НАШ — ЕТИМОЛОГІЯ
наш
псл. našь ‹*nasjь ‹*nōsjo-, похідне утворення від *nōs «ми», звідки виникло псл. ny «ми, нас (знах. в.)» і nasъ, укр. нас;
р. бр. болг. м. наш, др. нашь, п. nasz, ч. слц. náš, вл. нл. naš, схв. нȁш, слн. nàš, стсл. нашь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́ський
нашина́
«щось наше, рідне, вітчизняне; вітчизна»
наши́нський
«наський»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| наш | білоруська |
| наш | болгарська |
| naš | верхньолужицька |
| нашь | давньоруська |
| наш | македонська |
| naš | нижньолужицька |
| nasz | польська |
| našь | праслов’янська |
| ny «ми, нас (знах. в.)» | праслов’янська |
| наш | російська |
| нȁш | сербохорватська |
| náš | словацька |
| nàš | словенська |
| нашь | старослов’янська |
| нас | українська |
| náš | чеська |
| *nōs «ми» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України