ТИР — ЕТИМОЛОГІЯ

тир «приміщення для стрільби в ціль»

запозичення з французької мови;
фр. tir «стріляння, постріл; тир» пов’язане з дієсловом tirer «тягти; стріляти», що виникло з нар.-лат. *tirare «тс.» (пор. іт. tіrаrе, ісп., порт. tirar) неясного походження;
р. тир, бр. цір;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цір білоруська
tirar іспанська
tіrаrе італійська
*tirare «тс.» (пор. іт. tіrаrе, ісп., порт. tirar) народнолатинська
tirar португальська
тир російська
tir «стріляння, постріл; тир» французька
tirer «тягти; стріляти» французька

тир «гусениця молочаю, Eruca euphorbiae»

неясне;
можливо, виникло з [ти́ртир] «вид гусениці, яка шкодить винограду» (пор.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ти́ртир «вид гусениці, яка шкодить винограду» (пор.) українська

тире́

запозичення з французької мови;
фр. tiret «тире» пов’язане з tirer «тягти», що виникло з нар.-лат. *tirare (пор. іт. tirare, ісп. порт. tirar «тс.») неясного походження;
р. болг. м. тире́, п. tiret, ч. tiré, tiret, слц. tiré;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тире́ болгарська
tirar іспанська
tirare італійська
тире́ македонська
*tirare (пор. іт. tirare, ісп. порт. tirar «тс.») народнолатинська
tiret польська
tirar португальська
тире́ російська
tiré словацька
tiret «тире» французька
tirer «тягти» французька
tiré чеська
tiret чеська

ти́рити «тягти, волочити; тикати, совати»

рум. tîrî «тягти, таскати; волочити, тягнути за собою», як і молд. тыры́ «тс.», зводиться до стсл. тьрѫ, трѣти «тру, терти»;
запозичення з румунської мови;
р. ты́рить «цупити, тирити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вти́рити «увіпхнути, всунути»
втирка́тися «вмішуватися»
втирку́н «проноза, пролаза»
насти́рити «нав’язати»
порозти́рювати «порозтринькувати»
сти́рить «украсти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тыры́ «тс.» молдавська
ты́рить «цупити, тирити» російська
tîrî «тягти, таскати; волочити, тягнути за собою» румунська
тьрѫ старослов’янська
трѣти «тру, терти» старослов’янська

ти́рити «іти поспішаючи, не звертаючи ні на що і ні на кого уваги Па; гнати Си»

очевидно, пов’язане з болг. ти́ря «гнати, проганяти», те́рам «гнати, підганяти», м. тера «гнати, переслідувати», схв. те̏рати, слн. tírati, с.-цсл. тѣрати «тс.»;
р. [ты́рить] «поспішно йти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

насте́рти «закортіти»
насте́ртися «домогтися»
насти́ра
настира́тися «домагатися, наполягати»
насти́ритися «набриднути»
насти́рливий
насти́рний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ти́ря «гнати, проганяти» болгарська
те́рам «гнати, підганяти» болгарська
тера «гнати, переслідувати» македонська
ты́рить «поспішно йти» російська
тѣрати «тс.» сербо-церковнослов’янська
те̏рати сербохорватська
tírati словенська

нети́тірний «не допитливий, самовдоволений»

можливо, пов’язане з [втирка́тися] «самовільно втручатися», [втирку́н] «надмірно цікавий, допитливий», похідними від ти́рити «тикати»;
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нети́турний «нездібний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
втирка́тися «самовільно втручатися» українська
втирку́н «надмірно цікавий, допитливий» українська
ти́рити «тикати» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України