ВАНТАЖАТЬ — СИНОНІМІЯ

ванта́ж речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення

вага́ важкий предмет (предмети), тягар, вантаж і т. ін.
груз (розм. рідко) вантаж, що перевозиться, переноситься або признач. для перевезення, перенесення.
набі́р (діал.) кладь; вантаж, вага.
наванта́ження (рідше) те, чим хто-, що-небудь навантажується; вантаж. Допомагати один одному висаджувати на плечі важке навантаження.

ванта́ж речі, які хтось несе або які призначені для перенесення

но́ша речі, які хтось несе або які призначені для перенесення.

ванта́жити поміщати, класти вантаж на віз, машину, судно тощо; наповнювати щось вантажем

грузи́ти (розм. рідко) складати куди-небудь щось, наповнювати вантажем; вантажити.
заванта́жувати наповнювати що-небудь (віз, вагон, судно і т. ін.) вантажем (у 1 знач.).
загружа́ти те саме, що заванта́жувати.
ладува́ти (діал.) вантажити (у 1 знач.).
наванта́жувати поміщати, класти вантаж на кого-, що-небудь, у що-небудь.

ванта́ж дуже важкі, обтяжливі обов'язки, клопоти

вагота́ важкі переживання, хвилювання.
гніт те, що морально пригнічує, мучить; тягар.
но́ша тяжкі, обтяжливі обов'язки, клопоти; тягар.
тяга́р дуже важкі обов'язки, знегоди, клопоти.
тягота́ труднощі, важкі обов'язки.

вантаж туриста

в'юк (на тварині)
Словник синонімів Караванського

вантаж

Словник синонімів Караванського

вантаж транспортний

знання (науковий П.)
Словник синонімів Караванського

вантажити тягар

Словник синонімів Караванського

вантажити

Словник синонімів Караванського

вантажити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вантаж

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вантажити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вантаж

Мова – не калька: словник української мови

вантажити

Мова – не калька: словник української мови