Підтримати проєкт!

В — ФРАЗЕОЛОГІЯ

хвили́на в хвили́ну.

в мі́ру.

Так, як треба; нормально, добре, гаразд. Приклади
  • в са́му мі́ру. То як часом майстер напився в саму міру, ні замало, ні забагато, то розказував одну подію зі свого життя (В. Стефанник)
  • У кишені були гроші. Небагато, але це якраз і добре, все буде в міру… (П. Дорошко)
Стільки, скільки треба; достатньо. Приклади
  • Він [Нерчин] був в міру ввічливий (Н. Рибак)
  • Читаєш, Романе, багато? — Ні, в міру (А. Головко)
  • Легка колонада [ресторану] підтримувала покрівлю, відкрите повітря, блакитно-білі фарби, як хмарки. В міру скла, і всюди квіти! (І. Ле)
чого. Відповідно до чого-небудь, залежно від чогось. Приклади
  • Великі артерії в міру віддалення від серця розгалужуються (Людина..)
  • Кожен художник творить у міру свого таланту, розуміння дійсності, характеру зв'язків зі своєю епохою (З журналу)
  • У міру розвитку світової цивілізації… різко посилилась взаємозалежність між народами і між державами (З журналу)
  • Навесні, в міру наближення білополяків до Києва, тут, у глибині Полтавщини, повітря теж нагрівалося (О. Гончар)

і швець, і жнець, і на (в) дуду́ грець.

Той, хто вміє все робити, вправний, тямущий в будь-якій справі. Приклади
  • У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець… (О. Копиленко)
  • [Валерій:] Тут огорожу поставлю, там телевізор відремонтую. [Саня:] Та ти в мене таки… І швець, і жнець, і на дуду грець (І. Муратов)
  • — Панас Юхимович на всі руки майстер. Як кажуть: і швець, і жнець, і на дуду грець (Ю. Збанацький)

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́).

бра́ти / взя́ти в штики́ кого, що.

Гостро, різко, неприязно реагувати на когось, щось, чинити опір комусь, чомусь. Приклади
  • Все аморальне він в штики Бере в промовах, а на ділі Він діє зовсім навпаки (С. Воскрекасенко)

розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому.

держа́ти (трима́ти) в рука́х (в шо́рах, в повода́х).

кого, що. Мати владу над ким-, чим-небудь; повелівати. Приклади
  • трима́ти в залі́зних рука́х. Але зараз, як ніколи треба тримати всіх в залізних руках… (П. Автомонов)
  • В своїх дужих руках тримав [Юра] сили небесні й земні, смерть і життя, здоров'я маржини й людини (М. Коцюбинський)
що. Контролювати що-небудь, керувати чимсь. Приклади
  • — Ах, те, се все мрії, чуття легкокрилі, барвистії діти. — Але тверда їх рука в поводах цупко держить (І. Франко)
  • Він [Снігур] ходить, бувало, літо й зиму в старому кожушку, годується юшкою та кашею і держить в своїх жилавих руках величезне заводське діло (М. Рильський)
кого. Утримувати кого-небудь в залежності, в покорі, позбавляти волі, свободи дій; підкоряти. Приклади
  • Начальник зміни [на фабриці] був принциповою і вимогливою людиною, своїх підлеглих у поводах тримав (З журналу)
  • Дмитро додав сестрі поради, як найкраще тримати Дениса в руках (М. Ю. Тарновський)
  • Старий Бородавкін держав у руках село і сім'ю, неначе в залізних кігтях з гострими пазурами (І. Нечуй-Левицький)

хи́лить (кло́нить) на сон.

кого. Викликати у кого-небудь бажання спати. Приклади
  • Інших на сон спиртне клонить, а мене — навпаки (І. Муратов)
кого і без додатка. Хто-небудь хоче спати. Приклади
  • кло́нить в сон. Вечоріло. Вже покрила землю тьма, але чом це й досі мами ще нема? Жде бабуся — не діждеться… клонить в сон (І. Нехода)
  • — Щось мене,— кажу,— клонить на сон… спочину трохи (Ганна Барвінок)
  • хи́лить до сну. Ми проїхали, не спиняючись, понад двесті кілометрів — і втома, ритмічне похитування на м'яких ресорах та й сама пізня пора хилили нас до сну (Ю. Смолич)
  • Після невдалого ранішнього купання тут, на сонці та на вітрі, Мартинюка хилило на сон (Л. Дмитерко)

в одне́ (одно́) ву́хо влі́зти, а в дру́ге ви́лізти.

Уміти викрутитися з будь-якої складної ситуації, знайти спосіб уникнути небезпеки; бути спритним, винахідливим, хитрим. Приклади
  • — З ходу ловить чужі думки й підіймає їх на всю губернію або приноровляється до них, як вигідніше йому. І він [Кульницький] такий, що в одно вухо влізе, а в друге вилізе (М. Стельмах)
  • [Мокрина:] Та ти [Денис] на словах, як на цимбалах, і помовка про тебе склалася, що у одне вухо влізеш, а в друге вилізеш (М. Кропивницький)
  • — Та він тобі в одне вухо влізе, а в друге вилізе — й сама незчуєшся, як нащебече вище носа (С. Васильченко)

спада́ти / спа́сти з ті́ла (в ті́лі, на ті́лі).

на (в) дрі́зки (дру́зки) зі сл. розби́тися, розлеті́тися і т.ін.

Повністю, дощенту. Приклади
  • Рушниця розлетілась в друзки (С. Васильченко). *Образно. Ма́ла [Інна] перед собою поверженого ворога і вже остаточно розбиту на друзки ту останню краплю надії, яка… все ще бриніла на споді душі (В. Дрозд)
  • Коли дівчина почала прибирати. . вислизнула ваза з квітами і розбилася на дрізки (В. Козаченко)

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т.ін.), лайл.

сло́во в сло́во.

розви́днітися (розви́днитися) в голові́ (в оча́х) у кого, кому.

би́ти [вдаря́ти (вда́рити)] в ніс.

Гостро відчуватися (про запах). Приклади
  • вда́рити до но́са. Пес… несе в зубах ковбасу.. Я ледво [ледве] всидів на липі, так мені запах до носа вдарив (І. Франко)
  • У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Г. Епік)
  • У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький)
  • Солодкі пахощі лаванду вдарили в ніс (О. Ільченко)
  • безос., чим і без додатка. Батько взяв сина за руку, нахилився, понюхав [голову]. — Фу-у-у! аж у ніс б'є!.. (Панас Мирний)

узя́ти в нагаї́ (в нага́йки) кого.

вита́ти (літа́ти) в хма́рах (в небеса́х, в емпіре́ях).

Сприймати дійсність нереально, наївно. Приклади
  • [Марфа Варфоломіївна:] Ти ще й досі у хмарах літаєш, а я вже… перейшла на практичний ґрунт (М. Кропивницький)
  • І консисторія бере хабарі? — Ви просто дитина! І досі в емпіреях витаєте! (М. Стельмах)
  • А в кого ж було питати [поради]? У Катрі? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І. Муратов)
  • Треба бути практичним, а не витати в небесах, треба просто рятуватися, перебути якийсь час у підпіллі (М. Ю. Тарновський)
Перебувати у стані замріяності, втрачати здатність зосередитися на чому-небудь реальному. Приклади
  • ширя́ти у позахма́рному про́сторі. — Вони [теоретики] кричали: не на землі Карпат живе, а ширяє десь у позахмарному просторі (Ю. Шовкопляс)
  • вита́ти у висо́ких сфе́рах. — Отакий, як ти оце, в мене брат був… Не думав про себе, все тільки у високих сферах витав (О. Гончар)
  • Він розповідав про режим прокатки, а сам витав десь у хмарах, бачив тільки її [Лесині] променисті очі (А. Хижняк)

ма́ти олі́ю (лій і т.ін.) в голові́, жарт.

ніза́що в (на) сві́ті.

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] Ма́рко (рідше Сивко́) в пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т.ін., ірон.

вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу.

Розвиватися, набувати перспективи. Приклади
  • Одружившись, він перебрався до Києва й завів майстерню. А в Києві цехи саме тільки вбивалися в силу і потрапити новакові в майстри було дуже легко (З. Тулуб)
Ставати заможним; багатіти. Приклади
  • Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний)
  • — Денис і так уже вбився у силу велику, а скоро купить пересельську землю, то запанує тоді він із своїм товариством нечестивим (Б. Грінченко)
Ставати впливовим. Приклади
  • Хазяїн із тих розбитних гуляйпільських хурщиків, що розжилися до революції на торгівлі хлібом і які перед [імперіалістичною] війною вже настільки вбилися в силу, що не дозволили навіть залізничну станцію будувати в самому Гуляй-Полі, відсунули її від містечка в степ, щоб заробляти на перевозках хліба… (О. Гончар)
Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. Приклади
  • [Івась:] Дайте йому [візничому] швидше пшениці Та свіженької водиці, Щоб як слід підгодувався, Щоб одужав, в силу вбрався (М. Кропивницький)
  • — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик)
  • Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Муратов)
Виростати, міцніти. Приклади
  • Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган)

ні (ані́) в зуб [ного́ю], перев. зі сл. не зна́ти, не розумі́ти і т.ін..

Анітрохи, аніскільки, зовсім. Приклади
  • Я в латині — ні в зуб ногою (З газети)
  • [Дудар:] Не з того кінця береш. Не розумієш української культури. [Книш:] Я? Не розумію? [Дудар:] Ані в зуб (І. Микитенко)
  • З людиною буває часто так, що, добре знаючи колишнього події, Вона сучасності ні в зуб не розуміє (М. Рильський)
  • Він математики ні в зуб не знає (Леся Українка)
  • Все те був мій план, якого ти ні в зуб не розумієш (І. Франко)

в ряду́ з ким, чого.

Разом, поряд з кимсь, чимось; серед чого-небудь. Приклади
  • В ряду культурних закладів школа по праву повинна займати почесне місце (З газети)
  • — Живу, як і всі. І моя нива в ряду з усіма (А. Хорунжий)

проне́сти в се́рці кого, що.

душі́ [в собі́] не чу́ти.

Дуже сильно, самовіддано. Приклади
  • — Павло любить Катрю, душі в ній не чує (В. Кучер)
  • [Качинська:] Ясновельможний пане! Мій покійний муж, царство йому небесне, любив мене, я його кохала, душі в собі не чула і плакала три дні, як він помер… (І. Карпенко-Карий)
в кому, за ким. Дуже любити, жаліти кого-небудь, бути ним дуже захопленим. Приклади
  • Душі в доньці не чув, думав онуків за ручку водити, а тепер маєте (М. Рудь)
  • Дай, Боже, аби той наймолодший і всі вчились так, як той найстарший, Андрусь, що мама за ним душі в собі не чує (О. Маковей)
  • Товариші душі в ньому не чули (Панас Мирний)

душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т.ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т.ін.) з ті́ла чия і без додатка.

Хто-небудь помирає, гине. Приклади
  • добра́ душа́ відлеті́ла в не́бо чия. Почувши близьку смерть, [Балабан] тихо промовив: — Здається мені, пани-браття, помираю славною смертю.. Відлетіла в небо добра Балабанова душа (О. Довженко)
  • душа́ ма́ло не втекла́ з ті́ла. Правда, дав [Маланці] панич Льольо два злоти, та один бабі Мар'яні оддала, бо як схопила колька, то мало душа не втекла з тіла (М. Коцюбинський)
  • Всяк думав, що зробила ця безздоровна. . дівчина людям, що вони збираються її катувати, її, котрій не достає злегка похлинутися.., щоб душа вилетіла з тіла (Панас Мирний)
  • Вслід [Низ] стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І. Котляревський)
Хто-небудь помер. Приклади
  • душа́ поки́нула кого. Увійшов Дорофтей і став коло порога.— Що, покинула душа вашого Микиту! — Ой, покинула! (Казки Буковини)

потра́пити (попа́сти і т.ін.) в ціль (у [са́му] то́чку).

вози́ти / повози́ти попа́ в ре́шеті, заст.

Говорити неправду, брехати під час сповіді. Приклади
  • Надокучило мені каляться з нечистою силою… та до того ще й така думка: чи не доведеться мені за цю пекельну кумпанію возить попа в решеті? (Марко Вовчок)

без царя́ (без царка́) в голові́.

Розумово обмежений, недалекий, безрозсудний. Приклади
  • — Мартоха не з тих, що без царка в голові (Є. Гуцало)
  • — Я вважав, що ця роль якраз для мене. Сам Гоголь пише, що Хлестаков — тоненький, худенький… без царя в голові… неспроможний зупинити постійної уваги на якій-небудь думці… (В. Нестайко)
Нерозумно, безрозсудно. Приклади
  • Пощо на чолі поміщено книжку Ніцше..— сю блискучу, а фальшиву балаканину, сю справді анархістичну філософію, роблену без царя в голові,— сього абсолютно не розуміємо (І. Франко)

не в ду́сі.

покла́сти в се́рці (до се́рця).

покопирса́тися в душі́ чиїй (у се́рці чиєму).

гра́тися (рідше гра́ти і т.ін.) в пі́жмурки (у жму́рки), несхв.

Діяти нечесно, хитрувати, приховуючи щось. Приклади
  • — Давайте покинемо бавитися в піжмурки. Так буде краще. А щиру відповідь ви дістали раніш (Ю. Шовкопляс)
  • Професор-єфрейтор пильно подивився на Машкарука. Його погляд наче говорив: якщо язик збреше, то очі скажуть правду. Машкарук і не збирався грати в піжмурки (В. Поліщук)
  • — Тепер вам, полковнику, нічого гратися в жмурки. Ви, надіюсь, розкажете про все, що нас буде цікавити (В. Кучер)
  • — Максиме. Не будемо грати у піжмурки. Поговоримо прямо (Д. Ткач)
  • — Його вигляд, м'яко висловлюючись, не загрозливий… ми даремно граємося в піжмурки (О. Донченко)

держа́ти ро́зум в голові́.

Бути розсудливим, розважливим; обмірковувати, контролювати свої дії, вчинки. Приклади
  • держа́ти ро́зум та ум в свої́й голо́воньці. Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовоньці, держи розум та ум добрий в своїй головоньці (Сл. Б. Грінченка)
  • Недарма в народі кажуть: Держи розум в голові — скарб матимеш (З журналу)

в голові́ подлу́бати, жарт.

Розміркувати, обдумати. Приклади
  • [Нечипір:] Легко сказати, Тяжко зробити: Перш треба подумать, в голові подлубать! (М. Кропивницький)

держа́ти (трима́ти) в кулаку́ (в кулаці́) кого, що.

Ставити кого-, що-небудь у повну залежність, позбавляючи свободи дій; поневолювати, підкоряти. Приклади
  • [Рoмодан:] А чого ви мовчали, чого не виступили тут або в Києві? [Дремлюга:] Легко сказати! А потім що? Він таку атмосферу створив, усіх у кулаці тримав (О. Корнійчук)
  • Наш тутешній душогуб, Мефодій Кравець, некоронованим царком почувався, всіх у кулаку тримав (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Вони [бензинові магнати] держать у своєму кулаку всю державу (З газети)

іти́ в ро́зріз з чим.

Суперечити чому-небудь, не погоджуватися з чимсь. Приклади
  • У поодиноких випадках він не може цілком згодитися з усталеною думкою і висловлює свої міркування, що йдуть з нею дещо в розріз (З журналу)

від ро́ду до ро́ду.

Завжди, від покоління до покоління, постійно. Приклади
  • з ро́ду в рід. Слухайте і розкажіть про цю дружбу, хто живий зостанеться, дітям і онукам, — долітали слова Тараса — Хай перейде її слава з роду в рід (О. Довженко)
  • В глибині між вербицями дім [Рильського]. Нині вірші народилися в нім. Ті, що будуть від роду до роду Йти по збуджених душах народу (П. Воронько)

снува́тися в голові́ (в думка́х).

у [всі свої́] чоти́ри о́ка; в че́тверо оче́й, зі сл. диви́тися, сте́жити і т.ін.

Дуже пильно, уважно; постійно, невідступно. Приклади
  • За роботою він стежив у всі свої чотири ока: коли в кого траплялась помилка чи затримка, він одразу підходив… (Ю. Шовкопляс)
  • Тепер уже для Марусі ясно було, що треба… тікати. Але й Марусякові се було ясно, і він стежив за своєю попадею в чотири ока (Г. Хоткевич)
Удвох, обоє. Приклади
  • Коли хтось бере в руки макітру чи горщика [на базарі], то чоловік із жінкою затихають, в четверо очей дивляться на покупця та свій товар у його руках (Є. Гуцало)

тума́н в (на) оча́х перев. у кого.

вируша́ти / ви́рушити в оста́нню путь.

Помирати. Приклади
  • — Прости мене, мій дорогий! — обняв [Сурен] Велесича, неначе той був добрим давнім другом.— Я так хворів, що вже збирався вирушити в останню путь… (В. Шевчук)

бра́ти / взя́ти (забра́ти) [собі́] в го́лову.

Уявляти що-небудь. Приклади
  • Голова вдався собі разом тупиця і гординя. Колись він був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш)
  • [Горина (до Гордія):] О, бодай вас! Ви вже так розмалювали мене, що я й невість-що заберу собі в голову (М. Кропивницький)
Думати про що-небудь, задумуватись над чимсь. Приклади
  • — Побачать начальники, що не поступаємось і візьмуть собі в голову: мабуть суд не по правді — треба пересудити (Б. Грінченко)
Міркуючи, вирішувати що-небудь; надумувати. Приклади
  • Що він [Матвій] собі у голову забрав? (Л. Первомайський)
  • — Та що се ти узяла в голову? Чи він же тобі рівня?. ..Крепак [кріпак]! (Г. Квітка-Основ'яненко)

копі́йка в кише́ню пливе́.

Є гроші, прибуток від чогось. Приклади
  • — Таксі,— повторив Кость,— то, дядьку Миколо, живе діло. Колесо крутиться — копійка в кишеню пливе… (М. Рудь)

в ку́рсі чого.

Добре обізнаний з чим-небудь, поінформований про щось і т.ін. Приклади
  • Медсестра в курсі складного родинного життя головного хірурга (Л. Дмитерко)
  • Келембет знову став такий, як і був, припинивши цим співчутливі балачки й порадувавши тих, які не були в курсі справи (Ю. Яновський)

[аж] вбира́ти / бра́ти [в се́бе] о́чі (о́ко).

Вабити своєю красою, яскравістю барвів і т.ін. Приклади
  • Ясна прозелень озимих хлібів око вбира (К. Гордієнко)
  • о́чі відбира́ти. Привіз Петро одно ліжко з бази, сітка панцирна, бильця з нікелю… все з нікелю, очі одбирає (З газети)
  • Кругом кладовища — то зеленіє жито, аж очі бере в себе, то шумить золотим колосом пшениця (І. Нечуй-Левицький)
  • Всі вони [хусточки] красиві. Аж вбирають очі. Кожна запинає Доленьку жіночу (Г. Чубач)
  • Лежали персні, увінчані коштовними камінцями, які аж вбирали в себе очі (В. Кучер)
  • Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна, добра чи скажена (Ю. Яновський)
  • Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній)

ра́да в ра́ду.

вхо́дити / ввійти́ в фо́рму.

Набувати такого стану, в якому повністю можна виявити свої сили, здібності, уміння. Приклади
  • Тільки прибадьорився старий, ввійшов у форму — і раптом така смерть (І. Драч)

ві́тер у голові́ [гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т.ін.)] у кого, чиїй.

Хто-небудь легковажний, несерйозний. Приклади
  • Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах)
  • — Ти добре на комсомольських зборах прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Хижняк)
без додатка. Легковажний, несерйозний. Приклади
  • з вітерце́м у голові́. — Така жінка може дуже подобатися. Ви рвійна, рішуча, примхлива, з завихреннями. — З вітерцем у голові? — Ні… ексцентрична (Ю. Мушкетик)
  • — Вітру у тебе в голові багато, — казала Ганна Сильвестрівна (І. Сенченко)
  • — Ти ж у мене виріс під стелі, а в голові ще вітер віє (Ю. Збанацький)
  • бага́то ві́тру [в голові́]. Видно вухатого, що в його вітру багато (Укр. присл.)
  • Так що же це він? Хизувався, як хлоп'як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (В. Козаченко)
  • А парубки тії — сказано, вітер в голові, молодії — вибрали десь музики і повели молодих по селу (Марко Вовчок)

пусти́тися / рідше пуска́тися в забрі́д, ірон.

диви́тися в ру́ки кому.

Бути у повній матеріальній залежності від кого-небудь; сподіватися на чиюсь матеріальну підтримку, допомогу. Приклади
  • — Ти сама проповідуєш, що женщина [жінка] повинна бути вольна [вільна], повинна сама на себе заробляти. Служи до смерті і до смерті будеш вольна, ні од кого не залежна, не будеш дивитися в руки якомусь там егоїстові (І. Нечуй-Левицький)

врі́затися (вби́тися) в па́м'ять (діал. в по́мку) кому.

Надовго, міцно запам'ятатися, вразивши чимсь. Приклади
  • Найбільше врізалася в помку Горпині одна ніч, зоряна, а не місячна (Панас Мирний)
  • Ще глибше вбилися йому в пам'ять нічліги в тіснім, поганім закамарку (І. Франко)
  • Він нічого не чув і не бачив, окрім отих двох кахляних плиток, які врізалися йому в пам'ять ще з того дня, коли вимандровував з рідної землі (П. Загребельний)
  • Не можу забути одного образу, який врізавсь мені у пам'ять (М. Коцюбинський)

кла́сти (вклада́ти і т.ін.) / покла́сти (вкла́сти і т.ін.) в домови́ну (у моги́лу і т.ін.) кого.

Призводити кого-небудь до смерті. Приклади
  • пха́ти в домови́ну. Трагедія Харитини виникла на соціальному ґрунті. Ми бачимо невидиму руку Цокуля, яка пхає наймичку в домовину (Життя К.-Карого)
  • — Ти хочеш, щоб рана й тебе в гроб положила? — сердито сказав Потреба (І. Микитенко)
  • — Приятелю мій, Кондрате Іванович! Роби, що знаєш, тільки не погуби мого дитяти! не положи мене живого у яму! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Коли ти… ще покладеш мені дитя в нецьки, то я тебе в домовину вкладу! (М. Стельмах)
  • Жаль і батька, жаль і матір, І вірну дружину, Молодую, веселую, класти в домовину (Т. Шевченко)
  • Голод та холод та ще важкі хвороби безсердечно клали людей у могилу (Ю. Збанацький)

вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю.

Зіпсувати все якоюсь незначною, але неприємною дрібницею. Приклади
  • — Тарасенко наприкінці влив у бочку з меду й ложку дьогтю: — А чи мав підліток злий умисел? (З газети)

іти́ / піти́ в хід.

Використовуватися, застосовуватися. Приклади
  • Люто сперечаються солдати. Тут уже все пішло в хід: крики, гамір, погрози, лайка (О. Довженко)
  • Залітали комарі й до палат.. Світилося світло, і починалася запекла війна, йшли в хід рушники, сорочки, простирадла (Ю. Збанацький)

пома́затися в пани́ (па́ном), ірон.

[аж] в оча́х мерехти́ть (мигти́ть і т.ін.) кому, у кого і без додатка, безос.

У когось дещо неприємні зорові відчуття від швидкої зміни об'єктів, їх яскравості і т.ін. Приклади
  • Люди метушаться,— ті сюди, ті туди, аж в очах миготить!.. (Леся Українка)
  • У Христі аж в очах миготіло, голова кругом ходила, дивлячись, як швидко пані мідяним прутиком хапала нитку, в'язала петелечку (Панас Мирний)
  • А всякого зілля, квіток!.. Аж в очах мигтить!.. (Марко Вовчок)
  • В очах мигтить, а в голові свистить (Укр. присл.)
  • Орися не спускає очей з покосу, інколи аж мерехтить їй в очах від одноманітної пшеничної стежки (Д. Бедзик)
  • Від… яскравих кольорів, посмішок, потисків рук багатьох незнайомих людей мерехтить в очах і паморочиться голова (П. Козланюк)

не в гу́морі.

всмо́ктувати (всиса́ти, вбира́ти в се́бе і т.ін.,) / всмокта́ти (ввісса́ти, ввібра́ти в се́бе і т.ін.) з молоко́м ма́тері що.

Засвоювати щось з дитинства. Приклади
  • вбира́ти в се́бе з молоко́м ма́тері. Вірність Батьківщині. Її ми всотуємо, вбираємо в себе з молоком матері. Змалечку дихаємо цим високим словом вірність (З газети)
  • Цілком природно звучать пісні сина коваля [І. Франка], який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії (М. Рильський)
  • Більшість їх [дівчат] вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба (М. Коцюбинський)

виліта́ти / ви́летіти в трубу́.

Зовсім розорятися, лишатися без будь-яких засобів існування. Приклади
  • Бізнес диктує темп… Даси маху — можеш погоріти, вилетиш в трубу (Ф. Маківчук)
  • — Я багато не прошу… Хай би надали вільготу бити колодязі до Перекопу.. А то мислимо хіба: з тельбухами вилетів у трубу! (О. Гончар)
Зникати, не виправдовувати себе. Приклади
  • — Кінчив навчання, вірував, молився і викохував свій сад. Але от прочитав я пана Дарвіна, віра моя, як би це сказати…— Вилетіла в трубу,— перехопив Мічурін (О. Довженко)
Не давати потрібної користі; марно витрачатися, пропадати. Приклади
  • Однак, мабуть, дуже грішною була спадщина Кабашних, не пішла вона Лук'янові в руку: вилетіла в трубу (О. Гончар)
  • І хіба не прикро, що лише 30 процентів його [вугілля] виконують корисну роботу, а 70 процентів, як то кажуть, вилітає в трубу (З журналу)
  • — Менше начальства буде, то й менше дурних трудоднів у трубу вилітатиме (Ю. Збанацький)

аж в оча́х мі́ниться, безос.

У когось неприємні зорові відчуття від чого-небудь дуже яскравого, від швидкої зміни об'єктів і т.ін. Приклади
  • Таке синє поле, аж в очах міниться… (Д. Косарик)

по́рожньо в голові́ (у ло́бі) в кого і без додатка.

поту́пити о́чі в зе́млю.

ніко́ли в сві́ті (в житті́).

повари́тися / вари́тися в котлі́.

Побути тривалий час у якому-небудь складному становищі, зазнаючи його впливу. Приклади
  • — Повариться він в заводському котлі з півроку,— прийде до тебе, а то й до мене, рекомендацію в партію просити (Ю. Шовкопляс)

вво́дити / ввести́ в курс чого.

Ознайомлювати кого-небудь з чимсь. Приклади
  • До Тимохи піде [Артем] зараз. З самого літа, після госпіталю, домує. Хто, як не він, краще введе в курс вітробалчанських подій! (А. Головко)
  • Кількома фразами він вводить нас в курс свого життя (М. Коцюбинський)

світи́ти в о́чі.

би́ти себе́ [кулако́м] в гру́ди.

Твердити щось, запевняти, переконувати кого-небудь у чомусь. Приклади
  • Микита Чугай бив себе кулаком у груди, гув, як мідний дзвін: — Брехня! Трактори весняної оранки не затягували. Ви самі її затягли (Григорій Тютюнник)
  • — Хто вас сюди запрошував? Яка ваша професія? — Ділок бив себе в груди, доводячи, що йому тут належить керівна посада (М. Ю. Тарновський)
  • Давид… поволеньки пнувся в керівники, був добре письменний, частенько бив себе в груди й присягався (С. Добровольський)

замкну́тися (закри́тися і т.ін.) / замика́тися (закрива́тися і т.ін.) в собі́.

Заглибитися у власні думки, переживання, стати мовчазним, відлюдькуватим. Приклади
  • Замкнута в собі, недовірлива — вона всі справи своєї сім'ї вирішувала сама (Ірина Вільде)
  • за́мкнений (за́мкнутий┌39604) у собі́. Серед дітей одиначок є два типи: один — меланхолік, мовчазна, сувора, замкнена в собі дитина, як квітка, що в бур'яні виросла, другий — жвава, весела, властолюбива, примхувата, що похожа на реп'ях… чіпляється за кожного (Грицько Григоренко)
  • Арсен закрився в собі, мов слимак у мушлі (Л. Дмитерко)
  • Андрій не приймав тих повчань, він або огризався, або істерично кричав і замикався в собі (Ю. Мушкетик)
  • Кілька днів.. Іраклій не озивався словом ні до кого. І майже не відкривав очей..— отак замкнувшися в собі, в мовчанні, тужив за своїм другом (А. Головко)

іде́ться в ру́ку кому.

Кому-небудь щастить у чомусь; таланить. Приклади
  • Так усе тепера [тепер] чогось Хведорові в руку йшлося: урожай був добрий, щепи поприймались чисто всі, два ловких стригуни вигодувались (Б. Грінченко)

кров уда́рила в лице́ (в обли́ччя, до лиця́ і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади
  • Марії в обличчя вдарила кров, зіниці стали великі, як дві чорні пасльони (А. Головко)
  • Остапові вдарила кров до лиця. Несила йому слухати синові речі (К. Гордієнко)
  • Серце [Сеспеля] переповнилось радістю, в лице вдарила гаряча кров, очі засяяли (Ю. Збанацький)

вклада́ти / вкла́сти в уста́ кого, чиї, книжн.

