературі.
Відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» по-українському треба казати: «У чому річ?», «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім, що...».
Аналогічно до російського вислову не отдавать себе отчета іноді помилково кажуть: «Не здавати собі відчиту». Тут саме треба вживати слова справа: не здавати собі справи («Вони, видимо, не здавали собі справи з того, що робиться». — Словник за редакцією А. Кримського); можна ще сказати, як пропонував сучасний український письменник О. Кундзич, — не усвідомлювати: «Він не всвідомлював, що каже».
Можна сказати до речі й до діла відповідно до російського слова кстати: «Не війтова дочка, а до речі говорить» (М. Номис); «Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу» (Ю. Смолич).
Родовий відмінок часу
Українська мова характеризується використанням родового відмінка іменників, щоб означити час. Російська мова знає в таких випадках прийменник із знахідним відмінком іменника: тої ночі — в ту ночь, цього літа — в это лето. Наведемо кілька прикладів із класичної літератури й фольклору: «Одної ночі приснився мені сон» (Марко Вовчок); «А чула ти, що сталося сеї ночі?» (Леся Українка); «...малий Василько, якому тільки цієї весни пошили штани» (С. Васильченко); «Накрили очі темної ночі, легше в могилі спочинув» (народна пісня).
З цього можна зробити висновок, що, йдучи за традицією класики й живої народної мови, ліпше сказати по-українському: «Того дня з ним не сталось ніяких пригод», а не «У той день...». Проте слід пам'ятати, що родовий відмінок часу не може стояти в формі множини (наприклад, «Тих днів...»), а також без означення («цієї», «темної», «того»). Тут на визначення часу, днів тижня, явищ, процесів, стану вдаємось до знахідного відмінка з прийменником: «у роки (під час) громадянської війни», «у вівторок», «у давнину», «у (під) хуртовину».
З цього можна зробити висновок, що, йдучи за традицією класики й живої народної мови, ліпше сказати по-українському: «Того дня з ним не сталось ніяких пригод», а не «У той день...». Проте слід пам'ятати, що родовий відмінок часу не може стояти в формі множини (наприклад, «Тих днів...»), а також без означення («цієї», «темної», «того»). Тут на визначення часу, днів тижня, явищ, процесів, стану вдаємось до знахідного відмінка з прийменником: «у роки (під час) громадянської війни», «у вівторок», «у давнину», «у (під) хуртовину».
Порядок, лад, у порядку, до ладу, як слід, гаразд
Порядок і лад — слова-синоніми, надто коли йдеться про хатні, господарські справи чи взагалі справи невеликого гурту людей: «Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки» (І. Нечуй-Левицький); «Дячиха господарювала і всьому лад давала» (Марко Вовчок). Уживається порядок і тоді, коли мовиться про громаду чи суспільство, але в такому разі його звичайно ставлять у множині: «Після татарщини нові порядки на Україні постали» (П. Куліш). Та коли мають на увазі державну або суспільну систему, користуються тільки словом лад.
У щоденному мовленні часто надуживають словом порядок, зводячи до мінімуму широкі виражальні можливості нашої мови. «Приведи в порядок усі папери», замість упорядкуй усі папери, дай лад усім паперам; «Чи у вас усе в порядку?», коли можна краще сказати: «Чи у вас усе як слід?» або «Чи у вас усе гаразд?». Замість «У нашій сім'ї був такий звичний порядок», — краще сказати: «У нашій сім'ї був такий звичай» або «У нашій сім'ї так повелося». Краще сказати: «Йому наказано це адміністративним порядком», — ніж в адміністративному порядку; «Я сказав це порядком пропозиції», а не в порядку пропозиції. Краще сказати не «У його хаті погані порядки», а безладдя (безлад), не підтримувати порядок, а пильнувати ладу.
У щоденному мовленні часто надуживають словом порядок, зводячи до мінімуму широкі виражальні можливості нашої мови. «Приведи в порядок усі папери», замість упорядкуй усі папери, дай лад усім паперам; «Чи у вас усе в порядку?», коли можна краще сказати: «Чи у вас усе як слід?» або «Чи у вас усе гаразд?». Замість «У нашій сім'ї був такий звичний порядок», — краще сказати: «У нашій сім'ї був такий звичай» або «У нашій сім'ї так повелося». Краще сказати: «Йому наказано це адміністративним порядком», — ніж в адміністративному порядку; «Я сказав це порядком пропозиції», а не в порядку пропозиції. Краще сказати не «У його хаті погані порядки», а безладдя (безлад), не підтримувати порядок, а пильнувати ладу.
Пам'ятник і пам'ятка
«Багато пам'ятників минулого є в степах України. Це і степові могили, і кам'яні «баби», що стояли на цих могилах, і, нарешті, різні речі, які знаходять у могилах», — читаємо в статті про археологічні знахідки. Але про які пам'ятники пише автор статті? Адже слово пам'ятник означає українською мовою монумент, меморіальну споруду (обеліск, плита, піраміда), про які нема й згадки в статті. Те, про що оповідається в статті, є не пам'ятники, а пам'ятки, цебто речі, що належать до культури минулого, як це бачимо в фразі: «Комісія передусім хотіла дізнатися про всі старовинні пам'ятки, що збереглися в південно-західному краї: давні церкви, замки, первісні вали, могили, городища» (О. Іваненко). Слово пам'ятка вживається й у значеннях «річ, дана на згадку»: «Це перо я дала тобі колись на пам'ятку» (Леся Українка), — «книжка, де викладаються певні відомості чи настанови»: «Інститут готує до видання пам’ятку бригадира з квадратно-гніздового способу посадки деяких овочевих культур і картоплі» («Радянська Україна») — та як синонім іменника пам’ять: «Ці шматочки я сховаю на спомин про цей день на пам’ятку про нашу щиру любов» (І. Нечуй-Левицький).
Слід знати вислів запасти в пам'ятку, відповідний російському запечатлеться в памяти: «Запала їм у пам'ят-ку її краса, врода дівоча» (Панас Мирний).
Пам'ятник на могилі звичайно зветься надгробник: «Я спорудив собі надгробник вікопомний» (М. Старицький), — або надгробок: «Чернігівські земляки, вкупі з сином поета, становлять над його могилою невеличкий монумент-надгробок» (М. Коцюбинський).
Слід знати вислів запасти в пам'ятку, відповідний російському запечатлеться в памяти: «Запала їм у пам'ят-ку її краса, врода дівоча» (Панас Мирний).
Пам'ятник на могилі звичайно зветься надгробник: «Я спорудив собі надгробник вікопомний» (М. Старицький), — або надгробок: «Чернігівські земляки, вкупі з сином поета, становлять над його могилою невеличкий монумент-надгробок» (М. Коцюбинський).
Орудний відмінок часу
Ми вже бачили вище, як широко використовується в українській мові родовий відмінок, щоб означити час, але для цього часто вживається й орудний відмінок: «Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою» (П. Куліш); «Щасливою годиною козак уродився» (Б. Грінченко); «Коли ж тебе, матінко, дожидати в гості — чи глибокими снігами, чи зеленими лугами, чи вишневими садами?» (І. Нечуй-Левицький); «Уже я думала-гадала про тебе днями й ночами» (з живих уст).
