ЙТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
іти́
псл. (j)iti (‹*ei-tei), *jьdǫ, (‹*ĭd-) із суфіксом -do- в теп. ч. (як і в псл. jadǫ: jati, jaxati, укр. ї́ду, ї́хати, bǫdǫ: byti, укр. бу́ду, бу́ти), перенесеним в деяких слов’янських мовах і в інфінітив (р. идти́, укр. [істи́]‹*ід-ти)՝, – споріднене з лит. eĩti «іти», лтс. iêt «тс.», прус. ēit «іде», лат. it «тс.» (īre «йти»), гот. iddja «йшов», гр. εσι «піде», ἵμεν «підемо», ав. aēiti «іде», дінд. éti «тс.», imáh «ідемо», тох. А В yäš «іде», ymäs «ідемо»;
р. идти́, итти́, иду́, бр. іці́, ісці́, іду́, др. ити́, иду́, п. iść, idę, ст. (j)ić, (j)ici, ч. jíti, jdu, слц. ísť, idem, вл. hić, (j)du, ил. hyś, du, полаб. ait, áidQ, болг. и́да, м. иде, схв. сти, ти, ћи, дēм, слн. нti, ídem, стсл. ити, идж;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вийстє
«хід угору; подорож»
ви́йстя
«вихід»
за́йда
зайде́й
за́йдений
«зайшлий»
зайде́нний
«сердитий, запальний»
зайде́я
ити́
іду́
ійти́
істи́
ісьти́
іти́ся
йду
йти
йти́ся
обійти́
«доглянути; забезпечити необхідним»
обійти́ся
прийде́шнє
прийде́шній
прийді́шний
прийдя́чка
«приблуда»
про́йда
пройде́шній
пройдо́ха
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
aēiti «іде» | авестійська |
іці́ | білоруська |
ісці́ | білоруська |
іду́ | білоруська |
и́да | болгарська |
hić (j)du | верхньолужицька |
(j)du | верхньолужицька |
du | верхньолужицька |
iddja «йшов» | готська |
ει˜σι «піде» | грецька |
ἵμεν «підемо» | грецька |
éti «тс.» | давньоіндійська |
imáh «ідемо» | давньоіндійська |
ити́ | давньоруська |
it «тс.» (īre «йти») | латинська |
īre | латинська |
iêt «тс.» | латиська |
eĩti «іти» | литовська |
иде | македонська |
ait | полабська |
áidǫ | полабська |
iść | польська |
idę | польська |
(j)ić | польська |
(j)ici | польська |
(j)iti | праслов’янська |
*ei-tei | праслов’янська |
*jьdǫ | праслов’янська |
*ĭd- | праслов’янська |
jadǫ | праслов’янська |
jati | праслов’янська |
jaxati | праслов’янська |
bǫdǫ | праслов’янська |
byti | праслов’янська |
ēit «іде» | прусська |
идти́ | російська |
идти́ | російська |
итти́ | російська |
иду́ | російська |
ùсти | сербохорватська |
ùти | сербохорватська |
ùћu | сербохорватська |
ísť | словацька |
idem | словацька |
інti | словенська |
ídem | словенська |
ити | старослов’янська |
идж | старослов’янська |
yäš «іде» | тохарська А |
ymäs «ідемо» | тохарська В |
ї́ду | українська |
ї́хати | українська |
бу́ду | українська |
бу́ти | українська |
істи́ | українська |
*ід-ти | українська |
иду́ | українська |
jíti | чеська |
jdu | чеська |
üдēм | ? |
у́шлий «хитрий До, Чаб; досвідчений, навчений Чаб»
запозичення з російської мови;
р. у́шлый «хитрий, кмітливий, спритний, проворний» є формою дієприкметника мин. ч. від дієслова уйти́ «піти геть, утекти», раніше також «уникнути» – префіксального утворення від идти́ «йти», якому відповідає укр. іти́, йти;
пор. аналогічні похідні утворення укр. за́йшлий, при́йшлий, р. по́шлый;
бр. [ву́шлы] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ву́шлы «тс.» | білоруська |
у́шлый «хитрий, кмітливий, спритний, проворний» | російська |
по́шлый | російська |
идти «йти» | українська |
іти | українська |
йти | українська |
за́йшлий | українська |
при́йшлий | українська |
ішо́в
псл. *šьd-lъ, *šьd-la, *šьd-lo, *šьd-li, *šьd-ly, *šьd-la, *šьd-la, *šьd-lě (‹*xĭd-l-), пов’язане чергуванням голосних з xoditi «ходити»;
зводиться до того самого іє. *sed-, що й псл. sěděti, укр. сиді́ти з первісним значенням «пересуватися, сидячи на транспортному засобі»;
р. шёл, шла, шло, шли, бр. ішо́ў, ішла́, ішло́, ішлі́, др. шьлъ, шьла, шьло, шьли, шьлы, шьла, п. szedł, szła, ч. šedl, šla, слц. išiel, išla, вл. sol, šla, болг. шел, шла, схв. ѝшао, ѝшла, слн. šel, šlà, стсл. шьлъ, шьла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́йшлий
за́йшлий
зіше́стя
ішла́
ішли́
ішло́
йшла
йшли
йшло
йшов
наше́стя
пішла́
пішла́
пішло́
пішо́в
по́шесний
по́шесть
при́йшлий
прише́лець
прише́стя
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ішо́ў | білоруська |
ішла́ | білоруська |
ішло́ | білоруська |
ішлі́ | білоруська |
шел | болгарська |
шла | болгарська |
sol | верхньолужицька |
šla | верхньолужицька |
шьлъ | давньоруська |
шьла | давньоруська |
шьло | давньоруська |
шьли | давньоруська |
шьлы | давньоруська |
шьла | давньоруська |
*sed- | індоєвропейська |
szedł | польська |
szła | польська |
*šьd-lъ | праслов’янська |
*šьd-la | праслов’янська |
*šьd-lo | праслов’янська |
*šьd-li | праслов’янська |
*šьd-ly | праслов’янська |
*šьd-la | праслов’янська |
*šьd-la | праслов’янська |
*šьd-lě (‹*xĭd-l-) | праслов’янська |
*xĭd-l- «ходити» | праслов’янська |
xoditi | праслов’янська |
sěděti | праслов’янська |
шёл | російська |
шла | російська |
шло | російська |
шли | російська |
ùшао | сербохорватська |
ùшла | сербохорватська |
išiel | словацька |
išla | словацька |
šel | словенська |
šlà | словенська |
шьлъ | старослов’янська |
шьла | старослов’янська |
сиді́ти «пересуватися, сидячи на транспортному засобі» | українська |
šedl | чеська |
šla | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України