ЗАДНІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
зад
при цьому Мейє порівнює -dь з гр. -ϑα, -ϑεν, а Відеман – з гр. -δov (у ἔν-δον «всередину»), спорідненим з -δην, -δα, -δε;
пор. структуру і походження слів над, під, пе́ред;
більш імовірним здається пояснення псл. zadь як утворення з прийменника za i суфікса dь (Шанский ЭСРЯ II 6, 27; КЭСРЯ 113; Преобр. I 240; Brückner 643; Machek ESJČ 708; Meillet RÉS 9, 127; Wiedemann BB 30, 222 і далі);
псл. zadь, яке часто пов’язується з ав. zadah «зад», гр. χόδανος «тс.», χέζω «випорожняюся», вірм. jet «хвіст (собаки, лисиці, лева)», дінд. hádati «випорожняється», ірл. gead «зад» (з дангл.), алб. dhjes «випорожняюся», нн. gat «зад» (Младенов 173; Boisacq 1052–1053; Torp 123; Osten-Sacken AfSlPh 32; Hübschmann Arm. 470; Pedersen Kelt. Gr. I 160; Uhlenbeck 357; Holthausen ZfSlPh 24, 267);
р. бр. зад, др. задъ «спина, зад», п. слц. вл. zad «зад», ч. záda «спина», zád «корма», болг. зад «за, позаду, ззаду», м. зад «тс.; слідом за; після», схв. зȁдњӣ «задній; останній», слн. zádnji «тс.», zád «позаду, ззаду», стсл. задъ «спина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
взад
«назад»
відза́ддя
«полова»
зад
«слідом за, позаду»
зади́ня
«пряма кишка і задній прохід»
за́ді(сь)
«позаду, ззаду»
за́дки
задкува́ти
за́дник
за́дники
«невеликі прибудови до задньої стіни клуні»
за́дниця
«кусок сукна, що надівається ззаду»
задни́чий
«задній»
за́дній
задня́к
«корма (задня частина судна)»
задо́к
зза́ду
наза́д
наза́ді
«ззаду»
наза́дний
«реакційний»
наза́дник
«тс.»
назадни́цтво
«регрес»
назадо́вець
«реакціонер»
оза́док
поза́д
поза́ддя
«тс.»
поза́дки
«залишки від рідкої їжі на дні»
поза́дний
«задній»
поза́дниця
«задня половина запаски»
поза́дній
«задній»
поза́ду
поза́дь
«залишки зерна, змішані зі сміттям»
уза́д
«назад»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| zadah «зад» | авестійська |
| dhjes «випорожняюся» | албанська |
| зад | білоруська |
| зад «за, позаду, ззаду» | болгарська |
| zad «зад» | верхньолужицька |
| jet «хвіст (собаки, лисиці, лева)» | вірменська |
| -ϑα | грецька |
| -ϑεν | грецька |
| -δov (у ἔν-δον «всередину») | грецька |
| -δην | грецька |
| -δα | грецька |
| -δε | грецька |
| χόδανος «тс.» | грецька |
| χέζω «випорожняюся» | грецька |
| hádati «випорожняється» | давньоіндійська |
| задъ «спина, зад» | давньоруська |
| gead «зад» (з дангл.) | ірландська |
| зад «тс.; слідом за; після» | македонська |
| gat «зад» | нижньонімецька |
| zad «зад» | польська |
| zadь | праслов’янська |
| za | праслов’янська |
| -dь | праслов’янська |
| zadь | праслов’янська |
| зад | російська |
| зȁдњӣ «задній; останній» | сербохорватська |
| zad «зад» | словацька |
| zádnji «тс.»«позаду, ззаду» | словенська |
| zád «тс.»«позаду, ззаду» | словенська |
| задъ «спина» | старослов’янська |
| záda «спина»«корма» | чеська |
| zád «спина»«корма» | чеська |
| структуру | ? |
| під | ? |
| пе́ред | ? |
заде́нок «задня стінка ящика на возі»
може бути результатом контамінації основ зад (задо́к, за́дній) і [задена́ти] «вставляти дно»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зад «вставляти дно» (задо́к, за́дній) | ? |
| задена́ти | ? |
| задо́к | ? |
| за́дній | ? |
день
іє. *dei-/di- з іншими суфіксами (-eu-, -u- іт. д.) засвідчене в назвах неба та богів: дінд. dyáuḥ «небо», лат. deus «бог», Jovis, Juppiter, гр. Ζεύς, а також у кімр. dyw «день», псл. diviti sę, укр. диви́тися;
споріднене також з дінд. dínam «день», ірл. denus «проміжок часу», гот. sin-teins «щоденний», лат. nūndinae (мн.) «9 днів, проміжок між двома торжищами»;
походить з іє. *di-n- «ясний, блискучий», що є суфіксальним поширенням слабого ступеня кореня *dei- «ясніти, блищати», представленого в лит. dienà «день», лтс. dìena, прус. deinan (зн. в.) «тс.»;
псл. dъnь «день»;
р. день, бр. дзень, др. дьнь, п. dzień, ч. den, слц. deň, вл. dźeń, нл. źeń. полаб. dan, болг. м. ден, схв. дȃн, слн. dán, стсл. дьнь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
девни́ця
девни́чка
демни́ця
демни́чка
«тс.»
дені́ти
«тс.»
дені́чний
де́нний
де́нни́к
«щоденник; загородка для худоби; [метелик Diurna Ж]»
денни́ця
«ранкова зірка»
денни́чка
день-де́нички
«з дня на день»
де́ньки
«оденки»
де́ньщиця
«чергова жінка в сім’ї, яка протягом дня обслуговує сім’ю за столом»
дивни́чка
дівни́цка
дне́вний
дне́вник
«тс.»
дни́на
дни́нськи
«щоранку»
дни́нцьки
«тс.»
дні́вка
«робочий день»
дні́ти
«світати»
днова́ти
«тс.»
днюва́льний
днюва́ти
дня́ми
(присл.)
дня́ний
задня́
«вдень»
напередо́дні
оде́нки
«зібрання жінок у зимові дні для рукоділля»
оде́нчичка
«жінка, що прийшла на оденки»
оде́ньки
«тс.»
передде́нь
передніва́ти
передо́день
поде́нка
(ент.)
поде́нне
поде́нний
поде́нник
поде́нщик
поде́нщина
поде́нька
«тс.»
уде́нішній
уде́нно
уде́нь
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзень | білоруська |
| ден | болгарська |
| dźeń | верхньолужицька |
| sin-teins «щоденний» | готська |
| Ζεύς | грецька |
| dyáuḥ «небо» | давньоіндійська |
| dínam «день» | давньоіндійська |
| дьнь | давньоруська |
| denus «проміжок часу» | ірландська |
| dyw «день» | кімрська |
| deus «бог» | латинська |
| nūndinae «9 днів, проміжок між двома торжищами» (мн.) | латинська |
| dìena | латиська |
| dienà «день» | литовська |
| ден | македонська |
| dan | нижньолужицька |
| dan | полабська |
| dzień | польська |
| diviti | праслов’янська |
| dъnь «день» | праслов’янська |
| deinan «тс.» (зн. в.) | прусська |
| день | російська |
| дȃн | сербохорватська |
| deň | словацька |
| dán | словенська |
| дьнь | старослов’янська |
| диви́тися | українська |
| den | чеська |
| *dei-/di- з іншими суфіксами (-eu-, -u- іт. д.) | ? |
| Jovis | ? |
| Juppiter | ? |
| *di-n- «ясний, блискучий» | ? |
| *dei- «ясніти, блищати» | ? |
| dan | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України