ОСНОВА — ЕТИМОЛОГІЯ

снува́ти

псл. snovati, snujǫ;
споріднене з лтс. snaujis «петля», дінд. snā́van-, snāván «зв’язка, сухожилля», гот. sniwan «поспішати», дісл. snúa «вертіти, мотати, плести», гр. νευ̃ρον «жила, нерв», іє. *sneu- «вертіти, мотати»;
р. снова́ть, бр. снава́ць, др. сновати, п. snuć, snować, ч. snout, snovat, слц. snovat’ «мотати, намотувати», вл. snować «мотати; тягнути нитку; снувати», нл. snuś «снувати», snowaś «тс.», полаб. snüvăt «набирати основу», болг. снова́, м. снова, снове, схв. сна̏вати, слн. snováti, р.-цсл. сноути, сновѫ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́сновок
ви́снувати
за́снівка «вид шиття»
засно́ва «ткацька основа; зміст; проект»
засно́вини «основи; закладини»
засно́вник
засно́вництво
за́сновок «посилка; [закладини]»
засно́вчатий «тканий»
заснува́ти
засну́вач «засновник»
насно́ва «натягування основи для ткання»
осні́вка «снівниця»
осні́вний
осні́вниця «тс.»
осно́ва
основа́тель «засновник»
осно́ви́на «основа»
осно́вка «снівниця»
основни́й
осно́вник «засновник»
осно́вниця «тс.»
оснува́ти «зробити основу (з пряжі); (заст.) заснувати»
поснова́т «закласти (хату)»
сні́вниця «пристрій для снування основи тканини»
сно́вадь «прилад для намотування ниток на шпульки»
сно́вало «тс.»
снова́льниця «снівниця»
снова́ля «та, що снує пряжу О; снівниця ВеУг»
снова́нниця «снівниця»
снове́ць «павутинний кліщ тепличний, Tetranychus telarius L.» (зоол.)
сно́вня «снівниця»
снува́вка «тс.»
снува́вник «дощечка з дірами, крізь які проходять нитки при снуванні основи»
снува́лка «снівниця»
снува́льник «той, хто снує пряжу»
снува́льниця «тс.»
сну́ти «снувати»
снуто́к «суть, зміст»
сну́ток «вал у ткацькому верстаті, навій»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
снава́ць білоруська
снова́ болгарська
snować «мотати; тягнути нитку; снувати» верхньолужицька
sniwan «поспішати» готська
νευ̃ρον «жила, нерв» грецька
snā́van- давньоіндійська
snúa «вертіти, мотати, плести» давньоісландська
сновати давньоруська
*sneu- «вертіти, мотати» індоєвропейська
snaujis «петля» латиська
снова македонська
snuś «снувати»«тс.» нижньолужицька
snowaś «снувати»«тс.» нижньолужицька
snüvăt «набирати основу» полабська
snuć польська
snować польська
snovati праслов’янська
снова́ть російська
сноути русько-церковнослов’янська
вати сербохорватська
snovat' «мотати, намотувати» словацька
snováti словенська
снове українська
сновѫ українська
snout чеська
snovat чеська
snujǫ ?
snāván «зв’язка, сухожилля» ?

фро́нда «громадсько-політичний рух проти абсолютизму у Франції середини XVII ст.» (іст.)

запозичення з французької мови;
фр. Fronde «опозиційна партія при королі Людовику XIV» пов’язане з fronder «критикувати; кидати каміння з пращі», fronde «праща», що є фонетичною видозміною слова fonde «обґрунтований», похідного від лат. funda «праща» (‹ fundo «кидаю, метаю»), яке достовірної етимології не має;
пов’язується з гр. σφενδόνη «праща; камінь для пращі», спорідненим з σφόνδυλος, σπόνδυλος «хребець», яке зводиться до іє. основи *sp(h)ed-/sp(h)end-, що є розширенням *spе̄(i)-/spĕ- «тягнути, натягувати» (пор. укр. спина́ти);
існує також думка про спільне середземноморське або малоазійське походження латинського і грецького слів (Ernout–Meillet I 260; Frisk II 832);
р. бр. болг. м. фро́нда, п. ч. слц. fronda, схв. фронда, слн. frónda;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фронде́р
фронде́рство
фрондува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фро́нда білоруська
фро́нда болгарська
σφενδόνη «праща; камінь для пращі» грецька
σπόνδυλος «хребець» грецька
σφόνδυλος грецька
основи індоєвропейська
*spе̄(i)-/sp<SUP>ĕ</SUP> «тягнути, натягувати» (пор. укр. спина́ти) індоєвропейська
funda «праща» (‹ fundo «кидаю, метаю») латинська
фро́нда македонська
fronda польська
фро́нда російська
фронда сербохорватська
fronda словацька
frónda словенська
Fronde «опозиційна партія при королі Людовику XIV» французька
fronder «критикувати; кидати каміння з пращі» французька
fronde «праща» французька
fonde «обґрунтований» французька
fronda чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України