ПОМІЧНИК — СИНОНІМІЯ

помічни́к той, хто допомагає комусь у роботі, занятті, справах тощо

поли́гач (зневажл.)
помага́ч (розм.)
підпо́ра (розм.)

помічни́к людина, ідейно зв'язана з іншими людьми у спільній справі, боротьбі

брат близька, своя людина; однодумець, друг.
побрати́м соратник по якій-небудь діяльності, сподвижник.
сора́тник той, кого об'єднує з кимось спільна діяльність, спільні погляди, інтереси, цілі.
спобо́рник (книжн.) той, хто бере участь разом із ким-небудь у якійсь важливій справі; соратник.
сподви́жник (книжн.) той, хто бере участь разом з ким-небудь у якійсь важливій, відповідальній справі; соратник.
това́риш людина, ідейно зв'язана з іншими людьми, яка разом з ними бере участь у спільній справі, боротьбі; соратник, однодумець.

помічник

поплічник (прв. неґ.)
підручний (як ім.)
о. права рука
Словник синонімів Караванського

помічник керівника

Словник синонімів Караванського

помічник лікаря

Словник синонімів Караванського

помічник

підручний (ЯК ІМ.)
поплічник (прв. зн.)
Словник синонімів Караванського

помічник

Словник синонімів Караванського

помічник про книгу

Словник синонімів Караванського

помічник (прокурора) Б.

Словник синонімів Караванського

помічник

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

помічник

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

помічник

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

помічник

Мова – не калька: словник української мови

помічник

Мова – не калька: словник української мови