САДИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сади́ти
псл. saditi, фактитивна форма до sěděti «сидіти»;
відповідає дінд. sādàyati «садить», ав. nišāδayeiti «дає себе посадовити; ставить», лит. sodìnti «садити», гот. satjan «тс.»;
р. сади́ть, бр. садзі́ць, др. садити, п. sadzić, ч. saditi, слц. sadit’, вл. sadźeć, нл. sajźaś, полаб. sodĕ «(він) садить», болг. садя́, м. сади, схв. са́дити, слн. sadíti, стсл. садити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́сад
«висадка»
ви́садка
ви́садок
ви́садочний
відса́дка
відса́док
заса́да
«засідка; принцип»
заса́дець
«остання хлібина, що всаджується в піч»
заса́дистий
«міцний»
заса́дич
заса́дка
«засідка»
заса́дний
«великий, міцний, тривалий»
засадни́стий
«приземкуватий»
засадни́чий
«основний, принциповий, істотний»
заса́дничок
«тс.»
заса́дчик
«остання хлібина, зроблена з вишкребків тіста»
заса́дьок
наса́д
«частина воза, саней»
наса́дження
наса́джувач
насади́тель
на́са́дка
на́са́док
(гідрологічне)
обса́да
«облога»
обса́дка
обса́дник
«обложник»
оса́д
«поверх, ярус; садиба»
о́сад
оса́да
«поселення; поверх, ярус»
(заст.)
оса́дка
оса́дкуватий
оса́дник
оса́док
«осад»
оса́дочний
оса́дчий
«поселенець»
(заст.)
переса́да
«перебільшення»
переса́дка
пересадни́й
пере́садок
(с.-г.)
переса́дочний
підса́дистий
«присадкуватий»
підса́дка
підса́дкуватий
«тс.»
поса́д
«передмістя; місце за столом для наречених; пара млинових жорен»
поса́да
посаде́ць
«стілець»
поса́дище
«село»
поса́дка
поса́дник
«(іст.) намісник князя; поселенець»
поса́дочний
поса́дчик
(спеціальність робітника в шахті)
приса́да
«садиба; прищепа»
приса́джувальний
присади́бний
приса́дистий
при́са́дка
приса́дкуватий
присадни́й
при́садок
«палісадник»
проса́д
«дорога, обсаджена деревами»
проса́дка
розса́да
розса́дка
розсадни́й
розса́дний
розса́дни́к
розсадня́
(у лайці розса́дні на тебе)
сад
«засаджена деревами ділянка; [посад у млині]»
са́джавка
«сажавка»
саджа́лка
са́джалка
«тс.»
саджа́льний
саджа́льник
са́джанець
са́джанка
«посаджена рослина»
саджа́ти
саджени́ці
«саджанці, розсада»
сади́ба
садивни́й
са́ди́во
«садивний матеріал, садовина»
сади́льний
сади́льник
сади́тися
«силкуватися щось зробити»
саді́бня
«садова шкілка»
садівни́к
садівникува́ти
садівни́цтво
садівни́чий
садівни́чити
саді́лка
«лопата для садіння кукурудзи»
са́дільниця
«саджанець»
са́дка
(с.-г., мисливське, тех.)
садни́ця
«насадження»
садо́ви́на́
садовиня́к
«плодожерка»
садови́ти
садови́ще
«місце, де був сад»
садо́вник
садовникі́вна
садовникова́ти
садовниче́нко
садо́к
са́дчик
садьба́
«садіння»
са́дьма
«сидячи»
садянки́
«цибуля»
саж
«хлів (для свиней); кошик для зберігання у воді риби; [озеро в лісі Ч]»
са́жа
«арешт»
са́жавка
«ставок, копанка для розведення риби»
са́жа́лка
са́жанка
«тс.»
сажа́ти
сажени́ці
«тс.»
са́жівка
сажки́
«сітка з лози для утримування риби у воді; плетений з лози тин Ва; грузькі ями в болоті Ч»
са́жовка
сажо́к
«хлівець»
са́жолка
«тс.»
