НАШ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ме́нший брат наш (ме́нші брати́), ірон.

наш брат.

Ми; такий, як ми; подібний до нас. Приклади
  • не наш брат. — О, невже такий жіночий рід спокусив хоч раз запорожця? — Ой-ой-ой, пане гетьмане! Та ще як! І не диво-бо: Адам був чоловік не нашого брата, та й той спіткнувсь на Єву! (П. Куліш)
  • Ми, шофери, ті ж самі психологи. Коли б не вмів ото розкусити людину з першого погляду, важко було б нашому братові шоферувати (Ю. Збанацький)
  • Іноді, бувало, по вісімнадцять годин з цеху не виходили. Здоров'я не підводило, спеку їхню витерплювали, може, тому, що організм у нашого брата, металурга, жаростійкий, звичайний до будь-яких температур (О. Гончар)
  • — Давно не битий пан не знає, як воно болить. І з нашого брата шкуру залюбки дере (Іван Ле)
  • Подивився [дід] на Трохима, похитав головою й сказав: — От так наш брат погибає (В. Винниченко)
  • І що то вже за робота була тяжка: цілісінький день роблять люди, не одпочивають,— звісно, як нашому братові було ще за кріпацтва (Легенди та перекази..)
  • — Перевіряй себе кожної години.. Самоконтроль, Антоне, підстьобує нашого брата (А. Хорунжий)

де на́ше (ва́ше, його́ і т.ін.) не пропада́ло (не пропада́є).

Уживається для вираження чиєїсь готовності зазнати збитків, утрат і т.ін. Приклади
  • — Сими днями сподіваюся бочку [риби] розпродати; а там коли з півбочки й пропаде — невелика утрата, де наше не пропадає (Панас Мирний)
  • Де його не пропадало! Він подарує борг і Карпцю, і Підіпригорі, аби лише вони відмовились від його землі (М. Стельмах)

на́ша [верх] бере́ / взяла́.

Ми перемагаємо. Приклади
  • [Герцог:] О, наче впала з пліч у нас гора! Ха-ха! Так, значить, наша верх взяла! (Є. Кротевич)
  • — То що? Фронт тримаємо міцно? Наша бере? — Не зовсім,— відповів похмуро Ваденін (Г. Коцюба)
  • До війська обернувся [Еней].. І річ таку їм уджиґнув: Козацтво! рицарі! Трояни! Храбруйте! наша, бач, бере (І. Котляревський)

НЕ На́шого пера́ (пі́р'я) птах (пта́шка).

Людина іншого кола, іншої суспільної ваги. Приклади
  • — Забив: як ведмедя жолудь! — засокотів Кудлатий. — Зразу видно: не нашего пір'я птах (О. Ільченко)
  • У дверях будинку показалась господиня. Ще була молода і хороша, тілько [тільки] бліднолика пані. Зараз було видно, що се не нашого пера пташка. Не та в неї хода,.. не та й постать, да й українська одежа якось їй не припадала (П. Куліш)

на́шого (ва́шого, їхнього і т.ін.) по́ля я́года, перев. із запереч.

Подібний до кого-небудь своїми поглядами, думками, соціальним становищем, поведінкою і т.ін. Приклади
  • з ва́шого по́ля я́года. Едіс Хеко — це, Катре, не з вашого поля ягода. Тут, крилатоброва, пахне океанськими валами, криками фіолетових папуг і запаморочливим джазом! (М. Рудь)
  • — Признатися, я б ніколи не сказав, що ти мого поля ягода, п'єш без смаку… (Ю. Яновський)
  • я́гідка його́ поля. Відчувши, що високоосвічений Гриньов — ягідка не його поля, уникав [Онопрій] навіть вступати з ним в розмову (А. Іщук)
  • Всякий бачив, що це не їхнього поля ягода, хоч Тарас був зодягнений вельми пристойно (О. Ільченко)
  • — Йдіть собі, тітко Ярино, додому та лягайте спати.. Бо гріх таке говорити матері, вона не вашого поля ягода, вона свята жінка (Є. Гуцало)
  • А другий був молодий, високий козак, тільки щось азіатське; зараз і видно, що не нашо го поля ягода, бо до Січі сходились бурлаки з усього світу (П. Куліш)

знай на́ших!

