СПІЛЬНИК — СИНОНІМІЯ

спі́льник той, хто об'єднався з ким-небудь для якихось дій, досягнення певної мети

сою́зник той, хто перебуває в союзі (у 1, 2 знач.) або може діяти в союзі з ким-небудь, пов'язаний з кимсь спільністю інтересів, поглядів і т. ін.

спі́льник той, хто, поділяючи чиї-небудь погляди, думки, бере або може взяти спільно з ним участь у чому-небудь

поли́гач (розм.)
посо́бник (розм.)
посіпа́ка (зневажл.)
підру́чник (зневажл. рідше) той, хто спільно з кимсь бере участь у ганебних або ворожих діях.
підсо́бник (розм.)
співуми́сник (книжн.)
співуча́сник той, хто спільно з ким-небудь бере участь у чомусь.

спі́льник людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихось діях

бра́тчик (розм.) член товариства, компанії; товариш.
одноду́мець людина однакових з ким-небудь думок, поглядів, переконань.
това́риш людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого-небудь; компаньйон, спільник.

спільник у діях

Словник синонімів Караванського

спільник ідейний

Словник синонімів Караванського

спільник (ФР.)

Словник синонімів Караванського

спільник у війні

Словник синонімів Караванського

спільник ідейний

Словник синонімів Караванського

спільник ЗН.

Словник синонімів Караванського

спільник

ветеран (війни)
партнер (у ділі)
співавтор (творчий)
член (експедиції)
неодмінний <н. подорожей> бувалець
Словник синонімів Караванського

спільник

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спільник

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спільник

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спільник

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спільник

Мова – не калька: словник української мови

спільник

Мова – не калька: словник української мови