ШТУЧКА

шту́чка (розм.) вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм

ви́брик

ви́тівка

ка́верза (розм.)

ко́ник (рідше)

но́мер (розм.)

трюк (розм.)

фо́кус (розм.)

фо́ртель (розм.)

фі́гель (розм., рідко)

фі́глі (розм.)

фі́ґлі-мі́ґлі (розм.)

шту́ка (розм.)

ви́верт (розм.) прийоми, до яких вдаються при непорядних вчинках; хитрощі.

ви́крут (розм.) хитрий прийом, спритна дія.

ви́крутка (розм.) те саме, що ви́крут 2.

ви́крутні (розм.)

еківо́ки двозначні натяки, виверти.

мане́вр спритна, хитра дія для досягнення або уникнення чогось; виверт (у 2 знач.), хитрощі.

фо́кус (розм.) хитрощі, виверти, удавання.

фі́ґлі-мі́ґлі (розм.) витівки, штуки, хитрощі для досягнення чого-небудь.

хи́трощі вдалий, хитрий прийом чи задум, маневр.

шту́ка (розм.) вдалий, хитрий прийом чи задум; хитрощі.

штука

штукерія

Словник синонімів Караванського