ПРОБОВКНУТИ — СИНОНІМІЯ

пробо́вкнути (розм.) ненароком, мимоволі виказати перев. те, чого не слід було казати, розголошувати

пробо́вкнути (розм.) передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.

ви́говорити (що, розм.) говорячи, вимовляти, висловлювати що-небудь.
ви́мовити (що.) передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином.
ви́палити несподівано і швидко.
ви́словити передавати словами (думки, почуття і т. ін.).
ви́тиснути через силу.
га́вкнути (вульг.) сердито.
зрони́ти (перен.) сказати, промовити коротко (перев. після мовчання).
ки́нути (що і без прям. дод., перен.) швидко, часом недбало казати, висловлювати (репліку, слово тощо).
мо́вити висловлювати вголос свої думки; говорити, казати.
оброни́ти (рідше перев. док., перен.) сказати, промовити що-небудь коротко, скупо, нехотя, мимохідь (перев. після мовчання).
пові́дати казати що-небудь.
пробаси́ти (розм.) низьким голосом, басом.
пробубні́ти невиразно.
провести́ (розм.) повільно, розтягуючи слова.
прога́вкати (вульг.)
проговори́ти вимовляти, говорити певним чином.
прогримота́ти (розм.) дуже голосно, оглушливо.
прогугні́ти гугняво, в ніс.
прогусти́ глухим, низьким голосом.
проказа́ти передавати голосом, говорити певним чином.
пролепета́ти проказати що-небудь невиразно через хвилювання, переляк, збентеження і т. ін.
пролепеті́ти (розм.) нерозбірливо, лагідно.
промо́вити (що і без прям. дод.) говорити, проказувати що-небудь уголос, часом звертаючись до когось; усно висловлювати думки.
прорипі́ти (розм.) скрипучим голосом.
пророни́ти (у сполуч. із сл. слово, звук, перен.) стримано, коротко промовити що-небудь (звичайно після тривалого мовчання).
простогна́ти зі стогоном.
прохрипі́ти хрипло.
проціди́ти перев. із сл. крізь зуби - знехотя, невиразно.
прошамота́ти (розм.) перев. про людину з беззубим ротом - невиразно, шепелявлячи.
прошипі́ти притишено, із здавленим від роздратування або люті голосом.
прощебета́ти (розм.) швидко й голосно, дзвінко.
рубану́ти (рідше)
рубну́ти різко.
сказа́ти (що і без прям. дод.) передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що-небудь; промовити.