ВДАРМО — СИНОНІМІЯ
вдар навальний наступ на ворога
ата́ка
навальний напад війська на ворога; вирішальний етап наступу.
на́ступ
бойові дії військ проти противника, який обороняється, з метою просування вперед.
на́ї́зд
раптовий, короткочасний напад на кого-небудь.
нава́ла
вторгнення ворожих військ у якусь країну, на якусь територію.
при́ступ
навальний напад війська на ворога; атака.
уда́р
стрімкий напад, атака.
вда́рити (перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка) учинити збройний напад
набі́гти (перев. недок.)
учинити набіг.
навали́тися (розм.)
навально й несподівано.
нагря́нути (перев. без додатка)
напа́сти (на кого-що)
обсі́сти (кого, що)
з усіх боків.
уда́рити (перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка)
раптово й стрімко.
вдар (перен.) надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання
потрясі́ння (перен.)
сильна схвильованість, глибоке зворушення, тяжкі переживання.
стрес
стан організму, що виявляється у формі напруження або специфічних пристосувальних реакцій у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів.
струс (перен.)
надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання.
тра́вма (зі сл. психічна, душевна. перев. з означ. психічний, душевний.)
нервове потрясіння.
уда́р (перен.)
раптова неприємність, несподіване горе, важке потрясіння.
шок (перен.)
стан пригніченості, розгубленості.
вда́рити (у що, по чому, об що, чим) чинити удар, удари;
ба́цнути (розм.)
однокр. до ба́цати- різко вдарити.
баба́хнути (підсил. розм.)
сильно бити, вдаряти, кидати - Однокр. до баба́хати 1.
га́кнути (розм.)
ударити, стукнути.
га́хнути
однокр. до га́хкати - з силою стукати, ударяти.
ге́пнути (розм.)
бити, стукати по чому-небудь, у щось - Однокр. до ге́пати.
дзи́знути (розм.)
сильно ударити.
жа́хнути (розм.)
сильно вдарити.
лу́снути (розм.)
сильно вдарити кого-, що-небудь об щось.
сви́снути (розм.)
сильно, з розмаху ударити.
уда́рити (у що, по чому, об що, чим)
чинити удар, удари.
хрьо́пнути (розм.)
однокр. до хрьо́пати - З силою ударяти, бити по чому-небудь.
хря́пнути (розм.)
однокр. до хря́пати - З силою ударяти, бити по чому-небудь.
цю́кнути (розм.)
ударяти, стукати чим-небудь по чомусь.
шва́ркнути (розм.)
із силою кинути, шпурнути, ударити і т. ін.
шваркону́ти (розм.)
підсил. до шва́ркнути - Із силою кинути, шпурнути, ударити.
шварну́ти (розм.)
з силою кинути; шпурнути.
шкварну́ти (розм.)
сильно вдарити.
вда́рити (кого, по чому, в що, чим) навмисне завдати кому-небудь ударів, намагаючись заподіяти біль або убити
ба́цнути (розм.)
однокр. до ба́цати- Різко вдаряти.
баба́хнути (розм.)
сильно бити, вдаряти, кидати - Однокр. до баба́хати 1.
бебе́хнути (розм.)
сильно вдарити.
бря́знути (розм.)
сильно вдарити.
вде́рти (діал.)
ударити кого-небудь.
вдра́ти (діал.)
ударити кого-небудь.
вжа́рити (розм.)
ударити кого-небудь.
влупи́ти (розм.)
з силою ударити.
вчеса́ти (розм.)
з силою ударити.
вчи́стити (розм.)
з силою ударити; побити.
вшква́рити (розм.)
з силою вдарити.
вшкварну́ти (розм.)
те саме, що ушква́рити.
вшпа́рити (розм.)
ударити з силою.
відва́жити (розм.)
ударяти чим-небудь.
га́кнути (розм.)
ударити, стукнути.
гага́кнути (розм.)
ударити.
гря́нути (діал.)
ударити.
да́ти (по чому, в що, фам.)
бити, вдаряти.
дви́нути (фам.)
сильно вдарити, штовхнути.
дзи́знути (розм.)
сильно ударити.
довбону́ти (розм.)
з силою ударити, штовхнути.
дри́знути (фам.)
сильно вдарити кого-небудь.
з'ї́здити (вульг.)
