НАШ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
це наша вимушена міра
Правильніше:
це наш вимушений захід
Мова – не калька: словник української мови
не в наш час
Правильніше:
не за наших часів; не за нас; не за нашої пам'яті
Мова – не калька: словник української мови
нашого полку прибуло
Правильніше:
наш рій роїться; нашого брата прибуло; наш порох порошиться; наша братія зросла
Мова – не калька: словник української мови
На наш погляд
Правильніше:
На нашу думку (гадку)
у наш час
Правильніше:
тепер; за нашого часу; за наших часів; за наших днів; за нас
Мова – не калька: словник української мови
недоречно втрутився
Правильніше:
перебила свиня «отче наш»
Мова – не калька: словник української мови
наш план зазнав невдачі
Правильніше:
наш план розбився на дрізки
Мова – не калька: словник української мови
наша взяла!
Правильніше:
наше зверху!
Мова – не калька: словник української мови
і на нашій вулиці буде свято
Правильніше:
і в наше віконце засвітить сонце; діждемо тієї години, що будуть по шелягу дині
Мова – не калька: словник української мови
буде й на нашій вулиці свято
Правильніше:
буде й на нашому тижні свято; і в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце; колись і на нас сонечко гляне
Мова – не калька: словник української мови
мойого чи мого?
Форми родового та давального відмінків присвійних займенників мойого, твойого, свойого, мойому, твойому, свойому належать до просторічних. Їхніми літературними відповідниками виступають мого, твого, свого, моєму, твоєму, своєму. Присвійні займенники чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини мають варіанти: (на) моєму – (на) моїм, (на) твоєму – (на) твоїм, (на) своєму – (на) своїм, (на) нашому – (на) нашім, (на) вашому – (на) вашім. Частіше вживаються перші з наведених паралельних форм, а в науковому та офіційно-діловому стилях вони є єдино допустимими. Нерідко в реченнях присвійний займенник свій зайвий: «Я веду свій щоденник уже кілька років», «Свою відпустку Микола провів у Карпатах». Тут можна без шкоди для змісту обійтися без свій.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за нашою думкою
Правильніше:
на нашу думку
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Гребують наше ремесло
Правильніше:
Гребують нашим ремеслом
у наші дні
Правильніше:
за наших днів; за нашого часу
Мова – не калька: словник української мови
по-нашому вийде
Правильніше:
на наше вийде (впаде)
Мова – не калька: словник української мови
погода розстроїла наші плани
Правильніше:
погода сплутала (змішала) нам карти
Мова – не калька: словник української мови
по нашим підрахунках
Правильніше:
за нашими підрахунками
Мова – не калька: словник української мови
перемога залишилася за нами
Правильніше:
перемога була наша; ми перемогли
Мова – не калька: словник української мови
ніщо не нове під місяцем
Правильніше:
нема нічого нового під місяцем і сонцем; усе старе на нашій бабусі-землі
Мова – не калька: словник української мови
не нашого поля ягода
Правильніше:
не з нашої парафії; не нашої сотні; не того тіста книш
Мова – не калька: словник української мови
наші стосунки ввійшли в колію (нормалізувалися)
Правильніше:
ми налагодили взаємини
Мова – не калька: словник української мови
наша програма підходить до кінця
Правильніше:
наша програма добігає кінця
Мова – не калька: словник української мови
наша пісня дуже гарна – починай спочатку
Правильніше:
із ворон почали, а на сороки перевели; починай, іванку, зранку
Мова – не калька: словник української мови
на нашу долю приходиться
Правильніше:
на нашу частку припадає
Мова – не калька: словник української мови
ініціатива наказуєма
Правильніше:
за моє жито мене й бито; де почин, там і кара; за почин карають: хто везе, того й поганяють; нашим салом та по нашій шкурі
Мова – не калька: словник української мови
його й шило голить, а наша й бритва не бере
Правильніше:
одному на трісочці прядеться, а другому і веретенце не хоче
Мова – не калька: словник української мови
знай наших
Правильніше:
отак наші; ось то ми
Мова – не калька: словник української мови
з хворої голови на здорову
Правильніше:
нашим салом та по нашій шкурі
Мова – не калька: словник української мови
дуже далекий родич
Правильніше:
нашому тинові двоюрідний пліт; десята (сьома) вода на киселі ; через дорогу (вулицю, тин) навприсядки; ваш пес на нашій соломі спав; як чорт козі дядько; старої курки півня шваґер
Мова – не калька: словник української мови
вони заздрять нашим успіхам
Правильніше:
вони заздрять (заздрі, мають заздрість) на наші успіхи; їм заздро (завидно) на наші успіхи
Мова – не калька: словник української мови
активніше підключайся до нашої дискусії
Правильніше:
жвавіше приєднуйся до нашого обговорення
Мова – не калька: словник української мови
Виділення комами вставних слів
Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).
| КОМА СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші | Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).
Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський). Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний). Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський). Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок). |
АЛЕ:
| КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей | Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).
Мені здається, що вже пізно. Стало зрозуміло, що ніхто не прийде. Головне відділення нині таки працює. |
| Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні | І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).
Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко). |
| Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення | Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав. Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері. |
| Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо | Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський). |
| Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними | Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар). |
Ісконно наші
Правильніше:
Відвічно, споконвіку наші
Наші безмежні дебати
Правильніше:
Наші нескінченні дебати
Облік нашого сучасника
Правильніше:
Образ, обличчя нашого сучасника
Довжники наші
Правильніше:
Боржники наші