Робити кого-небудь виразником певних ідей, думок, переконань тощо або спонукати когось висловлювати які-небудь думки, погляди і т.ін. Приклади
  • Ібсен у п'єсі Нора, або Ляльковий дім, в уста головної героїні вкладав протест проти принизливої ролі жінки (З журналу)

товкти́ во́ду в сту́пі.

Займатися чим-небудь непотрібним, безрезультатним; марно гаяти час. Приклади
  • Таку роботу можна без образи порівняти з товченням води в ступі (Леся Українка)
  • товчі́ння (то́вчення┌132564) води́ в сту́пі. Поки… десятикласники не підуть на ферми, доти триватиме пустопорожнє товчіння води в ступі (І. Волошин)
  • во́ду товкти́. [Борис:] Перед дочкою так найкраще визначився, сказав їй, що вона уміє тільки воду товкти (М. Кропивницький)
  • Але головне, щоб були хороші вчені, щоб не товкли воду в ступі… Працювати треба тяжко, каторжно, тоді, може, щось і вийде (З журналу)
  • Товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний)
  • [Хома:] Слава Богу, світ мені прояснився, одлягло від серця, товчи скільки хочеш воду в ступі, буду мовчати (І. Карпенко-Карий)

як (мов, ні́би і т.ін.) більмо́ на (в) о́ці.

не смі́ти (не могти́) диви́тися в о́чі кому.

нічо́го і в ду́мці не ма́ти до кого і без додатка.

удава́тися / уда́тися в подро́биці (то́нкощі).

як (мов, ні́би і т.ін.) [та] пороши́на (пороши́нка) в о́ці, зі сл. оди́н і под.

сиді́ти в душі́ ́у кого.

[і] в ло́жці води́ не спійма́єш (не пійма́єш) кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хитрий, спритний. Приклади
  • Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш (Ганна Барвінок)

влі́зти в го́лову чию, кому і без додатка.

Виникнути, з'явитися в свідомості, в думці. Приклади
  • — Дозвольте, я гляну в його кімнаті на столі. Я йому давав один документ, проект розширення цеху,— випалив Масло першу фразу, яка влізла в голову (А. Хижняк)
  • — А ти чого стоїш, руки звісив, — звернувся Бульба до Андрія. — Чого ж ти, собачий сину, не відлупцюєш батька? — От іще вигадав, — сказала мати, — обіймаючи Андрія. — І влізе ж таке в голову, що рідне дитятко та батька било (О. Довженко)

бра́ти / взя́ти у [свій] ро́зум (в ум).

Усвідомлювати, розуміти що-небудь, вирішити що-небудь. Приклади
  • — Тепер сам мусиш міркувати. Чи треба жить, чи умирати; А лучче, якби в ум ти взяв.. І занедбав мою Лависю (І. Котляревський)
  • Так щодня у нашій хаті Гомонять татусь і мати І чекають, що Невмій Візьме все у розум свій (М. Стельмах)

по колі́на; в колі́но.

Глибоко. Приклади
  • — Місце те, де стояли [економії], в коліно зоремо. Щоб не зосталося й пам'яті… (А. Головко)
чого. Багато. Приклади
  • Люттю налітає на його [ліс] вітер, рве його, смиче з усіх боків. По ровах, по ярках в коліно лежить того кольорового шмаття (С. Васильченко)
  • У хаті райно-багно, сміття по коліна (Панас Мирний)
  • Снігу насипало в коліно (І. Франко)

ти́кати (ти́цяти, штри́кати) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] кому.

в одну́ шку́ру.

Настирливо, невідступно, дуже вимогливо. Приклади
  • Хоч Коржиха і умовляла своїх гостей… почекати поки в печі розтопить і щось нашвидкуруч зготовить поснідати,.. але Гармашиха затялась в одну шкуру іти мерщій (А. Головко)
  • Минуло Різдво. Я й наполягла — женись! Він одбалакуваться давай: Я й не нагулявся ще, і сяк і так,— а я в одну шкуру: Женись, женись, мій синочку!.. (А. Тесленко)
  • Оринці треба на грядках полоти. Як на те Чіпка розвередувався: Їсти, та й їсти, бабо!. В одну шкуру: їсти (Панас Мирний)

як го́лому в те́рну, зі сл. до́бре, ірон.

в раху́нок чого.

Відповідно до чого-небудь (про джерело або призначення грошей, ресурсів і т.ін.). Приклади
  • В рахунок цього зобов'язання вже надійшло на заготівельні пункти 656 тисяч тонн молока (З газети)
  • [Флорентієць:] Я не чекав, коли дадуть завдаток, і не в рахунок зарібку свого, Я навіть спродав материнський спадок, щоб оплатити бронзу і литво (Л. Костенко)
За планами, зобов'язаннями якого-небудь періоду, часу. Приклади
  • Машинобудівники випускають продукцію в рахунок грудня (З газети)

зійти́ / схо́дити в моги́лу (в зе́млю).

Умерти. Приклади
  • [Андромаха:] Задля мене було б вже корисніш В землю зійти, як тебе [Гектора] я утрачу, бо вже ніякої втіхи для мене не буде, як ти свою долю настигнеш. Тільки журба… (Ант. літ.)
  • Один за одним сходять у могилу Ті, з ким топтали ми житейську путь (Л. Дмитерко). Із славнозвісних іудейських законовчителів своєї доби Ісус, очевидно, не знався ні з ким. Гіллель і Шаммая уже зійшли в могилу (З журналу)

диви́тися в о́чі (у вічі).

чому. Не відчувати страху перед чим-небудь, не боятися чогось. Приклади
  • Не страх смерті керував у цю ніч фельдшером Щорсом,— прийде час, і він сміливо дивитиметься смерті в очі, він просто зневажатиме її (Ф. Скляр)
  • [Долон:].. Я люблю дивитись долі в вічі (Леся Українка)
кому. Зустрічатися, не відчуваючи перед ким-небудь сорому, провини за щось. Приклади
  • Його [Дороша] охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник)
  • Тітка може вернутись… щохвилини. Що тоді буде? Як мені дивитись їй в вічі (І. Нечуй-Левицький)
кому. Запобігати перед ким-небудь, намагатися догодити комусь. Приклади
  • [Юда:] Він звик, щоб ми, як песики, лагідно йому дивились в вічі та ловили його слова (Леся Українка)
  • Одно другому дивиться у вічі, як би вгодити, як би розвеселити (Г. Квітка-Основ'яненко)

чи при (в) своє́му ро́зумі (ро́зумові) хто.

в вого́нь і [в] во́ду, перев. зі сл. іти, піти, гото́вий і т.ін.

Куди завгодно; на все. Приклади
  • — Ситі гості напідпитку ладні були кинутися в огонь і воду за ласкаву посмішку Потоцького (З. Тулуб)
  • — От чоловічина… Для своєї наживи готовий у вогонь і воду, а для загального добра і пальцем не ворухне (В. Кучер)
  • Від тебе не одстану зроду, З тобою рад в огонь і в воду, На сто смертей піду з тобой (І. Котляревський)

виво́дити / ви́вести в лю́ди кого.

Завдяки чому-небудь досягати певного становища в суспільстві. Приклади
  • — Було в Роланда одне захоплення, та таке могутнє і таке всесильне, що непомітно й вивело його в люди (Ю. Збанацький)
  • — А робота? — сказала [Марія] лагідно.. — Вона, як добра мати, вивела мене в люди (І. Рябокляч)
Допомагати, сприяти кому-небудь, створюючи умови для досягнення ним певного становища в суспільстві. Приклади
  • Батько — поштар, закінчивши в свій час двокласне городське [міське] училище, все життя жив тільки однією мрією — вивести сина в люди, зробити його повним інтелигентом (Ю. Смолич)
  • — Повертайся, виводь в люди братів менших, як батько заповідав. Ти в них за батька! (П. Автомонов)
  • — Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела!.. (Леся Українка)
  • І раді ж кріпаки: пан своїх у люди виводе [виводить] (Панас Мирний)

ні в тин ні (ані́) в воро́та.

іти́ в но́гу з ким--чим.

Погоджувати з ким-, чим-небудь свої дії, погляди і т.ін. Приклади
  • Критика і теорія повинні були б іти в ногу з художньою творчістю, ініціативно втручаючись у її процес (З журналу)
  • З тобою вийшов я в дорогу, о краю мій, за тебе б'юсь! Іти завжди з братами в ногу в цей день народові клянусь (В. Сосюра)
  • Азбукою стало, що письменники повинні вивчити життя, іти в ногу з життям, брати участь у житті і т.ін. (М. Рильський)
Рівнятися на кого-, що-небудь, не відставати від когось, чогось. Приклади
  • Лікар, якщо він хоче йти в ногу з життям, повинен користуватись послугами бібліотеки (З газети)
  • Коли вже став [Іван] до роботи в цеху, то так і йтиме з усіма в ногу, не зіб'ється (В. Кучер)
  • І все-таки любити цей занедбаний завод можна! Ну, він занехаяний, але ж це завсім не означає, що не здатний іти в ногу з усією країною (Ю. Шовкопляс)

диви́тися в рот кому і без додатка.

Занадто уважно або улесливо слухати кого-небудь; прислухатися до чиїх-небудь слів. Приклади
  • — А в кого ж було питати [поради]? У Катрі?.. А від Зойки з Захаром теж мала користь. Дивляться в рот, кожному слову підтакують (І. Муратов)
Уважно, з великим інтересом стежити, як хто-небудь їсть. Приклади
  • Як заахає жінка, його стара дбайлива Соня, заметушиться Савка, і всі будуть дивитися йому в рот. Він [Аркадій Петрович] так рідко апетит має (М. Коцюбинський)

ді́ло в шля́пі, фам.

Усе гаразд, як слід; все йде успішно. Приклади
  • Лисицю з курника Осел до себе кличе: Ну, як діла на даному етапі? Лисиця каже: — Діло в шляпі! (В. Іванович)

топта́ти / затопта́ти в боло́то (в грязь, в багно́) кого.

Принижувати чию-небудь гідність, знеславлювати когось, ганьбити. Приклади
  • Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже піднялася (В. Кучер)
  • Чи чули ви, як тільки що говорили там, як картали нас, як топтали нас в грязь? (І. Нечуй-Левицький)

вбира́ти очи́ма (в о́чі, по́глядом) що.

Оглядаючи, сприймати, запам'ятовувати бачене. Приклади
  • Дорошенко вбирає поглядом простір лиману (О. Гончар)
  • Хлопчина жадібно вбирав очима все, що лиш було круг нього (В. Бичко)
  • Поки я вбираю в очі корінці книг, до мене підходять і дядько Себастіян, і завідуючий бібліотекою (М. Стельмах)

вхо́дити / ввійти́ в літа́.

Ставати дорослим; виростати. Приклади
  • Отак я ріс і увійшов у літа (Марко Вовчок)
  • дохо́дити / дійти́ літ. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла (Словник Б. Грінченка)

як (мов, ні́би і т.ін.) го́лку в сі́ні, зі сл. шука́ти і т.ін.

лама́ти [собі́] го́лову над чим, рідше про що, заради чого і без додатка.

Перейматися турботами, переживати, шукаючи розв'язання якогось питання, здійснення чого-небудь. Приклади
  • — А зараз ламайте голову над тим, як узяти ці висоти хитрістю, розумом (П. Гуріненко)
  • Не день, не два.. ламав він собі голову, роздумуючи над тим, як мені викараскатися з того скрутного становища (Я. Гримайло)
  • Мелашка з матір'ю перешіптувалися, ламали голову, як вшанувати дорогого гостя (К. Гордієнко)
Розмірковувати над чимсь, гадати про що-небудь. Приклади
  • ломи́ти собі́ го́лову. Вона ломила собі голову над іншою загадкою: — Мені лише цікаво, яку штуку втне нам тітка Клавда (Ірина Вільде)
  • Дядьки гомоніли собі та ламали голови, куди то їм випаде їхати (Григорій Тютюнник)
  • Дивувались пастухи, ламали в гадках голови: — Хто він? Був, мабуть, важною птицею (О. Гончар)
  • лама́ти [в гадка́х] го́лови (про всіх або багатьох). В дебатах приймає участь і Варвара.. — А я так скажу оце: недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий)
  • — А я ламаю дурно голову. Десь бачив ніби, а де… (В. Шевчук)
  • Дід ще довго стояв серед хати, ламаючи голову, який саме з двадцяти запечатаних млинів порушив заборону, але так і не дійшов якогось певного висновку (І. Кириленко)
Напружено працювати над розв'язанням якогось складного питання; робити щось. Приклади
  • пополама́ти го́лову (тривалий час). Господи, скільки я голову пополамав, поки дошпортався, в чім діло… (І. Нечуй-Левицький)
  • Став би я заради грошей голову ламати! (Ю. Яновський)
  • Цілий колектив досвідчених інженерів ламав голову над проблемою дамби! (Я. Баш)
  • Вчені ламають голову над тим, як людям епохи НТР найдоцільніше використовувати дозвілля (П. Загребельний)
  • А Шавкун ламав уже голову, нишпорив по товстелезних томах законів (Панас Мирний)
Напружено думати, намагаючись зрозуміти щось, розібратися в чомусь. Приклади
  • Про це нічого й голову ламати (І. Нечуй-Левицький)
  • Василь.. ламав собі голову, чому не сподобалися Петрові такі мудрування про любов (О. Маркуш)
  • Хлопець часом починав вірити в ті пророкування, відчував себе науковцем, марно ламаючи голову над з'ясуванням суті такої наукової професії (Іван Ле)
  • Сам собі ламав голову над тим — що ж таки трапилось? (А. Головко)

гріш (копі́йка, шаг) ціна́ [в база́рний день] кому, чому.

Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. Приклади
  • Твоєму богатирю.. красна ціна — п'ятак (О. Ковінька)
  • — Співали тобі про кохання, може ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний)
  • [кра́сна] ціна́ — [ла́маний (мі́дний)] гріш (п'ята́к). [Ельза:] А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? [Шредер:] Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко)
  • — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян. — Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах)
  • Йому копійка ціна, і ніякого аторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко)
  • — Чого ж Твоя [поліцеєва] влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак)

хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка.

Важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін. Приклади
  • — Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
  • Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)
У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Приклади
  • хоч у Дніпро́ з мо́сту. Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — вовчим білетом в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний)
  • — Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
  • хоч з гори́ та в во́ду. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко)
  • Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
  • кра́ще (все одно́, що) з мо́сту та в во́ду. Як такого ходу, то лучче [краще] з мосту та в воду (Укр. присл.)
  • Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
  • — А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?..Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
  • Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр. присл.)

як соба́ка в човні́, зі сл. бу́ти, сиді́ти і т.ін.

диви́тися [пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т.ін.)] в о́чі кому--чому.

Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки. Приклади
  • [Мандрика:] Я зразу хотів сказати… вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О. Довженко)
  • Кожен повинен працювати так, щоб не було соромно перед самим собою, щоб можна було з спокійною совістю дивитися в очі товаришам (З газети)

па́льця в рот не клади́ кому і без додатка.

як (мов, ні́би і т.ін.) до́вбнею (молотко́м) уда́рити [по голові́ (в го́лову)] кого.

відісла́ти в музе́й що.

Що-небудь дуже старе чи зіпсоване настільки, що не можна ним користуватися. Приклади
  • Емку полковника Шумакова давно вже час би відіслати в музей, але шофер Покотило не міг його умовити помінять її на трофейну машину (С. Голованівський)

сме́ркнути в голові́.

вбива́ти / вби́ти собі́ в го́лову що.

Вперто, невідступно триматися якихось думок, переконань, намірів. Приклади
  • Клим і синок Олександра Підіпригори найкраще вчилися в церковноприходській школі, а тепер вбили собі в голови, що мають десь далі вчитися (М. Стельмах)
  • — Ви, пане Франко, таки справді чудний чоловік! Написати мені листа, приїхати до Коломиї, а потім вбити собі в голову, пробачте на слові, якусь дурницю (П. Колесник)

стримі́ти [гвіздко́м (цвя́хом)] в голові́ (у мо́зку і т.ін.).

ма́ти [всі] кле́пки в голові́, жарт.

опинИ́тися / опинЯ́тися в дурни́х (у ду́рнях).

лежа́ти в землі́ (в моги́лі).

Бути мертвим, похованим; покоїтися. Приклади
  • У могилі.. Лежить мій друг, що вмер за Ленінград (М. Рильський)
  • Перед її очима в круговороті виринали рідні обличчя, і поруч з живими воскресали й ті, що вже давно лежали в землі (М. Стельмах)

впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами.

Увічнювати. Приклади
  • впи́суватися в істо́рію золоти́ми лі́терами, пас. Національні герої та народні месники України в наше духовне життя входили спочатку через фольклор, потім через художню літературу, і вже тільки після цього їхні імена вписувалися золотими літерами в історію (З газети)
  • впи́саний в істо́рію золоти́ми лі́терами. — Пам'ятай, батьку, що наші імена вже вписані в історію золотими літерами (О. Довженко)
  • Золотими літерами вписують в історію Коліївщину — велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (З журналу)

в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т.ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т.ін.) кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т.ін. Приклади
  • — Ну, а коли сказала [дочка] про булочника — залицявся ам один хвиндрик до неї — то в мене й у очах позеленіло (Ю. Збанацький)
  • Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський)
  • У мене так мурав'ї [мурашки] й заходили поза спиною від отих Омелькових речей; аж дух у грудях сперло, в очах пожовтіло!.. (Панас Мирний)
  • Світ мені темний зробився: пожовкло, позеленіло в очах (Ганна Барвінок)
  • В ньому прокинувся голод, дикий, невгамовний, незборливий голод, від якого темніє в очах (П. Загребельний)
  • [Секлета Семенівна:] Ну за що ти мене образив гергепою? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! Мені уже жовкне в очах!.. (М. Куліш)
  • Ївга стоїть, як дерев'яна, труситься, в очах жовтіє. Ледве промовила: — Що се ти наробив? (Г. Квітка-Основ'яненко)

збира́тися (склада́тися) / зібра́тися (скла́стися) в [оди́н] кула́к.

Напружувати всі сили, волю, витримку; згуртовуватися. Приклади
  • У наше життя ввійшла якась свіжа хвиля, розрізнений колектив почав складатися в один кулак (Ю. Збанацький)
  • Іноді Чернишеві здавалося, що ворогові зараз видно все, до зірки на його пілотці.. А переборовши химеру, зачувши поблизу знайоме сопіння, знову збирався весь у напружений кулак і повз далі (О. Гончар)

вхопи́ти в оби́дві жме́ні, ірон.

Нічого не дістати. Приклади
  • [Кіндрат Антонович:] А я, здуру, шелесть за рушниками. І вхопив приданого, в обидві жмені вхопив!.. (М. Кропивницький)

впада́ти / впа́сти в дити́нство.

Втрачати здоровий глузд, діяти, міркувати, поводитися несерйозно. Приклади
  • Глібові дивно було вислуховувати батькові просторікування, що скидалися на маячіння коли не психічно хворої, то людини, яка на старості впала в дитинство (П. Кочура)
  • — Я не дозволяю говорити зі мною в такому тоні.— Ви впадаєте в дитинство,— відповів Тірсен.— Це старечий маразм (В. Собко)

би́ти в са́му ду́шу.

Глибоко вражати, дошкуляти, досаджаючи словами, діями. Приклади
  • би́ти в са́му боля́чку. Про неї-бо кажуть, що вона ні одного дня не може пробути без лайки. І Василина розуміє, в чий це город камінчик,.. відповідає їдучо, влучно, б'є в саму болячку (Г. Хоткевич)
  • — Хто тобі так сорочку, як Уляна, випере? — б'є Давида в саму душу, бо він, придивляючись до своїх наймитів, раніше дівчини збагнув, куди має нахилитися парубоче серце (М. Стельмах)

покопа́тися в свої́й па́м'яті.

плече́ в плече́ (до плеча́, з плече́м).

ду́мка майну́ла (сяйну́ла, бли́снула, пробі́гла і т.ін.) [в голові́] у кого, чиїй.

Хто-небудь раптово подумав про щось, додумався до чогось. Приклади
  • ду́мка прони́зала го́лови чиї (про всіх або багатьох). Зрозуміли. До них ішов офіцер. . Всі голови пронизала та сама думка (П. Загребельний)
  • ду́мка бли́скавкою мигну́ла в голові́. Думка про волів, про своє добро, ба й про життя власне блискавкою мигнула в голові кожного (М. Коцюбинський)
  • І раптом пекельна думка пробігла в голові Марусяка (Г. Хоткевич)
  • — Ой! Ще стеля завалиться та й мене вб'є! — блиснула в мене думка (І. Нечуй-Левицький)
  • Майнула думка повернути просто степом до Карасу (Іван Ле)

да́ти в три ши́ї кому.

Побити кого-небудь. Приклади
  • да́ти тришия́. Чи бач, у мене розходились! Я дам вам зараз тришия (І. Котляревський)
  • — Чого ти прийшов до мене? Лаятися? То йди собі заздалегідь, бо тілько пам'ятаючи давнє, я не велю тобі в три шиї дати (Панас Мирний)

трима́ти (держа́ти) себе́ в рука́х (в шо́рах і т.ін.).

Стримувати свої почуття, намагатися бути спокійним; володіти собою в незвичайній, складній ситуації. Приклади
  • Не визнання провини й не ніяковість, а бажання приховати від батька, як важко тримати себе в шорах, що в спілкуванні з дітьми важливо тримати нерви в руках (З газети)
  • Пиши мені хоч по кілька слів щодня, а то я забуду свою обіцянку держати себе в руках і зовсім скисну (М. Коцюбинський)
  • — Прошу не клопотатися: все піде найкраще,— запевнив Первоцвіт, який хоч і хвилювався, але умів тримати себе в руках (М. Ю. Тарновський)
  • От з ними [ледарями] й воюєш мало не щодня… Кипиш увесь, тамуєш у собі лютий вогонь і боїшся, щоб не зірватися, не розійтись, і дуже дорогою ціною тримаєш себе в руках (В. Кучер)

увійти́ в о́браз.

пуска́ти / пусти́ти в розхі́д (в розхо́д) кого.

проника́ти / прони́кнути в [саму́] ду́шу (в се́рце, до се́рця) кого, кому і без додатка.

вхо́дити (прихо́дити) / ввійти́ (прийти́) в но́рму.

Набувати нормального вигляду, стану. Приклади
  • Я було почала приходити трохи в норму, та сталася пригода: заболів зуб (Леся Українка)
  • У гірських переходах він був помітно схуд, а тепер знову ввійшов у норму, навіть ніби ще більше роздався в плечах (О. Гончар)
Ставати звичайним, відповідним до загальноприйнятих правил, установлених вимог і т.ін. Приклади
  • Скінчилася громадянська війна. Життя поступово входило в норму (Г. Григор'єв)

уда́ритися (полі́зти) в амбі́цію.

посади́ти в кало́шу кого.

в оби́два кінці́.

Туди й назад. Приклади
  • — Скільки ж це буде верстов? — запитав Григорія наш дід Семен..— А хто їх там лічив,— стримано відповів мандрівник..— Кажуть, двадцять тисяч в обидва кінці? (О. Довженко)

скака́ти (вска́кувати) / ско́чити (вско́чити) в гре́чку.

Зраджувати дружині (чоловікові); мати нешлюбні зв'язки. Розумиха набожно перехрестилась. Приклади
  • скака́ния в гре́чку. Більшої вини й не було, здається, в запорожців над оте скакания в гречку (П. Куліш)
  • — Чого це ти очі опускаєш, як на другий день після весілля? Може, десь в гречку вскочила та тепер глипаєш очима? (Григорій Тютюнник)
  • Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Л. Дмитерко)
  • Як би він не жив, та жив, аби в чужу гречку не вскакував (Укр. присл.)
  • [Зінька (сама):] Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці: заманулося на старість у гречку скакати (М. Кропивницький)
  • — Дивіться, ще оступимось… Скочимо в гречку. — А чого б не скочити? (Ю. Мушкетик)
  • І за що ж мусить погибати хоч би й оцей безталанний Олекса Сенчило? А Олекса Сенчило стоїть посеред колеса [присуджений до страти]. За те, що трапилось, може, зараз на віку, вскочити в гречку! (П. Куліш)
  • Якби він не жив, та жив, аби в чужу гречку не вскакував (Укр. присл.)
  • —Чого ж би вас бив Лелека?.. вдовою прожили чесно: все село знає.. Не сушіть голови задурно. — Дуже вже старий для мене. — Не скакатиме в гречку, дома сидітиме біля жінки (М. Лазорський)

бра́ти / взя́ти в ру́ки (до рук) кого.

Утихомирювати, приборкувати кого-небудь. Приклади
  • Треба брати до рук розперезаних обивательщиною провінціалів і розрядити гостроту подій (Іван Ле)
Зловити, упіймати, полонити кого-небудь. Приклади
  • Злодії позбігалися, кинулися шукати втікачку, далі взяли в руки стару відьму. Та божиться: — Аби мені очі повилазили,.. якщо я тут винна… (Три золоті сл.)
  • — Ну, гукнув Бертольд,— то байка! Я візьму співців тих в руки! Коли чує, десь близенько Залунали пісні гуки (Леся Українка)
Підкоряти кого-небудь своїй волі, примушувати коритися; керувати кимсь. Приклади
  • Мати під'юджувала Клима: — Не можеш узяти її [Вірку] до рук (Б. Харчук)
  • — Женити його [сина] з якою енергічною [енергійною] та господарною шляхтянкою, яка би порядно взяла його в руки (І. Франко)

без тя́ми (рідше без тя́мки, без тя́мку) [в голові́].

Нічого не усвідомлюючи; несамовито. Приклади
  • Співав [Лукин] довго, без тямки, уже всі перестали співати, а він все ще співав (Н. Кобринський)
  • Він стояв, наче чмелений, і якось без тямку дивився вниз своїми косими очима (Панас Мирний)
  • Прокіп.., не розбираючи, що то він косить,.. зайшов в бур'ян і без тямки в голові косив бур'яни, аж грабки дзвеніли (І. Нечуй-Левицький)
  • І ходжу я по місту без тями (В. Сосюра)

му́хи в но́сі гра́ють у кого, жарт.

загна́ти / заганя́ти в [тісни́й (глухи́й)] кут.

Переважити кого-небудь у чомусь, вигідно вирізнитися (за силою впливу, талантом і т.ін.). Приклади
  • Тепер у Вас в Галичині такі таланти появились, що заганяють у кут наших (М. Коцюбинський)
  • [Тиміш:] Нівроку собі, добрий з тебе теоретик.— Який там не є, а такого, як ти, в кут зажену,— відрізав Сашко (Д. Бедзик)
Перемогти. Приклади
  • [Ейнштейн:] Правда людська завжди необорна, її ніколи не загнати в кут (О. Левада)
кого. Поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Приклади
  • Ми аж ніяк не можемо примиритися з тим, що нас заганяють у глухий кут національного небуття (З газети)
  • Загадки літопису [Величка] продовжують вабити, дратувати і заганяти в тісний кут дослідників (Наука і культура..)
  • Загнав Лукавого в глухий кут, припер до муру й. . так сильно по голові черкнув, що цей. . простягнувся як довгий (Б. Лепкий)
  • Скалічили, розпотрошили [троянці]. І всіх в тісний загнали кут (І. Котляревський)

ма́ти Бо́га в се́рці (в животі́ і т.ін.).

в (на) ціні́.

Який коштує великі гроші; дорогий. Приклади
  • Мій хлібе рідний! Був ти на ціні В важкі літа, у бідні трудодні, В скупім пайку, у фронтовій траншеї (А. Малишко)
  • Земля тепер в ціні — по п'ятдесят карбованців десятину не купиш (Панас Мирний)

вла́зити (вкрада́тися) / влі́зти (вкра́стися) в ду́шу чию, кому і без додатка.

Будь-якими засобами домагатися чиєїсь прихильності, любові і т.ін. Приклади
  • Він умів підступити до кожного ректора, вмів улізти в його душу, прислужиться, притакуючи кожному його слову (О. Левада)
  • [Ярошенко:] Сьогодні я зрозумів усе! Як ти примчав до неї із звісткою про мою вигадану загибель. Як під машкарою мого друга місяць за місяцем вкрадався в її душу (О. Левада)
Глибоко зачіпати, хвилювати кого-небудь. Приклади
  • Його слова, підсолоджені горілкою та приправлені оселедцями, так і влазили в їх [селян] душі (І. Нечуй-Левицький)
Викликати почуття любові, прихильності і т.ін. Приклади
  • Мав хорошу він жінку Танюшу. (Прожили — як не є — двадцять літ!) Раптом — на тобі — влізла в душу Та, що навіть не глянула вслід (С. Олійник)
  • [Немилов:] Коли б ти знав, Семене, як вона мені дорога… [Сусляєв (зітхнув):] Знаю, друже, знаю. Такі вже ці жінки. І не помітиш, як в душу влізе… (І. Кочерга)
Дізнаватися про щось особисте, інтимне, про внутрішній світ, почуття, думки, наміри іншої людини або втручатися в них. Приклади
  • — У душу кожному не влізеш,— сказав після довгого роздуму Мстислав (А. Хижняк)
  • Раніше до чужого смутку, як до чужої роботи, і діла ніякого. Чи ж, може, нетактовним вважалося в душу влазити? (З газети)
  • Хай судять люди, хай говорять! — що ж робити? У серце моє, у душу ніхто не влізе, не загляне, що там твориться, які прокльони зриваються з язика на свій дурний розум (Панас Мирний)
  • Батуллі не Саїд. Цей турок в душу влазить, намагається її зогріти (Іван Ле)

[і (аж)] в (на) душі́ (на се́рці, у гру́дях, у п'я́тах і т.ін.) похоло́ло (похоло́нуло) перев. у кого, кому, безос.

