НІМИЙ

німи́й (підсил.) не спроможний подати голосу під впливом сильного почуття

німо́тний (підсил., перев. поет.) не спроможний подати голосу під впливом сильного почуття; німи́й 2.

безмо́вний який виявляється без слів, не супроводжується мовленням.

безслове́сний який робиться, відбувається без слів.

безслі́вний який не супроводжується словами, мовленням.

мовчазли́вий те саме, що мовчазни́й 1.

мовчазни́й який не супроводжується словами, розмовами.

німо́тний який не супроводжується мовленням; німи́й 3.

без'язи́кий який не говорить; німий.

безголо́сий який втратив голос.

безмо́вний який не має здатності говорити; безсловесний.

безслове́сний який не має здатності говорити.

безгомі́нний в якому не чути гомону, звуків, голосів; тихий, беззвучний.

беззву́чний позбавлений звуків, звучання; тихий.

безмо́вний у якому не чути ніяких звуків; тихий.

мовчазли́вий те саме, що мовчазни́й 1.

мовчазни́й не сповнений звуками; безмовний.

німо́тний сповнений тиші, спокою, без голосних звуків; тихий, безгомінний; німий 4.

ти́хий який майже не утворює звуків, не робить шуму.

неживий

Словник синонімів Караванського

Словник синонімів Караванського

Мова – не калька: словник української мови

тихий

Словник синонімів Караванського

мовчазний, мовчущий

Мова – не калька: словник української мови