Родовий чи орудний відмінки на означення часу — це майже паралельні форми, хоч деяку значеннєву різницю між ними можна помітити. Якщо порівняти речення «Одної ночі приснився мені сон» з останнім реченням «Уже я думала-гадала про тебе днями й ночами», то відчуємо, що в першому реченні говориться конкретніше про якийсь час (одної ночі), ніж у другому, де йдеться взагалі про невизначений час (днями й ночами).
У діловій і науковій мові орудний відмінок часу мало дається до використання, зате в мові художнього твору, в публіцистиці й щоденному мовленні треба вживати, залежно від нюансових потреб, обидві відмінкові форми.
Слід не забувати й про такі вислови з орудним відмінком часу, як: останнім часом, замість в останній час, цими днями, замість на цих днях, іншим часом, замість у інший час.
Правильно сказати у вівторок, у п'ятницю або щовівторка, щоп'ятниці, а не по вівторках, по п'ятницях. Наприклад: «Консультації відбуваються у вівторок і п'ятницю (щовівторка й щоп'ятниці)».
Родовий чи орудний відмінки на означення часу — це майже паралельні форми, хоч деяку значеннєву різницю між ними можна помітити. Якщо порівняти речення «Одної ночі приснився мені сон» з останнім реченням «Уже я думала-гадала про тебе днями й ночами», то відчуємо, що в першому реченні говориться конкретніше про якийсь час (одної ночі), ніж у другому, де йдеться взагалі про невизначений час (днями й ночами).
У діловій і науковій мові орудний відмінок часу мало дається до використання, зате в мові художнього твору, в публіцистиці й щоденному мовленні треба вживати, залежно від нюансових потреб, обидві відмінкові форми.
Слід не забувати й про такі вислови з орудним відмінком часу, як: останнім часом, замість в останній час, цими днями, замість на цих днях, іншим часом, замість у інший час.
Правильно сказати у вівторок, у п'ятницю або щовівторка, щоп'ятниці, а не по вівторках, по п'ятницях. Наприклад: «Консультації відбуваються у вівторок і п'ятницю (щовівторка й щоп'ятниці)».
Недоречний випадок і капосний раз
Якось мені випало переглядати закордонний фільм в українському перекладі. Переклад був загалом непоганий, тільки подеколи різало слух недоречне вживання слова випадок у різних фразеологічних конструкціях: «Після того, що сталось, я ні в якому випадку до вас не прийду» або «Як собі хочете, а я в усякому випадку на це своєї згоди не даю». Звичайне чуття мови мало б порадити перекладачеві, що треба сказати: «ні в якому разі до вас не прийду», «я в усякому разі на це своєї згоди не даю», — але виявляється, що на брак такого чуття слабують часом і наші журналісти. Ось фраза з одної газетної статті: «В усякому випадку з минулого року в країні скасовані закони, що стояли на заваді порнографії». Поминаючи те, що правильно було б написати «скасовано закони», ми відчуваємо, що й тут слово випадок стоїть не на своєму місці й треба було б висловитись: «У всякому разі, з минулого року…», — тимчасом як у дальшій фразі з цієї статті слово випадок стоїть до речі: «Такого випадку ще не траплялось там». А що спантеличило перекладача й журналіста? Чи не російське слово случай, яке стояло б у кожній із цих фраз, якби їх перекласти по-російському? Це слово має аж три українські відповідники: випадок, нагода й раз, і коли та як ними користуватись — завдає клопоту, виходить, не тільки перекладачам.
Візьмімо три речення: «Дід пристав до загальної розмови й розповів кілька кумедних випадків із свого життя» (П. Вершигора); «В кожному разі я прохав би Вас прислати для коректи дальші аркуші того видання» (М. Коцюбинський); «Жінка ніде не розлучалася з ґвинтівкою, але нагоди стріляти їй не траплялося» (М. Шеремет). У цих фразах теж стояло б слово случай, якби їх перекласти російською мовою, але чи можна було б його українські відповідники ставити тут довільно? Якщо в третій фразі можна замість слова нагода поставити випадок, дещо при цьому втрачаючи щодо нюансу вислову, то в перших двох фразах ніякі інші слова замість випадок і раз не підійшли б, через те що між ними є певна значеннєва різниця. Слово випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному разі, в усякому разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, дамо два такі приклади: «У цьому незвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але — «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що слова випадок і раз виступають у реченні як синоніми: можна сказати «на випадок смерті» — «в разі смерті», «на випадок потреби» — «в разі потреби».
З цього випливає, що не слід безоглядно вдаватись до слова випадок, але воднораз треба й обачно послугуватися словом раз, яке також уживається в кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати». — Прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося». — М. Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів». — П. Панч).
Візьмімо три речення: «Дід пристав до загальної розмови й розповів кілька кумедних випадків із свого життя» (П. Вершигора); «В кожному разі я прохав би Вас прислати для коректи дальші аркуші того видання» (М. Коцюбинський); «Жінка ніде не розлучалася з ґвинтівкою, але нагоди стріляти їй не траплялося» (М. Шеремет). У цих фразах теж стояло б слово случай, якби їх перекласти російською мовою, але чи можна було б його українські відповідники ставити тут довільно? Якщо в третій фразі можна замість слова нагода поставити випадок, дещо при цьому втрачаючи щодо нюансу вислову, то в перших двох фразах ніякі інші слова замість випадок і раз не підійшли б, через те що між ними є певна значеннєва різниця. Слово випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному разі, в усякому разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, дамо два такі приклади: «У цьому незвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але — «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що слова випадок і раз виступають у реченні як синоніми: можна сказати «на випадок смерті» — «в разі смерті», «на випадок потреби» — «в разі потреби».
З цього випливає, що не слід безоглядно вдаватись до слова випадок, але воднораз треба й обачно послугуватися словом раз, яке також уживається в кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати». — Прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося». — М. Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів». — П. Панч).
Нагода й пригода
Ці два слова — немов камінь спотикання для тих, що негаразд знають українську мову й тому часто ставлять їх не там, де треба: «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві», — читаємо в рецензії; «Мені ще не випадало пригоди їздити до Ужгорода», — чуємо з уст.
Ці помилки виникають, мабуть, через те, що обидва слова мають серед багатьох своїх значень також значення російського слова случай: «При нагоді я скористаюсь вашою порадою»; «Зі мною сталась така пригода». Щоб уникнути прикрих помилок, як у наведених фразах, треба запам'ятати, що іменник нагода означає «випадок» (здебільшого сприятливий): «Нагоди стріляти їй не трапилося» (М. Шеремет), або випадок, що зумовив якусь дію: «Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї...» (І. Вільде). А іменник пригода вказує на якусь подію, на якісь бувальці: «Кожна пригода — до мудрості дорога» (прислів'я), або й на лихо: «Раз сталася така пригода. Остапові зсунулась пов'язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею» (М. Коцюбинський); від цього є вислови стати пригоді, стала пригода — відповідники до російських быть беде, произошло несчастье: «Ой на козаченьків, ой на запоріжців та пригодонька стала» (історична дума).
Іменник пригода може означати також потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), — від чого є вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).
Тим-то й у наведених на початку неправильних фразах треба було висловитися: «Словник має стати в пригоді...», «Не випадало ще нагоди їздити...».