Уживається для вираження почуття вдоволення, гордості за себе і за своїх прихильників. Приклади
  • Ярошенко тикнув у руку Євгена Панасовича сіруватий лист паперу, в якому вгадувалася газета.— На всю республіку розписав [Мусій]. Знай наших! (В. Речмедін)
ірон. Уживається як вираження осуду чиїх-небудь дій. Приклади
  • — В Сибіру холодно, тату, тут тепліше, а коли й змерзне хто, то канчуком підігрівають — знай наших! (Р. Чумак)

на́шому ти́нові двою́рідний пліт.

Далекий родич. Приклади
  • Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається..— нашому тинові двоюрідний пліт (Г. Хоткевич)

птах (пти́ця) не на́шого польо́ту.

Той, хто не належить до певного кола. Приклади
  • І тут же раду давав Павлові щодо Людмили — плюнути й ногою розітерти. Раз те, що не нашого польоту птиця, та й нарешті — не в цьому щастя (А. Головко)

не з на́шої пара́фії.

Який відрізняється від якого-небудь кола людей світоглядом, переконаннями і т.ін. Приклади
  • Я чомусь відразу відчула, що це людина не з нашої парафії, як ото кажуть (Ірина Вільде)

ща́стя твоє́ (ва́ше, на́ше і т.ін.).

Кому-небудь поталанило, пощастило. Приклади
  • — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай (А. Головко)
  • Це Ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор, І це треба берегти, бо воно підтримує сили (М. Коцюбинський)
  • — І я живий! — десь у самім кутку бадьоро дзвенить Маковей.— Наше щастя, що добра кроква попалась над нами (О. Гончар)

ні ва́шим, ні на́шим.

Ні одним, ні іншим, різним за поглядами сторонам, особам; нікому. Приклади
  • Єсть такі в нас, і досі нікому не служили: ні вашим, ні нашим. І не хитрі — фортуна, кажуть (М. Хвильовий)

на́ша (своя́) люди́на.

Близький, чимсь схожий, підходить, потрібний і т.ін. Приклади
  • Ефект своєї людини посилюється також за рахунок будь-якої іншої схожості: біографічних подробиць, обставин життя, вживаної лексики, стилю поведінки, навіть одягу (З журналу). Товканець мав на кожному селі своїх людей. Єдним [одним] давав гроші, других гостив (Народні оповідання)
  • Встряне [агент] в компанію, скрізь він своя людина (М. Коцюбинський)
  • Якби хтось пильнував за молодиком, відразу здогадався б — не наша людина (А. Крижанівський)

не з на́шим пи́ском розм.

Недостойний братися за що-небудь, виконувати щось або нижче чиєїсь гідності здійснювати що-небудь. Приклади
  • з невми́тим пи́ском. — Хочеш на гілляку за такі слова?.. То це недовга річ. Ви тільки гляньте на нього. З невмитим писком, а й собі до політики пнеться (С. Журахович)
  • Не з нашим писком! — гордо одказав Василь.— Як йому прохати..— і так як-небудь переб'ємося (Панас Мирний)

не з на́шим но́сом.

Неможливо через відсутність відповідних засобів, коштів і т.ін. Приклади
  • — Учителя,— сказав батько,— з тебе не вийде. Це не з нашим носом (Є. Кравченко)

со́вати (ти́кати і т.ін.) / су́нути (ткну́ти і т.ін.) [свого́] но́са куди, у що.

Самочинно втручатися в що-небудь ( перев. у чужі справи). Приклади
  • З сили-силенної порад і настанов [матері] Валентинові запам'яталася одна, мабуть, найголовніша; не совати носа куди не слід (О. Ільченко)
  • со́вати но́са до на́шого про́са. — Потім, серденько,— зупинив дружину вчитель,— немає потреби Івану Семеновичу совати носа до нашого проса (Ю. Яновський)
  • су́нути свого́ но́са в чужи́й горо́д (в чужі́ горі́шки). Товариш Сагайдак замість того, щоб сунути свого носа в чужий город, краще попрацював би сам (С. Добровольський)
  • — Я ж чужа в цьому селі, як-то кажуть, не прописана, може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горішки (В. Кучер)

де взя́вся на на́шу го́лову, несхв.

