ТРЕМТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. [*trьmtěti] «дрижати», пов’язане з tręsti «трясти»;

споріднене з лат. tremo «дрижу; боюся», гр. τρέμω «тремчу», лит. trìmti «дрижати від холоду; лякати», лтс. tremt «лякати, проганяти», дангл. thrímman «стрибати», гот. þramstei (ент.) «коник», алб. trεmp, trem «лякати», тох. A träm- «тремтіти»;

іє. *t(e)rem- «тремтіти»;

бр. трымце́ць, [тромце́ць], п. [trzemcieć], ч. ст. třměti «хитатися»;

не зовсім ясне;

розглядається як складне утворення з основ *тремен-, спорідненого з нл. tśmjeń «болото», джерелом якого є псл. [*trьmenь] «болото», споріднене з лит. trìmti «тремтіти; заспокоюватися (про біль); ставати спокійним», trem̃ti «нищити, проганяти», лтс. trimêt «рухатися, зрушувати», tremt «тупати; товкти; проганяти», гр. τρέμω «тремчу», лат. tremo «тс.», укр. тремки́й, тремті́ти, і -таль «рослина», пов’язаного з цсл. талии (талия) «молодий пагін», яке вважається запозиченням з грецької мови і зіставляється з гр. ϑαλλίον (ϑαλλός) «молодий пагін»;

запозичення з італійської мови;

іт. tremolo «тремтячий» походить від лат. tremulus «тс.», пов’язаного з tremo, tremere «дрижати, тремтіти», спорідненим з гр. τρέμω «тремчу», лит. trìmti «дрижати від холоду; лякати, проганяти», укр. тремті́ти;

р. тре́моло, тремоли́ровать, бр. трэ́мала, трэмалі́раваць, п. tremolo «вібрація голосу», tremolować, ч. слц. tremolo, болг. тре́моло, схв. тремоло, слн. trémolo;

результат контамінації слів тремті́ти і топо́ля, зумовленої аналогією до [трепе́та] «тополя чорна; осика»;