КРОК — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, запозичення з польської мови;

п. krok «крок; захід; хода; промежина», як і вл. krok «крок», може бути зведене до одного з двох праслов’янських варіантів того самого кореня: псл. krokъ (пор. ч. слц. krok «крок, хода», болг. [скрок], схв. крȏк «тс.») або псл. *korkъ (пор. р. укр. бр. о́корок «шинка», болг. крак «нога», слн. krák «стегно; біг»);

споріднені з лит. kárka «частина свинячої ноги, окорок»;

недостатньо обґрунтоване пов’язання з алб. krahε «плече» (Meyer 203–204), а також припущення (Machek ESJČ 294) про зв’язок з дінд. krámati «крокує»;

бр. крок;

псл. *kroky, krokъve «розсоха»;

можливо, споріднене з лит. krãkė «ковінька», лтс. kraķis «дерев’яний ослін; гребінь на даху; загини на фронтоні», гр. κρο;

σσαί «зубці фортечних стін»;

очевидно, пов’язане спільністю кореня з псл. *krokъ, укр. крок як назва пристрою, подібного до розставлених ніг;

пов’язується також (Топоров IV 151–152; Endzelīns IV 2, 243) з прус. kraclan «груди»;

припущення про походження від дісл. kraki «жердина з гаком» (Mikkola IF 23, 121; RSl 2, 137) викликає сумнів – Фасмер II 379;

;