МІРКУВАТИ — СИНОНІМІЯ
міркува́ти бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь
гадкува́ти (діал.)
ду́мати (що, про кого-що і без додатка)
кмети́ти (розм.)
кметува́ти (розм.)
кміти́ти (розм.)
кмітува́ти (розм.)
куме́кати (розм.)
метикува́ти (розм.)
ми́слити (розм.)
мики́тити (розм.)
мусува́ти (діал.)
перев. без додатка - заглиблюватися в якісь думки, зважуючи, враховуючи всі деталі.
мізкува́ти (розм.)
носи́тися (з чим, розм.)
приділяти надто багато уваги чомусь.
розду́муватися (розм.)
розкида́ти (перев. із сл. розумом, умом і т. ін., розм.)
розумува́ти (розм.)
міркува́ти (розм.) бути здатним правильно оцінювати, осягати розумом що-небудь
кмети́ти (рідше)
розуміти, тямити.
кміти́ти (рідше)
розуміти, тямити.
кмітува́ти (рідко.)
розуміти, тямити.
мізкува́ти (розм.)
те саме, що розумі́ти; тямити.
пе́трати (розм. перев. із запереч. не, зневажл.)
те саме, що розумі́ти 1.
розбира́ти (розм. що, також із спол. що, де.)
розуміти, усвідомлювати що-небудь, з'ясовувати щось для себе.
розумі́ти (також без дод. і з підрядним реченням.)
сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач.).
тя́мити (розм.)
усвідомлювати, розуміти що-небудь; виявляти кмітливість, тямущість у чомусь.
тямкува́ти (розм.)
те саме, що тя́мити.
шу́пити (розм.)
те саме, що розумі́ти 1.
міркувати
Словник синонімів Караванського
міркувати (ЖМ.)
Словник синонімів Караванського
міркувати
Словник синонімів Караванського
міркувати
Словник синонімів Караванського
міркувати
Словник синонімів Караванського
міркувати головою
Словник синонімів Караванського
міркувати
розсуджувати (ЖМ.)
Словник синонімів Караванського
міркувати
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
міркувати
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
міркувати
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
міркувати
Мова – не калька: словник української мови