ТРЕМТІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Трястися від холоду, страху, слабості, хвилювання тощо; дрижати (у 1 знач.). Приклади

– Не раз як почне оповідати [дід] увечері, та ми аж тремтимо зо страху. (І. Франко)
Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка. (С. Васильченко)
Вибігає Любуша. Вона напівроздягнена, з накинутою на плечі великою хусткою. Вся тремтить від холоду й ляку. (І. Кочерга)
Ступакова аж тремтіла від обурення. Ще ніколи досі Сиволап не був їй такий гидкий, як зараз. (Д. Ткач)
У Шевченка тремтіли руки від хвилювання, коли він розривав конверти. (З. Тулуб)
Багачі обступили Мазуренка, а бідні Титаренка. І тільки дивились одні на одних. А від ненависті тремтіли. (Мирослав Ірчан)
Солоха пішла, тремтячи усім тілом, вона боялася, щоб її не били. (Панас Мирний)

перев. 3 ос. Трястися, коливатися, хитатися від чого-небудь. Приклади

Як на осиці лист, тремтить млинок од хвилі. (Є. Гребінка)
Грім – аж земля тремтить – і гупає і наводить страх на душу, обіймає холодом серце. (Панас Мирний)
Тихий вітерець подихає без шуму, Листя на яблунях спить, Тільки ялина думає думу, Тільки осика стиха тремтить. (Дніпрова Чайка)
На вікнах тремтіли тонкі білі фіранки. (О. Копиленко)
* Образно. Колись було – і в мені кров кипіла, Тремтіли нерви, наче струни в грі..! (І. Франко)
Зорі тремтять в нічній прохолоді. (М. Коцюбинський)
Тремтить якийсь вогник здалека. (Леся Українка)
Від спеки тремтить голубе повітря. (О. Корнійчук)
Голос його тремтів; лице горіло; очі світили радістю. (Панас Мирний)
Безмовне горе тремтіло в її очах і в міцно зціплених устах. (О. Довженко)
Молода сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла; клекотить в соках надія й те велике жадання, що його звати – плодючість. (М. Коцюбинський)
А ми ще все спимо, і міцно так нам спиться... Чи шкода нам себе будить? Чи досить нам того, як часом нам присниться, Що в нас іще життя тремтить? (В. Самійленко)

перен. Відчувати страх, боязнь перед ким-, чим-небудь, боятися, побоюватися когось, чогось. Приклади

Один Комарик молодий Розхвастався перед старими: “Он, – каже, – як розтягся біс рудий [Лев]!.. Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним усяка твар тремтить”. (Л. Глібов)
Сила й міць поезії Шевченка така, що перед нею .. тремтять, жахаються наші вороги. (П. Тичина)
Він пригортає до себе найдорожче, що є в нього, і тремтить, боїться, що зараз воно піде від нього. (М. Стельмах)
Не раз у чварі злій великий Рим тремтів Перед арапською [арабською], дакійською ордою. (М. Зеров)
– Я ще й досі в непевності тремчу за долю свою... (М. Коцюбинський)
[Жірондист:] Нехай би кидали [хвилі] мене та розбивали об гострі скелі, гуркотом валів глушили б голос мій .. – змагався б я, боровся, поривався, тремтів би за життя своє хвилеве, але я жив би. (Леся Українка)
– Справді, ти тільки пригадай, тату: як вона [мати] все життя тремтіла за Гришу і за мене. (А. Головко)
З дочкою відтепер бувала лише по неділях та під час канікул, не дуже турбуючись за неї в розлуці, бо знала, як баба тремтить над нею. (А. Головко)
Невже-таки не знайде він десь роботи? Коли не буде її в економії, то, може, щось трапиться в цукроварні .. Одне лише погано: мати буде тяжко журитися. Все тремтить над ним, наче над маленьким. (М. Стельмах)
– Ну і в'їдлива ж ти, сестро. Тремтиш над тим карбованцем, ніби в жнива, в гарячу пору, породила його. Сказав пришлю, то й пришлю! (М. Стельмах)
– Сідай, Гнате, повечеряємо! – подає парубкові маслакувату руку. – Засвіти, Горпино, якогось мигунця. А то кат зна чим капариш, – говорить так, начебто не він, а дружина так тремтить над гасом. (М. Стельмах)
Він мало не як дівчина любив свого Тимофія, тягнувся до цього русявого мовчазного красеня .. І Тимофій аж тремтів за Свиридом, але ніде й ніколи .. не перекинувся й словом про це зі своїм другом. (М. Стельмах)

перев. з част. аж, перен., розм. Дуже хотіти самому зробити що-небудь, взяти участь у чомусь. Приклади

– Передай, що за годину її [вогневу точку противника] буде знищено, – наказував Козаков посильному .. Він просто сам ласий був до такого шматка. Він аж тремтів увесь, коли траплявся такий небезпечний випадок, такий “шанс”, де можна було дати волю своїй винахідливості, умінню, хоробрості. (О. Гончар)
Все ти [Заєць] ховайся та вгору дивись; Тільки ж згадаєш, щоб як задрімати, А над тобою вже беркут повис: Так і тремтить, щоб тебе розідрати! (Я. Щоголів)
[Мокрина:] Упіймала мене [Женя] наодинці, почала розпитувати і прямо аж тремтить у село!.. (М. Кропивницький)

ТРЕМТІ́ТИ