Ці помилки виникають, мабуть, через те, що обидва слова мають серед багатьох своїх значень також значення російського слова случай: «При нагоді я скористаюсь вашою порадою»; «Зі мною сталась така пригода». Щоб уникнути прикрих помилок, як у наведених фразах, треба запам'ятати, що іменник нагода означає «випадок» (здебільшого сприятливий): «Нагоди стріляти їй не трапилося» (М. Шеремет), або випадок, що зумовив якусь дію: «Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї...» (І. Вільде). А іменник пригода вказує на якусь подію, на якісь бувальці: «Кожна пригода — до мудрості дорога» (прислів'я), або й на лихо: «Раз сталася така пригода. Остапові зсунулась пов'язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею» (М. Коцюбинський); від цього є вислови стати пригоді, стала пригода — відповідники до російських быть беде, произошло несчастье: «Ой на козаченьків, ой на запоріжців та пригодонька стала» (історична дума).
Іменник пригода може означати також потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), — від чого є вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).
Тим-то й у наведених на початку неправильних фразах треба було висловитися: «Словник має стати в пригоді...», «Не випадало ще нагоди їздити...».
Користуватись успіхом і мати успіх
Раз у раз у рецензіях, де пишеться про успіх якогось артиста чи художнього колективу, бувають вислови: «Виступ співака користувався незмінним успіхом»; «Танцювальний ансамбль Вірського користується в Парижі величезним успіхом»; «Артист користується увагою».
Чи слушно вдаватися в таких випадках до дієслова користуватися, як у російській мові до відповідного дієслова пользоваться: «Пьеса пользуется большим успехом у зрителей»? Ні, в українській мові дієслова користуватися, користатися, користати мають вужче поле застосування, справді вказуючи на одержання якоїсь користі чи прибутку: «І благо тому чоловікові, котрий користується з сього світла» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Прикро, але поки що доводилося користатися допомогою товаришів» (М. Олійник); «Не штука, хлопче, сто штук знати! А штука є: з одної користати» (Ю. Федькович); «Користую милим часом» (Леся Українка).
Такому російському вислову, як пользоваться дурной репутацией, відповідають українські: недобру славу мати, в неславі бути; російському пользоваться славой (успехом) — український мати славу (успіх).
У наведених на початку фразах дієслово користуватися було б до речі тільки в тому разі, коли б ми хотіли сказати, що співак зі свого виступу мав ту чи іншу користь, так само як і танцювальний ансамбль Вірського; раз про це тут і мови нема, то треба було висловитись так: «Виступ співака мав незмінний успіх», «Танцювальний ансамбль Вірського має величезний успіх» (або «визначається великим успіхом»), «Артист привертає увагу».
Чи слушно вдаватися в таких випадках до дієслова користуватися, як у російській мові до відповідного дієслова пользоваться: «Пьеса пользуется большим успехом у зрителей»? Ні, в українській мові дієслова користуватися, користатися, користати мають вужче поле застосування, справді вказуючи на одержання якоїсь користі чи прибутку: «І благо тому чоловікові, котрий користується з сього світла» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Прикро, але поки що доводилося користатися допомогою товаришів» (М. Олійник); «Не штука, хлопче, сто штук знати! А штука є: з одної користати» (Ю. Федькович); «Користую милим часом» (Леся Українка).
Такому російському вислову, як пользоваться дурной репутацией, відповідають українські: недобру славу мати, в неславі бути; російському пользоваться славой (успехом) — український мати славу (успіх).
У наведених на початку фразах дієслово користуватися було б до речі тільки в тому разі, коли б ми хотіли сказати, що співак зі свого виступу мав ту чи іншу користь, так само як і танцювальний ансамбль Вірського; раз про це тут і мови нема, то треба було висловитись так: «Виступ співака мав незмінний успіх», «Танцювальний ансамбль Вірського має величезний успіх» (або «визначається великим успіхом»), «Артист привертає увагу».
Кидатися в очі, упадати в очі (в око), убирати очі
«Кидається в очі низька успішність учнів з алгебри й геометрії та англійської мови», — читаємо в протоколі обстеження одної школи. Тут виділений вислів скальковано з російського бросаться в глаза. Але в цьому не було ніякої потреби, бо є природний український — упадати (упасти) в очі: «Вона мені й тоді ще в око впала, що яке то молоде й хороше, та нещасливе» (Ганна Барвінок); «Коли раптом упала мені в очі невелика пожовкла і пошарпана книжечка» (Леся Українка); «Щоразу впадали йому в око поодинокі берізки...» (П. Загребельний); «В око ще одна купецько-чиновнича прикмета впадала...» (О. Ковінька).
Є ще близький до попереднього вислів убирати очі: «Кожух такий, що очі вбирав» (С. Руданський); «Червоне поле в білих розводах очі вбирало» (К. Гордієнко). Цей вислів виступає тільки в позитивному плані, тимчасом як перший — упадати в очі — може мати позитивне й негативне забарвлення: «упадає в очі низька успішність».
Є ще близький до попереднього вислів убирати очі: «Кожух такий, що очі вбирав» (С. Руданський); «Червоне поле в білих розводах очі вбирало» (К. Гордієнко). Цей вислів виступає тільки в позитивному плані, тимчасом як перший — упадати в очі — може мати позитивне й негативне забарвлення: «упадає в очі низька успішність».
Жарт, не на жарт, неабияк
Іменник жарт — дуже поширений в українській мові, мабуть, через веселу вдачу нашого народу. Це слово часто виступає в народних прислів'ях і приказках, а також у художній літературі: «З жарту й біда часом буває» (М. Номис); «Смішками та жартами одмовилась, а правди не сказала» (Марко Вовчок). Бачимо це слово й у таких висловах, як: «Жарт жартом, а це вже не жарт, як мене за печінки бере, ноги трусяться» (Ганна Барвінок); «Миколі було не до сміху, не до жартів» (І. Нечуй-Левицький); «Андрій намагався обернути все в жарт» (М. Коцюбинський); «Я тебе питаю без жартів, — сказав Роман» (І. Нечуй-Левицький).
Проте на сторінках сучасної української літератури це слово бачимо часом навіть там, де треба інших, що більше відповідають російському вислову не на шутку: «Він не на жарт здрейфив»; «Йосип не на жарт розсердився».
Наша класична література знала вислів не в жарт («Деякі тужать не в жарт». — Ганна Барвінок), а Російсько-український словник наводить прислівникову форму неабияк, що цілком відповідає російському не на шутку. Виходячи з цього, в наведених вище фразах треба було написати: «Він неабияк злякався (сплохував)»; «Йосип неабияк розсердився».
Проте на сторінках сучасної української літератури це слово бачимо часом навіть там, де треба інших, що більше відповідають російському вислову не на шутку: «Він не на жарт здрейфив»; «Йосип не на жарт розсердився».
Наша класична література знала вислів не в жарт («Деякі тужать не в жарт». — Ганна Барвінок), а Російсько-український словник наводить прислівникову форму неабияк, що цілком відповідає російському не на шутку. Виходячи з цього, в наведених вище фразах треба було написати: «Він неабияк злякався (сплохував)»; «Йосип неабияк розсердився».
Де зберігати — на складі, в кладовій чи в коморі?
В одному нарисі написано: «Ніщо так не вразило нас на цьому сатанинському складі: ні копи одягу, ні гори протезів та милиць...» Подибуємо слово склад у значенні «приміщення, де зберігаються якісь матеріали» також у сучасній художній літературі: «Вантажники почали виносити з складу ящики з маслом і лантухи з цукром та борошном» (Л. Смілянський). Проте наші класики воліли послугуватися в такому значенні іншим словом: «Сомко має в Переяславі свої крамні комори в ринку» (П. Куліш).
