ЛОЖКАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ло́жка
зіставляється також з лат. ligula «ложка», дірл. liag, ірл. liach «тс.» (Pedersen Kelt. Gr. I 101; Machek ESJČ 346; Holub–Lyer 296), спорідненими з псл. lizati, уκр. лизámu;
припускається спорідненість з алб. lugë «ложка», ос. [aligd], «надріз, розріз», aligdin «надрізувати», лит. láužti «ламати», дінд. rujáti «ламає» або lunā́tі (lunóti) «відтинає» (пор. семантику шв. дат. sked «ложка» і двн. skeidōn «розколювати» дангл. spón «ложка», англ. spoon «тс.» і двн. spân «тріска» дісл. spaan «тріска; ложка»);
загальноприйнятої етимології не має;
псл. lъžica, lъžька;
інструмент, яким виробляють ложки», [ло́зя] (дит.) «ложка», [ло́нька] «тс.», ложка́рний, ложкови́й, [зало́жник] «полиця для ложок» Ж, [заложе́чник] «футляр для ложки» ВеБ;
р. ло́жка, бр. [ло́жка], др. лъжица, лъжька, п. łyżka, ч. žlice, lžice, žice, [ležka, lyžka], слц. lyžica, [lažka, ložica], вл. łžіса, нл. łžуса, полаб. låzaic болг. лъжи́ца, м. лажица, схв. [лàжица], жли̏ца, слн. žlíca;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ложе́чник
«майстер, що виробляє ложки; полиця для ложок ВеУг»
ло́же́чник
«футляр для ложок»
ложе́шник
«футляр для ложок, столовий прибор»
ложка́р
«майтер, що виробляє ложки»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
lugë «ложка» | албанська |
spoon | англійська |
ло́жка | білоруська |
лъжи́ца | болгарська |
łžіса | верхньолужицька |
spón | давньоанглійська |
skeidōn | давньоверхньонімецька |
spân | давньоверхньонімецька |
rujáti «ламає» | давньоіндійська |
lunā́tі | давньоіндійська |
lunóti | давньоіндійська |
liag | давньоірландська |
spaan | давньоісландська |
лъжица | давньоруська |
лъжька | давньоруська |
sked | датська |
liach «тс.» | ірландська |
ligula «ложка» | латинська |
láužti «ламати» | литовська |
лажица | македонська |
łžуса | нижньолужицька |
aligd | осетинська |
aligdin «надрізувати» | осетинська |
låzaic | полабська |
łyżka | польська |
lizati | праслов’янська |
lъžica | праслов’янська |
lъžька | праслов’янська |
лàжица | сербохорватська |
жли̏ца | сербохорватська |
lyžica | словацька |
lažka | словацька |
ložica | словацька |
žlíca | словенська |
žlice | чеська |
lžice | чеська |
žice | чеська |
ležka | чеська |
lyžka | чеська |
sked | шведська |
лизámu | ? |
ло́жка | ? |
ли́жа
псл. пн. [lyži, lyžьve] «лижі, полози», пов’язуване з р. [лызга́ть] «ковзатись по льоду», [лызгону́ть, лызну́ть] «втекти», болг. [лъ́згав] «гладкий, рівний», [лъ́згам се] «ковзаюсь, катаюсь на ковзанах», м. лизгав «слизький», лизга се «ковзається»;
можливо, споріднене з лтс. lužas «довгі мисливські лижі», лит. šliužės «полози», šliaũžti «повзти, ковзати», лтс. služât (šļužât) «ковзатись», гол. sluiken «підкрадатися»;
менш імовірна спорідненість з ло́жка (Mikkola Berühr. І 137), з ёлзать (Потебня РФВ 1, 19), з нвн. Geleise «колія» (Jagić AfSlPh 6, 625);
р. лы́жа, [лы́жва] «баржа», бр. лы́жа, др. лыжа, п. łyżwa, [łyża, łyżba, łużwa, łużba, łożwa], заст. łyża (з р.), ч. lyže (з р.), слц. lyža (з ч.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ли́жва
«лижа»
ли́жва́р
«лижник»
лижва́рство
лижвяни́й
лижвя́р
«тс.»
