ВИКРУТИ — СИНОНІМІЯ

ви́крути (розм.) примхливі, незвичайні рухи, повороти тіла або його частин

викрута́си (розм.) примхливі, незвичайні рухи, повороти тіла або його частин.
вихиля́си (розм.) примхливі, химерні рухи всім тілом у танці, при ходінні і т. ін.

ви́крутити про руку, ногу тощо - повернути в неприродне положення, часто ушкоджуючи

ви́вернути неприродно повертати, вигинати (руку, ногу).
скрути́ти неприродно вивертати (кінцівки, шию і т. ін.).

ви́крут (розм.) хитрий прийом для виходу зі скрутного становища

ви́крут (розм.) вдалий, хитрий прийом чи задум, маневр

ви́верт (розм.) прийоми, до яких вдаються при непорядних вчинках; хитрощі.
ви́крутка (розм.) те саме, що ви́крут 2.
ви́крутні (розм.)
еківо́ки двозначні натяки, виверти.
мане́вр спритна, хитра дія для досягнення або уникнення чогось; виверт (у 2 знач.), хитрощі.
фо́кус (розм.) хитрощі, виверти, удавання.
фі́ґлі-мі́ґлі (розм.) витівки, штуки, хитрощі для досягнення чого-небудь.
хи́трощі вдалий, хитрий прийом чи задум, маневр.
шту́ка (розм.) вдалий, хитрий прийом чи задум; хитрощі.
шту́чка (розм.) те саме, що шту́ка1 5.

ви́крутити

ви́крутити

викрут

Словник синонімів Караванського

викрут тіла

Словник синонімів Караванського

викрут

Словник синонімів Караванського

викрутити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрут

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрутити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрутити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрутити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрутити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрутити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрут

крючок (балачки)
Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрут

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрут

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрут

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрут

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрут

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрутити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрут

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викрут

викрутас, хід конем
Мова – не калька: словник української мови

викрут

Мова – не калька: словник української мови