Стало комусь страшно, моторошно від сильного хвилювання, раптового переляку тощо. Приклади
  • [Герасим:] Думав, що довідалась за гроші, аж всередині похолонуло (І. Карпенко-Карий)
  • Як уздрів його Трохим, так і руки і ноги опустилися, і у животі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Тут Денис так глянув на Трохима, що у того жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • У Христі аж у душі похолонуло від того реготу. Вона зразу догадалася, що Оришка тільки замина правду (Панас Мирний)
  • Макарові Івановичу аж у очах потемніло, аж у п'ятах похололо… От і справдилося його передчуття. От і нещастя… (М. Коцюбинський)
  • Павлові в очах потемніло, в грудях аж похололо (В. Кучер)
  • Михайлові похололо у грудях: учений забракує дисертацію (Р. Іваничук)
  • У грудях Зіньки похололо. Їй здалось, що збитий з ніг чоловік уже мертвий (А. Шиян)
  • Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю (Т. Шевченко)
  • А в мого сіромахи і на душі похололо. Пропав, — дума собі, а далі опам'ятався та й міркує (Легенди та перекази)
  • Як сказала вона це — в мене в душі похололо (І. Нечуй-Левицький)

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т.ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу.

Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Приклади
  • Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз)
  • — Другий день росинки в роті не мали, — додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч)
  • — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Тарновський)
  • — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало)
  • Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало)
  • — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко)
  • З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко)
  • Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко)
  • Старий бідкався, що вона зрання ріски в роті не мала (В. Минко)
  • Й ріски в роті не мав від самого ранку (В. Шевчук)

в душі́.

Приховано, нишком, не виявляючи зовні своїх почуттів. Приклади
  • — Ви, Тадею Станіславовичу, зволите сміятися в душі, що я ґрунтовно думаю про багатство (М. Стельмах)
  • — Я розскрекоталась, як сорока, а ви… мовчите. Певне, смієтеся в душі наді мною, що так безнастанно говорю! (Л. Мартович)

як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха (му́хи) у спа́сівку; як (мов, ні́би і т.ін.) спа́сівська (спасівча́на) му́ха, жарт.

не ма́ти [й] копі́йки (гроша́ і т.ін.) за душе́ю.

загляда́ти (зазира́ти) в кише́ню чию.

Жити на чиємусь утриманні, залежати матеріально від когось. Приклади
  • Вона, вирушивши в далеку життєву путь, матиме такий же духовний багаж, як чоловік, і не зазиратиме в його кишеню (С. Добровольський)

лежа́ти в руїнах.

Бути зруйнованим, ущент розбитим ( перев. про будівлі, населені пункти і т.ін.). Приклади
  • Він полишив у себе за плечима Європу, яка ще лежала в руїнах (П. Загребельний)
  • А тридцятилітня війна у Європі, вона ж тільки щойно закінчилась, коли почалася наша національно-визвольна під проводом Богдана Хмельницького. Європа лежала в руїнах, собаки вили на попелищах (Л. Костенко)
  • Січ лежить у руїнах, неначе давня Троя (І. Нечуй-Левицький)

втопта́ти в багню́ку (в багно́, в зе́млю і т.ін.) кого.

Заплямувати, зганьбити, дискредитувати когось. Приклади
  • — А отой [Польський] мене доїв, той мене в землю втоптав! — і Порох знову заходив по хаті (Панас Мирний)
  • — Пусти його, се добра людина: у багно тебе не втопче (П. Куліш)
  • — Хіба німці не втоптали в багнюку свого Гете і Шіллера? — казав він [Гречкун] (Ю. Бедзик)

як (мов, ні́би і т.ін.) кво́чка в обича́йці, зі сл. сиді́ти і под.

стоя́ти в голові́ у кого, кому і без додатка.

на (в) честь чию, кого, чого.

Для вираження поваги, пошани кому-, чому-небудь, для підтвердження визнання когось, чогось і т.ін. Приклади
  • — Хрестили його у нашій церкві, назвали в дідову честь теж Петром (М. Стельмах)
  • Вечірка на честь приїзду гостя почалася (Ю. Яновський)
  • У вересні 1934 року вся країна святкувала вісімдесятиріччя життя і шістдесятиріччя творчості Мічуріна. Робітники і колгоспники влаштували в місті на його честь урочисту демонстрацію (О. Довженко)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ві́чі (в о́чі, межи́ о́чі і т.ін.) кому.

ка́нути в Лету.

Зникнути безслідно. Приклади
  • І знову ім'я талановитого публіциста Василя Чечв'янського.. кануло в Лету (З журналу)

проводи́ти / прове́сти в життя́ що.

загляда́ти (зазира́ти) в горшки́ чиї.

Виявляти зайву, надмірну цікавість до особистого родинного життя кого-небудь, втручатися без потреби в чужі справи. Приклади
  • Ніхто з сусід більше не зважувався зазирати в Микитині горшки, ніхто не сікався з порадами, ніхто не каламутив спокою (Л. Яновська)
  • — Яке тобі діло до того, що в нашій хаті робиться? Нащо тобі заглядати в наші горшки? (І. Нечуй-Левицький)

проводжа́ти (прово́дити) / провести́ в оста́нню путь (доро́гу) кого.

в цьо́му ду́сі .

Подібне. Приклади
  • — Що вчинене зло з закономірністю бумеранга має до лиходійника повернутись, то це, я гадаю, й наука з часом пояснить… Невідомі ще якісь біоструми відкриє чи щось у цьому дусі (О. Гончар)

трима́ти (держа́ти) в по́лі зо́ру що, книжн.

Постійно зважати на що-небудь, не випускати з уваги чогось. Приклади
  • Адміністрація підприємства постійно тримає у полі зору питання механізації та автоматизації виробництва, поліпшення якості продукції (З газети)
  • Жінки весь час тримають у полі зору той свій орієнтир, засльозеними від вітру очима окидають далеч та рештки станції, де, за їхнім припущенням, має бути польовий госпіталь (О. Гончар)

відта́нути (відійти́) се́рцем (душе́ю).

Стати добрішим, чуйнішим. Приклади
  • відта́нути в душі́ у кого. Видно, щось відтануло в душі у Васькова, що він вирішив заговорити з Варварою (Л. Первомайський)
  • Уснопкувала.., як на виставку,— моторна в'язальниця. І — чого раніш майже не було — раптом відтанув душею, ворухнулося в ньому щось тепле, родинне (О. Гончар)
Перестати сердитися, гніватися, ображатися на кого-небудь. Приклади
  • Допитливих очей Чучка Олексій не витримав і ще густіше почервонів. — Говори, — трохи відійшовши серцем, зажадав скретар райкому (В. Логвиненко)
  • Навіть в цей вечір, коли її руки так трепетно брали свій атестат зрілості та срібну медаль, не стала дочка по-справжньому веселою, не відтанула душею, не забула, видно, вчорашньої сварки з ним (О. Гончар)
  • Тато уже перегорів, відтанув серцем (А. Дімаров)

В охо́ту, з дієсл.

Із задоволенням, добре і т.ін. Приклади
  • В охоту попрацювати; в охоту поговорити.
  • Як попоробиш до поту, то їстимеш в охоту (Сл. Б. Грінченка)

попа́сти / попада́ти в тон чий, кому і без додатка.

загна́тися в літа́.

Постаршати, зробитися немолодим, статечним. Приклади
  • Вона була в них одиначка, тож родичі були певні, що ще лучиться [трапиться] їй якийсь королевич. А то ніхто не лучався. Зашкодило їй те, що загналася в літа (Л. Мартович)

кров ударя́є (бу́хає) / уда́рила (забу́хала) в го́лову (до голови́ і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади
  • Отемнений кінь, спотикаючись, ніс його далі та й далі. І кров уже вдарила в голову (О. Ільченко)
  • Петро Федорович устав; кров ударила в голову; потемніло в очах (Панас Мирний)
  • Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (М. Коцюбинський)

[і] в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш і т.ін.) кого.

Хтось дуже хитрий, спритний, вміє вийти з будь-якої складної ситуації і нікому не вдається довести його причетність до чогось, спіймати на чому-небудь. Приклади
  • сам чорт у сту́пі не влу́чить. — Мама сказала, що ти крутійка і що тебе сам чорт у ступі не влучить (О. Копиленко)
  • і в сту́пі не потра́пиш. — Вас усіх з вашими витребеньками і в ступі не потрапиш, — сердито сказала Варвара Павлівна (В. Собко)
  • Не тільки редактор Правди, а й усі народовці львівські держали себе в цій справі так, що, кажуть, і в ступі їх не спіймаєш (М. Драгоманов)
  • — А тебе, шилохвостий, напевне, і в ступі не втовчеш,— косував на нього дід (М. Стельмах)
  • Не раз уже й Хома терпів через плутощі шуряка… Він тобі з піску мотузку суче, а ти його в ступі не влучиш (Я. Гримайло)
  • Діда і в ступі не влучиш… Сказав одні слова, а думає, мабуть, мішок витрушений, по-іншому (В. Большак)
  • Володьку зачепи — на ходу вигадає сто пояснень, такого в ступі не влучиш (О. Гончар)
  • Тепер, за давністю літ, неможливо відшукати слід запропащеної рукописі [рукопису], та й винуватців того запропащення теж у ступі не влучиш (Леся Українка)

лі́зти (рідше зала́зити) / залі́зти в ду́шу кому, чию, до кого і без додатка.

Всіляко намагатися сподобатися комусь; закохувати когось в себе. Приклади
  • [Гнат (один):] А очі, очі як горіли в неї!…. Бач, як залізла знов у душу! (І. Карпенко-Карий)
  • [Андрій:] Не залазь ти їй в душу, чуєш, не залазь. Не для тебе вона! (З. Мороз)
Турбувати, дошкуляти і т.ін. (про що-небудь). Приклади
  • залі́зти в са́му ду́шу. Як той ірод, залізло [лихо] в саму душу (Панас Мирний)
  • Облесний бабин голосок залазив Насті в душу (Я. Качура)
Спонукати когось до відвертості всупереч його бажанню. Приклади
  • Пан прокурор залазив у душу обвинувачуваних (І. Франко)
  • Розпитувати так і не наважився — бо то ж лізти людині в душу (З газети)
  • Буває, лізуть до тебе в душу з хамловитими допитками (О. Гончар)
  • — К чорту всі ваші сподіванки,— ввічливо прогарчав Анрі-Жак,— з якої речі ви лізете до мене в душу? (Ю. Яновський)
Втручатися в чиїсь особисті справи. Приклади
  • — Та чи я в твою душу лізу? — сказала тітка Майорчик.— Може, воно й справді все не так (Є. Гуцало)
  • А хай не намагається до неї в душу залізти! Вона цього нікому не дозволить (В. Собко)
Виявляючи удавану люб'язність, приязнь до когось, добиватися його довір'я, прихильності. Приклади
  • лі́зти зміє́ю в ду́шу. — Прикидається сердечним другом, лізе змією в душу!.. (В. Шевчук)
  • В душі господарям лізуть, щоб потім самим панувати (М. Зеров)
  • Спритний, чіпкий, він [Тимошка] розпустив жаднющі щупальці.. Кожному заліз у душу непомітно (П. Рєзніков)
  • П. Ольга ідеальна товаришка, з тих, що не лізуть силоміць в душу (Леся Українка)
Намагатися зрозуміти когось, дізнатися про його наміри, думки, бажання і т.ін. Приклади
  • — Хто ж його знає. Хіба до чужого залізеш у душу? (Григорій Тютюнник)
  • Декого вже розкусила Марія і її порадники, та всім не залізеш у душу (А. Хижняк)
  • Як він пильно приглядається, як хитро залазить у душу (Ю. Бедзик)

хоч в о́ко (в о́чі) стрель.

убира́тися / убра́тися з дра́нки в перепера́нку.

диви́тися / гля́нути в ко́рінь чого і без додатка.

Глибоко вникати в суть чого-небудь, звертати увагу на головне, істотне, суттєве. Приклади
  • Ніхто з учених не зміг глянути в корінь поетового родоводу бодай на сторіччя (З газети)
  • [Назар:] Ти ж у корінь мусиш дивитись, Якове. [Яків:] Я ж хотів, щоб найкраще було (М. Зарудний)

лі́зти в пани́, зневажл.

Ставати експлуататором. Приклади
  • — По-моєму, не лізь у пани, не висисай з народу крові (Панас Мирний)
Намагатися будь-що розбагатіти, посісти видне місце в суспільстві. Приклади
  • І про Колісника пішла по городу недобра чутка: накрав земських грошей,.. Он тепер хто посяде добро панське, хто у пани лізе (Панас Мирний)

ні за я́кі ска́рби́ [в сві́ті].

ходи́ти в шо́рах.

лі́зти / залі́зти (полі́зти) в петлю́.

Наражати себе на смертельну небезпеку, свідомо ризикувати своїм життям. Приклади
  • Хуторянину думалось одне: розсипав він свої дні, як темну росу, і заліз у петлю (М. Стельмах)
  • — Нащо самим у петлю лізти?… Пропадем, усі пропадем (О. Гончар)
Гинути, потрапивши у безвихідне становище. Приклади
  • — Тобі, з твоїм характером, треба стати на одному. А то заробиш чахотку. Чи й… — обірвала, прикусила язика. Ірина сама доказала в думці: Полізеш у петлю (Ю. Мушкетик)
до кого. Потрапляти в залежність до когось. Приклади
  • На такому наділі не розженешся, хіба що в петлю до панів та глитаїв залізеш (І. Цюпа)

йде в ру́ки.

Що-небудь дістається дуже легко, без будь-яких зусиль. Приклади
  • Тепер твої всі Гальки й всі Маруськи, бо хлопець ти, нівроку, показний.. Як хочеш, сину, Маєш розум теж. Але ж подумай, щастя йде у руки. Невже від себещастя одіпхнеш? (Л. Костенко)

лови́ти / пійма́ти (впійма́ти і т.ін.) в сі́ті кого.

Намагатися заплутати когось у розмові, дізнатися про кого-, що-небудь, вивідати якісь відомості, свідчення і т.ін. Приклади
  • Вони [слідчі] й мене ловили в сіті (Т. Масенко)

уда́ритися в сльо́зи.

ста́вити в (на) одну́ лі́нію кого--що.

загляда́ти (зазира́ти) в ру́ки (до рук) кому.

Розраховувати на чию-небудь допомогу, чекати від кого-небудь підтримки грошима. Приклади
  • Чи довго я тут буду зазирати людям в руки — за грішми (В. Стефаник)
  • Дух народу — незборима сила, коли не ждуть манну з неба, а товчуть просо, не заглядають комусь до рук, а діють (Ю. Яновський)

ки́нутися в го́лову кому.

Хто-небудь несподівано, раптово пригадав щось. Приклади
  • Товариська зрада, докора — разом кинулись йому в голову, схопили за серце… (Панас Мирний)

як Сірко́ в (на) база́рі, зі сл. пропа́сти і под.

натира́ти / нате́рти пе́рцю в ніс кому, жарт.

запрягти́ / запряга́ти в ярмо́ кого.

Поневолити, примусити тяжко працювати на себе. Приклади
  • Людей запрягають В тяжкі ярма, Орють лихо, лихом засівають, А що вродить, побачите, Які будуть жнива! (Т. Шевченко)
  • Чи вже собі ми ради не дамо, що й Вишневецький, виродок Ярема, свій власний кат, запріг тебе [Україну] в ярмо?! (Л. Костенко)
  • Трикляття королю, полигачеві дуків, Що нас запріг облудою в ярмо (П. Грабовський)

ме́рзлого в петрі́вку кому, зі сл. хо́четься, корти́ть і т.ін.

сіль тобі́ на язи́к [печи́на в зу́би (у ві́чі)].

вихо́дити / ви́йти в світ.

Видаватися, друкуватися (про друковану продукцію). Приклади
  • ви́хід у світ. Серед статей, що з'явилися з нагоди виходу у світ празького Кобзаря, найґрунтовнішою та найціннішою була розвідка Е.Дюрана (З журналу)
  • Ті нечисленні українські книжки, які тоді [у 80-х роках] виходили в світ, друкувалися майже виключно в Києві (В. Самійленко)

проруба́ти вікно́ [в Євро́пу і т.ін.].

в уся́кому (уся́кім) ра́зі.

У будь-якому випадку; принаймні. Приклади
  • — У всякому разі, була вже така пора, коли ніхто нікого на робочих пунктах не наймає і робітники лежать там сердиті та понурі, як мухи восени (В. Винниченко)
  • Значна частина поетичної спадщини Шевченка написана силабічними, в усякому разі не силаботонічними в уживаному розумінні слова розмірами (М. Рильський)

загляда́ти в рот кому.

Запобігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось, догідливо прислухаючись до кожного його слова. Приклади
  • Залишалися горді, незалежні люди, які мають свою думку. Вони й тепер у рот начальству не заглядають і не визнають найвищих авторитетів (З газети)
  • Керівник духу не терпів людей, які забували заглядати йому в рот (З журналу)

пійма́ти (спійма́ти і т.ін.) сини́цю в ру́ку.

ду́мка (га́дка) запада́є (лі́зе, прихо́дить і т.ін.) / запа́ла (влі́зла, прийшла́ і т.ін.) [в го́лову (до голови́)] кому, чию (чиєї) і без додатка.

Хто-небудь починає думати над чимсь. Приклади
  • в го́лову сту́кала ду́мка. Віталій.., припавши до ілюмінатора, напружено дослухався до неба, а в голову стукала… думка: Ми — ціль!.. Нас летять бомбити! (О. Гончар)
  • Одного дня попові прийшла гадка: полетіти з воронами аж під саме небо і подивитися, яке воно є (Казки Буковини..)
  • Очі Марусяка наливалися кров'ю. В перший раз прийшла йому до голови гадка, що дійсно: захотіла — пішла [Маруся].., захотіла — назад вернула си [вернулася] (Г. Хоткевич)
  • — Отже, що я тобі, Федоре, скажу,— почав Олексій Іванович,— щоб ти не думав про мене такого, щоб часом і гадка ніколи не западала про те в твою голову, то я тебе навіки від панщини увільняю (Панас Мирний)
  • Мимоволі приходила у голову думка: Ну, як устане, та розвернеться..! (Г. Хоткевич)
  • Не раз йому [Федорові] западала думка: втекти куди-небудь… світ за очі (Панас Мирний)

ви́пустити / випуска́ти в світ що.

Видати, опублікувати, надрукувати. Приклади
  • Видавництво Академії наук УРСР випустило в світ перший том творів видатного українського філософа й письменника Григорія Савича Сковороди (З газети)
  • Дозволяю собі піднести Вам на спомин частину своїх творів, що довелося до сього часу випустити в світ окремим виданням (Панас Мирний)
Створити що-небудь. Приклади
  • І даремно по ночах… гупали дзвіниці, щоб люди рятували панський хліб чи оселі. Люди залишалися самі по собі, а вогонь теж сам по собі, неначе його й не рука людини широко випустила в світ (М. Стельмах)

купува́ти / купи́ти кота́ в мішку́.

Придбавати невідомо що, не бачачи й не знаючи його суті, властивостей. Приклади
  • Майже в усіх анотаціях можна прочитати приблизно такі слова: Книжка яскраво оформлена, з гарними ілюстраціями. А коли магазини її одержують, то виявляється, що вона оформлена без смаку. . От і виходить: купили, як то кажуть, кота в мішку (З газети)
  • [Шрамек:] Кожний, хто чує її гру.., каже: панно Шрамек, ви своєю скрипкою королів покорите.. Ходив я до імпресаріїв, але ця наволоч тільки посміхається… Ми не дурні кота в мішку купувати,— відповіли мені (Я. Галан)

загляда́ти (зазира́ти) / загля́нути (зазирну́ти) в ду́шу (се́рце) кого, кому, чию (чиє).

Намагатися зрозуміти почуття, думки, сутність і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • подиви́тись у ду́шу. [Лео Ерліх:] Тепер ви бачите, панове, що значить талант. Він живе там, де хоче.. . І ніхто зрячий не побачив цього таланту. Бо зрячі дивились на шкіру, а сліпий подивився в душу (І. Кочерга)
  • А хочеш любові людям — то в серце їм заглянь (А. Малишко)
  • [Грицько:] Ще раз у власне серце зазирну; І якщо там Маруся переважить, Зроблю, як кажеш, відсахнуся Галі І до Марусі старостів зашлю (В. Самійленко)
  • Схотілось мені заглянути в душу старого, чи справді охолодили її так літа.., чи усе… справді вже заглухло, висохло і порепалось, як той степ в довгу засуху (О. Стороженко)

стоя́ти в одно́му ряду́.

в ду́сі чого.

Відповідно до певних вимог, настанов; у певному напрямку. Приклади
  • Полк присягнув на вірність Україні і це було в дусі подій 90-х років 20-го століття (З газети)
  • Працювати в дусі часу (З газети)

як му́сі в меду́ кому, жарт.

сту́кати / сту́кнути в го́лову.

вига́дувати (ви́гадати) таке́, що і в борщ не кри́шать.

Говорити нісенітниці, дурниці. Приклади
  • — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець)

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь і под.

пекти́ в са́мі печінки́ кого.

би́ти в лита́вр́и.

Торжествувати. Приклади
  • Ще недавно наша критика била в литаври, прогнозуючи широкий поступ малої прози. З'явилися навіть дисертації про шляхи її розвитку (З журналу)

трима́тися в тіні́.

вбира́ти (втя́гувати) / ввібра́ти (втягти́, втягну́ти) го́лову в пле́чі.

Знітитися від чого-небудь (від страху, сорому тощо). Приклади
  • — Полозенко втяг голову в плечі, немов слимак у власну мушлю, і вже мовчки слухав суперечки про природу (І. Цюпа)
  • Сльоза, увібравши голову в гострі плечі, ніби переляканий заєць, уже ввірився ногма (П. Панч)
  • Наказ німецького коменданта був вислуханий при повній тиші. Навіть ліве крило не ворушилося, а стояло, увібравши голову в плечі (Григорій Тютюнник)

па́дати / впа́сти в оча́х кого, чиїх.

Втрачати авторитет і повагу до себе з боку інших або потрапляти у становище, яке заслуговує осуду. Приклади
  • Чим нижче падав в очах військ Денікін, тим вище підносився він, Врангель, в своєму ореолі вигнанця (О. Гончар)

побува́ти в ду́рнях.

все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому.

Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь. Приклади
  • Юрко відчув, як усе всередині у нього обірвалось. Вели його батька (І. Багмут)
  • З яким нетерпінням вичікувала вона хвилини появи його [листоноші], і коли приходив з порожніми руками, їй обривалось щось всередині (В. Гжицький)

не в лада́х з ким--чим і без додатка, зі сл. бу́ти, жи́ти і т.ін.

у по́ті [свого] чола́ ́(́лиця́)́.

Докладаючи великих зусиль; напружено, самовіддано і т.ін. Приклади
  • в поту́ лиця́. Як праотець Адам, ходжу я тут за плугом, В поту лиця свій хліб насущний їм (П. Куліш)
  • У поті свого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий.. Бо ти порох,— і до пороху вернешся (Біблія, кн. Буття, 3, 19)
  • Буде живою душа — зможемо і хліб виростити на своїй землі, хоч і в поті свого чола! (З журналу)
  • Величезна кількість же малих людей, отих, що здобували у поті чола свого хліб,.. позбавлена зараз перспективи і жодної надії (О. Довженко)
  • Бог… пронав їх [Адама і Єву] з раю на грішну землю, суворо сказавши, що будуть вони здобувати гіркий хліб у поті чола свого (І. Цюпа)
  • Микола з Андрієм трудилися в поті чола (Ю. Збанацький)
  • Яка вона все-таки, безконечна — соціальна нива! Якщо, звісно, поратися на ній в поті чола (З газети)
  • Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто в поті чола добуває хліб (М. Коцюбинський)
  • Цілісіньку ніч носили й носили в поті чола землю й насипали гору (Легенди..)

[і] в рот не бра́ти / не взя́ти чого.

Не їсти, не пити нічого. Приклади
  • — Став лишень нам око вина та вари мамалигу,— каже Хаброня.— А я кажу: — Як хочете, то ставте, про мене, й десять ок, а я і в рот не візьму… (І. Нечуй-Левицький)
  • Пан Халявський і у рот нічого не бере, а пан Забрьоха — не узяв його чорт (Г. Квітка-Основ'яненко)
Зовсім не вживати спиртного. Приклади
  • Висповідаюсь і дам зарік і в рот не брати ні горілки, ні вина (І. Нечуй-Левицький)

сіда́ти / сі́сти в калю́жу.

в сирі́й землі́ гни́ти.

Бути мертвим, вмерти. Приклади
  • Нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський)
  • Хотів фашист на Вкраїні жити, але прийшлося йому, собаці, в сирій землі гнити (Укр. присл.)

вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в раху́бу).

Виявлятися причетним до чого-небудь поганого, осудливого, бути замішаним у чомусь. Приклади
  • Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть, не сказавши ні слова, Йонька плювався всю дорогу.., всю вину звалив на хлопців: — Через вас, белебенів, у халепу вскочив (Григорій Тютюнник)
Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т.ін.; зробити собі клопіт. Приклади
  • Він підтюпцем рушив униз, розуміючи вже, що встряв у якусь рахубу (С. Голованівський)
  • — Отак і повинні ми відчувати твердість влади, — глибокодумно прорік Кошіль, тільки зараз збагнувши, в яку халепу він ускочив через свою дурість (М. Стельмах)
  • — Потім на розпити Смирнова Артемові довелось розповісти, де він зіткнувся з Лиходієм і як замалим не вскочив в халепу з своєю липовою посвідкою (А. Головко)

в оди́н миг (мент), перев. з дієсл.

Дуже швидко, миттю. Приклади
  • в оди́н мет. Кармель в один мет, як її забачив, скочив з воза і опинився коло дівчини (Марко Вовчок)
  • Кореспондент… покрутив чорного ґудзика у фотоапараті.— Тепер присядьте… Я вас в один мент візьму на приціл (Ю. Мушкетик)
  • В один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї (М. Коцюбинський)
  • Її жаль перекинувся в один миг у велику радість (Л. Мартович)

як соро́ка в (на го́лу) кі́стку, зі сл. диви́тися, загляда́ти і т.ін.

як в апте́ці, жарт.

уклада́ти / укла́сти в ко́пи, згруб.

в обрі́з чого, рідше кого.

Ледве вистачає, дуже мало чогось, когось. Приклади
  • — Їхати йому далеко,— продовжував Умган,— а оленів у нього в обріз (І. Багмут)
  • — Грошей в обріз. Вся надія на буряки (М. Руденко)
  • І грошей саме в обріз, і квартира… тісненька (Н. Рибак)
  • — Часу в обріз…— Батальйонний комісар, чути, через силу долає одишку (Н. Тихий)
  • Води на території республіки в обріз (З газети)
  • — Людей не вистачає, тракторів мало, насіння в обріз (В. Кучер)

полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му).

Призвести себе до смерті, позбавити себе життя, померти. Приклади
  • Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним [Петрусем] у могилу полізла (Грицько Григоренко)
  • живи́й у я́му (у моги́лу┌64254) полі́зеш. Було б здоров'я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко)
  • — Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу)
  • Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді [тоді] не буду жить чрез силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський)

взя́ти / бра́ти втямки́.

Добре запам'ятати що-небудь. Приклади
  • — Зірки на пілотках щоб сяяли від вас на двоє гін вперед! Зрозуміло?.. На тебе світ очима пряде, стежить, як ти сів, як устав, як рушив, як пішов!.. Все це мусите собі назавжди взяти втямки та й тримати голову високо (О. Гончар)
Усвідомити, збагнути, зрозуміти що-небудь. Приклади
  • Ніяк я не візьму в толк з маминих листів, чи витримала ти Закон Божий (Леся Українка)
  • взя́ти в толк. [Наталка:] Бог з вами, добродію!.. Що ви говорите! Я річі вашої в толк собі не візьму… (І. Котляревський)
  • — Чи можете у тямки взяти ви, Що горя мав я вище голови (М. Зеров)
  • взя́ти у тя́мку. — Наші догадуються, хто це похазяйнував, та мовчать, а пан у тямку ніяк не візьме (Панас Мирний)
  • Не знав [дід Йосип] письма, а через те нічого не брав утямки у тих мудрих книжках, якими так любив хвастать Кривенко (Д. Бедзик)
  • З тиждень Кирило Вередливий дзвінко торохтів цепом. Хуторяни ніяк не могли взяти утямки: де це скупий-перескупий Кирило такого злющого барбоса придбав (О. Ковінька)
  • Щось я втямки не візьму. Так чого ж, вибачай, чоловіче, ти йшов сюди? (С. Скляренко)
  • Жінка Тельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу (М. Коцюбинський)

не ма́ти гара́зду в голові́.