Слово склад має в сучасній українській літературній мові чимало значень: «сукупність речей і речовин» («Людська кров — не однакова, її склад буває різний». — Ю. Смолич), «сукупність людей, що становить ціле» («До Кахівки загін підходив уже в своєму повному складі». — О. Гончар), «будова людського тіла» («Зовнішність у нього — імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола вб'є». — Ю. Яновський); трапляється воно й у таких висловах, як «склад життя», «склад думок», «склад мови (пісні, вірша)», а також у граматичному значенні («Читала по складах і спочатку багато дечого не розуміла». — О. Донченко).
Зважаючи на цю значеннєву переобтяженість слова склад, чи не краще замість нього в значенні «приміщення, де щось зберігається» користуватися словом комора, наприклад: «книжкова комора», «комора запасних частин» тощо?
Ну а коли читаємо в газетній хронікальній замітці: «Великі запаси містять також Новосілківська, Старовірівська й Лобачівська кладові», то тут уже ні в кого, крім автора замітки, мабуть, не виникне сумніву, що треба було написати не кладові, бо такого слова нема в нашій мові, а — комори:
Слово склад має в сучасній українській літературній мові чимало значень: «сукупність речей і речовин» («Людська кров — не однакова, її склад буває різний». — Ю. Смолич), «сукупність людей, що становить ціле» («До Кахівки загін підходив уже в своєму повному складі». — О. Гончар), «будова людського тіла» («Зовнішність у нього — імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола вб'є». — Ю. Яновський); трапляється воно й у таких висловах, як «склад життя», «склад думок», «склад мови (пісні, вірша)», а також у граматичному значенні («Читала по складах і спочатку багато дечого не розуміла». — О. Донченко).
Зважаючи на цю значеннєву переобтяженість слова склад, чи не краще замість нього в значенні «приміщення, де щось зберігається» користуватися словом комора, наприклад: «книжкова комора», «комора запасних частин» тощо?
Ну а коли читаємо в газетній хронікальній замітці: «Великі запаси містять також Новосілківська, Старовірівська й Лобачівська кладові», то тут уже ні в кого, крім автора замітки, мабуть, не виникне сумніву, що треба було написати не кладові, бо такого слова нема в нашій мові, а — комори:
Дієслова, що керують іменниками в певних відмінках
Переважна більшість дієслів керує іменниками в якомусь певному відмінку. Таке саме правило є й у російській мові, але відмінки керованих іменників не завжди збігаються при аналогічних дієсловах з українськими. Наприклад, дієслово дякувати керує іменником чи займенником у давальному відмінку: дякую батькові, дякуємо тобі, — тимчасом як відповідне російське благодарить вимагає знахідного відмінка: благодарю отца, благодарим тебя, дієслово зрадити керує іменником чи займенником у знахідному відмінку: зрадив мене, зрадив своє слово, а російське изменить — у давальному відмінку: изменил мне, изменил своєму слову.
Розгляньмо, як саме керують дієслова іменниками в певних відмінках.
З іменниками в родовому відмінку стоять дієслова: вживати1 («Горілки не вживав так, щоб через край». — Г. Квітка-Основ'яненко), вчити, вчитися, навчати, навчатися («Нічого було робити, — треба Кириликові вчити сестер грамоти». — Панас Мирний; «Малих діток доглядала, звичаю навчала». — Т. Шевченко); глядіти, доглядати («Гляди, як ока в голові». — М. Номис); грати, гуляти — з прийменником у (в) («Діти бігають, гуляють у ціці-баби, в хрещика». — Б. Грінченко; «Будемо грати в свого козиря». — Б. Грінченко), завдавати («Не завдавай мені сорому при чужих людях». — І. Нечуй-Левицький), заживати («Будуть до тебе козаки заїжджати, будуть у тебе хліба-солі заживати». — Народна пісня), запобігати («Не хочуть у вельможних панів ласки запобігати». — П. Куліш), зазнавати, зазнати («Не зазнала розкошоньки, вже й літа минають». — Народна пісня), пильнувати («Бабуся пильнує малої». — Марко Вовчок), послухати, послухатися («Послухали доброї поради високошановного народолюбця». — Б. Грінченко).
1 Пишемо вживати й уживати, вчити й учити залежно від того, на голосну чи приголосну кінчається попереднє слово (закон чергування).
Частина дієслів керує залежним словом у родовому відмінку без прийменника або в знахідному відмінку з прийменником на: сподіватися («Панночки сподіваємось». — Марко Вовчок; «Сподівався дід на бабин обід». — Приповідка), чекати («...хірург Богдановський присів край вікна, чекаючи на початок роботи». — О. Довженко; «Скільки він мріяв про цей момент, скільки чекав цієї хвилини». — Ю. Смолич; «Я чекаю на тебе при каганці і співаю». — В. Стефаник). Дієслова ждати, дожидати керують іменником у знахідному відмінку без прийменника на: «У Підпари Гафійку ждала цілоденна робота» (М. Коцюбинський).
З іменниками в давальному відмінку стоять дієслова: боліти («Чужий біль нікому не болить». — М. Номис); це дієслово може вимагати й знахідного відмінка («Мене ж болить її відвічнеє страждання». — І. Франко), а також виступати з прийменником у (в) та іменником у родовому відмінку («Що у вас болить? — ластівкою припадає вона коло недужої». — М. Коцюбинський), вибачати («Подорожньому і Бог вибачає». — М. Номис), прощати («Скажіть їм, щоб простили мені, бурлаці, за мою смерть на чужині». — І. Нечуй-Левицький), дякувати («Дякую тобі, Іване, — промовила вона». — І. Франко), віддячити (оддячити) («Соломія усе старалась оддячити циганам за рятунок і захист». — М. Коцюбинський).
З іменниками чи займенниками в знахідному відмінку стоять дієслова: зрадити («Зрадив мене милий». — Народна пісня), опанувати («І пустиню опанують веселії села». — Т. Шевченко), радити, порадити («Де то моя Катерина, моя чорноброва! Вона мене все радила і тепер порадить». — Т. Шевченко; «Порадь мене, дівчинонько, як рідная мати». — Народна пісня). Тепер при дієслові радити (порадити) ставлять іменник і в давальному відмінку («Горький, Чехов, Франко, Коцюбинський завжди радили молодим авторам учитися, наполегливо поліпшувати свою письменницьку техніку». — «Літературна газета»).
З іменниками в знахідному відмінку й прийменником за стоять дієслова, якщо вони вказують на виконання функції чогось чи когось: бути («Ще й на весіллі в його дочки за дружку була». — І. Нечуй-Левицький), стати («Він мені за дитину рідну став». — Марко Вовчок), правити («Скриня моя за стіл править». — Ганна Барвінок), мати («Мене його батько не хоче за невістку мати». — Панас Мирний), вважати («Жаль тобі того, кого за ворога вважаєш». — Леся Українка; «Лаврін уже вважав себе за господаря». — І. Нечуй-Левицький). Дієслово вважати зрідка може стояти без прийменника за, тоді воно керує залежним словом в орудному відмінку («Та полювання він забавою вважав, рибальство — справою, священнодійством навіть». — М. Рильський).
