НІГОТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. nogъtь/nokъtь «ніготь, кіготь», пов’язане з noga «нога»;

споріднене з лит. nagùtis «ніготь, кіготь», прус. nagutis «ніготь (на пальцях руки)», двн. nagal «ніготь», гот. ganagljan «прибивати цвяхами», дісл. nagl «ніготь», дірл. ingen «ніготь, кіготь», кімр. ewin, брет. iwin, лат. unguis, гр. ὄνυξ «тс.»;

іє. *onogh-/ongh-/n̥gh- «ніготь, кіготь»;

р. но́готь, бр. но́гаць, др. ногъть «ніготь; кіготь», ноготь «тс.», п. nogieć «ніготь», ст. nokieć, ч. nehet, ст. nohet, слц. necht, вл. nochć, нл. nokś, полаб. nüd’ėt «тс.», болг. но́кът «тс.; кіготь», м. нокот, схв. нȍкат «тс.», слн. nóht «ніготь», стсл. ногъть «ніготь; кіготь»;

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;

гр. ὄνυξ «напівдорогоцінний камінь онікс» є результатом перенесення на мінерал назви ὄνυξ «ніготь» (за подібністю кольору), спорідненої з лат. unguis «тс.», лит. nagùtis «ніготь, кіготь», псл. nogъtь, noga, укр. ні́готь, нога́;

виведення з латинської мови (лат. onyx) через німецьку (н. Înyx) (Фасмер III 141) відбиває лише вторинний пізніший процес;

р. болг. м. о́никс, бр. о́нікс, др. ониксъ, п. onyks, onich, ч. слц. onyx, схв. о̀никс, слн. о́niks, стсл. оникъсъ;

запозичення з російської мови;

р. сердоли́к походить від гр. σαρδόνυξ «тс.» (пор. стсл. сардониксъ, сардоникии «тс.»), утвореного з основ іменників σάρδιον «камінь із Сард (у Лідії)» і ὄνυξ «онікс (коштовний камінь)», очевидно, тотожного з ὄνυξ «ніготь», спорідненим з псл. nogъtь, укр. ні́готь;

на ґрунті російської мови відбулося зближення з основами р. се́рдце і лик «обличчя»;

бр. сердалі́к, болг. сердоли́к;