здава́ти / зда́ти в архі́в (до архі́ву).

кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. Приклади
  • [Орест:] Коли пропало, то вже не поправиш… [Острожин:] Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів? (Леся Українка)
що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. Приклади
  • Щоб дідько взяв злобу й ненависить, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський)
  • здава́ти на склад. Тяжко було розставатися із мрією стільки літ, здавати на склад усю свою дія́льність (Г. Хоткевич)
  • [Божко:] Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога (С. Голованівський)

ужали́ти в се́рце.

не в лоб, так по ло́бі (по ло́бу), жарт.

у миг (мить) о́ка, перев. з дієсл.

Дуже швидко, миттєво. Приклади
  • в оди́н миг о́ка. Вони почали стиха підгарчувати один на одного і в один миг ока розлютувались (І. Нечуй-Левицький)
  • Відбулося все у миг ока (З газети)
  • Марійка метнулася до потайного ходу, владно потягла за собою Івана… В мить ока вони опинилися за стодолою (Г. Колісник)

[і] кри́хти (рі́ски, роси́нки і т.ін.) в ро́ті не було́ у кого.

Хто-небудь дуже голодний; зовсім нічого не їв. Приклади
  • — Я не маю часу. Бійтеся бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Г. Хоткевич)
  • й кри́хти в рот не бра́ти. — Може, гарячого чого з'їси?.. Ти ж учора й крихти в рот не брала (С. Руданський)
  • — В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті,— сказала Галина Андріївна (Є. Кротевич)
  • [Старшина (дивиться у вікно):] Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було… (М. Кропивницький)
  • Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому (А. Головко)

іти́ в одні́й упря́жці перев. кому.

Спільно діяти, докладаючи певних зусиль у досягненні чого-небудь. Приклади
  • Що ж, братенику, видно, нам удвох в одній упряжці не йти доведеться ділитися (М. Стельмах)
  • — Як там не є, а нам іти в одній упряжці, Олексію Гнатовичу (І. Цюпа)

замани́ти в свої́ сі́ті кого.

Зваблюючи чимось, змусити підкоритися, піддатися. Приклади
  • Він [Борис] зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра, очевидно, всіма способами старалась заманити його в свої сіті (І. Франко)

врости́ в зе́млю.

Завмерти, заклякнути на місці від великої несподіванки чи сильного хвилювання, страху тощо. Приклади
  • В повітрі смужкою блиснула шабля, і жінка з переляку зіщулилась, вросла в землю (М. Стельмах)
  • Юра Мольфар стояв по той бік вориння і дивився на неї. Вона хотіла крикнуть на нього — і не могла… Намагалась втекти — і вросла в землю (М. Коцюбинський)

трима́ти (держа́ти) в голові́ (в умі́) що.

Постійно пам'ятати що-небудь, не забувати чогось. Приклади
  • — Говори з ними [з чорними ангелами] спокійно, не дайся, щоб піймали на брехні і постійно тримай у голові — то не люди! (Валерій Шевчук)
  • Він, Дорохтей, усі борги тримав у голові, а Терентій розкрутив таке колесо, що ніяка пам'ять усього не втримає (М. Стельмах)
  • Неграмотному треба все в голові тримати, часом і забудеться, а грамотний записав — папір не голова — з нього не втече (М. Коцюбинський)

оберну́тися в ніщо́.

да́тися / дава́тися в па́м'ять (в па́м'ятки, впо́мки, втя́мки) перев. кому.

Надовго, добре запам'ятатися, вразивши чимсь. Приклади
  • — Ми маленькі людці, то тим вашій милості, князю, і не далися втямки,— сказала Тодозя (І. Нечуй-Левицький)
  • Дався той день упомки Кирилові Івановичу: і досі він його без того, щоб не заскреготати зубами, згадати не може (Панас Мирний)
  • — Я змалку тут живу і пам'ятаю все.. Найбільше в пам'ятки далися білополяки (Народні оповідання)
  • Дався він Галині Горленко в пам'ять, отой січений, і тепер ось так наявно постав перед нею… (Є. Кротевич)

не в ті ру́ки, зі сл. потрапля́ти і под.

лі́зти в па́щу (в па́зури і т.ін.) [до] кого, [до] чого, кому, чому і без додатка.

Наражати себе на велику неприємність, смертельну небезпеку. Приклади
  • — Лізти в пащу, в пазури Третього відділення… Даруй, не бачу ніякого глузду (Ю. Яновський). — На біса було лізти в пельку?! Нехай би собі тікали [шведи], скільки влізе (Ю. Яновський)

з кінця́ в кіне́ць; від кінця́ до кінця́, з дієсл.

У різні боки. Приклади
  • З гір, із далеких лісів ринуть в долину вітри, шарпаються з кінця в кінець (П. Колесник)
  • Шатнулась-мотнулась [Оксана] із кінця в кінець, веде низку дівчат і приговорює: Та чого ви будете сидіти по хатах? (Г. Квітка-Основ'яненко)
Повністю, весь. Приклади
  • Він ще раз проходить його [двір] од кінця до кінця, самотній і безпомічний (М. Коцюбинський)

вхо́дити / ввійти́ в плоть і [в] кров, книжн.

кого, чого. Ставати невід'ємною складовою частиною, основною особливістю, рисою чи властивістю кого-, чого-небудь. Приклади
  • увійти́ в кров і плоть. Нерозривна єдність літератури російської і української проявляється, цілком зрозуміло, не лише в деклараціях. Вона стала традицією, увійшла в кров і плоть наших письменників (А. Крижанівський)
  • Ідея еволюції матерії, що увійшла вже в плоть і кров усього сучасного природознавства, найбільшого значення набула в біології (Вибр. праці М. Г. Холодного)
Правдиво, природно грати кого-небудь, перевтілюватися в когось. Приклади
  • Актор дуже швидко входив у свою роль.
перев. вхо́дити / ввійти́ в кров, кому і без додатка. Ставати звичним або необхідним для кого-небудь. Приклади
  • Це приятелювання не припинялося з давніх-давен і справді було безкорисливим, увійшло в кров, і друзі рідними поробилися (Іван Ле)
  • Вони всі вже були добре обстріляні, і солдатські суворі звичаї входили їм у кров (О. Гончар)

прола́зити / пролі́зти в шпа́рку.

в кула́к, зі сл. хли́пати, смія́тися і т.ін.

Нишком, крадькома, потай. Приклади
  • Михайло сміявся в кулак, одвернувшись назад (Олесь Досвітній)
  • І Ганна що їй не робила, Ніякої ради не дала. Сама з царицею горювала, І сльози рукавом втирала, І хлипала собі в кулак (І. Котляревський)

в одну́ мить, перев. з дієсл.

За дуже короткий час. Приклади
  • Кожне серйозне рішення в бізнесі може в одну мить призвести до процвітання чи зробити банкрутом, як уже пощастить (З газети)
  • Вона поприбирала, повимивала, повичищала все чисто в хаті в одну мить (І. Нечуй-Левицький)
Дуже швидко, миттєво. Приклади
  • в єди́ну мить. В єдину мить відійшло вбік усе, про що мріялось (О. Гончар)
  • Калинка, сам ще того не відаючи, в одну мить перетворився в небезпечну для нашої країни людину, державного злочинця, ворога народу, нерозривною часткою якого він був (А. Дімаров)
  • За димом палахнуло полум'я й обхопило клуню в одну мить (І. Нечуй-Левицький)
  • Василь напряг усі сили і в одну мить, то зігнувшись, то вигнувшись, штовхнув по спині Габелка (Панас Мирний)

ці́литися / приці́литися в то́чку.

впада́ти / впа́сти в па́м'ять (в па́м'яті) кому.

Запам'ятовуватися. Приклади
  • Добре йому впали у пам'яті і той вечір весни молодої, і навіть та квіточка бузкова, що, пахуча, розгорталася в темному вечорі (Марко Вовчок)

не в лад.

в одну́ секу́нду.

Дуже швидко; миттєво. Приклади
  • Щось невиразне, але без краю прекрасне промайнуло перед ним в одну секунду (О. Гончар)

заби́ти [собі́] в го́лову що.

Вперто дотримуватися якихось переконань, поглядів, намірів і т.ін. ( перев. неправильних). Приклади
  • Ще забила [Горпина] собі в голову, що вже не побачить на цім світі сина (Грицько Григоренко)
  • Він [Гриць] був не з тих, що раз забивши що в голову, довіку тому слугують, готові стати проти всього світу за те, що вони думають, у що вірять (Панас Мирний)

держа́ти (трима́ти) ві́жки в рука́х.

Володіти ситуацією, керувати чим-небудь. Приклади
  • Секретар повіткому виявилася говіркою, сердечною дівчиною. За п'ять хвилин вона вже, як кажуть, тримала віжки в руках і спрямовувала хід розмови, куди їй хотілося (В. Речмедін)

вбива́тися / вби́тися в ті́ло (зневажл.

в са́ло). Ставати товстим, гладким; поправлятися, гладшати. Приклади
  • Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара [коней] добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотирьох Зробилося мало (С. Руданський)
  • — Нічого, він [кінь] попасеться, вб'ється в тіло та ще й як вибрикуватиме (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) в'юн [посо́лений (в ополо́нці, на сковороді́)].

виряджа́ти в світ кого.

Давати кому-небудь необхідні знання, навики для самостійного життя; відправляти кого-небудь у самостійне життя. Приклади
  • Минає рік, минає два, минає десять літ — і школа двері одкрива і виряджа у світ (М. Упеник)
  • Лисиця дітей доглядала Як слід. Лисиця дітей виряджала У світ (Л. Первомайський)
  • Дочекався я Свого святонька, Виряджала в світ Мене матінка (С. Руданський)

не в ті две́рі попа́Сти (попа́стися, втра́пити і т.ін.), жарт.

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в борщ (в ка́шу) кому.

співа́ти в оди́н го́лос.

поба́чити (помі́тити, постерегти́ і т.ін.) лопа́тки́ в горо́сі.

як (мов, ні́би і т.ін.) ми́ші в норі́, перев. зі сл. сиді́ти.

запада́ти / запа́сти в го́лову кому і без додатка.

Надовго запам'ятовуватися, зберігатися в пам'яті. Приклади
  • Комендант говорив фразами, які запали йому в голову ще з часів навчання в університеті (Ю. Бедзик)
З'являтися, виникати у кого-небудь (про думки, мрії і т.ін.). Приклади
  • Так і лежала [Оленка], заплющивши очі — різні приємні згадки западали в голову (К. Гордієнко)
  • Якщо Вам западала у голову така думка, то ген женіть її від себе (Панас Мирний)

тону́ти (потопа́ти) в ро́зкошах.

сказа́ти в до́брий час.

іти́ (зника́ти) / піти́ (зни́кнути, відійти́) в непа́м'ять.

Забуватися, не згадуватися. Приклади
  • Здається, недавно все це було, і вже немає його, розвіялося за вітром. Все забувається, відходить в непам'ять… (П. Гуріненко)
  • Слова ті давно пішли в непам'ять (І. Микитенко)
  • Про тую жалобу за продану Денисові землю ніхто тепер і не згадував,— вона вже пішла в непам'ять (Б. Грінченко)
  • Він спинявся проти розчиненого вікна в сад, і все, про що думав, зникало у непам'ять (П. Колесник)
  • [Співець:] Ісаії пророцтво не справдилось,— мир не настав, Мессія не з'явився, пісні його нехай ідуть в непам'ять, нехай не дражнять нас… (Леся Українка)

в са́мий раз.

Так, як потрібно, добре; якраз. Приклади
  • Як подивлюсь на твоє господарство, все в тебе виходить в самий раз: ти машинерію любиш, а жінка землі дає лад не гірше за якогось господаря (М. Стельмах)
  • Коли б у нього була зайва сорочка або, скажімо, валянці — вони довго не втримались би в хаті, адже мав чимало друзів, яким би та сорочка чи взуття прийшлося в самий раз (Ю. Збанацький)
Якраз, вчасно. Приклади
  • Мати його обох чоловіків пережила, а ще здавалась наче молодою, ще б заміж в самий раз іти (Грицько Григоренко)

опусти́ти / опуска́ти о́чі [в зе́млю].

я́три́ти (роз'я́трювати, розтрою́джувати, розвору́шувати і т.ін.) / роз'я́трити (розтрою́дити, розворуши́ти і т.ін.) [незаго́йну (да́вню)] ра́ну [в се́рці (в душі́)] кого, чию, рідше кому.

переверта́ється / переверну́лося в душі́ у кого, кому.

у [і́ншому, ново́му і под.] сві́тлі:

лови́ти ри́бу (рибку) в каламу́тній (рідше мутні́й) воді́, ірон.

гра́ти (гра́тися) в ляльки́ з ким і без додатка.

Діяти несерйозно, бути нещирим і т.ін. Приклади
  • Мені здалось, що редакція грає в ляльки з народом (Леся Українка)

озу́ти (обу́ти і т.ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, жарт.

втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл.

Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось. Приклади
  • — Отаке-о вибухалось прездорове одоробло, а мати повинна втовкмачувати в його дурну макітру, як годиться вестися гречному козакові з добрими людьми! (О. Ільченко)
Переконати, запевнити кого-небудь у чомусь. Приклади
  • втелю́щити у го́лову. — Вам нічого і не втелющиш у голову (Ю. Смолич)
  • Попи старанно втовкмачували в голови повстанців, що острозький дає волю посполитим на козакування (Іван Ле)
  • — Усі ви [мужики] боїтесь тієї лікарні, як чорта, а чого? З'їдять тебе там чи що? Та хіба вам що втовчеш у дурну довбешку! (Б. Грінченко)
  • Ну хто їй втовк у голову, що вона має хист артистки? (М. Чабанівський)

втопи́ти в ло́жці води́ кого і без додатка, перев. зі сл. гото́вий, ра́дий і т.ін.

Завдати кому-небудь великих прикростей чи згубити когось з будь-якого приводу, через дрібниці. Приклади
  • Чаплінський знову захихикав, але в цю ж мить його обличчя стало злим: — Схизмати раді б утопити мене в ложці води, але я пильную інтересів пана старости (П. Панч)
  • Бабуся Мотря лаялася: — Людці! За копійку в ложці води втоплять. На все село може кого хоч оббрехати (В. Козаченко)
  • — Тетеря гетьмана тепер в ложці води втопив би. Обмотує його, як павук муху (Б. Лепкий)
  • — На світі люде [люди] вороги одно другому. Одно другого готове продати ні за що ні про що; одно другого готове в ложці води втопити (І. Нечуй-Левицький)

хова́ти / схова́ти (захова́ти і т.ін.) кінці́ в во́ду.

Знищувати докази чого-небудь; не залишати ніяких ознак, слідів злочину, негідного вчинку. Приклади
  • пусти́ти кінці́ в во́ду. — Треба тут пустити кінці в воду (М. Стельмах)
  • — Бачите, я цілком одверто говорю з вами. Зрештою, коли б навіть тепер подох один-два, — можна було би поховати кінці в воду. Але ж бо їх вісімнадцять, і всі загрожують масовим самогубством (Г. Хоткевич)
  • Багато не дадуть, бо не доведуть багато, він і сам уже призабув, скільки усього за тридцять літ, умів кінці ховати у воду (В. Дрозд)
  • Шубан якось боком од нього.. Дениса Петровича це непокоїть. Невже донюхується, собацюга? Все-таки важко ховати йому кінці в воду (Д. Прилюк)
  • — Мені поперед усього треба людей розумних,.. кованих на всі чотири ноги, розумієш?.. Щоб уміли робити моїм іменем… і ховати кінці в воду (І. Франко)

на лю́дях.

У присутності кого-небудь; при комусь. Приклади
  • в лю́дях. Шануй одежу в дворі, вона тебе — в людях (М. Номис)
  • Лишившись на людях тим самим славним і лагідним хлопцем, він наодинці щораз глибше поринав у самоспоглядання (В. Підмогильний)
  • Вони [Черниш і Ясногорська] теж поцілувалися — довго і міцно, видно — вперше, на людях, при всіх (О. Гончар)
  • Ну, що вони йому зроблять? На людях не займуть (А. Головко)
  • Не тільки на людях, а й поміж собою вони увесь вік були делікатні, уважні, привітні (М. Стельмах)
  • На людях Богуна всі бачили спокійним і щасливим (Я. Качура)
  • Не міг [Кузьмін] зараз бути на людях, пішов до моря (Ю. Збанацький)
  • Почуваю себе так собі.., але на людях забуваю свої слабості (М. Коцюбинський)

вхо́дити / ввійти́ в смак.

Починати відчувати задоволення від чого-небудь, виявляти все більший інтерес до чогось. Приклади
  • Дедалі в смак ввіходив [Бертольд] І потроху в себе в графстві Інші звичаї заводив (Леся Українка)

зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум і т.ін.) в ча́рці (в горі́лці).

Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки і т.ін., надмірно вживаючи алкогольні напої. Приклади
  • топи́ти го́ре в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський)
  • у ча́рці го́ренько топи́ти. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи… (П. Грабовський)
  • — Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько)
  • І гарний сей чоловік,. . зате як загуляє, — роботу. . кинув та й розум затопе [затопить] в горілці (Панас Мирний)

уда́рило в па́мороки кому і без додатка, безос.

аж в сере́дині [все] оберта́ється у кого і без додатка.

Стає сумно, важко, неприємно і т.ін. комусь. Приклади
  • [Шміт:] Та ще й співи заводять: такі, що аж все в середині обертається, просто хоч гинь (Леся Українка)

взя́ти (схопи́ти і т.н.) на (в) обере́мок кого--що.

Підняти кого-, що-небудь, обхопивши руками. Приклади
  • Він [комсомолець] нахилився і взяв на оберемок безвольне, наче мертве, Харитинине тіло (Г. Епік)
  • Юрко.. схопив дівчину в оберемок, труснув нею, мов лялькою (М. Стельмах)
  • [Самрось:] А що ти мені вдієш? [Роман:] Візьму на оберемок та й укину у хургона [у фургон] (М. Кропивницький)

спліта́тися / сплести́ся в оди́н ву́зол.

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м).

Загрожує або передбачається небезпека чи якась неприємність. Приклади
  • в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує [Тимко] вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник)
  • па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату.. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук)
  • Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний)
  • [Залєський:] Справа у мене до тебе є. [Ганна:] Справа? [Залєський:] Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко)
  • Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький)

лі́зти в о́чі.

кому, до кого і без додатка, фам. Набридати комусь чим-небудь; приставати, чіплятися. Приклади
  • [Пріська:] Не лізьте, бабо, осою в вічі, бо при людях вилаю (І. Кропивницький)
  • Без тебе, мовляв, гірко, а тут ще ти межи очі лізеш! (О. Гончар)
  • лі́зти осо́ю в о́чі (в ві́чі). — Ну й люди — газети не дадуть почитати. Рік газети не читав — тільки взяв до рук, а вони [сусіди] осою в очі лізуть (Ю. Збанацький)
  • лі́зти ме́жи о́чі. — Отак завжди. Вип'є та й лізе межи очі! (Панас Мирний)
  • [Данило:] То це я мушу на ґвалт гукати, чи що, щоб тебе здихатись? Чого лізеш в вічі? (І. Кропивницький)
  • Як сльота у очі лізе (М. Номис)
  • — Варняка, лізе тобі у вічі… Тьфу! так з душі й верне (Панас Мирний)
також з ким, з чим. Турбувати когось, створювати комусь незручності. Приклади
  • лізти до оче́й. Оце! наче жаба до очей лізе (М. Номис)
  • Щойно людина приїхала до села, незнайома, чужа, а їй відразу ж лізуть у очі з своїми болячками (Ю. Збанацький). Віконниці, бачите, позакривані: ні сонце у вічі не лізе, ні мухи не кусають (О. Стороженко)
  • [Старшина:] Та що ти мені з Параскою лізеш у вічі? (І. Карпенко-Карий)
Набридливо вимагати чогось. Приклади
  • [Цокуль:] Не піду я [в шинок]. Там набереться усякої голоти та й лізуть у вічі, щоб поставив горілки (І. Карпенко-Карий)
Привертати до себе увагу, виділятися серед чогось. Приклади
  • пе́рти в о́чі чим. Хіба… будинок Плачинди не пре в очі ситим достатком і силою? (М. Стельмах)
  • полі́зти в о́чі. У очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, материнка і чорнобіл (М. Стельмах)
Настирливо поставати в уяві; ввижатися. Приклади
  • Цілісіньку ніч трясця його била, а кобила усе в вічі лізла (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • лі́зти пе́ред о́чі. Полягали старі спати, та не спалося; окраєць хліба з полиці ліз перед очі (М. Коцюбинський)
  • Тільки що очі заплющу, вареник так, так тобі і лізе в очі, перехрестишся, заплющишся, а він знову (Т. Шевченко)

чудеса́ (ди́во і т.ін.) в ре́шеті.

Щось неймовірне або хтось неймовірний. Приклади
  • Обертається до мене не якась проява-халамидниця, не чудо в решеті, а натуральна моя рідна жінка Мартоха (Є. Гуцало)
Уживається для вираження захоплення чимсь або здивування з приводу чого-небудь. Приклади
  • — Чудеса в решеті! Аж незручно якось, сплутав… Думав, що артистка, а насправді.. — Що насправді, тату?— поцікавився ніби між іншим син. — Інженерка по водних справах (В. Минко)

дзвони́ти (видзво́нювати) в усі́ дзво́ни.

Розповідати про що-небудь буквально всім; широко розголошувати щось. Приклади
  • як у дзво́ни дзвони́ти. А скрізь по селу як у дзвони дзвонять про крадіжку [пшениці], про сторожа (Панас Мирний)
  • Та не буває, скажете ви, щоб село не довідалось, бо село то завжди все знає, завжди в усі дзвони видзвонює (Є. Гуцало)
  • Іще й великий дзвін не бовкнув, а у вдовиному дворі… уво всі дзвони дзвонили. Ведуть Ігната під руки до розправи (П. Куліш)

цві́кати (цві́ркати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому.

бра́ти / взя́ти збро́ю (меч) в ру́ки.

Готуватися до боротьби, війни або починати боротьбу, війну. Приклади
  • Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Ю. Смолич)
  • Треба за всяку ціну знайти Максима Бобровника, треба брати зброю в руки (Ю. Збанацький)

ви́йти (ви́битися, ви́рватися і т.ін.) / вихо́дити (вибива́тися, вирива́тися і т.ін.) в лю́ди.

Домогтися певного становища в суспільстві. Приклади
  • повибива́тися в лю́ди (про багатьох). Народила [баба] десятеро дітей: двоє перших ще маленькими переставились, а решта повиростали і в люди повибивались (Є. Гуцало)
  • ви́скочити в люди, зневажл. Писарям та головам заздро було, як-таки москальчук, ще недавній голодранець, волоцюга, ледащо, посівши за жінкою багатство, вискочив у люди, між пани, куди вони перлися з самого малку (Панас Мирний)
  • Час вибива́тися в люди (З газети)
  • От і ти справлялась, вчилась та потрошку Вибиралась в люди на пряму дорожку [доріжку] (Я. Щоголів)
  • Він гордився, що всього добивається сам.. Він знав: вирветься в люди, дійде до мети (Є. Куртяк)
  • А тепер суворим ставало обличчя батька, коли хтось розпитував про сина, хоч той і вибився он у які люди! Здобув вищу освіту, став відомим художником (Ю. Мокрієв)
  • — Коло мене ти можеш у люди вийти, а без мене залишишся таким гольтіпакою, як тепер (Б. Лепкий)
  • Що буде, те й буде. Будеш знов чумакувати, Поки вийдем в люди (Т. Шевченко)

ма́ти сини́цю в жме́ні, жарт.

відійти́ / відхо́дити в мину́ле (в істо́рію).

Безповоротно минути, пройти, зникнути. Приклади
  • Ой там збиралась бідна голота До корчми гулять… Співав тоді оцієї молодий парубок-наймит, і в минуле одійшли ті прокляті роки (О. Донченко)
Забутися. Приклади
  • Все, що снилось — говорилось, Не відходило в минуле… (М. Рильський)
Перестати вживатися, використовуватися. Приклади
  • Відійшли в минуле постоли, полотняні штани, виткані з семірки (І. Цюпа)

[ось] де (в чо́му, тут і т.ін.) соба́ка зари́тий (зари́та).

Саме в цьому справжня причина, суть чого-небудь. Приклади
  • — Ти мені не мудруй, Панасовичу! Тут якась собака зарита! Нюхом чую! Розказуй, а я вже з ним [Мусієм] розправлюся (В. Речмедін)
  • — Чіткої системи поглядів у тебе ще нема. Ось у чому собака заритий (А. Головко)

із кра́ю в край.

По всій території, на всьому просторі; скрізь. Приклади
  • з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості… (М. Бажан)
  • — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар)
  • З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич)
  • Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра)

вби́тися в літа́.

Стати дорослим або старим. Приклади
  • — Ти й зараз прийшов посміятися з старого батька. А я вже вбився в літа, мені не до сміхів (П. Загребельний)

лягти́ в моги́лу (в домови́ну, в я́му і т.ін.).

ку́ку в ру́ку, фам. , зі сл. да́ти і под.

Хабар. Приклади
  • Бакшиш треба дати… ви не знаєте, що то бакшиш? Куку в руку… хабар… як не дамо, одвезуть раба Божого [Остапа] у Рені (М. Коцюбинський)

вда́рити в о́чі кому і без додатка.

Неприємно вразити надзвичайною яскравістю, незвичністю вигляду і т.ін. Приклади
  • Коли відкрив бічні дверцята [броньовика], в очі йому вдарило сліпуче пожарище, нестерпне вогняне сяйво (Ю. Бедзик)
  • Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю (Панас Мирний)
  • Яків протер очі, зиркнув на світло,— зелено-червоне кружало стояло над свічкою і боляче вдарило йому в очі (Панас Мирний)
Привернути увагу, стати особливо помітним. Приклади
  • Аж раптом вдарило в очі кілька неспокійних поглядів, — його не слухали, переглядалися і стиха говорили (М. Ю. Тарновський)
  • — Коли бачу, кіннота біжить! Я гульк у хату, одяг юпку, спідницю, хустинку, взяв відра — баба по воду йде… Трохи присів, щоб не вдарило в очі, який здоровий (Д. Бузько)

Хри́стя в нами́сті, ірон.

яко́ (як) тать в но́щі (вночі́), зі сл. з'яви́тися і под., книжн.

шука́ти (лови́ти, доганя́ти і т.ін.) / злови́ти (пійма́ти і т.ін.) ві́тра в по́лі.

тільки наказ. форма. Безслідно зникнути, так, що марно й шукати. Приклади
  • —Ха-ха-ха,— реготав професор,— вони полетіли, ловіть вітра в полі (В. Собко)
  • — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар)
  • — Що ж то буде за чудасія? — Так, нічого: підхоплю тілько [тільки] на сідло отсю кралю, та й шукай вітра в полі. Махнем з побратимом навпростець до Чорної гори (П. Куліш)
Домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного. Приклади
  • [Купер'ян:] Здоров, Паньку.. Здається, ти їдеш шукати вітра в полі (І. Карпенко-Карий)
  • — Я хочу побратися з вітровою донькою. Ходіть зі мною і будете моїми старостами..— Що, хочеш шукати вітра в полі? — питали [сусіди] (Казки Буковини..)
Здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь. Приклади
  • — Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик (Марко Вовчок)
  • Але тут почув Бертольдо, як озвався голос далі: Гей, біжіте, панські слуги, Та зловіте вітра в полі (Леся Українка)
  • [Лука:] Повернуся раніше від інших.. Одчиніть мені тихенько двері. Я ляжу, а вони хай шукають вітра в полі (Я. Галан)
  • — А що гестапівці знайдуть [друкарську машинку]? — скрикнула Тамара.— Нехай шукають вітра в полі,— задиристо випалила Женя (В. Хижняк)

вирина́ти (встава́ти, сплива́ти) / ви́ринути (вста́ти, спливти́, сплисти́, майну́ти і т.ін.) в па́м'яті чиїй, кого і без додатка.

Несподівано, мимоволі пригадуватися. Приклади
  • Майнули в пам'яті Леонідові трагічні картини херсонського відступу минулого літа (О. Гончар)
  • В пам'яті знову сплили Ґандзючисі докірливі Василеві слова (Г. Косинка)
  • Ось і зараз спливло все в пам'яті; і він перегортав свою власну ненаписану книгу життя (І. Цюпа)
  • В його пам'яті виринув давно вже забутий епізод, бачений ним колись на одному з вокзалів півдня (Григорій Тютюнник)
  • Але й у роботі тепер уже від спогадів не втече — встають та й встають у пам'яті цілі картини з недавнього минулого (А. Головко)
  • Виринало в пам'яті напівзабуте, про що чув од мами або од баби своєї (М. Коцюбинський)

ні в я́кі воро́та (две́рі) не лі́зе.