Уживається для вираження сильного незадоволення, досади з приводу чогось, когось несподіваного або небажаного, неприємного. Приклади
  • — Зараз на кутку облава. Нехай Данило не проґавить. Щоб їх чортяка забрав, де взялися на наші голови! Отак весь ранок воловоджусь, ледве жива… (Іван Ле)

і на́шим і ва́шим.

Безвідмовний, безпринципний; догідливий, хитрий. Приклади
  • Полозенко щось хитрує. Хоче бути добреньким — і нашим, і вашим (І. Цюпа)
Одночасно одним та іншим, різним за поглядами сторонам, особам (догоджати, прислужувати); усім. Приклади
  • і ва́шим і на́шим Достанеться і вашим і нашим (Укр. присл.)
  • — Боягузи..— гарячився Невкипілий.— Жаток полякалися! Жатка — що? Вона і нашим і вашим: скаже пан жни — жатиме, мужик тпрукне, теж послухає — стане! (А. Головко)

Герой нашого часу.

Назва роману (1840) M. Лєрмонтова, головний персонаж якого Печорін став одним з перших образів «зайвих людей».
Вислів часто використовують у буквальному значенні, іноді — іронічно.
Приклади
  • Треба думати, що саме в гонитві за інтелектуальним, — і не підозрюючи того, що ця проблема не є якимсь відкриттям у літературі, а постала нині з такою гостротою тільки як реакція на духовне і чуттєве збіднення героя нашого часу, зокрема інтелігента, у нас останнім часом так посилився інтерес до життя людей розумової праці, і в тому числі до художньої. (Б. Буряк, Художник і життя)
  • 1. Фі, так от де ви, герой нашого часу! — скривила губи Валя. 2. Що у вас тут повинно бути — бачок з водою і… посудина? (В. Міняйло, Дзеркальний короп)

Доки зловживатимеш нашим терпінням, Катіліно?

Цитата з Першої промови римського оратора Ціцерона проти Катіліни, обвинуваченого в державній зраді. Промову було виголошено 63 р. до н. е.
Вживається на позначення нетерпіння, обурення.
Приклади
  • Usque tandem, Catilina! etc., — можеш ти мені гукнути, стративши всяку терпеливість при читанні… Ще таки мушу написати кілька слів до характеристики галицької громади, ще таки мушу.
    (Леся Українка, Лист до М. Косача, березень 1891 р.)

За вашу і нашу свободу!

Вислів — звернення до російського народу — належить Й. Лелевелю (1786—1861), відомому польському історикові й громадському діячеві. Приклади
  • Наведений діалог — це розмова двох революціонерів про тактику спільних дій, він нагадує знаменитий лелевелівський девіз — «За вашу і нашу свободу», проголошений повстанцями 1830 року. (М. Рильський, Поезія Адама Міцкевича)
  • Відбулася 1830 року на вулицях Варшави народна демонстрація, і над юрбою сяяло славне гасло, одне з найблагородніших гасел, створених у людській історії: «За вашу і нашу свободу». (М. Бажан, Спогади)

Повернімося до наших баранів.

Цей вислів (французькою мовою — «Revenons a nos moutons») походить з анонімного французького фарсу XV ст. «Адвокат П'єр Патлен», персонаж якого щоразу перериває свою мову, забуваючи про свою мету — оскарження пастуха, який украв у нього баранів. Вислів набув поширення завдяки тому, що його цитує Ф. Рабле в романі «Гаргантюа і Пантагрюель».
Вживається в переносному значенні, коли жартівливо нагадують про потребу повернутися до раніше зачепленого питання.
Приклади
  • Відбилась від теми, revenons a nos moutons; приходить мама, ідемо обідати. (Леся Українка, Лист до М. Косача, березень 1891 р.)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання