ВИКУРЮВАТИ — СИНОНІМІЯ

вику́рювати (розм.) змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.

виганя́ти примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
виго́нити примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
викида́ти (розм.) виганяти кого-небудь, примушувати залишити приміщення, роботу і т. ін.
випира́ти (розм.) грубо проганяти, випроваджувати силоміць кого-небудь звідкись.
випрова́джувати примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось.
випроводжа́ти (розм.) те саме, що випрова́джувати 1.
виряджа́ти (розм. рідко) проганяти, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти звідкись.
виставля́ти проганяти, виводити, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти (з приміщення, двору і т. ін.).
виту́рювати (розм.) грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
витуря́ти (розм.) грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
відправля́ти (розм., рідше) випроводжати когось, відсилати.
гна́ти примушувати йти геть, залишати що-небудь; проганяти, виганяти.
наганя́ти (розм.) змушувати кого-небудь піти; звідкисьв, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.
наго́нити (розм.) змушувати кого-небудь піти; звідкисьв, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.
проганя́ти примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.
прого́нити (рідше) примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.
спрова́джувати примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати когось, щось; випроваджувати.
ту́рити (розм.) гнати, проганяти.

вику́рювати створивши комусь нестерпні умови, примушувати залишити місце проживання, роботу тощо

вижива́ти створивши кому-небудь нестерпні умови, примушувати залишити місце проживання, роботу і т. ін.

вику́рювати про цигарку, тютюн і т. ін. - палити до кінця; палячи, витрачати цілком

випа́лювати палити до кінця, витрачати повністю.
висма́лювати (розм.) випалюючи, витрачати (цигарку, тютюн і т. ін.).
ску́рювати випалювати, докурювати до кінця (цигарку, люльку).

вику́рювати добувати що-небудь розкладанням речовини на складові частини за допомогою нагрівання, кип'ятіння і т. ін

виганя́ти одержувати в процесі хімічної обробки, перегонки.
відганя́ти добувати що-небудь шляхом перегонки.
відго́нити добувати що-небудь шляхом перегонки.
гна́ти добувати що-небудь розкладанням речовини на складові частини за допомогою нагрівання, кип'ятіння і т. ін.
гони́ти добувати що-небудь розкладанням речовини на складові частини за допомогою нагрівання, кип'ятіння і т. ін.
кури́ти добувати, одержувати способом перегонки (горілку, смолу, дьоготь і т. ін.).

викурювати підступом

Словник синонімів Караванського

викурювати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

викурювати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)