узаса́днювати
уса́дка
уса́дочний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nі̠šāδayeiti «дає себе посадовити; ставить» | авестійська |
| садзі́ць | білоруська |
| садя́ | болгарська |
| sadźeć | верхньолужицька |
| satjan «тс.» | готська |
| sādáyati «садить» | давньоіндійська |
| садити | давньоруська |
| sodìnti «садити» | литовська |
| сади | македонська |
| sajźaś | нижньолужицька |
| sodĕ «(він) садить» | полабська |
| sadzić | польська |
| saditi | праслов’янська |
| sěděti «сидіти» | праслов’янська |
| сади́ть | російська |
| са́дити | сербохорватська |
| sadit' | словацька |
| sadíti | словенська |
| садити | старослов’янська |
| saditi | чеська |
а́бза́ц
запозичення з німецької мови;
нім. Absatz «перерва, пауза, уступ, абзац» є похідним від дієслова absetzen «відсувати, відставляти», утвореного з префікса ab- «від-, з-», спорідненого з гот. af «від», лат. ab «тс.», і дієслова setzen «садити», пов’язаного з двн. sẹzzen, дангл. sẹttan, англ. set i спорідненого з псл. saditi, укр. сади́ти;
р. бр. абза́ц, болг. а́бзац, схв. абзац;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| set | англійська |
| абза́ц | білоруська |
| а́бзац | болгарська |
| af «від» | готська |
| sẹttan | давньоанглійська |
| sẹzzen | давньоверхньонімецька |
| ab «тс.» | латинська |
| setzen «садити» | латинська |
| Absatz «перерва, пауза, уступ, абзац» | німецька |
| absetzen «відсувати, відставляти» | німецька |
| ab- «від-, з-» | німецька |
| saditi | праслов’янська |
| абза́ц | російська |
| абзац | сербохорватська |
| сади́ти | українська |
нина́джаний «нежданий, несподіваний»
очевидно, давніше *нена́джений від незафіксованої форми *не надітися «не надіятися» (пор. псл. naděti sę «надіятися»), як гла́джений від гла́дити, са́джений від сади́ти, наси́джений від наси́діти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нина́джіно
«несподівано»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| naděti sę | праслов’янська |
| *нена́джений «не надіятися» (пор. псл. naděti sę «надіятися») | українська |
| гла́джений | українська |
| гла́дити | українська |
| са́джений | українська |
| сади́ти | українська |
| наси́джений | українська |
| наси́діти | українська |
| *не надітися | українська |
са́джений «оздоблений коштовним камінням, перлами»
пов’язане із сади́ти (коштовні камені «всаджують», тобто вставляють в оздоблювану річ);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сади́ти (коштовні камені «всаджують», тобто вставляють в оздоблювану річ) | українська |
са́джени́ця «яєшня»
очевидно, результат видозміни форми смажени́ця «тс.» із зближенням деетимологізованої в даному разі основи, похідної від сма́жити, з основою, похідною від сади́ти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смажени́ця «тс.» | українська |
| сма́жити | українська |
| сади́ти | українська |
сади́кати «дубасити, лупцювати»
очевидно, пов’язане із сади́ти в переносному значенні «завдавати ударів»;
проте заслуговує на увагу й припущення (Machek ESJČ 521, 535) про існування псл. saditi «розбивати, розколювати» (sedati «тріскатись, лопатись»), до якого можуть бути зведені ці форми;
р. садону́ть «ударити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
садну́ти
«ударити»
садону́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| saditi «розбивати, розколювати» (sedati «тріскатись, лопатись») | праслов’янська |
| sedati | праслов’янська |
| садону́ть «ударити» | російська |
| сади́ти «завдавати ударів» | українська |
сать «іней»
неясне;
можливо, результат фонетичної видозміни незафіксованої форми *садь, пов’язаної з сади́ти (те, що осідає з атмосфери);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *садь | українська |
| сади́ти (те, що осідає з атмосфери). | українська |
сєж «місце, де збираються докупи бджоли для формування рою»
очевидно, пов’язане із сіда́ти, сади́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сіда́ти | українська |
| сади́ти | українська |
переса́да «перебільшення»
калька п. przesada «перебільшення», пов’язаного з przesadzić «перебільшити; перескочити; пересадити», похідним від sadzić «садити, бігти, перескакувати», якому відповідає укр. сади́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
переса́дний
«надмірний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| przesada «перебільшення» | польська |
| przesadzić «перебільшити; перескочити; пересадити» | польська |
| sadzić «садити, бігти, перескакувати» | польська |
| сади́ти | українська |
чажене́ць «рослина, яку висаджують разом із брилою ґрунту» (бот.)
можливо, виникло внаслідок деетимологізації слова са́джанець, похідного від сади́ти (див.);
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са́джанець | ? |
| сади́ти | ? |
сади «сюди»
очевидно, результат діалектної видозміни форми сюди́ під впливом запозиченого [та́ди́] «туди» (пор. діалектне утворення [се́нди] під впливом запозиченого [те́нди] у виразі [сенди-те́нди]);
Фонетичні та словотвірні варіанти
са́дий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сюди́ «туди» (пор. діалектне утворення [се́нди] під впливом запозиченого [те́нди] у виразі [сенди-те́нди]) | українська |
| та́ди́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України