ПОВЧАТИ — СИНОНІМІЯ

повча́ти (розм.) накладати кару, здійснювати покарання за щось

кара́ти (кого)
лата́ти (розм.) б'ючи.
навча́ти (розм.)
науча́ти (розм.)
поуча́ти (розм.) здійснювати покарання для науки комусь.
пра́витися (з ким, розм.)
провча́ти (розм.) карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій.
розправля́тися (з ким, підсил.)
шомполува́ти (розм.) б'ючи шомполами.

повча́ти давати конкретні поради, настанови, як слід робити, поводитися в тих чи інших випадках

вка́зувати (кому, розм.) наставляти, роблячи зауваження, наказуючи - з можливим відтінком непотрібного або надокучливого, надмірного повчання.
врозумля́ти (розм.) навчати діяти розумно, розсудливо.
вчи́ти (розм.)
нака́зувати (кому) перев. із спол. щоб.
науча́ти (рідко)
ука́зувати (кому, розм.) наставляти, роблячи зауваження, наказуючи - з можливим відтінком непотрібного або надокучливого, надмірного повчання.
урозумля́ти (розм.) навчати діяти розумно, розсудливо.
учи́ти (розм.)

повчати

читати мораль <лекцію, молитву, проповідь>
о. вставляти клепку
Словник синонімів Караванського

повчати

Мова – не калька: словник української мови

повчати

давати вказівки
робити зауваги
Словник синонімів Караванського

повчати

Словник синонімів Караванського

повчати

наставляти <на добру путь, на добрий розум>
направляти <на вірну дорогу>
ж. вставляти клепку
Словник синонімів Караванського

повчати

давати вказівки
робити зауваги
Словник синонімів Караванського

повчати (З. П.) чого

вивчати (мови)
школити (кого)
давати освіту кому
карати <н. не слуха? Буду вчити>
Словник синонімів Караванського

повчати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

повчати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

повчати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)