УЧУ — СИНОНІМІЯ | Горох — українські словники

учи́ти навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі

вгриза́тися (в що, розм. рідко) вивчати, засвоювати.

взнава́ти виявляти, розкривати сутність кого-, чого-небудь.

вивча́ти (що) навчаючись, набувати певних знань, відомостей в якій-небудь галузі; опановувати щось.

вчи́ти засвоювати, опановувати, намагатися запам'ятати; вивчати.

оволодіва́ти (чим) набувати ґрунтовних знань, умінь, навичок і т. ін. в чому-небудь.

опано́вувати ґрунтовно засвоювати щось, оволодівати чим-небудь.

прохо́дити (розм.) знайомитися з чим-небудь, вивчати щось.

пізнава́ти осягати розумом явища об'єктивної дійсності, одержувати істинне уявлення про кого-, що-небудь.

спізнава́ти (розм.) набувати знань в якійсь галузі; пізнавати, вивчати що-небудь.

студіюва́ти (книжн.) ретельно вивчати, вчити що-небудь.

узнава́ти виявляти, розкривати сутність кого-, чого-небудь.

штурмува́ти (розм.) провадити рішучі дії для оволодіння чим-небудь, освоєння чогось.

вивча́ти учачи, запам'ятовувати, засвоювати.

виу́чувати те саме, що вивча́ти 2.

вчи́ти засвоювати, опановувати, намагатися запам'ятати; вивчати.

завча́ти старанно запам'ятовуючи, добре, міцно засвоювати.

зау́чувати старанно запам'ятовуючи, добре, міцно засвоювати.

розу́чувати виучувати, засвоювати що-небудь з метою відтворення, виконання.

вка́зувати (кому, розм.) наставляти, роблячи зауваження, наказуючи - з можливим відтінком непотрібного або надокучливого, надмірного повчання.

врозумля́ти (розм.) навчати діяти розумно, розсудливо.

вчи́ти (розм.)

навча́ти

нака́зувати (кому) перев. із спол. щоб.

напоумля́ти (розм.)

наставля́ти (кого)

настановля́ти (рідше)

науча́ти (рідко)

повча́ти

ука́зувати (кому, розм.) наставляти, роблячи зауваження, наказуючи - з можливим відтінком непотрібного або надокучливого, надмірного повчання.

урозумля́ти (розм.) навчати діяти розумно, розсудливо.

вивчати (мови)

на-

навчати

повчати (З. П.)

при-

школити (кого)

давати освіту кому

карати <н. не слуха? Буду вчити>