ЛІТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
леті́ти
псл. letěti, lĕtati ( ‹ *lekt-);
споріднене з лит. lė˜kti «летіти», lakstýti «літати, пурхати», laktà «сідало, жердина в курнику», лтс. lèkt «плигати, скакати», lę͂kât «підскакувати», гр. ληκᾱν «танцювати під звуки пісні», λακτίζω «топчу, б’ю; кидаю; б’ю ногою», λάξ «той, що кидає, б’є ногою», лат. lōcusta «сарана», lacerta «ящірка», lacertus «м’яз плеча», свн. lẹcken «кидати; скакати», нвн. ст. löcken «брикати, плигати, скакати», норв. [lakka] «плигати, скакати»;
іє. *lek-/lēk-/lǝk- «скакати»;
р. лете́ть, лета́ть, бр. ляце́ць, лята́ць, др. летѣти, лѣтати, п. lеcieć, latać, ч. letět, létat (lítat), слц. letieť, lietať, вл. lećeć, lětać, нл. leśeś, полаб. lite «летить», болг. летя́, ля́там, м. лета, схв. лèтети, лéтати, слн. letéti, létati, стсл. лєтѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́літ
ви́літка
«вічко, льоток»
вильо́ти
«відкидні рукава старовинного одягу»
ві́длет
«відліт»
відлі́т
вльот
«вмить»
залету́ха
«зальотний птах »
залі́т
залі́тний
зальо́тний
злет
зліт
лет
ле́тать
«літати»
летки́й
лету́чий
лету́чка
летю́ха
летю́чий
летю́чка
летя́чий
«летючий»
летя́чка
«літ, політ»
літ
літа́вець
«метеор»
лі́тавець
«чорт в образі милого, злий дух, що порушує сімейний спокій»
лі́тави́ця
«казкова жіноча істота, що спокушає чоловіків»
лі́тави́ця
«вихор»
лі́та́вка
«метелик Г, ВеНЗн; махове перо (у птахів) Ж»
літа́йка
«метелик»
літайча́
«малий метелик»
літа́к
літа́ти
літач
«літун»
літа́чка
«морський півень, Dactylopterus europaeus»
(зоол.)
літу́н
літу́нство
літу́чка
льот
«лет»
льо́тка
«отвір у доменній печі; [куля малого калібру, крупний дріб Ж]»
льо́тний
льото́к
«отвір у вулику, через який літають бджоли»
льо́том
«дуже швидко, в одну мить»
льо́тчик
нави́літ
«наскрізь»
нави́літь
«тс.»
навлету́
«нальоту»
на́лет
«наліт, приліт»
нале́тать
«роздобути, з трудом щось добути; набігати»
налеті́лий
«раптовий, випадковий»
нале́тний
«тс.»
налі́т
нальо́том
нальо́тчик
наотльо́ті
«окремо, збоку»
напереле́ті
«на видному місці; на роздоріжжі»
напровльо́т
«наскрізь, цілком»
недолі́т
о́блет
«обліт»
о́блі́т
перелі́т
перелі́тний
перельо́т
перельо́тний
підле́том
підлі́т
пі́длі́ток
«пташеня, що тільки навчилось літати»
по́лет
«політ»
полі́т
політу́щий
«непосидющий»
польо́тний
приле́т
«приліт»
прилі́т
прилітни́й
про́лет
«проліт»
пролі́т
пролі́тний
пролі́тні
(орн.)
