КОНТУР

ко́нтур лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета

а́брис (книжн.)

конфігура́ція

о́брис

окре́слення

про́рис контурна різьблена лінія.

про́філь

силуе́т контурне зображення когось, чогось.

Цифрові лексикографічні системи української мови

обвід

обрис

Мова – не калька: словник української мови

контур

абрис

закрій (г.)

конфігурація

обвід

обрис

окреслення

Словник синонімів Караванського

контур

обрис

конфігурація

окреслення

сильвета (г.)

силюета <силует>

Словник синонімів Караванського

контур рота

рисунок (П.)

обрис

Словник синонімів Караванського

контур

силует

за́рис

обрис

Словник синонімів Караванського

контур (СИЛУЕТ сов.)

силюета

за́рис

обрис

Словник синонімів Караванського

контур (СИЛУЕТ сов.)

сильвета

за́рис

обрис

Словник синонімів Караванського

контур

очерк (обличчя)

обрис

риси

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

контури лиця

обвід

обриси

Словник синонімів Караванського

контури (рота)

риса

лінії

обриси

риси (мн.)

рисунок (р.)

Словник синонімів Караванського

контури землі

фігура

конфіґурація

форма

Словник синонімів Караванського

контури чого

форма

конфігурація

обриси

Словник синонімів Караванського