КОНФІГУРАЦІЯ

конфігура́ція лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета

а́брис (книжн.)

ко́нтур

о́брис

окре́слення

про́рис контурна різьблена лінія.

про́філь

силуе́т контурне зображення когось, чогось.

Цифрові лексикографічні системи української мови

конфігура́ція зовнішній вигляд предмета, зумовлений його обрисами

кшталт зовнішній вигляд чого-небудь.

фо́рма обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд.

фігу́ра (рідше) зовнішній вигляд, обрис, форма чого-небудь.

Цифрові лексикографічні системи української мови

конфігурація зірок

співрозміщення

співрозташовання

<сов. співрозташування>

Словник синонімів Караванського

обрис

розташова

форма

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

конфігурація

абрис

закрій (г.)

контур

обвід

обрис

окреслення

Словник синонімів Караванського

конфігурація

обрис

контур

окреслення

сильвета (г.)

силюета <силует>

Словник синонімів Караванського

конфігурація обличчя

склад

форма

Словник синонімів Караванського

конфігурація просторова

структура

Словник синонімів Караванського

конфігурація чого

форма

контури

обриси

Словник синонімів Караванського