ПРИЙТИ́ / ПРИХО́ДИТИ НА (у) світ (в життя́).

не лі́зе (не йде) в рот (у го́рло, грубо в пе́льку) кому і без додатка.

влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в [са́му] то́чку (в ціль, в [са́ме] о́ко).

Говорити, висловлювати те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Приклади
  • попада́ти / попа́сти про́сто в о́ко. Сиплеться град гуцульських жартів, іноді неотесаних, вузлуватих, але завше влучних, що попадають просто в око (Г. Хоткевич)
  • — Підсусідки, замість бути нашими хлопами й орати нам землю,— працюють на своїх хлопських отаманів. — Правильно, — загули голоси. — Молодець, Кособудський. Влучив у саме око (З. Тулуб)
  • — Що ж, його [чай] з нарзану роблять, чи як? Бачура обернувся, наче його вкололи голкою.. Тепер Ковалів влучив у саму точку, вдарив дошкульно (М. Чабанівський)
  • Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Але промова припала їм до серця.— В саму точку б'є! (П. Панч)

вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в життя́.

Виникати, з'являтися, поширюватися або застосовуватися. Приклади
  • Входять у життя і диски з внутрішньою ріжучою кромкою (З газети)
  • В життя вступають Нові будівлі В шахтарськім місті Труда і слави (Г. Бойко)
Починати діяти самостійно. Приклади
  • Вступило в життя нове, повоєнне покоління. . Виросли сини і внуки (П. Інгульський)

диви́тися в ліс.

Бути невдячним, виявляти незадоволення своїм становищем, намагаючись змінити його. Приклади
  • — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь (О. Гончар)

не в і́грашку.

вхо́дити / ввійти́ в дові́р'я до кого, в чиє.

Домагатися прихильності, доброго ставлення до себе. Приклади
  • Яремченко поцікавився, як Біляєв зумів увійти в довір'я переяславських верховодів (Д. Бедзик)

трима́ти в [своїх] тене́тах кого.

ні (ані́) в ка́зці сказа́ти (розказа́ти), ні (ані́) перо́м описа́ти ([не] списа́ти), перев. з словосп. таки́й, що; так, що, фольк.

Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь, чогось надзвичайного і т.ін. Приклади
  • Ані в казці сказати, ні пером не списати, яка там знялась буча, на тій раді (О. Ільченко)
  • Що вже Ганна Антонівна мороки з ним [учнем] колись мали — ні в казці сказати, ні пером описати (Ю. Яновський)
Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. Приклади
  • [і] не (ні) сказа́ти (розказа́ти) і не (ні) списа́ти (ні написа́ти). Козак Чайченко, та такий вже хороший, та такий вже гарний — і не сказати і не списати (Марко Вовчок)
  • — Там є така чудесна дитяча кімната, що ні в казці розказати, ні пером описати (Ф. Бурлака)

бра́тися в но́ги.

Швидко тікати, бігти, йти геть. Приклади
  • [Чирва:] Улучив!.. Тепер тікати! (Озирається й береться в ноги) (І. Микитенко)

не вто́впиться (пото́впиться) в две́рі (в шку́ру), зневажл.

чу́хати / почу́хати поти́лицю (рідше го́лову, чу́ба, чупри́ну і т.ін.).

[аж] кров ки́нулася до обли́ччя (в обли́ччя, в лице́ і т.ін.) кому.

Хто-небудь раптово почервонів. Приклади
  • Настя зірвалася з лави. Кров кинулась їй в лице, залила його аж до хустки (М. Коцюбинський)
  • Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулась їй до обличчя (Леся Українка)

і [в сні] не сни́ться (не присни́ться) кому і без додатка.

Хто-небудь навіть уявити собі не може чогось. Приклади
  • Нічого подібного мені і ві сні не снилося, як те, що довелося бачити за той рік (І. Франко)
  • — Контрасти бачив? — Та бачив. І наче ще хотів сказати: Такі бачив контрасти, що тобі, брате, й не снилось. Але не сказав (О. Гончар)
Хто-небудь зовсім не сподівається, не розраховує на щось. Приклади
  • Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилося мені, та й посватався він (Марко Вовчок)

се́рце опини́лося в п'я́тах перев. у кого.

вхо́дити / ввійти́ в роль.

Призвичаюватися до своїх нових обов'язків, до нового становища. Приклади
  • Дзвінки, гарчання рейок, брязкіт заліза й гамір людей не давали Ісен-Джанові ввійти в роль (Іван Ле)
Захоплюватися виконанням чого-небудь. Приклади
  • — Ви залишили її [зенітку] в занедбаному стані, а самі пішли ляси точити. Ось бачите — іржа! — Єсть іржа. Та боцманові Смолі цього недосить. Він потроху розпалюється, входить в роль (Д. Ткач)

те́нькнуло / те́нькає в се́рці (в гру́дях) кому, у кого, чиєму (чиїх) і без додатка.

в [оди́н] кула́к, зі сл. збира́ти і под.

Докупи, разом. Приклади
  • у крице́вий кулак. Єдине, що лишилося для них нерозв'язаною проблемою, це як проникнути за колючі дроти в середовище полонених, аби згуртувати там найнадійніших бранців у крицевий кулак і при першій же нагоді вдарити ним по ворогові із середини (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Петлюра зібрав свої кращі сили в один кулак і сам повів їх на Бердичів (О. Довженко)
  • — За Батьківщину! Вперед! Ніколи, ні до, ні після цього, Черниш не чув цієї фрази так. З якоюсь особливою силою й значимістю прозвучала вона їм тут, збираючи всіх в кулак (О. Гончар)

[як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р.

Неодмінно (про те, що обов'язково відбудеться, здійсниться). Приклади
  • — Я не знаю, чи так тебе любить Роман, але знаю: чи тепер, чи в четвер він злиднями зав'яже твоє життя (М. Стельмах)
  • чи тепе́р, чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру!.. А се вони би чи тепер, чи в четвер таки зробили (І. Франко)
  • — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год [рік], тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Зінька:] Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла!. .Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький)
  • Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі… довги [борги], але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп'яти свого (М. Коцюбинський)
  • [Боб:] А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об'являвся? [Анна:] Ні. [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан)

кра́пля в кра́плю; ка́пля в ка́плю, зі сл. схо́жий і под. на кого, до кого, пі́ти, вда́тися у кого.

Дуже, надто. Приклади
  • кра́пелька в кра́пельку. Одного разу він наснився мені крапелька в крапельку схожим на дядька Ничипора (Н. Тихий)
  • У Василя три сини,— парубки, що маків цвіт. Здорові… капля в каплю у вітця вдалися (І. Франко)
  • крапли́на в крапли́ну. Якби йому ще зняти зо три десятки років,— став би він краплина в краплину схожий на Боба (Є. Гуцало)
  • Ні його сила, ні його прості риси обличчя не передалися дітям — обоє, крапля у краплю, пішли в матір (М. Стельмах)

[аж (рідко бі́лий)] світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т.ін.) [в оча́х (пе́ред очи́ма)] кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь сп'янів. Приклади
  • [Іван (до Семена і Одарки):] А як трапиться у вас зайвий карбованець, ви й пришліть його мені, я зараз вип'ю, щоб світ мені замакітрився (М. Кропивницький)
  • [Вельцель:] Йому досить одну чарочку випити, щоб уже й світ замакітрився (Леся Українка)
Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т.ін.; комусь погано. Приклади
  • Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ, пішло все ходором (Панас Мирний)
  • Куля пробила ногу вище коліна, в очах почорніло, світ пішов обертом (Іван Ле)
  • Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко)
  • Будеш зоставатися висіти рівно один місяць — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський)
  • — Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий!.. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний)
  • Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок)
  • Крутився світ в очах, цілий день носила [Оленка], забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко)
Хто-небудь втрачає здатність чітко мислити, правильно сприймати дійсність через сильне хвилювання, радісні чи сумні події, життєві потрясіння тощо. Приклади
  • У Галі світ в очах пішов ходором, і товстою дерев'яною ложкою увірвала вона з усієї сили Василя по гуластому носі (Панас Мирний)
  • Синова відповідь приголомшила Лукерку Василівну. Аж білий світ пішов перекидьки перед очима у неї (І. Сенченко)
  • Оженився — зажурився, аж світ замакітрився (Укр. присл.)
  • Розстрілювали чи й так штовхали [людей фашисти] з кручі в прірву. Володя відчув, як світ йому… пішов обертом (Іван Ле)
  • Сидів близько, говорив пошептом [пошепки], а в Марусі завертівся весь світ перед очима (Г. Хоткевич)
  • [Красовська:] Тут своя оказія, просто аж світ в очах макітриться, а вона ще з якимись там спектаклями! (Олена Пчілка)
  • Дух спирається в Галиних грудях від щастя; світ крутиться перед очима (Панас Мирний)

уклада́тися в ра́мки.

уда́рило в сон кого, безос.

крути́ти в но́сі кому і без додатка.

Кому-небудь дуже не подобається щось, надовго запам'ятовується комусь або що-небудь неприємно вражає когось. Приклади
  • Всім колективом скажемо… таке слово, від якого б їм до самого скону в носі крутило (М. Ю. Тарновський)
  • Годувалася вона [Оришка] тим, що у місяць видавали. .Спершу все те крутило у носі.., а як не стало чого збувати,. .почала і не таке їсти (Панас Мирний)

посвітлі́шало (посвітлі́ло і т.ін.) в голові́ у кого, кому і без додатка, безос.

світ [в оча́х (пе́ред очи́ма)] тьма́риться (темні́є, ме́ркне, му́титься) / потьма́ри́вся (потемні́в, поме́рк, помути́вся).

в оча́х.

На вигляд, помітно, швидко і т.ін. Приклади
  • Всі кажуть, що хтось в очах поправився за сей тиждень, та хтось навіть сам се почуває,— став сильніший (Леся Українка)
  • — І все мені починає подобатися тут: дівчина, і теща, і скриня, навіть волики в очах здалися більшими (М. Стельмах)
чиїх, рідше кого, чого. Як вважає хтось, за чиїм-небудь переконанням, враженням і т.ін. Приклади
  • Якщо десь у світі чують — Україна, українці, які це асоціації викликає там? Хіба це не правомірне запитання? Ми вже держава. Тож чи не час замислитись, хто ми в очах світу і яку маємо ауру, а якщо не маємо, то чому? (Л. Костенко)
  • Особливо дратує декого, що Шевченко в очах українців пророк (Л. Костенко)
  • Акції молодого батюшки в очах отця Миколая одразу пішли вгору (М. Стельмах)
  • [Мохаммед:] В моїх очах вона ні гарною, ні молодою ніколи не здавалась (Леся Українка)

в'ї́стися / в'їда́тися в печінки́ кому.

Дуже набриднути, надокучити, допекти кому-небудь. Приклади
  • в'ї́стися в шкі́ру. Що наші куркулі попри панів не одному в'їлися в шкіру — це правда: всі їх маєтки з злодійства та людської кривди (П. Козланюк)
  • Горіли червоним полум'ям пишні маєтки, сотнями тікали до козаків селюки — хлопи, яким у печінки в'їлася панська неволя (М. Пригара)
  • І коли вже хтось дуже сердився на нього [бугая], комусь він у печінки в'їдався своєю хижою вдачею, тоді його називали не просто Імперіалізмом, а й зі смаком додавали: Міжнародний (Є. Гуцало)
  • [Писар:] Благотворитель! Він мені в печінки в'ївся (І. Карпенко-Карий)
  • Та як його не сумувати, коли злидні та недостачі в печінки в'їлися (Панас Мирний)
Добре запам'ятатися, досадивши комусь. Приклади
  • Добре в'ївся він [пан] у печінки своїм підлеглим (Легенди та перекази)
  • — Візьми та й купи хоч тепер своїй Олесі циганські сережки. Пам'ятаєш, років з двадцять тому вона з сльозами на очах попросила їх у тебе, а ти… і не зібрався й досі купити…— В'їлися ж тобі ці сережки в печінки. Я менше б, на твоєму місці, прислухався до бабських примх (М. Стельмах)

[і] в хвіст і [в] гри́ву, фам.

Дуже сильно, нещадно. Приклади
  • у гриву і у хвіст. З усіх кінців встають загони і йдуть на клич бентежних міст, щоб гайдамацькі ешелони громити в гриву і у хвіст (В. Сосюра)
  • — Та як же це можна таке паскудство їм прощати? — Та уявіть собі, — бити їх треба за це у хвіст і в гриву (Ф. Маківчук)
  • Як громило військо козацьке Богданове ляхів у хвіст і в гриву..— осипалося листя з дерев (Легенди..). Цього нещасного Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер)

перелива́ти з пусто́го [та] в поро́жнє.

[і] ка́рти в ру́ки кому.

Хто-небудь має чи отримує всі можливості для здійснення чогось (про досвідчену, обізнану в чомусь людину). Приклади
  • Ну що ж, Ілля Гавриловичу.. В цій операції ви головна особа. Вам і карти в руки (П. Автомонов)
  • — Ви фізики, вам карти в руки (Н. Рибак)
  • — Ти ж влада,— солопів рибінспектор.— Тобі й карти в руки… (О. Гончар)

да́тися в нау́ку кому.

Добре запам'ятатися, залишити надовго про себе пам'ять. Приклади
  • Далася в науку тобі та поїздка до міста, що і досі забути не можеш (З газети)
  • Далось багатьом у науку Дівча — не забудуть повік (В. Бичко)

пусти́ти / пуска́ти в ді́ло (в рух).

захова́ти в голові́ (у па́м'яті) що.

Запам'ятати. Приклади
  • заховати пам'ять про кого. Про Дубка заховала [жінка] пам'ять і до сьогодні. Нагадувала собі його завсіди [завжди] (Л. Мартович)
  • Він бачив і Відень, і Венецію, і Колошвар, і Арад, і Прагу, та не одно з гарнізонового життя заховав у пам'яті та вмів цікаво оповісти (І. Франко)
  • Спасибі, дідусю, що ти заховав В голові столітній ту славу козачу: Я її онукам тепер розказав (Т. Шевченко)

загляда́ти (зазира́ти) в ча́рку.

Випивати; зловживати алкогольними напоями. Приклади
  • зазира́ти в ча́рочку. Іван Кісочка, ніде правди діти, на старість підлінився та… і в чарочку зазирав, та ще й у глибоченьку (Григорій Тютюнник)
  • Після обіду.. Корнієва молодиця налила-таки [Варі] шкалик, дарма що свого Корнія вона струнчить весь час, щоб не заглядав у чарку… (О. Гончар)

вхо́дити / ввійти́ в стано́вище чиє.

Розуміючи причини, обставини, поведінку кого-небудь, ставитися до нього з увагою, співчуттям. Приклади
  • Уміння входити в становище іншого народу нашої Батьківщини і розуміти його — ось про що весь час треба пам'ятати (З журналу)

іти́ / піти́ в закла́д.

Сперечатися на гроші, на яку-небудь річ і т.ін. Приклади
  • Я як свисну, дак ще не так, — Остап почав мовить, — Ніхто в світі, в заклад пійду [піду]. На ногах не встоїть! (Українські поети-романтики)
  • — Може, води в рот понабираємо, Маріє? Понабираємо і в заклад підемо, хто більше вимовчить (В. Кучер)

в одну́ хвили́ну (хви́лю).

Зараз же, дуже швидко; миттю. Приклади
  • Потім побігла садом, збиваючи росу. Подол сорочки змок в одну хвилю і хльоскав тепер по ногах (Г. Хоткевич)
  • В одну хвилину скочила дитина у куток; закапали від болю й страху сльози (М. Коцюбинський)

впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі).

ки́датися / ки́нутися в о́чі (у ві́чі, в о́ко). Приклади
  • — Христе! Прошу і остерігаю тебе: не люби нікого ніколи. Коли тобі хто кинеться в вічі — одвернися та тікай мерщій! (Панас Мирний)
  • Неймовірна бідність в кишлаках кидалась в очі (Іван Ле)
  • Кидалися в око рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (К. Гордієнко)
  • Коли машина проїжджала понад трансформатором, Храпкову кинулось в очі, що хтось лежить у суточках (Іван Ле)
  • Надворі кинулось Зоні у вічі, що мужчини, які правдоподібно покинули залу під час її виступу, тепер знову почали протискуватись досередини (Ірина Вільде)
кому. Подобатися кому-небудь, звертати увагу на когось. Приклади
  • встря́ти в о́ко. Скоїлось те, що й не раз вже бувало: встряв Херсонес у завидливе око сусідам, не раз звертали непрохані гості до його степів чорноморських (Дніпрова Чайка)
  • І сама я безвинно жду неминучої смерті тільки за те, що я впала князеві в очі, припала йому до вподоби (І. Нечуй-Левицький)
  • [Захарко:] Тобто тобі ні одна дівчина не впадала в око?! [Василь:] Мені всі дівки однакові! (М. Кропивницький)
Бути особливо помітним; помічатися. Приклади
  • Тільки шию та комір вкривав густий, аж темний загар, який зараз особливо впадав у вічі, відтінений білістю всього тіла, рівний, як кайма (О. Гончар)
  • Недоліки крейсера при цьому першому польоті на великій височині і швидкості відразу ж впадали в очі (В. Собко)
  • Підрулив під самісінькі ворота, щоб машина менше в чужі очі впадала (В. Дрозд)
  • Взагалі треба сказати, що і в Парижі, і скрізь у Франції впадала в око та дбайливість, із якою ставляться французи до пам'ятників старовини (М. Рильський)
кому. Хто-небудь помічає, бачить, звертає увагу на когось чи на щось. Приклади
  • На одному [магазині], крайньому від базару, ще впала Давидові в очі афіша. Сьогодні буде виставлена Хмара (А. Головко)
  • Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб'яга (К. Гордієнко)
Привертати чию-небудь увагу. Приклади
  • Хоч би дрантя якесь натягла на себе, щоб не впадати відразу в ненажерливі очі тим супостатам (О. Сизоненко)
  • Ксеня непомітно забилася в середину колони, — аби змішатися з людьми, не впадати в око вартовим (С. Голованівський)
Бачити, помічати що-небудь. Приклади
  • Я палкий аматор морфології рослин. От і збираю все, що в око впаде (Я. Качура)
  • Гайдамаки з маминих синків товпились біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами керенок, брали, що тільки в око впадало (А. Головко)
Виділятися серед кого-, чого-небудь. Приклади
  • Мідні одвірки падали в око, і міддю бляховані двері рипіли (М. Зеров)
  • Та й зовнішністю не впадав [Шкурупій] у вічі: невисокий, світло-русявий, спокійний в рухах (Ю. Бедзик)

ні в сих ні в тих.

і в вус не ду́ти.

Бути байдужим до всього, не турбуватися ні про що. Приклади
  • Ви ганьбите підлизу всує! Він слуха вас і в вус не дує. Мовляв усякому своє… (С. Воскрекасенко)
  • Оберемок в думці лаяв Кошика: Все через нього такі душевні страждання! А він, мабуть, і у вус не дме (П. Автомонов)
  • Сидітиме собі Сава в теплі та добрі й у вус не дутиме (С. Чорнобривець)

попа́сти / попада́ти в живе́ мі́сце кому.

ко́жної хвили́ни.

У будь-який момент, будь-коли або завжди, повсякчас. Приклади
  • в уся́ку (у бу́дь-яку┌9380) хвили́ну. В усяку хвилину і перед ким завгодно він ладен вступитися за свого брата (О. Гончар)
  • ко́жну хвили́ну. Для тебе, моя ти єдина, Те слово сумне забринить, Бринітиме кожну хвилину, Бринітиме кожную мить (Леся Українка)
  • Тут раз у раз вешталась кордонна сторожа і кожної хвилини могла заскочити (М. Коцюбинський)

набира́ти / набра́ти води́ в рот.

потрапля́ти (попада́ти і т.ін.) / потра́пити (попа́сти і т.ін.) в тон (в ритм і т.ін.) чого, який.

в час.

Тоді, коли треба; вчасно. Приклади
  • Дуже Вам дякую за прислане: прийшло саме в час (М. Коцюбинський)

залиши́тися (лиши́тися, зоста́тися) в одні́й соро́чці (без соро́чки).

Дійти до крайнього зубожіння, до тяжкої скрути. Приклади
  • А там, може, і таксу прибавлять. — А поки прибавлять, то ми без сорочки зостанемося (Панас Мирний)

штовха́ти в прі́рву (в безо́дню і т.ін.) кого.

в одну́ ду́шу.

Настирливо, набридливо; невідступно вимагати що-небудь. Приклади
  • [Кіндрат Антонович:] Ніяк не відкараскаюсь від Леоніда Петровича: пий, в одну душу з ним та й годі! (М. Кропивницький)
  • Шила [мати заробітчанську торбу] дочці Вусті, що була вже на виданні, а Данько найменший пристав, ув'язався в одну душу: — Пошийте й мені (О. Гончар)
  • Важко було заспокоїти дитину, що верещала в одну душу (Грицько Григоренко)
  • — На сьому ото ніч пішов я, а за мною ще онук мій учепився в одну душу: піду та й піду (Г. Хоткевич)

в одно́ сло́во, зі сл. скри́кнути і под.

Одночасно, разом. Приклади
  • — Запорожці зозвали раду, да й бух Іванця кошовим.— Іванця! — аж скрикнули всі в одно слово (П. Куліш)

без [тре́тьої (сьо́мої і т.ін.)] кле́пки [в голові́ (у ті́м'ї)]; без кле́пок у голові́ (у ті́м'ї), зневажл.

Хто-небудь дурний, розумово обмежений, недоумкуватий. Приклади
  • — Він став якийсь, мов без сьомої клепки у тім'ї, змарнів геть (П. Козланюк)
  • — Хто б подумав: Гриня і в академію! — кинула одна з конторниць, а чабан Бунтій… мовив неголосно: — Нема таких академій, щоб набирали без клепок, а випускали з усіма клепками (О. Гончар)

думки́ ко́лесом заходи́ли (закрути́лися) [в голові́] чиїй, у кого і без додатка.

Хто-небудь втратив ясність, чіткість, послідовність мислення. Приклади
  • ду́ми ко́лесом закрути́лися в голові́. Думи колесом закрутилися в голові Романовій; він почув, що ним починає тіпати пропасниця (М. Коцюбинський)
  • пішла́ хо́дором ду́мка за ду́мкою. Максимові хотілося самому битись, рубатись… З ким же його?.. Де його?.. Пішла ходором думка за думкою (Панас Мирний)
  • думки́ хо́дором заходи́ли чиї. Чіпка стояв, як зачумлений.. Думки його ходором заходили (Панас Мирний)
  • Думки колесом заходили, серце затріпалося.., та так засоромили, немов хто мене уперше на крадіжці піймав (Панас Мирний)

набива́ти / наби́ти го́лову кому чим.

зна́ти [ті́льки] з ми́ски (з но́са) та в рот.

Нічого не вміти робити, бути дармоїдом. Приклади
  • [Павло:] Та він знає в книжці, а коло землі знає з носа та в рот і приїхав нас учити (І. Карпенко-Карий)
  • Ти тільки знаєш, що з миски та в рот (М. Номис)

ки́дати / ки́нути жари́ну в се́рце (в гру́ди) кому і без додатка.

Викликати в кого-небудь хвилювання; тривожити когось. Приклади
  • — Чи не забагато [хлопців], дівко? — знову так говорить мати, що в душі Христини починають ворушитися різні здогадки.. А мати хоч би тобі що: кинула, неначе ненароком, жарину в груди й порається біля мисника (М. Стельмах)
  • [Лучицька:] Як ви вмієте людину збентежити.. жарину кинути в серце (М. Старицький)

[і] в го́лову (в ду́мку) [собі́] не бра́ти чого і без додатка.

Не думати, не здогадуватися про що-небудь. Приклади
  • Цвіркун, що поблизу мене, І в думку не бере: Співа собі (В. Поліщук)
  • Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому (М. Чабанівський)

і (ні, ані́) [ла́маного (щерба́того, залі́зного і т.ін.)] шага́ (ше́ляга).

зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т.ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. Приклади
  • [Настя:] Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький)
  • — Так і з людьми буває. За деякого ти на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий)
  • — Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко)
  • [Юда:] Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка)
  • [Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький)
Зовсім немає грошей. Приклади
  • в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький)
  • — Сіноп спалено і сплюндровано. Щось із сорок мільойнів збитку. Туреччина вимагає, щоб ми їх сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб)

скандзю́бити в сук кого і без додатка.

як (мов, ні́би і т.ін.) в окро́пі кипи́ть.

в рот не ві́зьмеш чого.

Що-небудь дуже несмачне або непридатне для споживання. Приклади
  • не мо́жна взя́ти до ро́та. До нового року їх [яблук] не можна було взяти до рота, так нещадно вони кривили губи й обличчя (М. Стельмах)
  • Свирид залишався голодним: хрещена пригостила борщем, якого в рот не візьмеш, хоч вона вміла смачно готувати (З журналу)

побува́ти в рука́х чиїх.

в одно́ (в одне́), зі сл. запевня́ти і под.

зі сл. тве́рдити і под. Настирливо, вперто і т.ін. Приклади
  • — Я її не люблю,— твердив він в одно (М. Коцюбинський)
  • — Е-е! Слухайте теревені!.. Намоглася в одне та й годі: ірод, ірод (Ю. Бедзик)
  • — Додому — скиглили [якути] в одно, але втікати — не посміли (Леся Українка)
зі сл. говори́ти і под. Так само, однаково або однакове. Приклади
  • Не в одно бреше (М. Номис)
  • З кожної сім'ї усяк ув одно говорить: Знать не знаємо! Бачили усі, що я дома не був (Г. Квітка-Основ'яненко)
Одностайно, дружно і т.ін. Приклади
  • Вітали її, руки стискували і всі в одно впевняли, що у неї — талант… (С. Васильченко)

в оди́н прекра́сний день.

Якось, колись. Приклади
  • В один прекрасний день опришки прокидалися, а Юрчика серед них не було (Г. Хоткевич)
  • [Лікар:] В один прекрасний день прийде [дівчина] і скаже: подивіться, тіточко, чи гарно на мені шлюбна сукня лежить? Мені се треба знати, бо завтра моє вінчання (Леся Українка)

підверта́тися (попада́ти, попада́тися, потрапля́ти і т.ін.) / підверну́тися (попа́сти, попа́стися, потра́пити і т.ін.) під ру́ку (в ру́ки).

Сіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк.

не в ті́м'я би́тий.

в оди́н го́лос.

Одностайно. Приклади
  • [Коваль:] Усі в один голос радять виряджати Степана, не гаячись, і, певно, так воно і повинно бути (М. Кропивницький)
Одночасно, разом. Приклади
  • — Добрий вечір, щедрівники! — привітався Гайдим.— Добрий вечір, Романе Яремовичу! — загукали вони в один голос (І. Цюпа)
  • З-поза сусіднього горбка вигулькнуло… два шестирічних шибеники й дзвінко в один голос: — Здрастуйте, діду! (О. Довженко)
  • — Дарма, мамо, ми додому хочемо вже,— кажуть в один голос сини (Марко Вовчок)

лі́зти в го́лову кому і без додатка.

Згадуватися. Приклади
  • А потім звертався до онука: — Яка буква?.. випалював [Гриць] те, що першим лізло в голову: Добро… (Ю. Збанацький)
Настирливо з'являтися у свідомості; ставати предметом думки. Приклади
  • лі́зти в па́мороки. [Марфа Варфоломеївна:] Це все від байдиків лізе тобі таке в памороки (І. Кропивницький)
  • лі́зти до голови́. Чи не скучає.. Все це мимохіть лізе до голови (М. Коцюбинський)
  • — Хмуришся… — Та-а, всяке лізе в голову… (В. Шевчук)
  • Відгонить од себе такі крамольні думки — дивись, що лізе в голову (М. Чабанівський). Ще вчора на ковзанці він був їй не кращим і не гіршим від інших, а це так і лізе в голову (М. Стельмах)
  • Одганяючи нехорошу, страшну, божевільну догадку, що настирливо лізла в голову, постукав [Олег] втретє (І. Рябокляч)
  • Чого тільки у ту ніч не передумаєш, чого не перегадаєш? Та все якесь таке у голову лізе неподобне (Панас Мирний)

в поро́жній слід, зі сл. прийти і под.

Не заставши кого-небудь на місці; запізнившись. Приклади
  • Чи набрехали опришкам вісники, чи купці, дізнавшися так або інак про засідку, об'їхали боком, чи самі опришки спізнилися та прийшли вже в порожній слід,— вже хто його там знає, як воно там було, але випад був цілковито даремний (Г. Хоткевич)

захо́дити / зайти́ в глухи́й кут (за́куток).

