ДОРОГА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
доро́га
псл. *dorga «заглиблення, борозна, рівчак», вважається спорідненим з *dьrgati «дергати, тягти, рвати», звідки й укр. де́рга́ти;
у такому разі первісне значення було «розчищене в лісі місце»;
менш переконливо зіставлялося (Skok І 429; Trautmann 45; Persson Beitr. 492; Pokorny 257) із шв. [dråg] «довга вузька западина в ґрунті, низина, долина», норв. [drog] «тс.; стежка, слід тварини», гот. dragan «тягти», дісл. draga, дангл. dragan, англ. to draw «тс.» (‹іє. *dherāgh- «тягти»);
р. др. доро́га, бр. даро́га, п. droga, [dróga], ч. dráha «вигін; дорога», [draha] «слід ноги», слц. dráha «дорога», вл. dróha, droha, нл. droga «тс.», болг. дра́га «спуск, спадина, пологість», схв. дрȁга «вузька затока; долина, ущелина; (ст.) дорога», слн. drága «рівчак, канава; западина; дорога», стсл. дрaгa «долина, западина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бездорі́жжя
бездорі́жній
бездоро́жжя
бездоро́жній
дорі́жка
дорі́жний
доро́гою
(присл.)
дорожині́й
«зручніше (добиратися), більше по дорозі»
доро́жка
«різновид вишивки»
доро́жне
«мито на провезення тютюну»
доро́жник
«спеціаліст з будівництва і експлуатації доріг; [(бот.) подорожник, Plantago lanceolata L.]»
доро́жній
здоро́жений
«стомлений дорогою»
здоро́жити
«стомити в дорозі»
надоро́жний
по-доро́жньому
подорі́ж
подорі́жець
подорі́жжя
подорі́жник
«(бот.) подорожник великий, Plantago major L. ВеНЗн, Mak; (орн.) жайворонок чубатий, посмітюха, Galerida cristata L. ВеБ»
по́дорож
подорожа́нин
«мандрівник»
подоро́же
подоро́жний
подоро́жник
«тс.; (бот.) Plantago; (орн.) (у виразі снігови́й п.) пуночка, Plectrophenax nivalis L.; [дорожній щоденник]»
подоро́жникові
(бот.)
подоро́жничий
подоро́жній
подоро́жня
«дорожній документ»
(субст.)
подорожувати
подоро́жчизна
«платня за проїзд по дорозі»
(заст.)
придоро́жній
роздоріжжя
ро́здорож
уздорі́жжя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| to draw «тс.» (‹іє. *dherāgh- «тягти») | англійська |
| даро́га | білоруська |
| дра́га «спуск, спадина, пологість» | болгарська |
| dróha | верхньолужицька |
| droha | верхньолужицька |
| dragan «тягти» | готська |
| dragan | давньоанглійська |
| draga | давньоісландська |
| доро́га | давньоруська |
| droga «тс.» | нижньолужицька |
| drog «тс.; стежка, слід тварини» | норвезька |
| droga | польська |
| *dorga «заглиблення, борозна, рівчак» | праслов’янська |
| доро́га | російська |
| дрȁга «вузька затока; долина, ущелина; (ст.) дорога» | сербохорватська |
| dráha «дорога» | словацька |
| drága «рівчак, канава; западина; дорога» | словенська |
| дрaгa «долина, западина» | старослов’янська |
| де́рга́ти | українська |
| dróga | українська |
| draha «слід ноги» | українська |
| dráha «вигін; дорога» | чеська |
| dråg «довга вузька западина в ґрунті, низина, долина» | шведська |
| *d «дергати, тягти, рвати» | ? |
| було «розчищене в лісі місце» | ? |
дра́га «землечерпальний агрегат»
запозичено з англійської мови через французьку (фр. drague «черпак, трал, землечерпальна машина», початково «сітка», dragueur «механік на землечерпалці, тральщик») і російську;
англ. drag «сітка, гачок, борона, землечерпалка», to drag тягти, волочити, чистити» споріднене з дангл. днн. dragan «тягти», дфриз. draga, drega, дісл. traga «тс.», двн. tragan «нести», свн. нвн. tragen «тс.», а також, можливо, з псл. *dorga «дорога», укр. доро́га;
