ВІДГОЛОС

ві́дголос (рідше.) невиразний слід, неясна вказівка на щось; розмови, перекази про давні події

ві́дгомін невиразний слід, неясна вказівка на щось; відбиття чого-небудь.

ві́дгук те, у чому виявляються сліди впливу чого-небудь; відбиття, наслідок чого-небудь.

відлу́ння

Цифрові лексикографічні системи української мови

ві́дголос (рідше) відбиття звуку від віддалених предметів, що сприймається як повторення первинного звуку

ви́ляск

ві́дгомін

ві́дгу́л (рідше)

ві́дгук

ві́дзвук

відлу́ння (поет.)

відлу́нок

луна́

руна́ (діал.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

виляск

виляски (мн.)

від-

відбиття

відгомін

відгроми (грому)

відгук

відлуння

відлунок

луна

Словник синонімів Караванського

відголос у пам'яті людей

перекази

спогади

Словник синонімів Караванського

відголос

відгук

відбиття

відгомін

відзвук (сов.)

луна

Словник синонімів Караванського

відголос

відлуння

виляски (мн.)

відгомін

відгроми (не лише грому)

відгук

відзвук

відлунок

відляск

луна

Словник синонімів Караванського

відголос

луна

виляски

відгомін

відгук

відлуння

відлунок

відляск

резонанс

Словник синонімів Караванського

відголос

резонанс (П.)

відгомін

відгук

луна

реакція

Словник синонімів Караванського

відголос

відзвук

ехо

резонанс

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

відголос

відзив

відзвук

Словник чужослів Павла Штепи (1977)