ТОВЧЕНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

товкти́

псл. *tъl̥kti/tьl̥kti/telkti/tolkti «бити, товкти»;
споріднене з лит. telkti «скликати толоку», talkà «толока»;
р. толо́чь, толкти́, толка́ть, толчи́, бр. таўкці́, таўчы́, др. тълчи (толочи) «бити, товкти», п. tłuc, ч. tlouci, ст. tlúci, слц. tlˊct’, tlču, вл. tołс, tołku, towku, tołčić, нл. tłuc, tłuku, полаб. tauct, болг. [тлъ́ча], м. толче, толчи, схв. ту́ћи (ту́че̄м), слн. tólči, стсл. тлъкѫ, тлъшти, тлѣшти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́товкти «видавити»
затовка́чити «затовкти салом (борщ)»
на́товк «товчена рана»
підто́вкачка «той, що штовхає»
потовка́ч «товкач»
потовку́чий «метушливий»
сто́вквище «місце, витолочене худобою»
сто́вклиско «тс.»
стовко́вище «тс.; місце гуляння (дітей) Нед»
товк (уживається як присудок в значенні «товкти»)
товка́льня «пристрій для товчення дубової кори (у чинбарів)»
товка́н «картопля, змішана з кукурудзяним борошном»
товканець «ростбіф»
товкани́ця «картопляне пюре»
товка́ти «бити, стучати, штовхати»
товка́ч
товка́чка «товкач; [ковганка Чаб]»
товке́ня «страва з товченої картоплі»
товки́ць «товк» (виг.)
товкіт «стук»
товкітня́ «штовханина»
товкотне́ча
товкотня́ «тс.»
товку́н «страва з овочів; тютюн домашнього виробу Л; людина, що вовтузиться, метушиться О»
товку́чка «товчок; [макогін Чаб]»
товку́ша «інструмент, яким накладається фарба на матрицю візерунка»
товку́щий «такий, що постійно клопочеться»
товч «дерть; те, що потовчено; [висівки Л]»
то́вча «штовханина»
товча́нка «картопляне пюре»
товче́ний
товче́ник «страва з подрібненого м’яса; стусан»
товче́нка «страва із суміші товчених бобів, квасолі та картоплі; [засмажка зі здору Л]»
товчи́ «товкти»
товчи́ба «терниця»
товчі́й «чоловік, що товче в ступі»
товчі́ння
товчія́ «штовханина; [товкальня]»
товчі́я «тс.»
то́вчка «ступа Нед; посудина для солі ВеУг; товкач з цвяхами на головці О»
товчо́к «товкучка; [стусан]»
товчо́нка «картопляне пюре»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
таўкці́ білоруська
таўчы́ білоруська
тлъ́ча болгарська
tołс верхньолужицька
tołku верхньолужицька
towku верхньолужицька
tołčić верхньолужицька
тълчи «бити, товкти» (толочи) давньоруська
толочи давньоруська
telkti «скликати толоку» литовська
talkà «толока» литовська
толче македонська
толчи македонська
tłuc нижньолужицька
tłuku нижньолужицька
tauct полабська
tłuc польська
*t<SUP>ъ</SUP>l̥kti «бити, товкти» праслов’янська
t<SUP>ь</SUP>l̥kti праслов’янська
telkti праслов’янська
tolkti праслов’янська
толо́чь російська
толкти́ російська
толка́ть російська
толчи́ російська
ту́ћи (ту́че̄м) сербохорватська
ту́че̄м сербохорватська
tlˊct' словацька
tlču словацька
tólči словенська
тлъкѫ старослов’янська
тлъшти старослов’янська
тлѣшти старослов’янська
tlouci чеська
tlúci (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України