Згадані дієслова бути, стати, правити, мати з іншим значенням, ніж у наведених реченнях, стоять без прийменника за й керують іменниками в інших відмінках: «А Ганна була, як і вона, удова, мала собі дочку-одиначку» (Марко Вовчок); «Юрко став паном, змінив своє ймення й назвав себе Юрушем» (І. Нечуй-Левицький); «А може, й сам на небесі смієшся, батечку, над нами та, може, радишся з панами, як править миром?» (Т. Шевченко).
З іменниками в знахідному відмінку й прийменником на стоять дієслова: бачити (бачити на власні очі, а не власними очима!) («А сам Наум таку колись пригоду на власні очі бачив». — М. Рильський), чути (чути на власні вуха), грати («Та й найняла козаченька на скрипочку грати». — Народна пісня), проте в сучасній літературній мові дієслово грати керує місцевим відмінком іменника з прийменником на: грати на скрипці (на роялі, на бандурі), заздрити, заздритися («На велику худобу батьківську її заздрились». — Б. Грінченко), змилосердитися («Поки прут знайшов та відсердивсь, та на свою миленьку змилосердивсь». — Б. Грінченко), плакатися («Не плачся на моє горе». — Марко Вовчок), розстаратися («Як потягнувся на юшку, то розстарайся й на петрушку». — Б. Грінченко), слабувати («Слабує на очі». — Б. Грінченко), хворіти («…деякі пухлини, на які хворіють люди, — теж вірусного походження». — «Наука і життя»).
З іменниками в орудному відмінку стоять дієслова: братися, узятися в значенні «перетворюватися на щось, укриватися чимось» («Тільки внизу, коло каменя бралась живими миготливими зморшками вода». — І. Багмут; «Ладозьке озеро бралося кригою». — Ю. Смолич; «Нога в хлопця взялася синіми плямами». — О. Донченко), говорити, читати, перекладати, учити, навчати, повчати якоюсь мовою («Поучали з церковної амвони рідних братів чужою мовою». — Б. Грінченко); іноді помилково кажуть: «Я вмію читати на англійській мові, а говорити можу й на німецькій», замість: «Я вмію читати англійською мовою (або по-англійському), а говорити можу й німецькою (або по-німецькому)»; одружитися з кимось (іноді женитися), а не на комусь («Оженився з Палажчиною дочкою». — І. Нечуй-Левицький; «Софія одружилась з Ізаровим». — А. Шиян); їхати, пливти, плинути чимось, а не на чомусь («Їде чумак шістьма парами». — Б. Грінченко; «Комбайн велично плине шумним широким степом навпростець». — І. Муратов).
З іменниками в місцевому відмінку й прийменниками по, на, в стоять дієслова: знати, пізнати («Знати пана по халявах». — Прислів'я; «Пізнати ворону по пір'ю». — Прислів'я), розумітися, знатися на чомусь («Теля не знається на пирогах». — Прислів'я; «На рибі теж розумітися треба». — Ю. Збанацький), кохатися в чомусь («У химерному кохатися, видумки сплітати». — Б. Грінченко), вибачати на слові («Вибачайте, люди добрі, на цім слові». — Марко Вовчок); бути певним із прийменником на («Коли загублю, то вишукаю, бувай на тому певна, моя сиза голубко». — Марко Вовчок), із прийменником у (в) («Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах». — М. Коцюбинський) або без прийменника, але з родовим відмінком («Одначе чужинець і сам не був певний правильності того, що говорить». — О. Досвітній).
Розгляньмо, як саме керують дієслова іменниками в певних відмінках.
З іменниками в родовому відмінку стоять дієслова: вживати1 («Горілки не вживав так, щоб через край». — Г. Квітка-Основ'яненко), вчити, вчитися, навчати, навчатися («Нічого було робити, — треба Кириликові вчити сестер грамоти». — Панас Мирний; «Малих діток доглядала, звичаю навчала». — Т. Шевченко); глядіти, доглядати («Гляди, як ока в голові». — М. Номис); грати, гуляти — з прийменником у (в) («Діти бігають, гуляють у ціці-баби, в хрещика». — Б. Грінченко; «Будемо грати в свого козиря». — Б. Грінченко), завдавати («Не завдавай мені сорому при чужих людях». — І. Нечуй-Левицький), заживати («Будуть до тебе козаки заїжджати, будуть у тебе хліба-солі заживати». — Народна пісня), запобігати («Не хочуть у вельможних панів ласки запобігати». — П. Куліш), зазнавати, зазнати («Не зазнала розкошоньки, вже й літа минають». — Народна пісня), пильнувати («Бабуся пильнує малої». — Марко Вовчок), послухати, послухатися («Послухали доброї поради високошановного народолюбця». — Б. Грінченко).
1 Пишемо вживати й уживати, вчити й учити залежно від того, на голосну чи приголосну кінчається попереднє слово (закон чергування).
Частина дієслів керує залежним словом у родовому відмінку без прийменника або в знахідному відмінку з прийменником на: сподіватися («Панночки сподіваємось». — Марко Вовчок; «Сподівався дід на бабин обід». — Приповідка), чекати («...хірург Богдановський присів край вікна, чекаючи на початок роботи». — О. Довженко; «Скільки він мріяв про цей момент, скільки чекав цієї хвилини». — Ю. Смолич; «Я чекаю на тебе при каганці і співаю». — В. Стефаник). Дієслова ждати, дожидати керують іменником у знахідному відмінку без прийменника на: «У Підпари Гафійку ждала цілоденна робота» (М. Коцюбинський).
З іменниками в давальному відмінку стоять дієслова: боліти («Чужий біль нікому не болить». — М. Номис); це дієслово може вимагати й знахідного відмінка («Мене ж болить її відвічнеє страждання». — І. Франко), а також виступати з прийменником у (в) та іменником у родовому відмінку («Що у вас болить? — ластівкою припадає вона коло недужої». — М. Коцюбинський), вибачати («Подорожньому і Бог вибачає». — М. Номис), прощати («Скажіть їм, щоб простили мені, бурлаці, за мою смерть на чужині». — І. Нечуй-Левицький), дякувати («Дякую тобі, Іване, — промовила вона». — І. Франко), віддячити (оддячити) («Соломія усе старалась оддячити циганам за рятунок і захист». — М. Коцюбинський).
З іменниками чи займенниками в знахідному відмінку стоять дієслова: зрадити («Зрадив мене милий». — Народна пісня), опанувати («І пустиню опанують веселії села». — Т. Шевченко), радити, порадити («Де то моя Катерина, моя чорноброва! Вона мене все радила і тепер порадить». — Т. Шевченко; «Порадь мене, дівчинонько, як рідная мати». — Народна пісня). Тепер при дієслові радити (порадити) ставлять іменник і в давальному відмінку («Горький, Чехов, Франко, Коцюбинський завжди радили молодим авторам учитися, наполегливо поліпшувати свою письменницьку техніку». — «Літературна газета»).