те саме, що уда́рити.
загили́ти (розм.)
з силою вдарити.
заціди́ти (вульг.)
з силою ударяти кого-небудь, у щось.
зма́зати (фам.)
сильно ударити кого-небудь.
лу́снути (фам.)
сильно вдарити кого-, що-небудь об щось.
ля́снути
однокр. до ля́скати- Ударяти, бити долонею, чим-небудь м'яким або по м'якому.
мазну́ти (фам.)
ударити, ляснути.
морсну́ти (розм.)
однокр. до мо́рскати.
наверну́ти (розм.)
дуже вдарити кого-небудь чимсь.
огрі́ти (розм.)
з силою вдарити.
перехрести́ти (розм.)
те саме, що уда́рити.
пригости́ти (розм.)
бити, катувати, нищити кого-небудь.
припеча́тати (фам.)
ударити, побити.
прої́хатися (розм.)
ударити кого-небудь.
сви́снути (розм.)
сильно, з розмаху ударити, хльоснути.
стругну́ти (розм.)
те саме, що уда́рити 2.
стусну́ти
однокр. до сту́сати- Бити, штовхати кого-небудь.
суну́ти (розм.)
штовхнути, вдарити кого-небудь чимсь.
тра́хнути (розм.)
сильно вдарити кого-небудь, дати комусь стусана.
угати́ти (розм.)
ударити когось чим-небудь з усієї сили.
угрі́ти
з силою вдарити.
уде́рти (діал.)
ударити кого-небудь.
удра́ти (діал.)
ударити кого-небудь.
ужа́рити (розм.)
ударити кого-небудь.
улупи́ти (розм.)
з силою ударити.
урі́зати
з силою ударити.
учеса́ти (розм.)
з силою ударити.
учи́стити (розм.)
з силою ударити; побити.
ушква́рити (розм.)
з силою вдарити.
ушкварну́ти (розм.)
те саме, що ушква́рити.
ушпа́рити (розм.)
ударити з силою.
фра́снути (діал.)
ударити.
хви́снути (розм.)
однокр. до хви́ськати - Бити, ударяти кого-небудь чимсь.
хви́сьнути (розм.)
однокр. до хви́ськати - Бити, ударяти кого-небудь чимсь.
хлисну́ти (розм.)
ударити рукою по обличчю, тілу; дати ляпаса.
цю́кнути (розм.)
завдати удару кому-небудь.
чесону́ти (розм.)
підсил. до чесну́ти - Бити по чомусь кого-небудь.
шарну́ти (розм.)
ударити.
шемену́ти (діал.)
зачепити, ударити, вбити.
шква́ркнути (розм.)
сильно вдарити.
шкварну́ти (розм.)
сильно вдарити.
вда́рити ударом, ударами по чомусь, у що-небудь створювати звук
ба́хнути
однокр. до ба́хкати і ба́хати- Створювати гучні короткі звуки.
баба́хнути
однокр. до баба́хати 2- Утворювати сильні низькі уривчасті звуки.
га́хнути
однокр. до га́хкати- Створювати гучні короткі звуки.
грю́кнути
однокр. до грю́кати- Створювати сильний грюк, шум при ударах, поштовхах, коливаннях і т. ін.
грюкону́ти
підсил. до грю́кнути- Створювати сильний грюк, шум при ударах, поштовхах, коливаннях і т. ін.
гря́кнути (розм.)
однокр. до гря́кати- Створювати сильний грюк, шум при ударах, поштовхах, коливаннях і т. ін.
сту́кнути
однокр. до сту́кати - Створювати стук, шум при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін.
уда́рити
ударом, ударами по чомусь, у що-небудь створювати звук.
цю́кнути (розм.)
однокр. до цю́кати- Ударяючись об що-небудь, видавати стук.
вда́рити про мороз, холод, спеку, дощ і т. ін. - несподівано настати, розпочатися
вшква́рити
почати іти з великою силою (про дощ, град і т. ін.).
уда́рити
початися, настати раптово або з великою силою (про явища природи).
ушква́рити
почати іти з великою силою (про дощ, град і т. ін.).
вдар (підсил. розм.) втрата, матеріальна чи моральна, заподіяна комусь
вдарити (дк.)
вдарити
Словник синонімів Караванського
вдарити (про дощ)
вдарити (дк.)
вдарити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)