ПОЩАСТИЛО

Мова – не калька: словник української мови

пощасти́ти успішно здійснитися (про щось очікуване, задумане)

вда́тися здійснитися, успішно завершитися.

повезти́ пощастити, пофортунити.

поталани́ти щасливо скластися (про чиєсь життя, чиюсь долю); пощастити.

пофорту́нити те саме, що пощасти́ти.

пощасти́тися (розм. рідше.) те саме, що пощасти́ти.

підвезти́ те саме, що повезти́.

піти́ся дістатись кому-небудь, випасти комусь у житті.

уда́тися здійснитися, успішно завершитися.

таланити

удача

щастити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)