Опинятися в складному, безвихідному становищі. Приклади
  • захо́дити в кут. Чим більше я розмірковувала про своє становище, тим більше заходила в кут, не знаходячи виходу (П. Колесник)
  • Його стосунки з Варварою Олексіївною зайшли в глухий закуток, а Васса щодень ставала непримиренніша (Г. Епік)
Припиняти свій розвиток, не мати логічного завершення. Приклади
  • [Життя] зайшло в глухий кут, зупинилося, а це гірше за смерть (П. Загребельний)
  • Аби не художній керівник, якому Віктор сподобався, стосунки між молодим режисером і трупою взагалі зайшли б у глухий кут (В. Гужва)

в одне́ (одно́) ву́хо впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге випуска́ти / ви́пустити.

Неуважно слухати, не реагуючи або легковажно ставлячись до сказаного ким-небудь. Приклади
  • — Що ж, як ти далі і все позабуваєш? — А про ту заморську нісенітницю, то я в одно ухо впускала, а в друге випускала, та й зовсім-таки не знаю (Марко Вовчок)

вчепи́тися в горля́нку кому, грубо.

Вступити з ким-небудь у гостру полеміку, сварку, непримиренний конфлікт, настирливо домагаючись чогось. Приклади
  • На першій же сходці, згуртувавши фронтовиків, місцевим багачам в горлянку вчепився [Шляховий]: — Гади, установчих зборів ждете, щоб землі нам не дати?! (О. Гончар)

як таба́ка в ро́зі, перев. зі сл. те́мний, сліпи́й і т.ін.

ду́мкою (мрі́ями, се́рцем і т.ін.) ли́нути (леті́ти) до кого--чого, куди.

Пориватися, прагнути до кого-, чого-небудь, кудись. Приклади
  • в ду́мці ли́нути. Летіть, хмари, в край південний, Там у мене рідна хата;. .Сам туди я в думці лину, Хоч мене там і забули (П. Грабовський)
  • всіма́ ду́мами леті́ти. Він солодко вкладається на ліжко, всіма думами летячи до Уляни (М. Стельмах)
  • А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну (Т. Шевченко)
  • Кожне дитя Мріями лине в широке життя! (С. Олійник)
  • Хоч де б він був, чи з цього, чи з протилежного боку земної кулі, він і звідти линув думками сюди (О. Гончар)
  • Думкою лине до сина (М. Стельмах)
  • Галя звернула до хутора. Думкою летіла поперед себе. Нарешті вона довідається, де її рідні (Ю. Збанацький)
  • Добру хвилину стояли вони мовчазні… і линули думкою в майбутнє (О. Довженко)

перебира́ти / перебра́ти у па́м'яті (в голові́, у ду́мці) кого, що.

помутні́ло в оча́х у кого, кому і без додатка, безос.

сплива́ти / спливти́ (сплисти́) в спо́гадах.

вли́пнути в істо́рію (в ха́ле́пу).

Стати, виявитися причетним до якоїсь неприємної справи. Приклади
  • — Невже вас батько не навчив, як треба жити в світі? Влипли по самі вуха в цю халепу, то хто ж має вас задарма тягнути звідти? (М. Стельмах)
  • Язик мій заплітався, я нічого не міг до ладу пояснити їй і вже сердився сам на себе, що взагалі влип у цю історію (Є. Гуцало)

ти́кати (ти́цяти) [свого́] но́са в чужи́й горо́д.

стоя́ти (става́ти) / ста́ти клубко́м в го́рлі.

як смола́ в спе́ку, зі сл. чіпки́й і под.

ки́дати (шпурля́ти і т.ін.) / ки́нути (шпурну́ти і т.ін.) камінці́ (камінця́, гру́дкою і т.ін.) в горо́д кого, чий.

Зачіпати кого-небудь словами, розмовами. Приклади
  • ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький)
  • — Це він [Сохацький] жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко)
  • Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький)
  • — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш)

дух у п'я́ти хова́ється (лі́зе, захо́дить і т.ін.) / схова́вся (залі́з, зайшо́в і т.ін.) у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже боїться, втрачає від страху здатність реально мислити. Приклади
  • уйшо́в аж в п'я́ти дух. Глядів [панотчик] тривожно та несміло, обличчя зблідло, побіліло, Мов весь уйшов аж в п'яти дух (І. Франко)
  • — Як піймав мене [постоялець] в лабети, як придавив, то в мене й дух у п'яти заліз! (Панас Мирний)

розліта́тися (розві́юватися) / розлеті́тися (розві́ятися) пи́лом (в пил).

[аж] закрути́ло В но́сі кому і без додатка, безос.

Що-небудь не сподобалося комусь, неприємно вразило. Приклади
  • Ач, закрутило в носі їм від поеми Сон! Образилися (Василь Шевчук)
  • — Зараз народ почне ділити панське майно. Що, Корнію, чи в носі закрутило? — Анітрохи! — відповів Чумак, не знати, щиро, чи тільки прикидаючись таким байдужим (А. Головко)

влучи́ти в живу́ ра́ну чию, кого.

Зачепити найвразливіше, те, що найбільше хвилює, непокоїть кого-небудь. Приклади
  • Коли Юлічка запитала його про сестру, він не міг відповісти одразу. Це запитання влучило прямо в його живу, незагоєну рану. Адже він справді мав-таки десь сестру, свою щебетушку Зінку, вивезену в запломбованому вагоні на німецьку каторгу (О. Гончар)

заби́ти (закува́ти) в кайда́ни (в коло́дку) кого і без додатка, заст.

Позбавити кого-небудь волі, заслати на каторгу. Приклади
  • Ой узяли безталанну. Закували у кайдани (Т. Шевченко)
  • Він, Чорний, не мав наміру поступатися. Та й всі його не з тих, що хилять голови: ліпше впадуть на полі ратнім, аніж дадуть в колодку себе забити (Д. Міщенко)
  • Поляки впіймали молодого Кизима і забили в кайдани. Але козацька справа ще не загинула (І. Нечуй-Левицький)

покопа́тися в свої́й голові́.

дава́ти / да́ти ключ [у ру́ки] кому.

Сприяти ясності, доступності, допомагати зрозуміти що-небудь. Приклади
  • дава́ти в ру́ки ключ. Ідейна концепція твору, посилена емоційним ставленням постановників до зображуваного, дає їм в руки той ключ, за допомогою якого вишукується образ спектаклю (З журналу)
  • Побут у його селі дав мені ключ до розуміння його вдачі (І. Франко)
  • Ми не відривалися від зусиль його розуму вимовити ще щось, що дало б нам ключ, хто він є — цей бурлака з моря (Ю. Яновський)

народи́вся в соро́чці.

сіда́ти / сі́сти (влі́зти) не в (на) свої́ (чужі́) са́ни.

Братися не за свою справу; займати невідповідне місце на роботі, в суспільстві тощо. Приклади
  • Не в свої сани вліз (Укр. присл.)
  • [Василь (сумно):] Ех! сіла ти, Марусе, на чужі сани, ускочила, рибонько, в ятерину, б'ється, тріпаєшся там — немає тобі виходу! (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) води́ в рот набра́ти, зі сл. замовкнути і под.

ма́ти тя́му (тя́мку) [в голові́].

вхо́дити / ввійти́ в [свою́] ко́лію.

Повертатися до свого нормального стану, ходу, перебігу і т.ін. Приклади
  • ввійти́ в береги́. Скільки ще куль із-за рогу просвистить, поки все ввійде в береги і життя потече, як широка течія Дніпрова (О. Гончар)
  • Все, здавалося, увійшло в звичайну колію, так ніби нічого й не сталося (В. Козаченко)
  • — Тихе й просте життя сільського священника ввійшло в свою колію (М. Старицький)
  • Проходили повз [містечко].. білі, червоні, махновці, петлюрівці… Виліплювали накази, оповіщали мобілізації, конфіскації, реквізиції… А потім знову все входило в колію (В. Блакитний)

стоя́ти / ста́ти кілко́м (коло́м) в го́рлі.

над (по́над, че́рез, не в) мі́ру.

полеті́ти в пові́тря.

трима́ти в па́зура́х кого і без додатка, зневажл.

в ті́ні, зі сл. бу́ти і под.

Який не привертає до себе уваги, непримітний, непомічений. Приклади
  • Поряд із досягненнями офіційної психотерапії десь в тіні, на узбіччі одвіку існували бабці (З журналу)
  • Подвиг Мамайчука довго залишався в тіні, бо з севастопольського бруку його, тяжкопораненого, забрали до госпіталю, і бойовий орден… знайшов його інвалідом без ніг у цьому вівчарському степовому радгоспі (О. Гончар)
  • Краще бути в тіні, ніж перебувати в невигідному світлі (З журналу)
На другорядному місці, без претензій на увагу до себе. Приклади
  • — А ми з Левченком тут ось за вами,— сказав він і пожартував до своїх: — Нам із ним не звикати бути в тіні (О. Гончар)

ма́ти спи́чку в но́сі, жарт.

в [оди́н] дух.

Дуже швидко, миттю. Приклади
  • В один дух прибіг (Укр. присл.)
  • у дух. [Килина:] Якби хто перевесла крутив, то я б у дух сю нивку вижала (Леся Українка)

свищі́ в борщі́ у кого.

вганя́ти / ввігна́ти в піт (в ми́ло) кого.

Примушувати кого-небудь багато і напружено працювати. Приклади
  • І раптом згадав [Тарас Демидович] ті слова, що говорив Корній Кирилович, загортаючи гроші: В мило там тебе вгонять, Тарасе, відчуваю. Але не падай духом (Ю. Збанацький)
  • Полковник встиг добре ввігнати в піт і Полупенка, й Карпа (Ю. Яновський)
  • Це була, здебільшого, сірома, що утікала від шляхти, а тото й від заможних козаків, які ще гірше за панів вганяли в піт своїх наймитів (П. Панч)

трима́ти в клі́щах кого.

впада́ти (па́дати) / впа́сти в ду́шу чию, кому і без додатка.

Справляти глибоке враження, надовго лишаючись у пам'яті. Приклади
  • Тільки що як впало йому. .в душу, що в Овручі погано людям жити, то як наче зернятко яке прийнялося (Марко Вовчок)
  • — Вчіться, любіть свою школу, своє село, свою Батьківщину,— падали слова старої вчительки в дитячі душі (М. Зарудний)
  • Лиш ронять краплю віти кленів змоклих, А паровоза крик і місяця димок Впадають в душу на життя, на вічність (Л. Первомайський)

не в ті воро́та заї́хати.

загляда́ти в ло́жку кому.

Уважно, з цікавістю стежити, як хто-небудь їсть, що він їсть і т.ін. Приклади
  • Герман любив обідати сам, так, щоб ніхто інший не сидів при його столі і.., не заглядав йому в ложку (І. Франко)

сон не йде на о́чі (в го́лову) кому і без додатка.

сльо́зи закипі́ли (закрути́лися) / закипа́ють на (в) оча́х у кого, кому і без додатка.

ти́сне [за] се́рце (ко́ло се́рця, гру́ди, в гру́дях і т.ін.).

з пі́ною в ро́ті (бі́ля ро́та, на губа́х), зневажл.

Гаряче, з великим запалом. Приклади
  • Коли я мав сумнівну приємність бачити тебе востаннє, ти з піною на губах стверджував, немов саме з моєї вини всі в інституті почали тупцювати на місці (Ю. Шовкопляс)
  • Галчан поривався першим увійти в хату, але молодиці не пускали його.. Це доводило Йона до лютості, ображало, як автора ідеї, і він з піною в роті, лаючись та розштовхуючи всіх, перся до дверей (М. Коцюбинський)

па́дати / впа́сти в безо́дню.

Безслідно минати, щезати. Приклади
  • В безодню Падали, як олово, віки (В. Сосюра)
Потрапляти в дуже скрутне, безвихідне становище. Приклади
  • Ігор щохвилі глибше розумів, у яку безодню падає. Та вороття не було. Треба врятувати Тамілу, будь-що врятувати (Л. Дмитерко)

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому.

Заважати, дратувати. Приклади
  • більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них [спекулянтів], Павлику.. — Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тянуть… (В. Кучер)
  • Гола гора Мар'янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець)

ма́ти у рука́х що.

зігну́ти (скрути́ти) в бара́нячий ріг кого.

Примусити бути сумирним, слухняним, покірним. Приклади
  • [Бобочка:] Дама з таким характером в одну мить скрутить вас у баранячий ріг (В. Собко)
  • — А що може вдіяти Нехльода, коли ми всі згуртуємось? — Доки згуртуємось, то він тебе в баранячий ріг зігне (А. Шиян)

бра́ти / взяти на язика́ кого.

Розпускати плітки про кого-небудь, судити, гудити когось. Приклади
  • взя́ти в свої́ язики́. Люблю дівчину самую Хорошую, молодую, Іно [тільки] превражі розлучники Взяли нас в свої язики (Укр. пісні)
  • взя́ти на язички́. Як відомо, в Сосниці таємниць не існувало, тож і взяли на язички молодиці Марту і Ладька (М. Зарудний)
  • — Я люблю його, Платоне,— прошептала дівчина..— Про це ніхто не мусить знати, бо як візьмуть на язики… (М. Зарудний)
  • — Якби її [Іваниху] другі жінки взяли на язик за газету [що читає], то вона би з сорому… під землю провалилася (Л. Мартович)
  • О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — Хай, мовляв, краще вип'є та йде з богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний)

става́ти / ста́ти в по́зу (в пози́цію).

ки́датися / ки́нутися в безо́дню.

Приводити себе до загибелі, гинути. Приклади
  • З того дня ходила [Маруся], мов затроєна [затруєна]. Чула, що вже не має волі, що вже мусить іти, кидатися в якусь безодню з закритими очима (Г. Хоткевич)

міси́ти в грязю́ці (в боло́ті і т.ін.) кого.

поро́жньо в се́рці (на душі́ ́і т.ін.), перев. чиєму (чиїй).

бі́сики гра́ють (стриба́ють і т.ін.) в оча́х.

Хто-небудь веселий, перебуває в піднесеному, радісному настрої. Приклади
  • бі́сик в о́ці гра́є. Буває [Маруся] часом страх сумна. А часом бісик в оці грає (М. Коцюбинський)
  • Хоч би раз отут дівочі ніжки по травиці пролопотіли,— ніби зітхнув Роман, а в очах аж стрибають бісики (М. Стельмах)
  • Неля хотіла ще щось додати, але… прикусила нижню губу і вмовкла, тільки в очах її грали бісики (З газети)
  • Марія простягла руку, теж трохи жеманно, бісики іскрилися в її очах (Ю. Смолич)

держа́ти (трима́ти) в свої́й кише́ні кого.

Утримувати кого-небудь у повній ( перев. матеріальній) залежності від себе. Приклади
  • Що йому [Власову] дивитися на його [Василя], коли він усіх держить у своїй кишені? Дука та й годі (Панас Мирний)

[нога́] в но́гу.

з ким--чим, перен. Нарівні з ким-небудь, злагоджено в діях та поглядах, відповідно до чогось. Приклади
  • Юність проходить із піснею в ногу. В ногу із часом, у ногу з життям (П. Воронько)
  • Сунули в ногу з віком: міні-чоботи плюс дідовські кожушки, кастровані до пан'європейського рівня; техаські джинси одеського пошиву плюс максі-окуляри очі, як ночі (А. Крижанівський)
Один за одним. Приклади
  • Рівною лавою, неначе по шнуру витягненою, піднімаються москалі на гору, нога в ногу ступаючи (Панас Мирний)
Одночасно, в такт з іншими. Приклади
  • Горять веселі оченята, не в ногу ще й під барабан на площі, прямо до міськради, за пацаном іде пацан (В. Сосюра)
  • І хоч солдати були стомлені великим переходом, але йшли бадьоро, нога в ногу (С. Чорнобривець)

о́ко в о́ко.

вско́чити в за́шморг.

Опинитися в небезпечному становищі. Приклади
  • — Старайся як можна далі відійти [від концтабору], але йди обережно, щоб де знову в зашморг не вскочив (Ю. Збанацький)

улі́зти в у́хо кому, ірон.

лі́коть в лі́коть.

Один біля одного; поруч. Приклади
  • Твердохліб зрадів, знайшовши у натовпі Сміливця. Тепер вони трималися лікоть в лікоть, щоб не загубитися (А. Хижняк)

в час о́ний; во вре́мя о́но, заст., уроч.

Колись, дуже давно, у давнину. Приклади
  • Колись то ще, во время оно, Помпілій Нума, римський цар… Втомившись, пишучи закона, Пішов любенько погулять і одпочить (Т. Шевченко)
  • Як в оний час, так і тепер на муку Віддав би ти апостолів своїх… (М. Старицький)

піти́ в моги́лу (з життя́, від нас, до Бо́га і т.ін.).

кипі́ти в рука́х перев. чиїх.

Хто-небудь вправно, швидко і т.ін. виконує, здійснює щось. Приклади
  • У неспокійного діда завжди знайдеться якась робота, усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах)
  • Баби мастили стіни, Семен пошивав покрівлю, — робота кипіла, горіла в руках (М. Коцюбинський)

до чо́рта в зу́би, грубо.

У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. Приклади
  • [само́му] чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в… огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко)
  • чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький)
  • до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг [Сивоок] кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний)
  • [Ніна:] Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко)
  • [Голос з 1-го хору:] Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький)

рука́ в руці́.

в голові́ кебе́та догори́ дри́гом ста́ла у кого.

Хто-небудь збожеволів, утратив здатність чітко мислити. Приклади
  • Одного разу серед ночі. .він будить тих, що поснули, і наказує хутко вдягатись. Коли б він не підморгнув до кожного, можна було б подумати, що в нього в голові кебета догори дригом стала (Олесь Досвітній)

пуска́ти / пусти́ти в о́чі дим (пилю́ку) кому.

ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути в пові́трі (між не́бом і земле́ю).

Залишатися нерозв'язаним, нез'ясованим, нездійсненим. Приклади
  • Найкращі плани і замисли можуть повиснути в повітрі, якщо слаба робота з людьми, з кадрами (З газети)
  • Наказ жорстокий, але справедливий.— Що ж він тепер робитиме? — повисло в повітрі питання Пишної (Ю. Збанацький)
  • — Хто повинен заохочувати проектувальників? Проектний інститут? У нього немає коштів на цю статтю витрат. Замовник? Він не має законних підстав. От і висять ці питання в повітрі роками (В. Попов)
тільки ви́сі́ти в пові́трі. Перебувати у невизначеному, непевному становищі. Приклади
  • Минув ще один місяць, а я все ще вишу між небом і землею. І туди мене тягне, і тут порвати не сила (Ірина Вільде)
  • Але ж він [твір], певне, вийде в світ, бо хоч Ваш видавець і висить в повітрі, та не буде ж він вічно висіти, бо його банкір мусить же об'явитись (Леся Українка)
Залишатися без підтримки, не зустрічати відповіді, співчуття. Приклади
  • За літо в боях корпуси його [Врангеля] було знекровлено.. І зараз оця задніпровська операція, що вона йому принесе? З останніх сил простягає руку на Захід, чи зустріне вона там дружній потиск, чи так і повисне в повітрі? (О. Гончар)

пуска́ти / пусти́ти в о́біг що.

просвіти́ло в голові́ кому, у кого.

ні в п'ять ні в де́в'ять (де́сять), зі сл. ста́ти, стоя́ти і под.

спочива́ти / спочи́ти в Бо́зі, книжн.

поши́ти В ду́рні кого, грубо.

чим. Одурити за допомогою чого-небудь. Приклади
  • — Ви мене вважатимете за простачка, якого можна пошити в дурні баєчкою (В. Шевчук)
Продемонструвати свою перевагу, показати себе розумнішим від інших. Приклади
  • Тарас приліг. Стомив його цей дружній диспут. Кожен себе вважає мудрим, прагне пошити в дурні іншого… (В. Шевчук)
Поставити когось у дуже незручне, комічне становище; обдурити когось. Приклади
  • в ду́рні ши́ти. Вчора йому на ковзанці Левку, миленький співала, а сьогодні вже в дурні шиє (М. Стельмах)
  • у ду́рні обу́ти. У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана (Т. Шевченко)
  • Тупий навряд чи зумів би отаке витіяти, а цей, бач, усіх нас у дурні пошив (О. Гончар)
  • —. .Тепер він буде мститися за те, що ви його пошили в дурні (В. Шевчук)
  • — Не минеться тобі, що пошив нас у дурні. Це факт (М. Стельмах)
  • Став [Писар] її пильно прохати, щоб як би того пана Микиту зовсім у дурні пошити (Г. Квітка-Основ'яненко)

поши́тися в соба́чу шку́ру, грубо.

трима́ти в се́рці (в душі́) що.

раз, два і в да́мках, фам.

усі ко́зи в зо́лоті кому.

Все здається, сприймається кращим, ніж є насправді. Приклади
  • і ко́зи в зо́лоті хо́дять. — Еге ж, там [в Америці] і кози в золоті ходять, — безневинно каже Лесь Якубенко, і дядьки починають реготати (М. Стельмах)
  • П'яному — всі кози в золоті (В. Речмедін)

як (мов, на́че і т.ін.) ноже́м вколо́ти в [са́ме] се́рце кого.

на оди́н лад.

За тим самим зразком, без відмінностей; однаково. Приклади
  • в оди́н лад. — Та ви вже хоч дражніть в один лад, звернувся до них [дівчат] возій (С. Добровольський)
  • Наші літературні редактори… іноді надмірно захоплюються причісуванням мови на один лад (М. Рильський)
Дуже схожі між собою; подібні, однакові. Приклади
  • Уздовж вулиці вишикувались хати, усі на один лад були (З газети)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ду́шу кому.

впада́ти / впа́сти в непа́м'ять.

Втрачати свідомість; непритомніти. Приклади
  • Йому так стало прикро, що хотілося впасти знов у непам'ять,.. до болю заплющив очі, але свідомість уже не покидала його (П. Козланюк)
  • Мені здалося, що се вона почала впадати в непам'ять, але вона була притомна (Леся Українка)

в зу́би кому, фам.

Безпосередньо комусь (давати, тицяти, совати що-небудь). Приклади
  • Мені в зуби — диплом і розподілення в незабутній край босоногого дитинства (А. Крижанівський)
  • —Пошлеш титарям два вози горшків: сунеш благочинному в зуби горшка, а благочинній макітру (І. Нечуй-Левицький)

вхо́дити / ввійти́ в курс чого.

Знайомитися з чим-небудь; набувати навиків у чомусь. Приклади
  • Перші тижні та місяці Надійка входила в курс виробництва (В. Козаченко)

ні в дві ні в три (в п'ять).

зав'я́знути (зав'я́зти, нав'я́зти і т.ін.) в зу́би (в зуба́х) кому.

Стати об'єктом постійних розмов, думок і т.ін. Приклади
  • — Е-е, коли б ви розказали про замчище, діду.— Зав'язло тобі в зуби те замчище! Дивись, і з голови не виходить (Панас Мирний)
Дуже сподобатися. Приклади
  • [Терпелиха:] Знаю, чом тобі всі не люб'язні; Петро нав'яз тобі в зуби (І. Котляревський)
  • — Он Петро Горбатюк…— не слухала, бубоніла своє стара.— Чим не пара?.. Так ні — зав'яз їй у зубах той Наумчик (І. Рябокляч)

в одну́ ду́дку гра́ти з ким.

Однаково з кимось діяти; бути заодно. Приклади
  • на одну́ ду́дку гра́ти. Він або нічого не бачить, або ж на одну дудку з тими байстрюками грає (М. Ю. Тарновський)
  • — А коли хочеш знати, Кіндрате, то він з Герасимом в одну дудку грає (А. Іщук)
  • Дивно виходить: удаєте з себе таких лівих, а насправді — в одну дудку з українськими самостійниками граєте (А. Головко)
  • — Той старий за столом в одну дудку грає з брехунцем і нашими панами (Г. Коцюба)
без додатка. Бути однаковими. Приклади
  • Однаково з нас драли, бо в одну дудку грали (Укр. присл.)

деся́та спи́ця в ко́лесі.

Той, хто відіграє незначну роль у чомусь. Приклади
  • — Ти мусиш зараз же розповісти, хто він і звідки. Щоб я був спокійний за тебе, за Павла і за себе, хоч я тут, правда, десята спиця в колесі (С. Добровольський)

убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися) в то́гу чию.

не лі́зе в го́лову кому і без додатка.

гра́ти (гра́тися) в мо́вча́нку з ким і без додатка.

Ухилятися від розмови, виступу і т.ін.; не говорити. Приклади
  • Кротов не грався у мовчанку, як деякі його колеги, і на це дуже швидко зреагували. З суворою доганою, без роботи, він уперто не хотів визнати правоти тих, хто були його суддями, поводився різко і незалежно (В. Гужва)
  • Грати в мовчанку з Кроквою після його галасу на зоринах було значне важче, ніж під час короткочасних зустрічей із Сохацьким (Л. Дмитерко)
  • [Ярина:] Я собі здумала: як ото наші хлопці грають в мовчанку (Леся Українка)

вбива́ти / вби́ти в го́лову що, кому, чию.

Настирливо доводити кому-небудь щось, переконувати когось у чому-небудь. Приклади
  • Книжчини [фашистські] були розраховані на німецьку молодь, яка виросла після війни й не мала про неї сталої думки. Цим юнакам і дівчатам вбивали в голову, що всі претензії Гітлера були цілком справедливими (Л. Дмитерко)
  • Вона [мати] вбивала йому у голову, що він красивіший, розумніший і здібніший за інших (Д. Ткач)
Частим повторенням, нагадуванням чи биттям примушувати кого-небудь запам'ятати, засвоїти щось. Приклади
  • Довго вона мучилася з нею, довго била, поки таки вбила їй у голову, як і що треба робити (Панас Мирний)
  • — Ви, Степане Васильовичу, хоч лінійкою, хоч стусанами, хоч мордачами вбийте цю рихметику [арифметику] в його дурну голову (М. Стельмах)

ті́льки душа́ в ті́лі.

ні тепе́р ні в четве́р.

сиді́ти в за́пічку (на печі́).

пусти́тися в леда́що.

в ніс, зі сл. говори́ти, бала́кати і т.ін.

З носовим відтінком, гугняво. Приклади
  • Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починали балакати в ніс і полизачі (О. Ільченко)

ви́пхати в пле́чі (в поти́лицю) кого і без додатка, зневажл.

Грубо вигнати кого-небудь звідкись. Приклади
  • [Саша:] Та що ж, мамо, коли так трудно,— я собі місце найду! [Красовська:] Яке місце? Учителькою станеш, щоб другого дня в потилицю випхали (Олена Пчілка)
  • — Як бачите, юначе, поміщик Ґалаґан не марнує часу. Поки ви з мужиками взуєте його в постоли (чи як пак там у того Коцюбинського?) та в плечі випхаєте з маєтку, уже й нову спеціальність набуду (А. Головко)

колупну́ти в ка́рточку, вульг.

Ударити по обличчю. Приклади
  • — Ух, ти ж. Пусти, я його колупну в карточку (І. Микитенко)

бра́ти / взя́ти го́лову в ру́ки.

Заспокоїтися, зосереджитися на чомусь. Приклади
  • — Вам… треба взяти голову в руки та подумати до кінця і забути все минуле (І. Микитенко)

[аж] і́скорки в оча́х замиготі́ли у кого, чиїх.

Хто-небудь раптом став веселим, життєрадісним і т.ін. Приклади
  • Вперше за весь час [бесіди] академік усміхнувся. В очах його замиготіли веселі ясні іскорки (В. Собко)
  • Мар'я кинулась у горниці за дзеркалом.— Дивися! — сказала, підносячи. Марина присвітила. У Христі аж іскорки в очах замиготіли (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) со́ви ночува́ли в голові́ у кого, чиїй.

ки́дає / ки́нуло в жар (в пал) кого.

Кого-небудь охоплює жах, комусь стає страшно. Приклади
  • Тут [в шинку] в одну ніч… миналися такі гроші, що хлібороба в жар кинуло б при одному їх називанні (Г. Хоткевич)
У кого-небудь піднялась температура. Приклади
  • Мабуть, прохопило [Максима] в поїздці, бо на ранок у жар кинуло, руками-ногами не ворушить, а язик і зовсім одняло (Є. Гуцало)
Хто-небудь червоніє від ніяковості, сором'язливості і т.ін. Приклади
  • — А чи споминає її Роман, як вона його? — враз кинуло дівчину в жар (М. Стельмах)
  • Підходили [дівчата] до Черниша і Брянського,. .ласкаво поляпували юнаків-офіцерів по щоках. Йов! Усі приязно сміялись, старі і молоді, не осуджуючи дівчат за їх вільність, від якої обох офіцерів кидало в жар (О. Гончар)
Хто-небудь неприємно вражений, дуже хвилюється, переживає, вболіває і т.ін. Приклади
  • Те, що Оленка на власні очі побачить його самого за штурвалом, кинуло його просто в жар (Д. Бедзик)
  • Розпухле вухо Тимка, на якому засохла кров, кинуло Орисю в жар (Григорій Тютюнник)

не йде на (в) ду́шу кому і без додатка.

