ВАРТОГО — СИНОНІМІЯ

ва́рта загін, група перев. озброєних людей, що охороняють кого-, що-небудь

карау́л (розм.) збройна охорона; варта, чати.
охоро́на загін, організована група, що охороняє кого-, що-небудь.
ча́та (рідше) сторожовий загін війська; група перев. озброєних людей, які охороняють щось, несуть варту.
ча́ти сторожовий загін війська; група перев. озброєних людей, які охороняють щось, несуть варту.

ва́ртий який заслуговує чого-небудь

ва́ртий який відповідає певним вимогам

ва́рта оберігання кого-, чого-небудь

сторо́жа (рідше) перев. матеріальних цінностей.
ча́та (рідше) перев. із зброєю, у складі озброєного загону.

варт потрібно, необхідно, слід

ва́рто уживається у значенні слід, треба.
необхі́дно конче потрібно, є потреба.
пови́нно (рідко.) належить, годиться; варто, слід, треба.
подо́бно (діал.) потрібно, слід належить.
подоба́є те саме, що належить.
потрі́бно необхідно, слід (робити, виконувати що-небудь).
слід треба, необхідно, потрібно, варто.
тра (діал.) треба (див. тре́ба1).
тре (діал.) треба (див. тре́ба1).
тре́ба (предик.) потрібно, необхідно, слід.

вартий

Словник синонімів Караванського

варт (У ФР.)

Словник синонімів Караванського

варта

караул (сов.)
конвой (як супровід)
об'їзд (кінна іст.)
почет (почесна)
чата (б.з.)
Словник синонімів Караванського

варта приміщення

Словник синонімів Караванського

варта

Словник синонімів Караванського

варта

Словник синонімів Караванського

вартий (У ФР.)

Словник синонімів Караванського

варта князя

Словник синонімів Караванського

варта

Словник синонімів Караванського

варта

караул (сов.)
пост (вій.)
Словник синонімів Караванського

варта

чати (мн.)
ФР. ЗАСІДКА <н. сидіти на чатах>
Словник синонімів Караванського

варта

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

варта

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

варта

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

варта

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

варта

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

варта

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

варта

Мова – не калька: словник української мови

варта

Мова – не калька: словник української мови