ли́жний
ли́жник
лижня́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лы́жа | білоруська |
лъ́згав «гладкий, рівний» | болгарська |
лъ́згам се «ковзаюсь, катаюсь на ковзанах» | болгарська |
sluiken «підкрадатися» | голландська |
лыжа | давньоруська |
lužas «довгі мисливські лижі» | латиська |
služât «ковзатись» (šļužât) | латиська |
šļužât | латиська |
šliužės «полози» | литовська |
šliaũžti «повзти, ковзати» | литовська |
лизгав «слизький» | македонська |
лизга се «ковзається» | македонська |
Geleise «колія» | нововерхньонімецька |
łyżwa | польська |
łyża | польська |
łyżba | польська |
łużwa | польська |
łużba | польська |
łożwa | польська |
łyża (з р.) (заст.) | польська |
lyži «лижі, полози» пн. | праслов’янська |
lyžьve «лижі, полози» пн. | праслов’янська |
лызга́ть «ковзатись по льоду» | російська |
лызгону́ть «втекти» | російська |
лызну́ть «втекти» | російська |
ёлзать | російська |
лы́жа | російська |
лы́жва «баржа» | російська |
lyža (з ч.) | словацька |
ло́жка | українська |
lyže (з р.) | чеська |
ли́жка «ложка; ніж, яким вирізують заглиблення в ложці»
менш переконлива думка (Дзендзелівський УЗЛП 85 – 87) про розвиток початкового ли, як і ло, з цсл. lъ;
псл. lyžьka ‹ *lūzьka «тс.», паралельне *lъžъka ‹ *lužьka, відбитому в укр. ло́жка;
припущення про спорідненість з ли́жа (Mikkola Berühr. І 137) необґрунтоване;
р. [лы́жка] «ложка», бр. лыжка, п. łyżka, [łeżka], ч. слц. [lyžka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зали́жник
ли́жґа
«ложка»
лижка́р
«майстер, що робить ложки»
лижка́рство
«виробництво ложок»
ли́жник
«полиця для ложок»
ли́зя
«ложка»
(дит.)
ли́шка
«тс.»
нали́жник
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лыжка | білоруська |
łyżka | польська |
łeżka | польська |
lyžьka «тс.» | праслов’янська |
*lъžъka | праслов’янська |
*lūzьka | праслов’янська |
*lužьka | праслов’янська |
*lūzьka | праслов’янська |
*lužьka | праслов’янська |
*lūzьka | праслов’янська |
лы́жка «ложка» | російська |
lyžka «тс.» | словацька |
ли | українська |
ло | українська |
ло́жка | українська |
ли́жа | українська |
lъ | церковнослов’янська |
lyžka «тс.» | чеська |
лог «заглиблення в рельєфі; яр з пологими зарослими схилами; широка низина; орна земля, яку перестали обробляти»
безпідставно пов’язувалося (Matzenauer 243) з гр. λαγών «печера, ущелина»;
зіставляється з лит. atlagaĩ «поле, яке довго лежало під паром», гр. λόχος «засідка», гал. logan «могила»;
р. лог «долина, яр, поле під паром» пов’язане з лежа́ть «лежати» (пор. схв. лȏг «лежання»);
очевидно, запозичення з російської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ло́гвина
«широка сінокісна низина; низина в лісі; заглиблення в рельєфі»
ло́гвище
«низина, поросла травою»
логови́на
«тс.»
логови́ще
«тс.»
ложо́к
«сухе русло Г; низина з пологими схилами; вузька низина вздовж річки; низина в лісі; невелика лука в кінці города Ч»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
logan «могила» | галльська |
λαγών «печера, ущелина» | грецька |
λόχος «засідка» | грецька |
atlagaĩ «поле, яке довго лежало під паром» | литовська |
лог «долина, яр, поле під паром» | російська |
лежа́ть «лежати» (пор. схв. лȏг «лежання») | російська |
лȏг | сербохорватська |
лу́жко «ліжко»
п. łóżko «тс.», як і ч. lůžko, слц. lôžko, вл. łožko, бр. [ло́жко], укр. лі́жко «тс.», зводиться до псл. (пн.) *ložьko, демінутивного похідного від lože «ложе», пов’язаного з ležati «лежати»;
запозичення з польської мови;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ло́жко | білоруська |
łožko | верхньолужицька |
łóżko «тс.» | польська |
lože «ложе» | праслов’янська |
ležati «лежати» | праслов’янська |
*ložьko (пн.) | праслов’янська |
lôžko | словацька |
лі́жко «тс.» | українська |
lůžko | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України