Хто-небудь не має бажання до чогось; комусь не хочеться чого-небудь, не подобається щось. Приклади
  • Пріська не обідала. Де вже та страва ітиме на душу, коли, може, з завтрашнього дня нічого буде кусати? (Панас Мирний)
  • йде на ду́шу. Тихій та смирній дівчині йшла на душу пісня (І. Нечуй-Левицький)
  • — Чогось не їсться мені, брате…— А ти все-таки їж…— Не йде на душу… (М. Рудь)
  • Сів сотник Костомара обідати, да й страва йому в душу не йде (П. Куліш)
  • [Кобзар:] Та воно коли на душу не йде, то ти й не силуй. [Герасим:] А що тобі жалко [горілки]? (Панас Мирний)

хоч ку́лю в лоб.

захо́дити / зайти́ в го́лову.

кому. З'являтися, виникати (про думки, запитання і т.ін.). Приклади
  • Нічого там не горить. То місяць.. Що це тобі в голову зайшло? Спи! (С. Васильченко)
  • Маланці заходило в голову, що сталося з Гафійкою? Наврочив хто? Налякав? (М. Коцюбинський)
Напружено думати над чим-небудь, шукаючи виходу; згадувати щось. Приклади
  • Семен заходив у голову, з якого села може бути цей молодий чоловік (Л. Мартович)
  • Що робити з біди? Тра [треба] в голову заходити (М. Номис)
Втрачати здатність чітко мислити, розумно діяти; божеволіти. Приклади
  • [Килина:] Пробі, чоловіче, чи ти вже в голову зайшов, чи що? (Леся Українка)
  • — Василю! ти з великого розуму та в голову заходиш! Ті філософські книжки не доведуть тебе до пуття (І. Нечуй-Левицький)

попа́сти (попа́стися і т.ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́ну і т.ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке).

слова́ застряю́ть (застига́ють) / застря́ли (застря́гли, засти́гли) в го́рлі (у гру́дях) кого, кому і без додатка.

рік у рік.

Постійно; протягом тривалого часу. Приклади
  • Сняться сни мені воєнні з року в рік, з року в рік (М. Сом)
  • з ро́ку в рік. З року в рік безконечними валками рухались сюди зі степових економій рипучі чумацькі мажари, навантажені відбірним експортним зерном та тюками тонкорунної вовни (О. Гончар)
  • Я з норми не виходжу, та й лікар потачки не дає.. І, зрештою, не можна рік у рік по-санаторськи бездіяльно жити, а треба навчатись бути здоровою в умовах нормальних, а себто в умовах не лежня, а людини (Леся Українка)

так і про́ситься в рот (на губу́).

і в го́лову не кла́лося кому.

Хто-небудь не передбачає, не сподівається чогось. Приклади
  • І в голову йому не клалось, Щоб з ним так бачитись мельком (І. Котляревський)

ду́мка кру́титься (ве́ртиться) в голові́ у кого і без додатка.

Хто-небудь постійно думає про когось--щось. Приклади
  • Я дивився на хату, розглядав оселю, а в мене все вертілася в голові думка, через що пропала та земля, як Свікліцький з дідича став наймитом (І. Нечуй-Левицький)
  • Петру… хочеться щось спитати в Іона, але він не наважується.. А думка крутиться в голові, не дає спокою (М. Чабанівський)

як били́на в по́лі, нар.-поет., зі сл. оди́н, сам.

принести́ в пелені́ (у припо́лі) кого, несхв.

спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т.ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т.ін.) на ду́мку (на па́м'ять, в го́лову) кому і без додатка.

вмочи́ти в молоко́, жарт.

Стати сивим (про голову, вуса, бороду); посивіти. Приклади
  • От і нагрянув [Марко] неждано. І не дуже постарівся, тільки вуса трохи в молоко вмочив (М. Стельмах)

пуска́ти / пусти́ти в хід.

шука́ти кістки́ в молоці́.

в ка́шу вкипі́ти.

Затіяти неприємну, складну, з великими клопотами справу. Приклади
  • Неспеціалісту навіть важко собі уявити, в яку кашу ми вкипіли (Ю. Яновський)

В ОДНУ́ ДУ́ДКУ з ким.

Бути заодно з ким-небудь; разом. Приклади
  • І ти в одну дудку з ними? А ще кажуть про тебе, Йване, що делікатний ти, чулий, культурний чоловік… (О. Гончар)

прийня́ти в се́рце (в ду́шу).

ві́рне (пе́вне) о́ко [в ло́бі] у кого.

Хто-небудь добре орієнтується на місцевості, вміє правильно оцінювати, визначати щось. Приклади
  • Око в нього було певне, серце міцне. Долав він шляхи невтомно (Л. Первомайський)
  • — У мене в лобі око вірне. Я будь-яку ділянку прикину вздовж та поперек на око і скажу, скільки якої породи буде в ній (М. Стельмах)

лі́зти у за́шморг (в ярмо́) до кого і без додатка.

Потрапляти в економічну залежність до когось. Приклади
  • вла́зити в ярмо́. — Не хочеться взимку в наймитське ярмо влазити. Страх як не хочеться (М. Стельмах)
  • — Так, людоньки, так. Лізьте в ярмо, жніть за тринадцятий сніп. Послужіть панові (М. Коцюбинський)
  • Мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше — коня, яким міг ґрунт обробити, не лізучи у зашморг до глитаїв (І. Муратов)

не в свої́й тарі́лці, зі словосп.

рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] кому і без додатка.

су́нути свою́ го́лову в ярмо́.

живи́м у я́му (в домови́ну і т.ін.) ляга́ти.

Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Приклади
  • Коли мені їхати звідсіля, то краще живою в домовину лягати (С. Васильченко)
  • жива́ б у зе́млю пішла́. — Як згадаю про матіночку мою, жива б у землю пішла… (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись [прохарчуватися] (Г. Квітка-Основ'яненко)

круги́ літа́ють (іду́ть і т.ін.) / заліта́ли (пішли́ і т.ін.) пе́ред очи́ма (в оча́х), у кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває у стані запаморочення від чогось (болю, втоми і т.ін.). Приклади
  • — Чую вже, що й руки мліють, і в очах круги пішли (Г. Хоткевич)
  • Змерз [Іван] одразу, безсило опустив бартку і посунувся далі.. Червоні круги літали перед його очима (М. Коцюбинський)

вести́ (заво́дити) сло́во (мо́ву, річ).

Говорити про що-небудь. Приклади
  • впада́ти в річ. [Джонатан (тихо до Річарда):] Але ж, брате, впадати в річ старому — як же можна (Леся Українка)
  • здійма́ти річ. Коли Остап здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували [співчували] йому (М. Коцюбинський)
  • Мало не з кожним заїжджим заводить Демид мову про того свого генерала і дивується, що ніхто про нього не чув і не знає (О. Гончар)
  • — А знаєш, Тимофію, куди ходім? — перегодя трохи, веде річ Пацюк.— До пана!.. (Панас Мирний)
  • Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом (П. Панч)
  • Тепер Марта дивилась на капітана неприязно. . Довкола відбуваються такі події, а він веде мову про дурниці (В. Собко)

не́бо в кліти́нку кому, ірон.

в деся́тому колі́ні, перев. зі сл. ро́дич і под.

Який перебуває в дуже далеких родинних зв'язках. Приклади
  • [Гострохвостий:] Для Вас, Єфросино Сидорівно, я готовий познакомитись [познайомитись] з вашими родичами, хоч би й в десятому коліні (І. Нечуй-Левицький)
  • не з деся́того колі́на. — А як розколупають, що ми зовсім не з десятого коліна нащадки? (Григорій Тютюнник)

не ма́ти царя́ в голові́, жарт. , зневажл.

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в крини́цю чию.

[не] в свої́й соро́чці (льо́лі), фам.

Психічно хворий. Приклади
  • [Василина:] Як ти сказала? Чи ти в своїй льолі, дівко! (С. Васильченко)

хова́тися / схова́тися в кущі́ (по куща́х).

полі́зти чо́ртові в зу́би.

би́ти в [одну́] то́чку.

Постійно спрямовувати свої зусилля, увагу, дії на здійснення певної мети. Приклади
  • Він не любив заробітчан, зате любив і помічав настирливих, з характером, таких, хто в точку б'є і б'є (П. Дорошко)

би́ти [пря́мо] в лоб.

Без натяків, відверто говорити, питати і т.ін. Приклади
  • Він бив прямо в лоб, з'ясовуючи місце свого призначення (З газети)
Мати неприховане значення, бути зрозумілим, очевидним. Приклади
  • Зміст їхніх розмов був дуже простий і бив прямо в лоб. Ось, мовляв, приїхав до нас новий голова, тисячник, і йому знов не дуже болітиме, як буде господарювати колгосп (В. Кучер)

кидає / кинуло в краску кого.

Хто-небудь червоніє від хвилювання, збудження, сорому і т.ін. Приклади
  • Галя глянула на хлопця В краску кинуло її, Й затулила, мов від сонця Очі дівчина свої (С. Воскрекасенко)

в дим, зневажл.

Вщент, повністю, до краю. Приклади
  • Полк зірвався з позиції і пре на Житомир. Розклався в дим (О. Довженко)
  • Перед кожним із нас кулемет, що розстрілює ворога в дим (В. Сосюра)
зі сл. п'я́ний і под. Дуже сильно, до безпам'ятства. Приклади
  • Горобець хромовими чобітьми вибиває польку — п'яний в дим (М. Зарудний)
  • У казармі було порожньо. Кілька п'яних у дим хропло по кутках, днювальний зовсім десь зник (З. Тулуб)

в горі́лці ки́снути, несхв.

Постійно пиячити. Приклади
  • По панських дворах вони [дворові] позвикали в горілці киснути (Панас Мирний)

як о́ка (рідше мов, ні́би і т.ін.) в ло́бі (в голові́), зі сл. берегти, гляді́ти, пильнува́ти і т.ін.

Старанно, пильно, дуже і т.ін. Приклади
  • як о́ка. — Хазяйського добра гляжу як ока (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський)
  • більш, ніж о́ка в ло́бі. Матір [парубок] поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок)
  • Які старі зв'язки були, то тих я бережу, як ока в голові (В. Стефаник)
  • — Повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький)
  • Бережи, як ока в лобі (Укр. присл.)
  • Перше чумаки креміня дуже гляділи, як ока в лобі, бо без вогню не можна прожити (Народні оповідання)

в о́чі.

зі сл. не б́а́ч́ит́и і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім, ніколи. Приклади
  • В Одесі думаю ще й нове що-небудь почать… Там уже й Гейне знов буду писать, а то я тут його і в очі не бачу (Леся Українка)
У присутності того, про кого йдеться. Приклади
  • Прозвали мене Мудрагелем; Павло Мудрагель та й годі! Звичайно, не в очі. Але мені байдуже! (Л. Мартович)
При безпосередньому спілкуванні. Приклади
  • В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах)
  • — В очі добра — поза очі відьма! (Григорій Тютюнник)
зі сл. говори́ти і под. Прямо, відверто і т.ін. Приклади
  • В очі жадне ані слово не писне, бо боїться (Б. Лепкий)
  • [Назар:] Тільки я нашіптувати не буду, я все в очі скажу (М. Зарудний)
  • — Таке безстидство в очі говорить і ні крапельки не соромиться (М. Стельмах)
  • Я прилюдно і в очі назвав учинки тих добродіїв некультурністю, чим викликав на себе великий гнів (М. Коцюбинський)

з ка́менем на душі́ (в гру́дях).

У гнітючому, поганому настрої. Приклади
  • з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак)
  • З каменем на душі працює [Пріся] на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар)

іти́ (ляга́ти) / піти́ (лягти́) в [сиру́] зе́млю.

Умирати. Приклади
  • [Олексій:] Через моє страждання, через людські попрьоки [докори], через непорядки у господарстві… і не оглянемося, як ляже вона [Галочка], моя голубочка, у сиру землю (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Наум:] Не остав мене, Господи.. Цілий вік ти мене милував, а на старості, як мені треба було у землю лягати, послав ти мені таке горенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Іди собі, мале дитя, у сиру землю, поки не зазнало лиха, іди малим — і краще, і легше (Панас Мирний)

ЯЗИ́К [як (мов, ні́би і т.ін.)] ПРИРІ́С (приста́в, присо́х) ДО ПІДНЕБІ́ННЯ (у ро́ті) у кого, чий і без додатка.

і кінці́ в во́ду.

Усе вирішено. Приклади
  • [Наталка:] Не довго з ним розв'язаться: не хочу, не піду [заміж], та й конці [кінці] в воду! (І. Котляревський)
Не залишати ніяких слідів злочину, негідного вчинку і т.ін. Приклади
  • [Хома:] Отрута подіє не зразу — й кінці в воду! (М. Старицький)
  • — Давида й де-небудь підстерегти можна. А чи й просто в хаті [вбити] — завжди читає кінець стола проти вікна,— і кінці у воду. Хто? А ясно хто: в кого жінку одбив: з ревнощів (А. Головко)

держа́ти (трима́ти) в [свої́х] лабе́тах (ла́бах) кого, що.

Ставити в повну залежність, неволити кого-, що-небудь; підкоряти. Приклади
  • Не можна допускати, щоб бюрократ у своїх лабетах держав усю владу (З газети)
Повністю оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про почуття, настрої, душевний стан і т.ін.). Приклади
  • Мене знову рвонуло встати. Аж хижий сон уже держав мене в своїх лабетах (С. Васильченко)
  • Здалося йому.., що якась важка змора, котра досі держала його в своїх лабах, відступила від нього і позволила йому віддихнути свобідно (І. Франко)

лежа́ти в неду́зі.

Бути хворим, не ходити через хворобу; хворіти. Приклади
  • Трістан у недузі лежить, ослаб, мов дитина (Леся Українка)
  • Де ж то він, Голубчик мій? Серед чужих долин Лежить в недузі, може, плаче? (Л. Глібов)

в ко́рені.

У самій основі, суті. Приклади
  • Такі думки і погляди в корені чужі мені (З усної мови)

душа́ в ду́шу.

зі сл. говори́ти і под. Щиро, відверто. Приклади
  • Стара заметушилася. Хутко накрила стіл. Скоро ми вже розмовляли душа в душу (З журналу)
  • Під час практичних занять… можна було поговорити [з учителями] про все відкрито, душа в душу (О. Гончар)
зі сл. жи́ти і под. Дружно, у злагоді. Приклади
  • Катерині стало тепло й затишно… Їй здавалось, що у їх з Дмитром немає ніяких непорозумінь, що вони з ним живуть душа в душу (Ю. Збанацький)
  • Коли б вони [брати] тримались один одного, коли б вони жили душа в душу, усе село вклонилося б їм, визнало б їх своїми панами (М. Стельмах)
  • Він [Семен Іванович] частенько заглядав до брата на вечірній вогник. Брати жили, як то кажуть, душа в душу (М. Рильський)

полоска́тися в горі́лці (у вині́ і т.ін.).

вціля́ти / вці́лити в [са́ме] се́рце кому.

Боляче вражати кого-небудь, зачіпаючи те, що його хвилює. Приклади
  • Удова засміялась: Що се ти?.. Чи козака боїшся? Так мені сим і вцілила в серце (Ганна Барвінок)

в ро́ті (зу́би і т.ін.) пополоска́ти чим і без додатка, жарт.

Випити незначну кількість алкогольного напою; трохи випити. Приклади
  • [Денис:] Ото либонь Гарасим кладе стіжок, чи нема в нього хоч капелини [горілки], щоб хоч зуби пополоскать? (М. Кропивницький)
  • Та й де їм [молодим], вишкваркам, горілку ту круглять [пити], Як їх батьки колись та їх діди кругляли!… Не вспіють квартою в ротах пополоскать,— Вже й по-індичому в шинку заґерґотали! (П. Гулак-Артемовський)

в пух і прах.

зі сл. розно́сити, рознести. Дуже, у великій мірі. Приклади
  • — Рознесуть нас, Тарасе Демидовичу, на зимовій конференції,— шкріб гостре підборіддя Шухновський.— Рознесуть в пух і прах (Ю. Збанацький)
  • Розчервонівшись, немилосердно кублячи вже не дуже й пишну кучму, головний когось розносив у пух і прах по телефону (Ю. Збанацький)
зі сл. розбива́ти, розби́ти. Вщент, остаточно, зовсім. Приклади
  • Ми ворога-ворона на кожній території знищимо — розіб'ємо в пух і прах (К. Герасименко)

лице́м в лице́ (до лиця́).

затума́нювати / затума́нити го́лову (ро́зум, рідше о́чі) кому і без додатка.

Паморочити різким, п'янким запахом. Приклади
  • затума́нилося в голові́, безос. Затуманилося Остапові в голові. Не миле ніщо йому (К. Гордієнко)
  • нена́че затума́нило в голо́ві ро́зум, безос. Як Стефан заколотився був їхати світ за очі, то Євстафієві неначе затуманило в голові розум (С. Чорнобривець)
  • У відкрите вікно війнули пахощі прив'ялого листя, дурманом затуманили голову гауптманові (Ю. Бедзик)
Вводити в оману, дурити кого-небудь. Приклади
  • Намагався бай заплямувати нове будівництво, брехнею затуманити бідноті очі (О. Донченко)
  • І чого йому було з тими бандитами зв'язуватись? Що він, багач, дука? Підбили, голову затуманили чоловікові, пішов і сам не радий, і їй світ зав'язав (І. Цюпа)
Позбавляти кого-небудь ясності мислення, затьмарювати комусь свідомість. Приклади
  • Страх затуманює очі, і горобець лякає заляканого зайця (М. Трублаїні)
  • Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (В. Кучер)

вла́зити (вліза́ти) / влі́зти в шку́ру чию, кого.

Ставати ким-небудь, виконувати чиїсь обов'язки, функції. Приклади
  • Портрет сучасного героя треба писати, не влізаючи в його шкуру і не говорячи його часом косноязичною мовою (О. Довженко)
  • Мені випадало бути шпигуном. Правду кажучи,— малоприємна річ. Але діло — є діло. Треба було влазити і в таку шкуру (Ю. Яновський)

гра́тися в кота́ і ми́шку (рідше ми́шу) несхв. , жарт.

Бути нещирим, хитрувати, лицемірити і т.ін. Приклади
  • гра́тися в кота́-ми́шки. — І що ми вигадаємо? І далі гратимемося в кота-мишки? Адже коли-небудь змушені будемо розрубати цей гордіїв вузол! (В. Малик)
  • Не придурюйся, Остапе, ми з тобою люди дорослі, і не годиться нам гратися в кота і мишку (М. Ю. Тарновський)

уда́рити в закаблу́ки.

як (мов, на́че і т.ін.) го́лка в соло́мі (в снігу́), зі сл. зни́кнути, губи́тися і т.ін.

із кутка́ в куто́к; із кута́ в кут, зі сл. тиня́тися, ходи́ти, бі́гати і т.ін.

Усюди, скрізь. Приклади
  • То був мовчущий, сердитий чоловік, якийсь невдачник, котрого доля весь вік гонила з кута в кут (І. Франко)
У різних напрямках. Приклади
  • од кутка́ до кутка́. Він почав ходити по світлиці.. од кутка до кутка (І. Нечуй-Левицький)
  • Кремезний та рвучкий юнак то сідав на табурет, то бігав з кутка в куток (О. Ільченко)
  • Він ходив по кімнаті із кута в кут, про щось пильно думаючи (В. Гжицький)

думки́ (гадки́, ду́ми) сную́ться в голові́ перев. чиїй.

Хто-небудь напружено думає про щось ( перев. тривожне або неприємне). Приклади
  • ду́ма за ду́мою сную́ться в голові́ у кого. Дума за думою снуються в голові у Платона (І. Цюпа)
  • Хима лежала на полу, розплющивши очі: і в її голові снувалися думи (М. Коцюбинський)
  • Він [Тарас] не проводив сестри до кошари, в його голові снувались інші гадки (С. Ковалів)
  • Андрій Гордійович збирався зразу ж заснути. . Але, як на те, сон не брав його. Тривожні думки одна за одною снувалися в його голові (М. Трублаїні)
  • Тяжкі думки снувались у його [Зіньковій] хворій голові.. Що він лихого зробив людям? (Б. Грінченко)

є спи́чка в но́сі у кого.

Хто-небудь тямущий, кмітливий. Приклади
  • У хлопця цього є таки спичка в носі (З газети)

в одні́й упря́жці з ким.

Спільно, заодно з ким-небудь діяти. Приклади
  • — Що ж, братеніку рідненький, як не крутися, а, видно, нам удвох в одній упряжці не йти — доведеться ділитися (М. Стельмах)
  • Бачити свого колегу, народного вчителя, в парі з Миною Омельковичем, в одній з ним упряжці,— ні, цього я, вбийте, не збагну… (О. Гончар)

колі́но в колі́но.

Поряд, дуже близько (про вершників). Приклади
  • З кілометр їхали мовчки, коліно в коліно. І навіть це суворе мовчання зближувало їх. Це я, лейтенант. Ти любив її?.. Так (О. Гончар)

душа́ в п'я́ти (п'я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т.ін.) / втекла́ (пішла́, вско́чила і т.ін.) чия, у кого і без додатка.

Хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; комусь стає страшно. Приклади
  • — Мій татусь — буркотун, а насправді добряк!.. Ось як! А в тебе, певно, вже й душа в п'ятках (Ю. Збанацький)
  • душа́ загляда́є в п'я́тки. — Хто себе почуває кволим, у кого душа часто заглядає у п'ятки — той може відійти убік (Д. Бедзик)
  • Тарган глянув на дебелого солдата, на його пудові кулаки, і його душа вскочила в п'яти (С. Добровольський)
  • душа́ аж (вже й) в п'я́тах (у п'я́тках). Як замахнеться було мати [книжкою], так у мене душа аж у п'ятах (Остап Вишня)
  • Не один Микола перелякався. Фредова душа теж пішла в п'ятки (Ю. Збанацький)
  • У лисиці душа в п'ятки виступала, а йти [до лева] треба було (Українські народні казки)
  • На кожній вибоїні, коли віз бувало перехиляється… вся душа тікає в п'яти і він часом аж спітніє зі страху (В. Гжицький)

в сто оче́й диви́тися за ким.

Уважно стежити за ким-небудь, контролюючи його дії, вчинки; старанно пильнувати. Приклади
  • — За такими треба було в сто очей дивитись.. От і догрались (О. Гончар)

си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т.ін.).

Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою; не перебувати в шлюбі. Приклади
  • — І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою (П. Козланюк)
  • Свати раз на віку приходять. І кожній матері радість, бо не хочеться ж, щоб дочка в перестарках сиділа і долю свою кляла (М. Зарудний)
  • В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр. присл.)

носи́ти в (на) се́рці кого, що.

вихо́дити / ви́йти в тира́ж.

Ставати неспроможним займатися активною діяльністю, бути непридатним для чого-небудь. Приклади
  • ви́летіти в тира́ж, ірон. — Плаче муза твоя, плаче, Бо загнав її ти в саж. Схаменись, кажу, земляче, Щоб не вилетіть в тираж (С. Воскрекасенко)
  • — Це знаменита Кюїн Мері, колишня гордість англійського пасажирського флоту, Скоро вона вийде в тираж (Ф. Маківчук)
  • — От уявіть собі таку ситуацію: минає п'ятнадцять, ну од сили двадцять років, і ми виходимо в тираж. Усі: од двірника до генсека (А. Дімаров)
  • — Вам не здається, що ми з вами вже, так би мовити, виходимо в тираж, і треба на наші місця пропустити молодих інженерів (В. Собко)

укла́сти в го́лову кому.

переліта́ти (заліта́ти) / перелеті́ти (залеті́ти) ду́мкою (в ду́мці, в думка́х).

Уявляти або згадувати що-небудь. Приклади
  • Вона глянула на верби, на вишні, на огороди, й перелетіла думкою у батьків садок (І. Нечуй-Левицький)
  • І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих годів (Я. Щоголів)
  • Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко)

ла́тка на ла́тці (ла́та на ла́ті).

Дуже старий, зношений, позашиваний у багатьох місцях ( перев. про одяг, взуття і т.ін.); полатаний. Приклади
  • в латка́х. Свитина вся була в латках (І. Котляревський)
  • Цей невеличкий сухенький дідок у свитці — латка на латці.. — був жвавий і непосидючий (Я. Баш)
  • Сорочки на блідих дітях та на Грицькові були чорні, повмазувані, а Грицькова жилетка — лата на латі (Б. Грінченко)
  • [Чоловік:] А у тебе плахта Витерта, подерта.. Латка скрізь на латці… (Олександр Олесь)
  • Одежа — латка на латці в кожного, чоботи — носки так і позадиралися (А. Тесленко)
Дуже бідний хтось; бідність, злидні. Приклади
  • Може, дівчина не любить За те, що убогий? І дівчина його любить, Хоч лата на латі (Т. Шевченко)

думки́ стриба́ють / застриба́ли у голові́ в кого, чиїй і без додатка.

Хто-небудь втрачає спокій, впевненість у чомусь, перебуває в стані нервового напруження, збудження і т.ін. Приклади
  • Орест тільки зовні здавався спокійним. Всередині у нього все кипіло, і блискавичні думки стрибали в голові (Олесь Досвітній)
  • думки_ закружля_ли в голові_. Думки закружляли в голові, шукаючи виходу. Бігли божевільні хвилини (Д. Бузько)

[і] го́лки в ру́ки не бра́ти / не взя́ти.

Нічого не робити ( перев. про шиття). Приклади
  • [Степанида:] Люде [люди] богобоязливі проти неділі або проти свята цілісенький день і голки в руки не візьмуть, а проти п'ятінки то й сирівцю не запарюють… (М. Кропивницький)

да́ти пам'ятно́го (пам'ятко́вого, в па́м'ять, па́м'ятку) кому і без додатка.

Добре побити, покарати кого-небудь, щоб запам'яталося. Приклади
  • Дали в пам'ять, що й до нових віників не забуде! (Укр. присл.)
  • — Не завадило б йому [злодієві] дати пам'ятку,— каже один соляр (І. Франко)
  • —Їй-богу,— кажу до Левадихи, — нарву кропиви, та простягнімо Палажку коло криниці та даймо… пам'ятного, щоб не забувала відер (І. Нечуй-Левицький)

кипля́ть сльо́зи в (на) оча́х перев. чиїх.

Хто-небудь готовий заплакати, близький до плачу. Приклади
  • Закричала вона, стиснувши руки в кулачки і кусаючи губи. В очах її кипіли сльози (Григорій Тютюнник)

лі́зти не в своє́ ді́ло.

Втручатися в що-небудь, не будучи компетентним або викликаючи чиєсь незадоволення. Приклади
  • лі́зти не в своє́. Той же чабанський гонор не дозволяв йому бути причепливим, лізти не в своє (О. Гончар)
  • [Черепань (Лисенку):] Не лізь не в своє діло! на таких метких у нас теж вуздечка знайдеться (Ю. Мокрієв)

стирча́ти (стримі́ти і т.ін.) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому.

вража́ти / вра́зити [в са́ме] се́рце кого, чиє.

Дуже хвилювати, тривожити. Приклади
  • Вони [згарища] дивно якось вражали її серце (І. Франко)
  • З одного червоноармійця сповзла шинель, і жовтий лоб, неприродно випуклий і кістлявий, вразив комбрига в саме серце (Ю. Бедзик)
Завдавати кому-небудь великих страждань, душевного болю. Приклади
  • Вона зараз впізнала того, що недавно вразив її в саме серце (І. Нечуй-Левицький)

встроми́ти го́лову в петлю́.

Повіситися. Приклади
  • Аркадій зрозумів, що його поставили перед альтернативою: або самому встромити голову в петлю, або вказати на когось (Ірина Вільде)
Опинитися в скрутному, загрозливому становищі з власної вини. Приклади
  • Вона й сердита на сина, а разом і жалко його, ой, як жалко. Воно ж молоде ще, нерозумне, того й дивись, десь у петлю свою голову встромить (А. Дімаров)

со́вати (ти́кати і т.ін.) / су́нути (ткну́ти і т.ін.) [свого́] но́са куди, у що.

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в обли́ччя (в лице́, в пи́ку і т.ін.) кому.

не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] грошА́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день].

пуска́ти / пусти́ти ману́ [в ві́чі].

ні в кут ні в две́рі кому.

уда́рити / ударя́ти в го́лову кому і без додатка.

держи́ в оби́дві жме́ні, грубо.

Не сподівайся чогось, не надійся, не розраховуй на що-небудь. Приклади
  • Нарізку власть [влада] йому зробить! Якраз! — держи в обидві жмені. Треба самовільно брати її, землю (А. Головко)

у глибині́ душі́ (се́рця).

Внутрішньо, відверто для себе, таємно від інщих. Приклади
  • В глибині душі він чув, що жінка зробила добре (М. Коцюбинський)
  • В глибині душі Іван Іванович заздрив Павлюкові — похмурому бійцеві з твердим поглядом спокійних очей (І. Багмут)
2.Усередині єства. Приклади
  • в глиби́нах се́рця. В глибинах серця свого знаходить Андрій Малишко хвилюючі слова (М. Рильський)
  • Далеко не кожний Ваш вірш одізвався. .мені десь аж в глибині серця (Леся Українка)

прикида́ти / прики́нути в голові́ ́(в думка́х, ду́мкою і т.ін.) що.

встроми́ти о́чі в зе́млю.