З іменниками в знахідному відмінку й прийменником за стоять дієслова, якщо вони вказують на виконання функції чогось чи когось: бути («Ще й на весіллі в його дочки за дружку була». — І. Нечуй-Левицький), стати («Він мені за дитину рідну став». — Марко Вовчок), правити («Скриня моя за стіл править». — Ганна Барвінок), мати («Мене його батько не хоче за невістку мати». — Панас Мирний), вважати («Жаль тобі того, кого за ворога вважаєш». — Леся Українка; «Лаврін уже вважав себе за господаря». — І. Нечуй-Левицький). Дієслово вважати зрідка може стояти без прийменника за, тоді воно керує залежним словом в орудному відмінку («Та полювання він забавою вважав, рибальство — справою, священнодійством навіть». — М. Рильський).
Згадані дієслова бути, стати, правити, мати з іншим значенням, ніж у наведених реченнях, стоять без прийменника за й керують іменниками в інших відмінках: «А Ганна була, як і вона, удова, мала собі дочку-одиначку» (Марко Вовчок); «Юрко став паном, змінив своє ймення й назвав себе Юрушем» (І. Нечуй-Левицький); «А може, й сам на небесі смієшся, батечку, над нами та, може, радишся з панами, як править миром?» (Т. Шевченко).
З іменниками в знахідному відмінку й прийменником на стоять дієслова: бачити (бачити на власні очі, а не власними очима!) («А сам Наум таку колись пригоду на власні очі бачив». — М. Рильський), чути (чути на власні вуха), грати («Та й найняла козаченька на скрипочку грати». — Народна пісня), проте в сучасній літературній мові дієслово грати керує місцевим відмінком іменника з прийменником на: грати на скрипці (на роялі, на бандурі), заздрити, заздритися («На велику худобу батьківську її заздрились». — Б. Грінченко), змилосердитися («Поки прут знайшов та відсердивсь, та на свою миленьку змилосердивсь». — Б. Грінченко), плакатися («Не плачся на моє горе». — Марко Вовчок), розстаратися («Як потягнувся на юшку, то розстарайся й на петрушку». — Б. Грінченко), слабувати («Слабує на очі». — Б. Грінченко), хворіти («…деякі пухлини, на які хворіють люди, — теж вірусного походження». — «Наука і життя»).
З іменниками в орудному відмінку стоять дієслова: братися, узятися в значенні «перетворюватися на щось, укриватися чимось» («Тільки внизу, коло каменя бралась живими миготливими зморшками вода». — І. Багмут; «Ладозьке озеро бралося кригою». — Ю. Смолич; «Нога в хлопця взялася синіми плямами». — О. Донченко), говорити, читати, перекладати, учити, навчати, повчати якоюсь мовою («Поучали з церковної амвони рідних братів чужою мовою». — Б. Грінченко); іноді помилково кажуть: «Я вмію читати на англійській мові, а говорити можу й на німецькій», замість: «Я вмію читати англійською мовою (або по-англійському), а говорити можу й німецькою (або по-німецькому)»; одружитися з кимось (іноді женитися), а не на комусь («Оженився з Палажчиною дочкою». — І. Нечуй-Левицький; «Софія одружилась з Ізаровим». — А. Шиян); їхати, пливти, плинути чимось, а не на чомусь («Їде чумак шістьма парами». — Б. Грінченко; «Комбайн велично плине шумним широким степом навпростець». — І. Муратов).
З іменниками в місцевому відмінку й прийменниками по, на, в стоять дієслова: знати, пізнати («Знати пана по халявах». — Прислів'я; «Пізнати ворону по пір'ю». — Прислів'я), розумітися, знатися на чомусь («Теля не знається на пирогах». — Прислів'я; «На рибі теж розумітися треба». — Ю. Збанацький), кохатися в чомусь («У химерному кохатися, видумки сплітати». — Б. Грінченко), вибачати на слові («Вибачайте, люди добрі, на цім слові». — Марко Вовчок); бути певним із прийменником на («Коли загублю, то вишукаю, бувай на тому певна, моя сиза голубко». — Марко Вовчок), із прийменником у (в) («Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах». — М. Коцюбинський) або без прийменника, але з родовим відмінком («Одначе чужинець і сам не був певний правильності того, що говорить». — О. Досвітній).
Дійсний, дійсно, в дійсності, справжній, справді, насправді, на ділі
У доборі відповідників до російських слів действительный, настоящий, действительно, в действительности автори статей, перекладачі й доповідачі надуживають словами дійсний («Це — не вигадка, а дійсна подія»), дійсно («Я дійсно не бачив її»), в дійсності («Ми сподівалися великих наслідків від його проекту, а в дійсності це була авантюра»).
Слова дійсний і дійсно є в українській мові, але не треба забувати й інших слів: справжній («Ці квіти — не справжні». — Леся Українка), справді («Чи снилось це мені, чи справді так було?» — І. Нечуй-Левицький), насправді («Інспектор у нас — людина молода, погарячився, а насправді не зробить лиха». — С. Васильченко), на ділі («На словах так, а на ділі інак». — Словник за редакцією А. Кримського).
У наведених на початку фразах правильніше було б сказати: «справжня подія», «справді не бачив», «насправді це була авантюра».
Слова дійсний, дійсно (дійсне), в дійсності виступають на своєму місці в таких фразах: «Ви бачите тут одно з дійсних чудес сучасної косметики» (М. Коцюбинський); «Ватя... примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини» (І. Нечуй-Левицький); «Так дійсно воно й було» (з живих уст); «Я це дійсно знаю» (Словник за редакцією А. Кримського).
Слова дійсний і дійсно є в українській мові, але не треба забувати й інших слів: справжній («Ці квіти — не справжні». — Леся Українка), справді («Чи снилось це мені, чи справді так було?» — І. Нечуй-Левицький), насправді («Інспектор у нас — людина молода, погарячився, а насправді не зробить лиха». — С. Васильченко), на ділі («На словах так, а на ділі інак». — Словник за редакцією А. Кримського).
У наведених на початку фразах правильніше було б сказати: «справжня подія», «справді не бачив», «насправді це була авантюра».
Слова дійсний, дійсно (дійсне), в дійсності виступають на своєму місці в таких фразах: «Ви бачите тут одно з дійсних чудес сучасної косметики» (М. Коцюбинський); «Ватя... примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини» (І. Нечуй-Левицький); «Так дійсно воно й було» (з живих уст); «Я це дійсно знаю» (Словник за редакцією А. Кримського).
Вид, на виду, на відноті, вигляд, краєвид
Багато трапляється помилок із словами вид і вигляд — їх ставлять одне замість одного або користуються ними там, де треба вживати інших висловів. Пишуть, наприклад: «Цього року в нас добрі види на врожай». Краще було б: «У нас добрі сподіванки (перспективи) на врожай». Іменник вид означає насамперед лице: «На її виду ще й досі було знати сліди давньої краси» (І. Нечуй-Левицький); «Поганому виду нема стиду» (М. Номис). Цей іменник може бути й синонімом слова зір: «Видом видати, слихом слихати» (Т. Шевченко). Російський вислів быть на виду по-українському звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці): «На стіні, на видноті висів канчук-трійчатка» (О. Ільченко). Однак підо впливом діалекту, де трапляється вислів «на виду» в розумінні — на видноті, перед очима, чуємо в сучасній популярній пісні М. Машкіна: «Вся краса твоя чудова у мене на виду». Розуміється, це, як і взагалі діалектизми, не варт поширювати в літературній мові, якщо на те нема особливої художньої потреби — передати колорит місцевої говірки, лишити незайманою пряму мову персонажа твору тощо.
Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).
Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).
Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).
Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).
Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).
Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп...» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).
Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).
Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).
Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).
Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).
Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).
Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).
Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп...» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).
Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).
усе в порядку
Правильніше:
усе гаразд, усе як слід
Словник-антисуржик.
узнати
Правильніше:
(в)пізнати (знайомого), дізнатися, довідатися (про подію)
Словник-антисуржик.
строїтися в шеренгу
Правильніше:
шикуватися в лаву
Словник-антисуржик.
справа в тому
Правильніше:
річ у тому (у тім)
Словник-антисуржик.
приведи в порядок
Правильніше:
упорядкуй, дай лад
Словник-антисуржик.
порядком пропозиції
Правильніше:
в порядку пропозиції
Словник-антисуржик.
пожилий
Правильніше:
старшого віку, в літах
Словник-антисуржик.
перетворювати в життя
Правильніше:
перевтілювати в життя
Словник-антисуржик.
падати в обморок
Правильніше:
непритомніти
Словник-антисуржик.
опинитися в дурнях
Правильніше:
пошитися в дурні
Словник-антисуржик.
одіяло
Правильніше:
(в залежності від матеріалу) ковдра, коц, ліжник, укривало
Словник-антисуржик.
один в один
Правильніше:
добірний
Словник-антисуржик.
не на жарт
Правильніше:
не в жарт, неабияк
Словник-антисуржик.
не бачити вихід з цього становища
Правильніше:
не дати собі раду в скрутному становищі
Словник-антисуржик.
на дому
Правильніше:
в дома
Словник-антисуржик.
кидатися у вічі
Правильніше:
впадати в очі
Словник-антисуржик.
завернути в папір
Правильніше:
загорнути в папір
Словник-антисуржик.
в певній мірі, в деякій мірі
Правильніше:
до певної міри, певною мірою
до деякої міри, деякою мірою
до деякої міри, деякою мірою
Словник-антисуржик.
воплощатися
Правильніше:
(в життя)
втілюватися у життя
Деякі статті закону важко буде втілити в життя.
втілюватися у життя
Деякі статті закону важко буде втілити в життя.
Словник-антисуржик.
в повній мірі
Правильніше:
повною мірою
Словник-антисуржик.
в остаточному рахунку
Правильніше:
у кінцевому підсумку
Словник-антисуржик.
в кінці кінців
Правильніше:
зрештою, врешті-решт, кінець кінцем
Словник-антисуржик.
в його честь
Правильніше:
на його честь
Словник-антисуржик.
відношення
Правильніше:
в залежності від змісту: ставлення, стосунки, взаємини, відносність, відношення
Моє ставлення до нього досі не змінилося.
Моє ставлення до нього досі не змінилося.
Словник-антисуржик.
вийти зі скрутного становища
Правильніше:
зарадити собі в скруті
Словник-антисуржик.
в залежності
Правильніше:
залежно
Словник-антисуржик.
в двох словах
Правильніше:
двома словами
Словник-антисуржик.
больничний
Правильніше:
лікарняний, (в офіційному мовленні) листок непрацездатності
Словник-антисуржик.
Акти, де говориться
Правильніше:
Акти, в яких мовиться
Присутній серед аудиторії
Правильніше:
Присутній в аудиторії
Поселили по сусідству
Правильніше:
Поселили в сусідстві
Промова по питанню
Правильніше:
Промова в питанні
Депортація на Сибір
Правильніше:
Депортація в Сибір, до Сибіру
Подія для політичного життя міста
Правильніше:
Подія в політичному житті міста
Матеріальна допомога для будівництва
Правильніше:
Матеріальна допомога в будівництві
Розміщений в 14 кілометрах від міста
Правильніше:
Розміщений за 14 кілометрів від міста
В честь митрополита
Правильніше:
На честь митрополита
В цьому році
Правильніше:
Цього року
В ці дні
Правильніше:
Цими днями
При перерахунку валюти в українські гроші
Правильніше:
При перерахунку валют на українські гроші
Вступив в Ужгородську семінарію
Правильніше:
Вступив до Ужгородської семінарії
В угоду політичним амбіціям
Правильніше:
На догоду політичним амбіціям
Приймається в технікум
Правильніше:
Приймається до технікуму
В Сокальщині
Правильніше:
На Сокальщині
Зведена в ранг
Правильніше:
Зведена до рангу
Поставити в приклад
Правильніше:
Поставити за приклад
Підвищити в посаді
Правильніше:
Підвищити на посаді
В порядку денному — нагальні питання
Правильніше:
На порядку денному — нагальні питання
В політичну раду входять
Правильніше:
До політичної ради входять
Виявились в повну силу
Правильніше:
Виявилися на повну силу
В повен ріст
Правильніше:
На повний зріст
В 11-ій год.
Правильніше:
Об 11 год.
В напрямі відродження
Правильніше:
Для відродження
Розумітися в музиці
Правильніше:
Розумітися на музиці
Раз в місяць
Правильніше:
Раз на місяць
В її склад увійшли
Правильніше:
До її складу увійшли
Виступити в захист
Правильніше:
Виступити на захист
В доказ любові
Правильніше:
На доказ любові
В додаток до подій
Правильніше:
На додаток до подій
В довершення
Правильніше:
На довершення
Обирати в академіки
Правильніше:
Обирати академіком
Як ні в чому не бувало
Правильніше:
Наче й не було нічого
Уклонятися в сторону
Правильніше:
Ухилятися вбік; збочувати
Попасти у "яблучко"
Правильніше:
Влучити в "яблучко"
Він знову попав впросак
Правильніше:
Він знову пошився в дурні (осоромився)
Плювати в стелю
Правильніше:
Байдики бити, байдикувати
Після дощика в четвер
Правильніше:
Як (коли) рак у полі свисне
Дивитися в упор
Правильніше:
Дивитися у вічі
Простояв перед дверима в чеканні дві години
Правильніше:
Простояв перед дверима, чекаючи дві години
Промовець підкреслював, що в той же час незрозумілим являється розкол
Правильніше:
Промовець підкреслював, що так само незрозумілим є розкол
В той же час їхали селом
Правильніше:
Саме тоді їхали селом
В скорому часі
Правильніше:
Невдовзі
В порядку винятку
Правильніше:
Як виняток
В подальшому висвітлювати
Правильніше:
Надалі висвітлювати
В останній час
Правильніше:
Останнім часом
А це в основному преса
Правильніше:
А це переважно преса
В обнімку
Правильніше:
Обійнявшись
В нерішучості
Правильніше:
Нерішучо
В кінці кінців
Правильніше:
Кінець кінцем, врешті-решт, зрештою
В інший час
Правильніше:
Іншим часом
В залежності від віку
Правильніше:
Залежно від віку
Величиною
Правильніше:
Завбільшки в
В двох словах
Правильніше:
Двома словами
Ні в якому разі
Правильніше:
У жодному разі
Криміналу в цьому нема
Правильніше:
Криміналу тут нема
Залишилися в стороні
Правильніше:
Залишися осторонь
В одній сорочці
Правильніше:
В самій сорочці
Один в один
Правильніше:
Добірні
Включивши в себе
Правильніше:
Увібравши в себе
Будучи в руках
Правильніше:
Перебуваючи в руках
Він заінтересований в цьому
Правильніше:
Він зацікавлений у цьому
Числиться у списках
Правильніше:
Значиться в списках
Увійшло в привичку
Правильніше:
Стало звичкою
Я сфотографувався в анфас
Правильніше:
Я сфотографувався анфас
Строїтися в шеренгу
Правильніше:
Шикуватися в лаву
Робити у три зміни
Правильніше:
Працювати в три зміни
Прославив себе у боротьбі
Правильніше:
Прославився в боротьбі
Товаровиробники приходять до необхідності регулювання
Правильніше:
Товаровиробники переконуються в потребі регулювання
Приходити до відчаю
Правильніше:
Зневіритися, впадати в розпач
Прискіпуємось до щепки у чужому оці
Правильніше:
Бачимо тріску в чужому оці
Нікому не прийде в голову
Правильніше:
Нікому не спаде на думку
Походив зі змішаної сім'ї
Правильніше:
Народився в мішаній сім'ї
Ця книжка може йому ще потребуватися
Правильніше:
Ця книжка може йому ще знадобитися (пригодитися), придатися, стати в пригоді
Поселився в Америці
Правильніше:
Оселився в Америці
Попадати в біду
Правильніше:
Опинитися в біді
Першить в горлі
Правильніше:
Дере в горлі
Перетворювати в життя
Правильніше:
Втілювати в життя
Часто падати в обморок
Правильніше:
Часто непритомніти
Опинитися в дурнях
Правильніше:
Пошитися в дурні
Обирати в академіки
Правильніше:
Обирати академіком
Запрошуємо навідатися в музей
Правильніше:
Запрошуємо відвідати музей
Крутиться голова
Правильніше:
Паморочиться в голові
Знати в чомусь толк
Правильніше:
Розумітися на чомусь
Зілляти у баночку
Правильніше:
Злити в баночку
Здавати під заклад
Правильніше:
Віддавати в заставу
Збиратися в дорогу
Правильніше:
Лагодитися в дорогу
Залиш мене в спокої!
