БІГ — СИНОНІМІЯ
біг швидке пересування на ногах
бі́гання
швидке пересування на ногах.
біг (рідко. церк. тільки в однині) за релігійними уявленнями - Творець і Володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом
Бо́зя (дит.церк.тільки в однині)
бог.
Всеви́шній (церк.тільки в однині)
бог.
Всемогу́чий (церк.тільки в однині)
бог.
Госпо́дь (церк. тільки в однині)
одна з назв Бога у християн.
Усеви́шній (церк.тільки в однині)
бог.
бог (церк. тільки в однині)
творець і Володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом.
ви́шній (церк.тільки в однині)
божество, Бог.
всеблаги́й (церк.тільки в однині)
бог.
вседержи́тель (церк.тільки в однині)
те саме, що Бог.
передві́чний (книжн. церк.тільки в однині)
бог.
сотвори́тель (церк.тільки в однині)
те саме, що Бог.
спаси́тель (церк.тільки в однині)
у християнстві: той, хто спасає душу (тіло людини віровченням – міфологічний засновник християнства, що нібито врятував людство, від вічної смерті; Бог, Ісус Христос.
творе́ць (книжн.,церк. тільки в однині)
за релігійними уявленнями – надприродна істота, що нібито створила світ; Бог.
твори́тель (церк.тільки в однині)
творець (у 2 знач.).
біг
Словник синонімів Караванського
біг хто
володар <дум>
Словник синонімів Караванського
біг
Словник синонімів Караванського
біг думок
Словник синонімів Караванського
Біг
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
біго́м про людей - швидко пересуваючись на ногах
бі́гти швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.)
гна́ти (підсил. розм.)
швидко бігти, їхати, мчатися.
гна́тися (підсил. розм., рідше)
те саме, що гна́ти 3, 4.
леті́ти (підсил.)
дуже швидко переміщатися (по землі, воді і т. ін.); мчати; нестися (у 1 знач.).
мести́ (підсил. розм., рідше)
швидко прямувати, бігти.
мота́ти (перев. у наказ. сп., фам.)
швидко йти, бігти кудись.
мча́ти (підсил.)
пересуватися, переміщатися з великою швидкістю.
мча́тися (підсил.)
те саме, що мча́ти 1.
нести́ся (підсил.)
з великою швидкістю рухатися і т. ін.; мчати, мчатися.
чеса́ти (підсил. розм.)
швидко рухатися, бігти щосили.
чухра́ти (підсил. розм.)
енергійно рухатися, бігти, їхати, поспішаючи куди-небудь.
шква́рити (підсил. розм.)
шпа́рити (підсил. розм.)
швидко йти, бігти і т. ін.
бі́гти про час, події - швидко, непомітно минати
збіга́ти
минати, проходити (про час, пору).
леті́ти (підсил.)
швидко, непомітно проходити (про час).
мча́ти (підсил.)
швидко, непомітно минати (про час).
мча́тися (підсил.)
перебіга́ти
минати, проходити (про час, пору).
пробіга́ти
швидко, непомітно минати, збігати, проходити (про час, пору і т. ін.).
проліта́ти (підсил.)
швидко, непомітно минати (про час).
проно́ситися
швидко минати (про час).
бі́гти (розм.) про засоби пересування - рухатися в якомусь напрямі
гна́ти (розм.)
швидко.
коти́ти (розм.)
про автомобіль, віз.
плести́ся (розм.)
телі́житися (діал.)
надто поволі.
тягну́тися (розм.)
тягти́ся (розм.)
бі́гти про будь-яку рідину
бу́рити (підсил. діал.)
дзюри́ти (розм.)
коти́тися
краплями.
лля́тися (рідше)
ри́нути (підсил.)
си́патися (розм.)
токува́ти (розм. рідко)
хлюща́ти (розм.)
хля́нути (діал.)
цви́гати (діал.)
цві́гати (діал.)
цебені́ти (підсил. розм.)
перев. про кров.
цибені́ти (підсил. розм.)
перев. про кров.
цюри́ти (розм.)
цюркота́ти (підсил. розм.)
цюркоті́ти (підсил. розм.)
ціди́ти (підсил.)
чу́ркати (діал.)
тонким струменем.
чурі́ти (діал.)
чюри́ти (діал.)
юши́ти (підсил.)
бі́гти швидко рухатися, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування тощо
втіка́ти
швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін.
вшива́тися (фам.)
спішно залишати місце свого перебування; тікати.
де́рти (розм.)
поквапно втікати; мчати.
дра́пати (розм.)
швидко тікати, бігти куди-небудь.
дра́ти (розм.)
поквапно втікати; мчати.
драпцюва́ти (діал.)
утікати, бігти.
дря́пати (розм.)
швидко тікати, бігти куди-небудь.
збіга́ти
утікати звідки-небудь.
тіка́ти
бігти, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін.
утіка́ти
швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін.
ушива́тися (фам.)
спішно залишати місце свого перебування; тікати.
бі́гти про річку, струмок тощо - переміщати свої води в певному напрямі, проходити своєю течією
дзюри́ти
текти, витікати тонким струменем, струмком.
дзюркота́ти
підсил. до дзюрча́ти.
дзюркоті́ти
підсил. до дзюрча́ти.
дзюрча́ти
текти, витікати струмком, потоком.
коти́ти (розм.)
те саме, що текти́ 1.
ли́нути (рідко)
рухатися вперед із великою швидкістю.
мча́ти
швидко, бурхливо текти.
мча́тися
те саме, що мча́ти 1.
пли́нути
литися струменем, потоком у певному напрямку; текти.
пливти́
пересуватися у воді або по воді в якомусь напрямку за допомогою певних рухів тіла, спеціальних органів чи знарядь.
плисти́
литися струменем, потоком у певному напрямку; текти.
текти́
переміщати свої води в певному напрямі (про річку, струмок і т. ін.); плисти.
бігти про хмари
простягатися (про стежку)
Словник синонімів Караванського
бігом (сов.)
бігти до кого
Словник синонімів Караванського
бігти про рідину
бігти від кого
нарізати (жрґ.)
о. брати ноги на плечі
мазати <підмазувати> п'яти <салом>
показувати потилицю <хвіст>
давати драла <драпака, ходу>
рвати кігті
Словник синонімів Караванського
бігти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
бігти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)