СОРАТНИК

сора́тник той, хто виражає чиї-небудь інтереси, думки, бажання тощо

захи́сни́к той, хто захищає якісь ідеї, суспільні погляди тощо.

носі́й

побо́рник завзятий, пристрасний захисник, прихильник кого-, чого-небудь.

ратобо́рець поборник, захисник чого-небудь.

ре́чник (книжн.)

ру́пор (книжн.)

син (поет.)

брат близька, своя людина; однодумець, друг.

побрати́м соратник по якій-небудь діяльності, сподвижник.

помічни́к той, хто допомагає кому-небудь у чомусь.

спобо́рник (книжн.) той, хто бере участь разом із ким-небудь у якійсь важливій справі; соратник.

сподви́жник (книжн.) той, хто бере участь разом з ким-небудь у якійсь важливій, відповідальній справі; соратник.

това́риш людина, ідейно зв'язана з іншими людьми, яка разом з ними бере участь у спільній справі, боротьбі; соратник, однодумець.

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

побратим

Мова – не калька: словник української мови

спільник

Словник чужослів Павла Штепи (1977)