ПОВОДИТИСЯ — СИНОНІМІЯ

пово́дитися бути звичаєм, загальноприйнятим правилом

вести́ся (безос.) бути у звичаї, узвичаєним.
води́тися бути звичаєм, загальноприйнятим правилом.

пово́дитися (безос., розм.) вести життя в якийсь спосіб

жи́тися (безос., розм.)
ма́тися (розм.)
пожива́ти (розм.)
пробува́ти протягом якогось часу.
прово́дити (зі сл. життя)

пово́дитися (розм.) про умови життя, стосунки, обставини - улаштуватися певним чином

йти́ся (безос., кому) про умови життя, стосунки, обставини - улаштуватися певним чином.
іти́ся (безос., кому)

пово́дитися дотримуватися певної поведінки, діяти якимсь чином

пово́дитися (з ким) виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь

відно́ситися (рідше) те саме, що ста́витися 1.
прийма́ти вперше виявляти своє ставлення.
підхо́дити виявляти своє ставлення до чого-небудь, оцінюючи.
ста́витися (до кого-чого) виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь.

поводитися

Словник синонімів Караванського

поводитися з ким

ставитися до
обходитися з
з чим орудувати чим
Словник синонімів Караванського

поводитися з чим

орудувати чим
Словник синонімів Караванського

поводитися з ким

Словник синонімів Караванського

поводитися по правді

Словник синонімів Караванського

поводитися

Словник синонімів Караванського

поводитися (на людях)

перебувати (на віддалі)
стримуватися (перед спокусою)
утримуватися (на воді)
ґрунтуватися (на чому)
за що не падати
вхопившися <вчепившися> за
спиратися на що
на кому існувати <жити, діяти> завдяки кому
ледве висіти на волоску <на чесному слові>
впевнено тримати хвіст угору
зберігати що
в бою не здаватися
не відступати
поглядів додержувати|ся
дотримувати|ся
купи ІД. бути цілістю
не ділитися
не розкладатися
Словник синонімів Караванського

поводитися

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

поводитися

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

поводитися

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

поводитися

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

поводитися

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

поводитися

Мова – не калька: словник української мови

поводитися

Мова – не калька: словник української мови