Правильніше:
Дай мені спокій!
Займати державні важелі
Правильніше:
Тримати в своїх руках державні важелі
Заключається у тому
Правильніше:
Полягає в тому
Центр заклав своє представництво у Бельгії
Правильніше:
Центр заснував своє представництво в Бельгії
Задати собі запитання
Правильніше:
Запитати в себе
Завіряти у своїй повазі
Правильніше:
Запевняти в своїй повазі
Завернути у папір
Правильніше:
Загорнути в папір
В України є своє розуміння
Правильніше:
Україна має своє розуміння
Дихає в плечі футбольному клубові
Правильніше:
Наступає на п'яти футбольному клубові
Грати в політичний пасьянс
Правильніше:
Розкладати політичний пасьянс
Вцілити у них
Правильніше:
Влучити в них
Вмішуватися у цю справу
Правильніше:
Втручатися в цю справу
Притримування товару відбувається у торгівлі
Правильніше:
Притримування товару спостерігається в торгівлі
Конференція відбудеться в три години
Правильніше:
Конференція розпочнеться о третій годині
"Круглий стіл" відбудеться в редакції
Правильніше:
Круглий стіл буде проведений у редакції
Висвітити в газеті
Правильніше:
Висвітлити в газеті
Як виражається письменник в новелі
Правильніше:
Як висловлюється письменник у новелі
Він вийшов зі скрутного становища
Правильніше:
Він дав собі раду в скруті
Вибивається в пір'я
Правильніше:
Вбивається в пір'я
Взяв себе в руки
Правильніше:
Опанував себе, отямився
В остаточному рахунку
Правильніше:
У кінцевому підсумку
В окремих виданнях
Правильніше:
У деяких виданнях
Корисні овочі в сирому вигляді
Правильніше:
Корисно вживати сирі овочі
Покласти в шуфляду
Правильніше:
Покласти в шухляду
Грати в шахмати
Правильніше:
Грати в шахи
Піти в читалку
Правильніше:
Піти в читальню
В ущерб інтересам нації
Правильніше:
На шкоду інтересам нації
Покласти в узголов'я
Правильніше:
Покласти в узголів'я
Брати в толк
Правильніше:
Уторопати
Відкласти в сторону
Правильніше:
Відкласти вбік
Зібралися в Станіславові
Правильніше:
Зібралися в Станіславі
В сослуженні інших священиків
Правильніше:
3 участю у Службі інших священиків
Одним словом, електрика міцно увійшла у побут селян
Правильніше:
Одне слово, електрика міцно увійшла в побут селян
В силу різних обставин
Правильніше:
Через різні обставини
Наливати в рюмку
Правильніше:
Наливати в чарку
Розходження в поглядах
Правильніше:
Розбіжності в поглядах
Торгувати в розницю
Правильніше:
Торгувати в роздріб
Туристи були у Ровно
Правильніше:
Туристи були в Рівному
Чи у вас усе в порядку?
Правильніше:
Чи у вас усе гаразд?
В порушення всіх існуючих міжнародних норм
Правильніше:
Порушуючи всі чинні міжнародні норми
Став помітною подією галицького життя
Правильніше:
Став помітною подією в галицькому житті
Ви по якому питанню?
Правильніше:
Ви в якій справі?
Пилинка в оці
Правильніше:
Порошинка в оці
В пам'ять про непересічну людину
Правильніше:
На пошанування непересічної людини
Обслугою в магазині були задоволені
Правильніше:
Обслуговуванням у крамниці були задоволені
Впровадження в оборот
Правильніше:
Впровадження в обіг
В усіх областях співпрацювати
Правильніше:
У всіх галузях співпрацювати
Не в обіду сказано
Правильніше:
Даруйте, пробачте на слові; не бажаючи образити, скажу; не ображайтесь; не майте того за зле
Підтвердити свій намір про членство в організації
Правильніше:
Підтвердити свій намір стати членом організації
В період максимальної нагрузки
Правильніше:
У період максимального навантаження
Стала в нагоді
Правильніше:
Стала в пригоді
Картопля в мундирах
Правильніше:
Картопля в лушпинні
Інтегровані в машинобудівництві
Правильніше:
Інтегровані в машинобудуванні
В поті лиця
Правильніше:
У поті чола
Граючись, діти сіли у кружок
Правильніше:
Граючись, діти сіли в коло
В кінці весни
Правильніше:
Наприкінці весни
Капля в морі
Правильніше:
Крапля в морі
На захисті держави стоять
Правильніше:
В обороні держави стоять
Стріляти у затилок
Правильніше:
Стріляти в потилицю
В Книзі Життя записано
Правильніше:
У Книзі життя записано
Вкрали у господарки
Правильніше:
Украли в господині
Нікому і в голову не приходило
Правильніше:
Нікому й на думку не спадало
Грати в волан
Правильніше:
Грати в бадмінтон
Віддзеркалення в доповідях
Правильніше:
Висвітлення в доповідях
Відбиття життя у творі
Правильніше:
Зображення життя в творі
Не бачила виходу з цього становища
Правильніше:
Не знала як зарадити в цій ситуації
В ділянці лівого виска
Правильніше:
Зліва на скроні
В грошовому вираженні
Правильніше:
У грошовому виразі
Море помирає у нас на виду
Правильніше:
Море помирає в нас на очах
Ні під яким видом
Правильніше:
Нізащо, ніколи, в жодному разі, ні за які скарби у світі
Поїздка у Венгрію
Правильніше:
Поїздка в Угорщину, до Угорщини
Митися в бані
Правильніше:
Митися в лазні