ОБРУШИТИСЯ

обру́шитися (підсил.) раптово почати лаяти, сварити, звинувачувати кого-небудь, докоряти комусь

наки́нутися (на кого)

накоти́тися (розм. рідше)

налеті́ти (підсил. розм.)

напа́сти

напа́стися (розм.)

напусти́тися (розм.)

наси́патися (розм.)

наско́чити несподівано й різко.

вда́рити (перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка) раптово й стрімко.

набі́гти (перев. недок.) учинити набіг.

навали́тися (розм.) навально й несподівано.

нагря́нути (перев. без додатка)

напа́сти (на кого-що)

обсі́сти (кого, що) з усіх боків.

уда́рити (перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка) раптово й стрімко.

Мова – не калька: словник української мови