ЛУПЦЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
лупцюва́ти «сильно бити» (розм.)
афективне утворення на основі дієслова лупи́ти «бити» з додатковим відтінком значення інтенсивної дії;
р. лупцева́ть «тс.; [знімати шкуру з тварини; їсти з великим апетитом]», [лупсова́ть] «сильно бити», [лупси́ть] «тс.», [лупцевня́] «бійка», [лупцо́вка, лупсо́вка] «тс.», бр. лупцава́ць «сильно бити»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лупцава́ць «сильно бити» | білоруська |
| лупцева́ть «тс.; [знімати шкуру з тварини; їсти з великим апетитом]» | російська |
| лупсова́ть «сильно бити» | російська |
| лупси́ть «тс.» | російська |
| лупцевня́ «бійка» | російська |
| лупцо́вка | російська |
| лупсо́вка «тс.» | російська |
| лупи́ти «бити» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України