ЗМІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
змій
за походженням є табуїстичною назвою плазунів «земна істота; те, що повзає по землі», яка вживалася для відвернення зустрічей з небезпечними для життя отруйними зміями (пор. у зв’язку з цим ведмідь, р. медве́дь);
псл. *zьmьjь, *zьmьja, пов’язане з zemja «земля»;
р. змей, змий, бр. змей, змяя́, др. змии, п. żmija, ч. zmije, слц. нл. zmija, вл. zmij, zmija, полаб. zmėjăk, болг. змей, змия́, м. змеј, змија, схв. змȃј, змùjа, слн. zmáj, zmíja, стсл. змига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дзмі́їха
дзмій
змий
змієве́ць
«серпентин»
(мін.)
змії́ний
змії́стий
змії́тися
«звиватися»
змі́йки
«вид узору на писанці»
змійови́к
«жабник польовий, Filago arvensis L.»
(тех. і бот.)
змійовина́
«дорога між полями»
змійо́вина
«глибочезний яр»
змійча́
змію́к
«змій-самець»
змія́
змія́ра
«великий змій»
змія́стий
змія́чий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| змей | білоруська |
| змей | болгарська |
| змия́ | болгарська |
| zmij | верхньолужицька |
| zmija | верхньолужицька |
| змии | давньоруська |
| змеј | македонська |
| змија | македонська |
| zmija | нижньолужицька |
| zmėjăk | полабська |
| żmija | польська |
| *zьmьjь | праслов’янська |
| *zьmьja | праслов’янська |
| zemja «земля» | праслов’янська |
| медве́дь | російська |
| змей | російська |
| змий | російська |
| змяя́ | російська |
| змȃј | сербохорватська |
| змùjа | сербохорватська |
| zmija | словацька |
| zmáj | словенська |
| zmíja | словенська |
| змига | старослов’янська |
| ведмідь «земна істота; те, що повзає по землі» | українська |
| zmije | чеська |
дзя́бочка (вид птаха)
очевидно, зменшувально-пестлива форма від [дзябок] «зяблик, Fringilla coelebs L.» (Шарлемань 19), що є одним з варіантів назви зяблик;
до переходу з › дз на початку слова пор. змій › [дзмій], [зе́ркало] › дзеркало, зяб › [дзяб] і под;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзябок «зяблик, Fringilla coelebs L.» | ? |
| зяблик | ? |
| змій | ? |
| зе́ркало | ? |
| зяб | ? |
| дзяб | ? |
| дзмій | ? |
дзьо́бро «ребро»
до переходу початкового з › дз в українській мові пор. зяб › [дзяб], змій › [дзмій], [зе́ркало] › дзе́ркало та ін;
до переходу початкового з › дз в українській мові пор. зяб › [дзяб], змій › [дзмій], [зе́ркало] › дзе́ркало та ін;
запозичення з польської мови;
п. [ziobro, ziebro] «тс.», фонетично закономірні для мазурського діалекту, походять через проміжне rzebro з псл. rebro;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зьо́бро
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ziobro, ziebro «тс.» | польська |
| rebro | праслов’янська |
| зяб | ? |
| змій | ? |
| дзмій | ? |
| зе́ркало | ? |
пазмій «синяк звичайний, Echium vulgare L.» (бот.)
похідне утворення від змій;
очевидно, калька наукової назви Echium, утвореної від гр. ἔχις «гадюка» у зв’язку зі схожістю тичинок на квітці рослини з тілом гадюки;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ἔχις «гадюка» | грецька |
| змій | українська |
змиїво́нна «вид рослини; буряковий лист» (бот.)
очевидно, варіант слова [змийо́вина], що виник внаслідок метатези;
зв’язок із змія́ неясний;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| змийо́вина | ? |
| змія́ | ? |
змієве́ць «очеретяна пальма, Calamus draco Willd.» (бот.)
назва зумовлена, мабуть, довгою і виткою формою стебла рослини;
пов’язане із змія;
схв. змајева палма, змајево дpвo;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| змајева палма | сербохорватська |
| змајево дpвo | сербохорватська |
| змія | ? |
змієви́к «сухоцвіт, Gnaphalium arvense L.» (бот.)
пов’язане із змія;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| змія | ? |
зміє́вка «гіркуша нечуйвіт֊ рова, Picris hieracioides L.» (бот.)
пов’язане із змія́;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| змія́ | ? |
змія́чка «батіг рожевий, Scorzonera rosea W. K.» (бот.)
назва мотивується двояко: тим, що цю рослину застосовують від укусів змій, або, за іншою версією, тим, що чорний корінь рослини нагадує тіло змії;
похідні утворення від змія́;
схв. змùјāк, змùјачак;
Фонетичні та словотвірні варіанти
змийови́на
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| змùјāк | сербохорватська |
| змùјачак | сербохорватська |
| змія́ | ? |
окуля́рник «кобра, Naja naja (N. tripudians)» (зоол.)
похідне утворення від окуля́ри;
пор. інші назви цієї змії: окуля́рна змія́ УРЕ, очко́ва змія́, а також р. очко́вая змея́, нім. Brillenschlangе (Brille «окуляри», Schlange «змія»);
назва зумовлена тим, що на спинній стороні розширеної частини тіла кобра має світлий малюнок у вигляді перевернутих окулярів;
п. okularnik, слц. okuliarnik «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Brillenschlangе | німецька |
| okularnik | польська |
| очко́вая змея́ | російська |
| okuliarnik «тс.» | словацька |
| окуля́ри | ? |
| інші | ? |
| очко́ва | ? |
| змія́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України