прольо́т
прольо́тка
прольо́тний
розлі́т
розліта́йка
розльо́тистий
улетуча́тися
«звітрюватися, випаровуватися, зникати»
у́леть
«переліт місцевості»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ляце́ць | білоруська |
| лята́ць | білоруська |
| летя́ | болгарська |
| ля́там | болгарська |
| lećeć | верхньолужицька |
| lětać | верхньолужицька |
| ληκᾱν «танцювати під звуки пісні» | грецька |
| λακτίζω «топчу, б’ю; кидаю; б’ю ногою» | грецька |
| λάξ «той, що кидає, б’є ногою» | грецька |
| летѣти | давньоруська |
| лѣтати | давньоруська |
| *lek-/lēk-/lǝk- «скакати» | індоєвропейська |
| lōcusta «сарана» | латинська |
| lacerta «ящірка» | латинська |
| lacertus «м’яз плеча» | латинська |
| lèkt «плигати, скакати» | латиська |
| lę͂kât «підскакувати» | латиська |
| lė˜kti «летіти» | литовська |
| lakstýti «літати, пурхати» | литовська |
| laktà «сідало, жердина в курнику» | литовська |
| лета | македонська |
| leśeś | нижньолужицька |
| löcken «брикати, плигати, скакати» (ст.) | нововерхньонімецька |
| lakka «плигати, скакати» | норвезька |
| lite «летить» | полабська |
| lеcieć | польська |
| latać | польська |
| letěti | праслов’янська |
| lĕtati ( ‹ *lekt-) | праслов’янська |
| *lekt- | праслов’янська |
| *lekt- | праслов’янська |
| *lekt- | праслов’янська |
| *lekt- | праслов’янська |
| *lekt- | праслов’янська |
| *lekt- | праслов’янська |
| *lekt- | праслов’янська |
| лете́ть | російська |
| лета́ть | російська |
| лèтети | сербохорватська |
| лéтати | сербохорватська |
| lẹcken «кидати; скакати» | середньоверхньнімецька |
| letieť | словацька |
| lietať | словацька |
| letéti | словенська |
| létati | словенська |
| лєтѣти | старослов’янська |
| letět (lítat) | чеська |
| létat (lítat) | чеська |
| lítat | чеська |
| lítat | чеська |
| lítat | чеська |
| lítat | чеська |
| lítat | чеська |
| lítat | чеська |
| lítat | чеська |
| lítat | чеська |
| lítat | чеська |
летя́га «нетяга»
результат видозміни слова нетя́га, зближеного з леті́ти, літа́ти в переносному значенні «весь час міняти місце, не мати пристановища»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
летя́жний
(прикм. від [летя́га])
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нетя́га | українська |
| леті́ти | українська |
| літа́ти «весь час міняти місце, не мати пристановища» | українська |
літки «конюшина повзуча, Trifolium repens L.» (бот.)
назви зумовлені, очевидно, особливостями способу розповсюдження насіння;
похідні утворення від літа́ти, леті́ти;
бр. [пералётнік] «конюшина альпійська, T. alpestre L.», [пржалётнік] «тс.» (з п.? пор. п. przelotnik «Anthyllus»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
летучка
«конюшина польова, T. arvense L.»
перелет
«конюшина гірська, T. montanum L. »
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пералётнік «конюшина альпійська, T. alpestre L.» | білоруська |
| пржалётнік «тс.»«Anthyllus» (з п.? пор. п. przelotnik ) | білоруська |
| przelotnik | польська |
| літа́ти | українська |
| леті́ти | українська |
літь «тічка»
неясне;
зіставляється з ісл. lóða ( ‹ *lōþan-) «пристрасний, який перебуває в тічці», сірл. láth (род. в. laith) «тічка», кімр. llawd «тс.», для яких реконструюється іє. * lōto- (Фасмер II 489; Bern. I 714);
припускається можливість зв’язку з лі́то або з літа́ти «бігати», пор. подібний розвиток значення в укр. [бі́гати] «гуляти, бути в періоді парування» (про корову), [бі́гатися] «тс.», [гінє́] «тічка», [гони́ця] «корова в період парування», п. biegać «бігати», biegać się, «бути в періоді тічки» (про звірів), gonić «гнати», gonić się «бути в періоді тічки»;
пор. і р. гон (про звірів);
р. [леть] «тічка», п. [latować (się)] «бути в періоді тічки» (про корів);
Фонетичні та словотвірні варіанти
лі́тави́ця
«те.; шаленство»
лі́тити
«запліднювати»
лі́титися
«бути в періоді тічки»
лі́то
«запліднення»
літоватися
«тс.»
не́лі́тка
«корова, яка не мала теляти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *lōto- | індоєвропейська |
| lóða «пристрасний, який перебуває в тічці» ( ‹ *lōþan-) | ісландська |
| *lōþan- | ісландська |
| llawd «тс.» | кімрська |
| biegać «бігати» | польська |
| gonić «гнати» | польська |
| gonić się «бути в періоді тічки» | польська |
| biegać się | польська |
| latować (się) «бути в періоді тічки» (się)] (про корів) | польська |
| гон (про звірів) | російська |
| леть «тічка» | російська |
| láth «тічка» (род. в. laith) | середньоірландська |
| laith | середньоірландська |
| лі́то «бігати» | українська |
| бі́гати «гуляти, бути в періоді парування» (про корову) | українська |
| бі́гатися «тс.» | українська |
| гінє́ «тічка» | українська |
| гони́ця «корова в період парування» | українська |
| літа́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України