р. бр. болг. дра́га, п. draga «драга; вид якоря», м. драг «довга палиця, багор», схв. дрàгер «волочильна сітка, трал, землечерпалка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дра́гер
«робітник на дразі»
драгі́рувати
«добувати драгою; поглиблювати драгою»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| drag «сітка, гачок, борона, землечерпалка» | англійська |
| дра́га | білоруська |
| дра́га | болгарська |
| dragan «тягти» | давньоанглійська |
| tragan «нести» | давньоверхньонімецька |
| traga «тс.» | давньоісландська |
| dragan «тягти» | давньонижньонімецька |
| draga | давньофризька |
| драг «довга палиця, багор» | македонська |
| tragen «тс.» | нововерхньонімецька |
| draga «драга; вид якоря» | польська |
| *dorga «дорога» | праслов’янська |
| дра́га | російська |
| дрàгер «волочильна сітка, трал, землечерпалка» | сербохорватська |
| tragen «тс.» | середньоверхньнімецька |
| доро́га | українська |
| drega | ? |
дра́шка «доріжка, стежечка»
запозичення з словацької мови;
слц. dražka, як і ч. drážka, є зменшеною формою від dráha «стежка, дорога», яке відповідає укр. доро́га (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dražka | словацька |
| доро́га | українська |
| drážka | чеська |
| dráha «стежка, дорога» | ? |
дороги́й
псл. *dorgъ «дорогий»;
зіставлялося з лтс. dārgs «тс.», прус. Darge (власне ім’я), проте не виключене їх запозичення з слов’янських мов (див. Brückner 97–98);
дальші зіставлення ще більш непевні: лит. dorà «добре, корисно», derēti «бути вартим, корисним, годитися», лтс. derêt «годитися, наймати», ірл. dīr «належний», dīre «обов’язок, належне», дінд. ā-driyatē «враховує, ставиться з повагою», ā-dṛtaḥ «поважний, шановний»;
малоймовірна спорідненість з гр. στέργω «люблю» (з заміною d ›sd ›st – Machek ESJČ 125);
р. дорого́й, бр. дарагі́, др. дорогыи, ч. слц. drahý, п. нл. drogi, вл. drohi, болг. м. драг, схв. дрȃг, слн. drági, стсл. драгъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
доріжня́
«дорожнеча»
дорогітня́
дорогото́ва
«тс.»
дорогува́тий
дорогу́ля
доро́гшати
до́рож
дорожи́ти
дорожи́тися
дорожне́та
дорожне́ча
дорожня́
доро́жчати
доро́жчий
доро́жшати
здоро́жувати
предороги́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дарагі́ | білоруська |
| драг | болгарська |
| drohi | верхньолужицька |
| στέργω «люблю» (з заміною d ›sd ›st -- Machek ESJČ 125) | грецька |
| ā-driyatē «враховує, ставиться з повагою» | давньоіндійська |
| дорогыи | давньоруська |
| dīr «належний» | ірландська |
| dārgs «тс.» | латиська |
| derêt «годитися, наймати» | латиська |
| dorà «добре, корисно» | литовська |
| драг | македонська |
| drogi | нижньолужицька |
| drogi | польська |
| *dorgъ «дорогий» | праслов’янська |
| Darge (власне ім’я) | прусська |
| дорого́й | російська |
| дрȃг | сербохорватська |
| drahý | словацька |
| drági | словенська |
| драгъ | старослов’янська |
| drahý | чеська |
| derēti «бути вартим, корисним, годитися» | ? |
| dīre «обов’язок, належне» | ? |
| ā-dṛtaḥ «поважний, шановний» | ? |
дорожба́ «аукціон»
пов’язане з дороги́й;
утворене, можливо, за зразком ч. слц. dražba, пов’язаного з drahý «дорогий», що відповідає укр. дороги́й;
ч. слц. dražba, схв. дрàжба, слн. (заст.) drâžba «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дрàжба | сербохорватська |
| dražba | словацька |
| dražba | словацька |
| drâžba «тс.» (заст.) | словенська |
| дороги́й | українська |
| dražba | чеська |
| dražba | чеська |
| дороги́й | ? |
| drahý «дорогий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України