ТИР — СИНОНІМІЯ

тир

Словник синонімів Караванського

тир

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

тир

Мова – не калька: словник української мови

ти́рити (розм.) рухаючи щось, поміщати його куди-небудь

запиха́ти (розм.) швидко, недбало або з силою.
пха́ти (розм.)
ти́кати (розм.)
ти́цькати (розм. рідше)
ти́цяти (розм.)

ти́рити (розм.) нести на собі чи в руках що-небудь важке або великого розміру, що звичайно торкається землі

пе́рти (фам.) нести на собі що-небудь важке, громіздке, велике або когось великого, важкого.
тереби́ти (діал.) тягти, нести щось важке.
тягти́ нести на собі чи в руках що-небудь важке або великого розміру, що звичайно торкається землі.
цу́пити (розм.) тягти, нести кого-, що-небудь, перев. докладаючи певних зусиль.
цурпе́лити (розм.) те саме, що цу́пити.

тире

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

тире

Мова – не калька: словник української мови

тирити (ф.)

Словник синонімів Караванського

тирити (жм.) тягар

Словник синонімів Караванського

тирити

Словник синонімів Караванського

тирити

Словник синонімів Караванського

тирити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)