Не дивитися прямо на кого-небудь, потупити погляд. Приклади
  • Устромила очі в землю і слова не промовить (Словник Б. Грінченка)
  • Глянув цар на сестер, питає, а вони дрижать, неначе трясця їх трясе, устромили очі в землю і слова не промовлять (О. Стороженко)

ні в я́кій мі́рі, перев. з заперечними дієсл.

би́ти / уда́рити в го́лову кому і без додатка.

Виклика́ти стан сп'яніння; п'янити (про спиртні напої). Приклади
  • Гаряча варенуха трохи вдарила йому в голову (І. Нечуй-Левицький)
  • Вино розбирає, вдаряє в голову, на очі навертаються сльози (В. Гжицький)
  • — А що, паніматко! Чи немає в тебе чого міцнішого од цієї гіркої? Щось горілка не дуже б'є в голову,— тягнеш, тягнеш, а в голові все-таки не шумить (І. Нечуй-Левицький)

в одну́ шуршу́ з ким, прост.

Заодно. Приклади
  • — Неначе в тюрму запер отой… ваш заступник, чи що..— з дитячою безпосередністю переконувала дівчина.— Звісно, й мама в одну шуршу з тим інженером: нехай, каже, лікується (Іван Ле)

відбива́тися / відби́тися в па́м'яті чиїй.

Запам'ятовуватися комусь. Приклади
  • відби́тися в па́м'ятку чиєму. Мотря стоїть уже в себе за лісою, визирає з-під малини. Лице палає, сміливе,. . а чорні оченята як не випалять. . Такою й одбилась вона в моєму пам'ятку назавжди (С. Васильченко)
  • Відбилася в моїй пам'яті її [Аделіни Патті] витончена невеличка фігура з профілем, неначе вирізьбленим із слонової кості (Моє життя в мист.)
  • Ось яка та картина, що відбилася в пам'яті моїй наперекір течії вічно біжучого часу (Леся Українка)

ста́ти / стоя́ти кі́сткою в го́рлі (попере́к го́рла).

в сто (в ти́сячу і т.ін.) раз (разі́в).

Набагато, значно. Приклади
  • Все святкувало, все стало прекраснішим в тисячу разів (Г. Хоткевич)
  • Душу неначе обвіяло якимись райськими пахощами, в сто раз приємнішими й солодшими за троянди та фіалки (І. Нечуй-Левицький)

бра́ти / взя́ти себе́ в ру́ки.

Оволодівати своїми почуттями, заспокоюватися. Приклади
  • Я не можу не послухати тебе: тому-то обіцяю взяти себе в руки і не киснути, терпіти, не нарікати (М. Коцюбинський)
  • Із останніх сил, як наполоханого коня, беру себе в руки, щоб перед самим собою не осоромитися (З газети)
Ставати іншим — зібраним, цілеспрямованим, діяльним. Приклади
  • Я взяла себе в руки, роздумалась і прийшла до можливості писати більш-менш по-людськи (Леся Українка)
  • — Вітру у тебе в голові багато,— казала Ганна Сильвестрівна.— Я буду брати себе в руки,— обіцяв Рубін, і це була чесна обіцянка, і він дотримувався її до… наступного разу (І. Сенченко)

іти́ / піти́ в наро́д, іст.

Вести просвітницьку діяльність. Приклади
  • Коли Жука звільнили з школи за читання нелегальної літератури, він пішов у народ; вів трудове життя (Українська література)

купа́тися в зо́лоті (в розко́шах і т.ін.).

Бути добре доглянутим. Приклади
  • Минає рік. Росте Марко — І дійна корова у розкоші купається (Т. Шевченко)
Жити в багатстві, щасливо, мати всього вдосталь. Приклади
  • Явдоха [в офіцера] з півроку.. в розкошах купалася (Панас Мирний)
  • Купались далі в золоті князі, А закуті і смерди, як до того, В землі греблись (Д. Павличко)

до ді́дька в зу́би, грубе.

зі сл. іти, ї́хати і т.ін. У найвіддаленіше і найнебезпечніше місце; будь-куди. Приклади
  • — Я не можу тобі заборонити їхати куди ти захочеш,—. .люто вигукнув Петро,— не тільки в бухту Хрестову, але навіть до дідька в зуби! (В. Собко)
зі сл. потра́пити і под. У небезпеку, в халепу. Приклади
  • По всьому було видно, що ми потрапили до дідька в зуби (З усної мови)

ки́дати / ки́нути в о́чі (в обли́ччя і т.ін.) кому.

Говорити відкрито, відверто, сміливо. Приклади
  • Підмайстрі виступали один за одним. Одні сміливо кидали майстрам у вічі свої обвинувачення (З. Тулуб)

би́ти в кулаки́.

Погрожувати кому-небудь. Приклади
  • Вона знову починала кричати, сваритись, у кулаки бити (Панас Мирний)

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т.ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт.

Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Приклади
  • вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд, чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах)
  • — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський)
  • [Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко)
  • З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам'яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський)
  • Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах)
Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. Приклади
  • — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький)
  • — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний)
Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно; допускати помилки. Приклади
  • забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька… — перечив агроном.— Я за конвейєр (С. Добровольський)
  • [Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко)
  • Мирон… хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах)
  • — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб)

обома́ нога́ми вже в моги́лі.

душа́ де́ржиться (трима́ється) в ті́лі чим, у кого, чия і без додатка.

Хто-небудь ледве животіє, підтримуючи своє існування чим-небудь, живе впроголодь. Приклади
  • Передачі [в тюрму] приносили дуже рідко. Милосердніші роздавали одержану паляницю на всіх — по шматочку. Тим і трималась душа в тілі (Ю. Збанацький)

хоч в ополо́нку.

[аж] холо́не / захоло́ло (захоло́нуло, похоло́нуло) се́рце (в се́рці); [аж] захоло́ла (захоло́нула, похоло́нула) душа́ чиє (чия), у кого і без додатка.

Кого-небудь охопило почуття страху, комусь дуже страшно, боязно. Приклади
  • І от знову увижається мені страшна темнота.. Тихо… Глухо… страшно, аж в серці холоне (Панас Мирний)
  • — А Клава он приїхала, таке розказує, що душа холоне!.. — Вона стала розповідати, як бомбили їх у дорозі (О. Гончар)
  • Серце Половчихи захолонуло, за шаландою щось волочилося по воді (Ю. Яновський)
  • Серце його [Кирила Івановича] холоне від страху (Панас Мирний)
Хто-небудь непокоїться, переживає. Приклади
  • У мене й серце похолонуло:. .оддають до чужих людей, у чужу сторону (Марко Вовчок)
  • Холоне серце, як згадаю, Що не в Украйні поховають, Що не в Украйні буду жить (Т. Шевченко)

вироста́ти / ви́рости в очах.

Поставати перед ким-небудь, уявлятися комусь. Приклади
  • Я тільки раз його [Кропивницького] на сцені бачив — Титана, що зламали вже літа,— Та молодим в очах він вироста, Бо я таким в душі його відзначив (М. Рильський)
чиїх, кого і без додатка. Стати кращим на думку кого-небудь; бути авторитетнішим для когось. Приклади
  • — За той час, що я вас не бачив, ви в моїх очах виросли більше, ніж можна уявити (А. Хорунжий)
  • Був [Микола] приємно вражений тим, як повернув справу Андрій. Товариш враз виріс у його очах (Ю. Збанацький)
  • Після свого успіху ще більше виріс [Маковей] в очах телефоніста (О. Гончар)
  • Після того, як він оженився, він ніби виріс у своїх очах (І. Нечуй-Левицький)

ки́дати / ки́нути в дрож (в тря́сцю і т.ін.) кого.

Виклика́ти в кого-небудь стан нервового збудження, надмірного хвилювання, страху і т.ін. Приклади
  • — Братику.. Проклятий прочухан зачинає кидати мене в трясцю (П. Куліш)
  • Глухе голосіння, що доходило, немов із могили, навіть мене, людину, яка побувала в самому пеклі, кинуло в дрож (Ю. Збанацький)

ма́ти Христа́ в душі́ (в се́рці).

носи́тися в пові́трі.

вте́ртися (влі́зти, вкра́стися) / втира́тися (вла́зити) в дові́р'я (в дові́ру) до кого, рідше кого, зневажл.

Домогтися чиєїсь прихильності, любові і т.ін. будь-якими засобами. Приклади
  • Агент примовочками, смішком, багатозначними натяками то сяк, то так підкочується до дядьків, втирається в довір'я (М. Стельмах)
  • Вже більше року услуговував він ворогові, чинячи диверсії в партизанському загоні Сокіл. Йому вдалося вкрастися в довір'я командування (Д. Бедзик)
  • — Ще з-під Києва почав я стежити за гетьманом Лободою, пане Северине. Для цього в довіру до нього втерся (Іван Ле)
  • Ось зараз справді щиро дивувався [Артем], як могла ота зміюка втертися в довір'я до такого розсудливого й обачного чоловіка (І. Головченко і О. Мусієнко)

в лоб.

зі сл. взя́ти і под. Маючи на увазі передню частину чого-небудь; спереду. Приклади
  • Через те, що в лоб тигра не могла взяти його рушниця, він [боєць] стріляв по тих танках, що йшли боком до нього (Л. Первомайський)
  • Про те, щоб взяти перевал в лоб, не могло бути й мови (О. Гончар)
зі сл. говори́ти, сказа́ти і т.ін. Прямо, без натяків, відкрито, відверто. Приклади
  • [Кружило:] Так ми ж не прямо в лоб. Скажемо, що сигаретний дим забруднює атмосферу (З журналу)
  • Те, що він викладає думки трохи по-газетному, в лоб, не заперечує їх безсумнівної щирості (І. Муратов)
  • — Що сказати? Що ставиться з любов'ю, з пошаною? Надто в лоб. А як висловиш це інакше? (Л. Дмитерко)
зі сл. іти і под. Не вдаючись до обхідного маневру; безпосередньо, назустріч. Приклади
  • Ось його знову випередили кілька дружинників і пішли на нього в лоб (А. Хижняк)
  • — Ліва сторона в обхід! Підтягнути батальйон! Риссю! — Нещадименко! Підеш в лоб (О. Довженко)

стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі (рідше в труні́, в гро́бі і т.ін.).

в са́мому соку́; са́ме в соку́.

У розквіті фізичних сил. Приклади
  • — А то таку панянку десь підхопив, що не йому, старому б, залицятися.— Молоду, гожу? — скрикнув Місяць.— Саме в соку (Панас Мирний)
  • Хлопець я був якраз в самому соку, важкуватий, щось вісімдесят з зайвиною кілограмів… (В. Логвиненко)

хоч карти́ну малю́й з кого і без додатка.

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т.ін.) [собі́] не ма́ти.

Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Приклади
  • Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті ніж такому (Панас Мирний)
чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Приклади
  • Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний)
  • В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч)
  • Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар)
чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Приклади
  • на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний)
  • Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський)
  • Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов)
  • То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний)
  • Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький)
перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади
  • Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький)
  • Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний)

не ма́ти [тре́тьої (дев'я́тої і т.ін.)] кле́пки [в голові́], жарт. , зневажл.

не на (в) жарт.

[і] в го́лову (в ду́мку) не прихо́дить / не при́йде кому і без додатка, що.

Хтось і не думає про що-небудь ( перев. нездійснене); не думається, не гадається комусь. Приклади
  • Покрили мертве збите поле, немовби чорна сарана! Чорна сарана… Більш красномовний образ і в голову не прийде (І. Волошин)
  • Про те, що я можу програти усі свої три копійки, мені і в голову не приходило (П. Панч).; Гризельда навіть не заздрівала, щоб Тодозя кохала князя, й поважний суворий князь кохав Тодозю: це їй і в думку не приходило (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) бара́н в апте́ці, зі сл. розбира́тися і под., ірон. , зневажл.

ле́две (наси́лу) душа́ де́ржиться (трима́ється) в ті́лі у кого, чия.

Хто-небудь дуже слабий, кволий, ледве живий. Приклади
  • Вже насилу душа моя [Палажчина] держиться в тілі (І. Нечуй-Левицький)
  • Значить, Ви ще пам'ятаєте, що десь далеко… живе прихильна до Вас душа. Правда, та душа ледве держиться в тілі (М. Коцюбинський)

і в го́лову (в го́лови, в ду́мці і т.ін.) [собі́] не кла́сти що.

Не передбачати, не сподіватися і т.ін. чого-небудь, не здогадуватися про щось. Приклади
  • — Винуватий, товаришу комісар. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Ю. Яновський)
  • в думка́х не поклада́ти. Коли товариш, Здавалося, що спав, то міг щохвилини Прокинутись, — дід зняв бекешу з нього, Щоб навіть той в думках не покладав, Що дбає дід про нього (М. Рильський)
  • Він, ясна річ, не міг і в думці класти собі, що перед ним той самий хлоп'як, який колись врізав його сирицею по мармизі (П. Загребельний)
  • А гайдамаки мовчки ждали, Поки поганці ляжуть спать. Лягли, і в голови не клали, Що вже їм завтра не вставать (Т. Шевченко)
  • Сите та п'яне лицарство спало покотом, ніхто й у голову не клав, що на кінцях мужицьких кіс тихим, котячим ходом вривається поміж них смерть (Юліан Опільський)

[і] в підме́тки ([і] на ла́тку) не годи́тися кому.

Своїми якостями, властивостями бути гіршим від кого-небудь. Приклади
  • Що ж сестра Юліана?.. Та ви їй… на латку не годитесь! (Панас Мирний)
  • До війни не було кращого співака в селі. Навіть Михей Кожухар не годився йому [Івану Ліснякові] в підметки (М. Зарудний)

гну́тися (згина́тися) / зігну́тися в дугу́ (в три поги́белі і т.ін.) перед ким.

Плазувати, запобігати перед кимсь, виявляючи покірність. Приклади
  • Шатай-Мотай згинався в три погибелі перед сильними, обдирав і грабував слабих (Від давнини..)
  • Ну та годі терпіти нам біду. Перед дворянами гнуться в дугу (Пісні та романси..)

запада́ти / запа́сти в [саму́] ду́шу (в се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

Глибоко вражати когось, надовго лишаючись у пам'яті. Приклади
  • — Ну що ж, рости, вчись та до мене в театр, будеш актором. Ця випадково сказана фраза глибоко запала в моє серце (Минуле укр. театру)
  • — Запам'яталось мені слово вашого маршала, розумне слово,— в саму душу запало… (О. Гончар)
Дуже подобатися комусь, запам'ятовуватися. Приклади
  • Ольга Річинська, яка так неждано.. запала йому в серце, дійсно була для нього нічим більше, як фата-морґаною (Ірина Вільде)
  • Його обступили роєм усі, хто запав йому в душу й жив у ній життям безсмертних (І. Багряний)

голи́ти в москалі́, іст.

Забирати у солдати. Приклади
  • Ото ж і вивчився я, виріс, Прошу собі волі,— Не дає [пані], І в москалі Проклята не голить (Т. Шевченко)

[аж] в оча́х рябі́є у кого, в чиїх і без додатка. безос.

Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити щось через надмірність яскравих фарб, світла, строкатість і т.ін. Приклади
  • Від різноманітності одягу аж рябіло в очах (Ю. Смолич)
  • Всі були в своєму найновішому і найкращому вбранні. В очах рябіло від яскравозелених, жовтогарячих і червоних гарусових та шовкових хусток (З. Тулуб)
  • А верби виблискують, аж у очах рябіє (А. Тесленко)
У кого-небудь наступає стан перенапруження, перевтоми і т.ін. Приклади
  • Не стукаючи, вскочив [Саїд] у кімнату й захитався. В очах рябіло, в грудях бушувала буря (Іван Ле)

НІ В Я́КУ, розм.

в (при) ті́лі.

Не худий, в міру повний (про людину). Приклади
  • Сам він був середнього зросту, не те, щоб гладкий, але при тілі, вбирався чисто (І. Муратов)
  • — А яка вона з себе? — запитав я.— Дівка, як дівка. З ногами, руками, косами. При здоров'ї і в тілі (Є. Кравченко)
Вгодований (про худобу). Приклади
  • В гарній артілі й худоба в тілі (Укр. присл.)

не впа́сти в гріх.

ки́дає / ки́нуло то в жар, то в холод кого, безос.

Хто-небудь приходить у стан сильного хвилювання, великого нервового напруження, збудження і т.ін. Приклади
  • ки́нути в жар і хо́лод. В обітелі ця звістка [приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле)
  • Серце її бралося невгамовними ревнощами, розпалювався розум, малювалися в уяві такі подробиці, від яких Віру кидало то в жар, то в холод (А. Шиян)

скака́ти у вого́нь і в во́ду за кого.

в кущі́; по куща́х.

Подалі від відповідальності, безпосередньої участі у справі. Приклади
  • — Хто, як не ти, перед районом. . розпинався, що Троянівська сільрада виконає й перевиконає [заготівлю зерна]? Тепер сам у кущі, а на мені хочеш виїхати? (Григорій Тютюнник). — Цілий рік трубили про ту кукурудзу, а як до діла прийшлося, то всі по кущах!.. (В. Кучер)

докида́ти / доки́нути хми́зу в жар.

Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т.ін. Приклади
  • Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, [Марія Африканівна] теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький)

в три поги́белі, зі сл. зігну́тися, зго́рбитися, ско́рчитися, скрути́тися і т.ін.

Догідливо, улесливо, шанобливо. Приклади
  • Слуга… вийшов до послів і, зігнувшись у три погибелі, мовчки показав обома руками на двері (О. Іваненко)
  • Янкель і Тарас підійшли до дверей, Янкель скорчився в три погибелі і майже боком підкотився до гайдука (О. Довженко)
Дуже сильно; низько. Приклади
  • Глущуки, згинаючись в три погибелі, тягли шляхом на гору воза з гноєм (С. Чорнобривець)
  • Навіть коли вгледіли згорбленого в три погибелі чоловіка на сосновому окоренку біля входу до землянки, не відчули біди (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Відкатні штреки [в шахті] низенькі і коногон згинається в три погибелі, посвистуючи на коника, який тягне вагонетки (Ю. Яновський)

гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три поги́белі і т.ін.) кого.

Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати. Приклади
  • — А отих хлопів та українських ходачкових дворян ми скрутимо в три погибелі (І. Нечуй-Левицький)
  • В дугу усякого він [магнат] гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний)
Мучити, гнітити. Приклади
  • гну́ти в сук. Оп'ять [знову] війна і різанина, Оп'ять біда гне в сук Латина (І. Котляревський)
  • — Ще, брат, Федора сплоха не зігнеш… Гнули його в три погибелі всякі недолі, гнули, як лозу на каблучку… А що — зігнули?.. (Панас Мирний)

вовк в ове́чій шку́рі.

як (мов і т.ін.) чо́ртові в зу́би ки́нути кого, що.

лі́зти в чужи́й горо́х, жарт.

го́лос (глас) вола́ючого (вопію́щого) в пусте́лі (в пусти́ні), книжн.

в душі́ закипа́ти / закипі́ти.

із поли́ в полу́, зі сл. відда́ти, переда́ти і т.ін.

зати́снути в кула́к кого.

стоя́ти пе́ред очи́ма (в оча́х, пе́ред душе́ю) кому.

диви́тися в зу́би кому, фам.

смія́тися в [живі́] о́чі (ві́чі) кому, над ким.

в до́шку, грубо.

як (мов, немо́в і т.ін.) не в се́бе, зі сл. ї́сти, пи́ти і т.ін.

попа́сти / попада́ти в нела́ску (в опа́лу).

годи́ну в годи́ну.

підставля́ти (дава́ти і т.ін.) / підста́вити (да́ти і т.ін. ) ши́ю [в ярмо́ (під ярмо́)].

ку́паний в окро́пі.

втелю́щитися в го́лову кому, фам.

забу́ти язика́ в ро́ті.

видава́ти / ви́дати в світ.

ма́ти му́хи (му́ху) в но́сі, жарт.

ві́тер у кише́нях (у кише́ні) свисти́ть (гуля́є, ві́є і т.ін.).

верті́тися (крути́тися) як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха в окро́пі.

хоч в о́ко дай.

візьми́ ву́ха в ру́ки, фам.

става́ти / ста́ти в [оди́н] ряд з ким--чим.

оди́н в оди́н; Одна́ в одну́.

путі́вка в життя́.

вки́нути в рот.

вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в [свої́] права́.

не проспа́ти грушки́ (гру́шки) в по́пелі.

лі́зти в печінки́ кому і без додатка, грубо.

в оча́х замигті́ли (замиготі́ли) [бі́лі (весе́лі і т.ін.)] мете́лики у кого і без додатка.

прийти́ / прихо́дити в се́бе.

не в ті взу́тися, зневажл.

ві́жки в рука́х чиїх, у кого.

[і] не в голові́ кому, у кого.

карбува́ти в па́м'яті.

як (мов, ні́би і т.ін.) ми́ша в па́стці.

в'ї́стися в мо́зок.

встромля́ти (су́нути і т.ін.) / встроми́ти (всу́нути і т.ін.) [свого́] но́са ([свій] ніс) перев. у що, куди, несхв.

би́тися голово́ю об сті́ни.

майну́ло (мелькну́ло, мигну́ло і т.ін.) в голові́ чиїй, кого, у кого, рідше кому, безос.

бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс).

як (мов, ні́би і т.ін.) теля́ в нари́тнику, зі сл. пиша́тися і под.

бра́ти / взя́ти в свої́ ру́ки що.

гу́би в молоці́ у кого, жарт.

ні в я́кому (я́кім) ра́зі.

думка́ми (гадка́ми і т.ін.) літа́ти, нар.-поет.

запа́сти в о́ко кому.

в ра́зі чого.

уда́ритися в горі́лку (до горі́лки).

смія́тися в душі́ над ким.

як (мов, ні́би і т.ін.) сіль в о́ці.

не вклада́ється в голові́ у кого, кому.

влеті́ти в [до́бру] копі́йку кому і без додатка.

як діра́ (діал. дзюра́) в (на) мо́сті, зі сл. потрі́бен і под.

арши́н у пле́ча́х.

уганя́ти / угна́ти в сльо́зи.

[аж] вхопи́тися / братися за живі́т (за бо́ки, в бо́ки).

в дугу́, зі сл. зігну́ти і под.

ма́ти в тя́мці що.

захо́дити / зайти́ в ду́шу (в се́рце).

попа́стися (попа́сти і т.ін.) / попада́тися (попада́ти і т.ін.) в ру́ки (до рук) кому, чиї (чиїх), до кого.

рука́ в ру́ку, зі сл. іти і под.

не лиша́тися (не залиша́тися і т.ін.) / не лиши́тися (не залиши́тися і т.ін.) в боргу́.

поверну́ти но́са в той (цей і т.ін.) бік.

[аж] міни́тися / переміни́тися В лиці́ (на лиці́, на обли́ччі і т.ін.).

впада́ти (вхо́дити) / впа́сти (увійти́) в гріх.

не йде в го́лову кому.

оста́тися (лиши́тися і т.ін.) ні в сих, ні в тих.

труби́ти в кула́к, фам.

за́йчики в голові́ стриба́ють у кого.

встроми́ти (да́ти і т.ін.) ніж (ножа́) в спи́ну кому, несхв.

Не ма́ти і в тямку́ про кого--що.

як свиня́ в барло́зі, зі сл. велича́тися, ірон.

диви́тися / гля́нути пра́вді в о́чі (в лице́).

лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам.

у міх не вбере́ш чого і без додатка.

бра́ти / взя́ти в ле́ща́та (в лабе́ти).

не в пра́вилах чиїх, що.

сиді́ти в крові́ у кого, кому.

як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха в смета́ні, зі сл. ди́бати і под., ірон.

би́тися як (мов, на́че і т.ін.) ри́ба в саку́ (в сі́тях і т.ін.).

вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому.

як в ре́шеті води́, ірон.

вдаря́ти (би́ти) / вда́рити в ніс.

лиши́тися (зоста́тися і т.ін.) в ду́рнях.

попа́сти (попа́стися і т.ін.) чо́рту в зу́би, грубо.

з вогню́ (рідше із жа́ру) [та] в по́лум'я.

вли́пнути як му́ха в мед.

як (мов, на́че і т.ін.) му́ха (рідше му́хи) в окро́пі, жарт.

вступа́ти / вступи́ти в го́лову кому і без додатка.

сльо́зи в го́рлі застря́гли кому і без додатка.

кра́пля (ка́пля) в мо́рі.

у лице́ (в обли́ччя).

як (мов, ні́би і т.ін.) скупа́ли в окро́пі кого.

скупа́ти ру́ки в крові́.

зво́дити / звести́ в моги́лу (в труну́ і т.ін.) кого.

як свиня́ в хомуті́, зі сл. вигляда́ти, ірон.

бра́тися / взя́тися фе́ртом в (по́під) бо́ки.

скупа́тися в крові́.

відійти́ / відхо́дити в тінь.

як (мов, на́че і т.ін.) в о́ко вліпи́ти.

па́дати (ки́датися і т.ін.) / упа́сти (ки́нутися і т.ін.) в но́ги (під но́ги, до ніг і т.ін.) кому, кого, до кого і без додатка.

держа́ти (трима́ти) в чо́рному ті́лі кого.

залиша́ти (зоставля́ти і т.ін.) / залиши́ти (зоста́вити і т.ін.) в ду́рнях кого.

бра́ти / взя́ти в шо́ри кого.

як свиня́ в дощ, ірон.

в одне́ го́рло, зі сл. крича́ти і под.

губи́тися ( рідше плу́татися, мета́тися і т.ін.) в Здо́га́дках (у до́га́дках, у здо́гадах і т.ін.).

ло́жка дьо́гтю [в бо́чці ме́ду].

трима́ти в ті́ні кого.

вбива́тися / вби́тися в колодочки́ (в пі́р'я і т.ін.).

в тон, зі сл. відповіда́ти, сказа́ти і т.ін.

тиня́тися з кутка́ в куто́к.

як (мов, на́че і т.ін.) по́рох в о́ці.

в усю́.

ри́льце в пушку́ у кого, чиє.

свічки́ в оча́х засві́чуються (стаю́ть) / засвіти́лися (ста́ли), перев. чиїх.

сиді́ти в печінка́х кому.

іти́ в дале́ку доро́гу (путь).

пусти́ти собі́ ку́лю в лоб (в ло́ба, в го́лову, в скро́ню).

поверга́ти / пове́ргнути в прах (у по́рох) кого, що.

в оди́н гуж тягти́.

пуска́ти (пусти́ти) в старці́ кого.

підно́сити / піднести́ в оча́х (рідше пе́ред очи́ма) кого, чиїх.

У голові́ помути́лося у кого і без додатка, перев. безос.

і в сні не ба́чити кого, що.

смерть загляда́є (ди́виться, зазира́є і т.ін.) / загля́нула (подиви́лась, зазирну́ла і т.ін.) в о́чі кому.

[у] сповитку́.

шука́ти го́лку в сі́ні (в соло́мі).

би́ти у ві́чі (в о́ко).

дава́тися / да́тися в ру́ки (до рук).

упада́ти / упа́сти в но́ги (до ніг) кому.

[і] рі́ски (кри́хти) в рот не бра́ти / не взя́ти.

впада́ти / впа́сти в го́лову (на ду́мку) кому.

крути́тися як (мов, на́че і т.ін.) бі́лка в ко́лесі.

поши́тися в ду́рні, несхв.

з мі́сця в кар'є́р.

в уда́рі, зі сл. бу́ти, перебува́ти і т.ін.

двої́ться в оча́х чиїх і без додатка.

в (за) оди́н раз.

вбга́ти в го́лову, що.

прийти́ / прихо́дити в го́лову (на ро́зум, на ум і т.ін.) кому, що.

попа́стися (попа́сти і т.ін.) в ле́ща́та, перев. чиї, чого.

пуска́ти / пусти́ти тума́н (туману́) [у ві́чі] кому.

дістава́тися / діста́тися в ру́ки чиї, кому.

хова́ти го́лову в пісо́к.

пуска́ти / пусти́ти в світ (в лю́ди).

з фа́ктами в рука́х.

не оста́ння спи́ця в ко́лесі.

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка.

іти́ / піти́ в ді́ло.

в душі́ ті́шитися.

лі́зти (рідше зала́зити) з чобітьми́ в ду́шу чию, кому і без додатка.

[аж] свисти́ть (гуде́ і под.) у кише́ні у кого.

шмато́к (кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло кому.

спа́ти і в сні ба́чити що.

узя́ти в молотки́ кого.

бра́ти / взя́ти в робо́ту (в обмоло́т) кого.

Аліса в країні чудес.

Буря в склянці води.

Важко в навчанні, легко в бою.

Витати в емпіреях.

Вікно в Європу.

Вкласти персти в рани.

Влити нове вино в старі міхи.

Вовк в овечій шкурі.

Все йде на краще в цьому найкращому зі світів.

Де згода в сімействі…

Каносса. Піти в Каноссу.

Лежати в богів на колінах.

Лета. Канути в Лету.

Морфей. В обіймах Морфея.

Не можна двічі увійти в ту саму річку.

Перетворення Савла в Павла.

Попіл Клааса б'є в серце.

Рильце в пушку.

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також